Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михайло Дмитрович Соломатін 23 листопада 5 грудня 1894 22 листопада 1986 радянський воєначальник генерал полковник танко

Соломатін Михайло Дмитрович

Соломатін Михайло Дмитрович

Михайло Дмитрович Соломатін (23 листопада (5 грудня) 1894 — 22 листопада 1986) — радянський воєначальник, генерал-полковник танкових військ (26.10.44).

Михайло Дмитрович Соломатін
рос. Михаил Дмитриевич Соломатин
image
Народження5 грудня 1894(1894-12-05)
Киштим, Єкатеринбурзський повіт, Пермська губернія, Російська імперія
Смерть22 жовтня 1986(1986-10-22) (91 рік)
Москва, СРСР
Країнаimage СРСР
Приналежністьimage Російська імперія image Радянська армія
Вид збройних силсухопутні війська
Рід військпіхота
танкові війська
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1914—1917 1918—1959
ПартіяКПРС
Званняimage Генерал-полковник РСЧА
Командування15-а моторизована дивізія
45-а танкова дивізія
145-а танкова бригада
8-й танковий корпус
1-й Красноградський механізований корпус
Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна у Росії
Німецько-радянська війна
Битва під Уманню
Радянсько-японська війна
Нагороди
image image image image
image image image image
image image image image
image
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
image
Медаль «За оборону Москви»
 image image
image image image
image
Медаль «За взяття Кенігсберга»
image
Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
image
Медаль «30 років Радянській Армії та Флоту»
image
Медаль «40 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «50 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «60 років Збройних Сил СРСР»
image
Медаль «70 років Збройних Сил СРСР»
image Соломатін Михайло Дмитрович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Соломатін.

Ранні роки

Народився 5 грудня 1894 року в м. Киштим, Пермської губернії. Будучи сином робітника, сам з молодості працював слюсарем на Карабаському мідноливарному заводі. З грудня 1914 року — в Російській імператорській армії. Служив у 126-му піхотному запасному полку в Єкатеринбурзі, закінчив в цьому полку навчальну команду в 1915 році і був призначений командиром відділення. Брав участь у Першій світовій війні з липня 1917 року на Південно-Західному фронті, будучи взводним унтер-офіцером в 711-му піхотному полку 78-ї піхотної дивізії, на фронті підвищений до фельдфебеля. Брав участь у революційних подіях 1917 року, в тому ж полку обирався членом ротного і батальйонного комітетів солдатських депутатів. У грудні 1917 року був демобілізований.

Після прибутті на батьківщину знову працював на Карабаському мідноливарному заводі, одночасно вступив у Червону гвардію і був обраний начальником червоногвардійського загону на заводі.

На службі у Червоній армії

Вступивши до лав Червоної гвардії, опинився у вирі подій громадянської війни в Росії, яка на Середньому і Південному Уралі вирізнялася жорстокістю і активністю. Спочатку воював у червоногвардійських частинах. У лютому — березні 1918 року в зведеному червоногвардійському загоні брав участь у боях в районі Троїцька і Міаса під час придушення повстання Оренбурзького козачого війська під керівництвом отамана О. В. Дутова, яке не визнало Жовтневого перевороту. У травні 1918 року його загін був кинутий на придушення повстання Чехословацького корпусу, що воював у районі Каслинського заводу і Єкатеринбурга. У червні загін був включений в 2-й гірський радянський полк, в якому М. Д. Соломатін був командиром роти і батальйону, брав участь у прориві з кільця оточення під Верх-Нейвинським заводом. У вересні — жовтні 1918 року воював у партизанському загоні «Військо Богдана» на Красноуфимському напрямку, де командував ескадроном.

З 5 жовтня 1918 року був офіційно зарахований в Червону армію. З жовтня 1918 — командир роти полку імені Малишева, з січня 1919 року — помічник начальника гарнізону міста Глазов Вятської губернії. З лютого 1919 року був завідувачем господарства запасного батальйону 30-ї стрілецької дивізії, далі війну пройшов в цій дивізії. З травня 1919 — помічник командира 266-го стрілецького полку згаданої дивізії, в якому воював проти армій адмірала О. В. Колчака, брав участь в Пермській, Петропавлівської, Омській, Новомиколаївській і Красноярській операціях. Пройшов з боями від Пермі до Іркутська. У першій половині 1920 року дивізія була перекинута на Південний фронт, де воював проти військ генерала П. М. Врангеля. З 10 червня 1920 був помічником командира 262-го стрілецького полку, з серпня 1920 командував 263-м стрілецьким полком, з листопада 1920 року — помічник командира 264-го стрілецького полку. Брав участь у Перекопсько-Чонгарській операції, а потім воював проти загонів Нестора Махна. За військові досягнення під час громадянської війни був нагороджений орденом Червоного Прапора. У боях громадянської війни був двічі поранений.

Міжвоєнний час

У 1922 році екстерном закінчив Харківську повторну школу удосконалення комскладу. З серпня 1922 — помічник командира 89-го Чонгарського стрілецького полку по стройовій частині, а з жовтня 1924 до жовтня 1926 року — командир 238-го стрілецького полку 80-ї стрілецької дивізії в Українському військовому окрузі.

У 1929 році закінчив Стрілецько-тактичні курси удосконалення комскладу РСЧА імені ІІІ Комінтерну. Залишений на цих курсах на посаді начальника курсів середнього комскладу. З травня 1932 року був начальником курсів мотомеханізованих військ Московського військового округу. З січня 1933 року — начальник автобронетанкових військ Приморської групи Особливої Червонопрапорної Далекосхідної армії. З лютого 1937 року — командир-комісар 59-ї стрілецької дивізії в ОКДВА. З липня 1937 року — знову командував автобронетанковими військами Приморської групи ОКДВА.

У червні 1938 року був знятий з посади і направлений в розпорядженні Командного управління РСЧА, а вже Наказом НКО від 11 липня 1938 року звільнений з РСЧА. У жовтні того ж року за безпідставним звинуваченням був заарештований. Перебував у в'язниці під слідством. 25 квітня 1939 року був звільнений у зв'язку з припиненням справи і 15 травня 1939 року відновлено в кадрах РСЧА з зарахуванням у розпорядження Управління з командно-начальницького складу РСЧА. Однак ще майже півроку залишався без нового призначення.

У жовтні 1939 року був призначений помічником командира зі стройової частини 25-го механізованого корпусу в Київському Особливому військовому окрузі. З 4 червня 1940 року по березень 1941 року — командир 15-ї моторизованої дивізії 2-го механізованого корпусу в Одеському військовому окрузі. З березня 1941 року — командир 45-ї танкової дивізії 24-го механізованого корпусу Київського Особливого військового округу.

Німецько-радянська війна

Початок війни зустрів на чолі 45-ї танкової дивізії. Брав участь у Львівсько-Чернівецькій та Київській оборонних операціях. Вів бої під Кам'янець-Подільським і Вінницею, його дивізія успішно прикривала відхід за річку Південний Буг військ 12-ї і 6-ї армій. Під час битви під Уманню потрапив із залишками дивізії (танків в ній до того часу практично не залишилося, більшість особового складу воювали як піхота) в оточення. Став одним з небагатьох, кому вдалося вирватися звідти — вивів з боями в кінці серпня загін близько 300 червоноармійців. Проте наступного дня німці почали наступ на цій ділянці фронту і він знову опинився в оточенні, тільки тепер вже один і без зброї. Перейшов лінію фронту без документів та у цивільному одязі. Потім близько трьох місяців проходив перевірку.

З листопада 1941 року — командир 145-ї танкової бригади на Західному фронті, брав участь в обороні Москви, але зовсім недовго — в бою 19 листопада був важко поранений. З грудня 1941 року — начальник Горьковського автобронетанкового центру. З 19 квітня по 8 вересня 1942 року — командир 8-го танкового корпусу на Західному фронті. Брав участь у першій Ржевсько-Сичовській наступальній операції.

З вересня 1942 по лютий 1944 року — командир 1-го Красноградського механізованого корпусу. На чолі корпусу брав участь в операції «Марс», в ході якої корпус спочатку прорвав німецьку оборони і пробився далеко в німецький тил, але там був оточений і відрізаний. 15 діб вів бій в умовах повного оточення, а потім за наказом командування ударом з тилу пробився до своїх. Проте втрати корпусу були великі і склали 8 180 чоловік. Після поповнення особовим складом корпус був переданий в Степовій військовий округ і готувався там до літніх боїв під Курськом. У складі Степового і 2-го Українського фронтів успішно наступав влітку і восени 1943 року, відзначившись у Бєлгородсько-Харківській і Полтавсько-Кременчуцькій наступальних операціях.

З лютого по серпень 1944 року — заступник командувача бронетанковими і механізованими військами РСЧА. C 8 по 18 серпня 1944 року — тимчасовий виконувач обов'язків командувача 5-ї гвардійської танкової армії на 3-му Білоруському фронті. З серпня 1944 року по листопад 1945 року — начальник штабу Управління командувача бронетанковими і механізованими військами РСЧА — заступник командувача бронетанковими і механізованими військами. Одночасно з березня 1945 року — заступник по БТіМВ Головнокомандувача військами на Далекому Сході.

За бойові заслуги під час радянсько-японської війни М. Д. Соломатін був згаданий в наказі подяці Верховного Головнокомандуючого

Післявоєнна служба

Після війни, з листопада 1945 до квітня 1946 року — командувач 5-ї гвардійської механізованої армії Білоруського військового округу. З квітня 1946 року — начальник штабу бронетанкових і механізованих військ РСЧА. З лютого 1950 року перебував у розпорядженні Міністра Збройних сил СРСР, потім у липні того ж року направлений на навчання та в 1955 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії імені К. Є. Ворошилова. З січня 1955 року — начальник кафедри тактики вищих з'єднань Військової академії імені М. В. Фрунзе, з листопада 1955 — начальник кафедри оперативно-тактичної підготовки, а з грудня 1956 року одночасно і помічник начальника академії з оперативно-тактичної підготовки. У березні 1959 року через хворобу був звільнений у запас.

В запасі у 1960-1977 роках працював головою науково-методичної ради з пропаганди військових знань в Всесоюзного товариства «Знання», будучи членон президії правління цього товариства.

Помер 22 жовтня 1986 року в Москві.

У 1988 році його ім'ям названа вулиця в місті Карабаш. У цьому місті встановлена меморіальна дошка.

Військові звання

Нагороди

Твори

  • Красноградцы. Москва: Воениздат, 1963.

Примітки

  1. Это было под Белым… Сборник материалов, посвященных 65-летию Победы в Великой Отечественной войне 1941—1945 гг. / составитель Панченков С. В. — Тверь.: Научная книга, 2010—160 с. — С.11.
  2. Приказы Верховного Главнокомандующего в период Великой Отечественной войны Советского Союза. Сборник. М., Воениздат, 1975.
  3. Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 «О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии»
  4. Наградной лист на награждение М. Д. Соломатина орденом Красного Знамени // ОБД «Память народа»

Література

  • Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — 408 с. — .
  • Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. Том I. Командиры мотострелковых, моторизованных, кавалерийских, воздушно-десантных, артиллерийских, минометных, танковых и народного ополчения дивизий. — М.: Кучково поле, 2011. — 736 с.
  • Калашников К. А., Додонов И. Ю. Высший командный состав Вооружённых сил СССР в послевоенный период. Справочные материалы (1945—1975 гг.). Том 3. Командный состав танковых войск. Усть-Каменогорск: «Медиа-Альянс», 2017. — . — С. 453—455.
  • Генералы: Харьковский биографический словарь / Авт.-сост., вступ.ст. А. В. Меляков, Е. В. Поступная ; Под ред. В. И. Голик, Сергій Іванович Посохов ; Редкол.: В. Г. Бульба, В. Г. Коршунов, Н. А. Олефир, др. . — Харьков: Издательство «Точка», 2013 . — 497 с. : портр. — Библиогр.: с.486-487 (40 назв.) . — На рус. яз. — . — С. 339.
  • Челябинская область. Энциклопедия. В 7 томах. Т. 6: Си — Ф. — 2006. — 915 с. — .

Посилання

  • Соломатін Михайло Дмитрович на сайті Міністерства оборони Російської федерації
  • Механізовані корпусу РСЧА.
  • М. Д. Соломатін на сайті «Танковий фронт»

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Mihajlo Dmitrovich Solomatin 23 listopada 5 grudnya 1894 22 listopada 1986 radyanskij voyenachalnik general polkovnik tankovih vijsk 26 10 44 Mihajlo Dmitrovich Solomatinros Mihail Dmitrievich SolomatinNarodzhennya5 grudnya 1894 1894 12 05 Kishtim Yekaterinburzskij povit Permska guberniya Rosijska imperiyaSmert22 zhovtnya 1986 1986 10 22 91 rik Moskva SRSRKrayina SRSRPrinalezhnistRosijska imperiya Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijskpihota tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1914 1917 1918 1959PartiyaKPRSZvannya General polkovnik RSChAKomanduvannya15 a motorizovana diviziya 45 a tankova diviziya 145 a tankova brigada 8 j tankovij korpus 1 j Krasnogradskij mehanizovanij korpusVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna u Rosiyi Nimecko radyanska vijna Bitva pid Umannyu Radyansko yaponska vijnaNagorodiMedal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Moskvi Medal Za vzyattya Kenigsberga Medal Veteran Zbrojnih sil SRSR Medal 30 rokiv Radyanskij Armiyi ta Flotu Medal 40 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 70 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Solomatin Mihajlo Dmitrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Solomatin Ranni rokiNarodivsya 5 grudnya 1894 roku v m Kishtim Permskoyi guberniyi Buduchi sinom robitnika sam z molodosti pracyuvav slyusarem na Karabaskomu midnolivarnomu zavodi Z grudnya 1914 roku v Rosijskij imperatorskij armiyi Sluzhiv u 126 mu pihotnomu zapasnomu polku v Yekaterinburzi zakinchiv v comu polku navchalnu komandu v 1915 roci i buv priznachenij komandirom viddilennya Brav uchast u Pershij svitovij vijni z lipnya 1917 roku na Pivdenno Zahidnomu fronti buduchi vzvodnim unter oficerom v 711 mu pihotnomu polku 78 yi pihotnoyi diviziyi na fronti pidvishenij do feldfebelya Brav uchast u revolyucijnih podiyah 1917 roku v tomu zh polku obiravsya chlenom rotnogo i bataljonnogo komitetiv soldatskih deputativ U grudni 1917 roku buv demobilizovanij Pislya pributti na batkivshinu znovu pracyuvav na Karabaskomu midnolivarnomu zavodi odnochasno vstupiv u Chervonu gvardiyu i buv obranij nachalnikom chervonogvardijskogo zagonu na zavodi Na sluzhbi u Chervonij armiyiVstupivshi do lav Chervonoyi gvardiyi opinivsya u viri podij gromadyanskoyi vijni v Rosiyi yaka na Serednomu i Pivdennomu Urali viriznyalasya zhorstokistyu i aktivnistyu Spochatku voyuvav u chervonogvardijskih chastinah U lyutomu berezni 1918 roku v zvedenomu chervonogvardijskomu zagoni brav uchast u boyah v rajoni Troyicka i Miasa pid chas pridushennya povstannya Orenburzkogo kozachogo vijska pid kerivnictvom otamana O V Dutova yake ne viznalo Zhovtnevogo perevorotu U travni 1918 roku jogo zagin buv kinutij na pridushennya povstannya Chehoslovackogo korpusu sho voyuvav u rajoni Kaslinskogo zavodu i Yekaterinburga U chervni zagin buv vklyuchenij v 2 j girskij radyanskij polk v yakomu M D Solomatin buv komandirom roti i bataljonu brav uchast u prorivi z kilcya otochennya pid Verh Nejvinskim zavodom U veresni zhovtni 1918 roku voyuvav u partizanskomu zagoni Vijsko Bogdana na Krasnoufimskomu napryamku de komanduvav eskadronom Z 5 zhovtnya 1918 roku buv oficijno zarahovanij v Chervonu armiyu Z zhovtnya 1918 komandir roti polku imeni Malisheva z sichnya 1919 roku pomichnik nachalnika garnizonu mista Glazov Vyatskoyi guberniyi Z lyutogo 1919 roku buv zaviduvachem gospodarstva zapasnogo bataljonu 30 yi strileckoyi diviziyi dali vijnu projshov v cij diviziyi Z travnya 1919 pomichnik komandira 266 go strileckogo polku zgadanoyi diviziyi v yakomu voyuvav proti armij admirala O V Kolchaka brav uchast v Permskij Petropavlivskoyi Omskij Novomikolayivskij i Krasnoyarskij operaciyah Projshov z boyami vid Permi do Irkutska U pershij polovini 1920 roku diviziya bula perekinuta na Pivdennij front de voyuvav proti vijsk generala P M Vrangelya Z 10 chervnya 1920 buv pomichnikom komandira 262 go strileckogo polku z serpnya 1920 komanduvav 263 m strileckim polkom z listopada 1920 roku pomichnik komandira 264 go strileckogo polku Brav uchast u Perekopsko Chongarskij operaciyi a potim voyuvav proti zagoniv Nestora Mahna Za vijskovi dosyagnennya pid chas gromadyanskoyi vijni buv nagorodzhenij ordenom Chervonogo Prapora U boyah gromadyanskoyi vijni buv dvichi poranenij Mizhvoyennij chasU 1922 roci eksternom zakinchiv Harkivsku povtornu shkolu udoskonalennya komskladu Z serpnya 1922 pomichnik komandira 89 go Chongarskogo strileckogo polku po strojovij chastini a z zhovtnya 1924 do zhovtnya 1926 roku komandir 238 go strileckogo polku 80 yi strileckoyi diviziyi v Ukrayinskomu vijskovomu okruzi U 1929 roci zakinchiv Strilecko taktichni kursi udoskonalennya komskladu RSChA imeni III Kominternu Zalishenij na cih kursah na posadi nachalnika kursiv serednogo komskladu Z travnya 1932 roku buv nachalnikom kursiv motomehanizovanih vijsk Moskovskogo vijskovogo okrugu Z sichnya 1933 roku nachalnik avtobronetankovih vijsk Primorskoyi grupi Osoblivoyi Chervonoprapornoyi Dalekoshidnoyi armiyi Z lyutogo 1937 roku komandir komisar 59 yi strileckoyi diviziyi v OKDVA Z lipnya 1937 roku znovu komanduvav avtobronetankovimi vijskami Primorskoyi grupi OKDVA U chervni 1938 roku buv znyatij z posadi i napravlenij v rozporyadzhenni Komandnogo upravlinnya RSChA a vzhe Nakazom NKO vid 11 lipnya 1938 roku zvilnenij z RSChA U zhovtni togo zh roku za bezpidstavnim zvinuvachennyam buv zaareshtovanij Perebuvav u v yaznici pid slidstvom 25 kvitnya 1939 roku buv zvilnenij u zv yazku z pripinennyam spravi i 15 travnya 1939 roku vidnovleno v kadrah RSChA z zarahuvannyam u rozporyadzhennya Upravlinnya z komandno nachalnickogo skladu RSChA Odnak she majzhe pivroku zalishavsya bez novogo priznachennya U zhovtni 1939 roku buv priznachenij pomichnikom komandira zi strojovoyi chastini 25 go mehanizovanogo korpusu v Kiyivskomu Osoblivomu vijskovomu okruzi Z 4 chervnya 1940 roku po berezen 1941 roku komandir 15 yi motorizovanoyi diviziyi 2 go mehanizovanogo korpusu v Odeskomu vijskovomu okruzi Z bereznya 1941 roku komandir 45 yi tankovoyi diviziyi 24 go mehanizovanogo korpusu Kiyivskogo Osoblivogo vijskovogo okrugu Nimecko radyanska vijnaPochatok vijni zustriv na choli 45 yi tankovoyi diviziyi Brav uchast u Lvivsko Cherniveckij ta Kiyivskij oboronnih operaciyah Viv boyi pid Kam yanec Podilskim i Vinniceyu jogo diviziya uspishno prikrivala vidhid za richku Pivdennij Bug vijsk 12 yi i 6 yi armij Pid chas bitvi pid Umannyu potrapiv iz zalishkami diviziyi tankiv v nij do togo chasu praktichno ne zalishilosya bilshist osobovogo skladu voyuvali yak pihota v otochennya Stav odnim z nebagatoh komu vdalosya virvatisya zvidti viviv z boyami v kinci serpnya zagin blizko 300 chervonoarmijciv Prote nastupnogo dnya nimci pochali nastup na cij dilyanci frontu i vin znovu opinivsya v otochenni tilki teper vzhe odin i bez zbroyi Perejshov liniyu frontu bez dokumentiv ta u civilnomu odyazi Potim blizko troh misyaciv prohodiv perevirku Z listopada 1941 roku komandir 145 yi tankovoyi brigadi na Zahidnomu fronti brav uchast v oboroni Moskvi ale zovsim nedovgo v boyu 19 listopada buv vazhko poranenij Z grudnya 1941 roku nachalnik Gorkovskogo avtobronetankovogo centru Z 19 kvitnya po 8 veresnya 1942 roku komandir 8 go tankovogo korpusu na Zahidnomu fronti Brav uchast u pershij Rzhevsko Sichovskij nastupalnij operaciyi Z veresnya 1942 po lyutij 1944 roku komandir 1 go Krasnogradskogo mehanizovanogo korpusu Na choli korpusu brav uchast v operaciyi Mars v hodi yakoyi korpus spochatku prorvav nimecku oboroni i probivsya daleko v nimeckij til ale tam buv otochenij i vidrizanij 15 dib viv bij v umovah povnogo otochennya a potim za nakazom komanduvannya udarom z tilu probivsya do svoyih Prote vtrati korpusu buli veliki i sklali 8 180 cholovik Pislya popovnennya osobovim skladom korpus buv peredanij v Stepovij vijskovij okrug i gotuvavsya tam do litnih boyiv pid Kurskom U skladi Stepovogo i 2 go Ukrayinskogo frontiv uspishno nastupav vlitku i voseni 1943 roku vidznachivshis u Byelgorodsko Harkivskij i Poltavsko Kremenchuckij nastupalnih operaciyah Z lyutogo po serpen 1944 roku zastupnik komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami RSChA C 8 po 18 serpnya 1944 roku timchasovij vikonuvach obov yazkiv komanduvacha 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi na 3 mu Biloruskomu fronti Z serpnya 1944 roku po listopad 1945 roku nachalnik shtabu Upravlinnya komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami RSChA zastupnik komanduvacha bronetankovimi i mehanizovanimi vijskami Odnochasno z bereznya 1945 roku zastupnik po BTiMV Golovnokomanduvacha vijskami na Dalekomu Shodi Za bojovi zaslugi pid chas radyansko yaponskoyi vijni M D Solomatin buv zgadanij v nakazi podyaci Verhovnogo GolovnokomanduyuchogoPislyavoyenna sluzhbaPislya vijni z listopada 1945 do kvitnya 1946 roku komanduvach 5 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi Biloruskogo vijskovogo okrugu Z kvitnya 1946 roku nachalnik shtabu bronetankovih i mehanizovanih vijsk RSChA Z lyutogo 1950 roku perebuvav u rozporyadzhenni Ministra Zbrojnih sil SRSR potim u lipni togo zh roku napravlenij na navchannya ta v 1955 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi imeni K Ye Voroshilova Z sichnya 1955 roku nachalnik kafedri taktiki vishih z yednan Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze z listopada 1955 nachalnik kafedri operativno taktichnoyi pidgotovki a z grudnya 1956 roku odnochasno i pomichnik nachalnika akademiyi z operativno taktichnoyi pidgotovki U berezni 1959 roku cherez hvorobu buv zvilnenij u zapas V zapasi u 1960 1977 rokah pracyuvav golovoyu naukovo metodichnoyi radi z propagandi vijskovih znan v Vsesoyuznogo tovaristva Znannya buduchi chlenon prezidiyi pravlinnya cogo tovaristva Pomer 22 zhovtnya 1986 roku v Moskvi U 1988 roci jogo im yam nazvana vulicya v misti Karabash U comu misti vstanovlena memorialna doshka Vijskovi zvannyaKombrig 28 11 1935 General major tankovih vijsk 12 08 1941 General lejtenant 7 02 1943 General polkovnik 26 10 1944 NagorodiOrden Lenina 21 02 1945 Orden Zhovtnevoyi revolyuciyi Chotiri ordeni Chervonogo Prapora 1922 27 03 1942 03 11 1944 1948 Orden Kutuzova 1 go stupenya 08 09 1945 Orden Suvorova 2 go stupenya 20 12 1943 Orden Kutuzova 2 go stupenya 1943 Orden Bogdana Hmelnickogo 2 stupenya 29 07 1944 Orden Vitchiznyanoyi vijni I stupenya 06 04 1985 Medali SRSR u tomu chisli XX rokiv Robitnicho Selyanskoyi Chervonoyi Armiyi 1938 Za oboronu Moskvi 1944 Za Peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr 1945 Za peremogu nad Yaponiyeyu 1945 Za vzyattya Kenigsberga 1945 Veteran Zbrojnih Sil SRSR 1976 TvoriKrasnogradcy Moskva Voenizdat 1963 PrimitkiEto bylo pod Belym Sbornik materialov posvyashennyh 65 letiyu Pobedy v Velikoj Otechestvennoj vojne 1941 1945 gg sostavitel Panchenkov S V Tver Nauchnaya kniga 2010 160 s S 11 Prikazy Verhovnogo Glavnokomanduyushego v period Velikoj Otechestvennoj vojny Sovetskogo Soyuza Sbornik M Voenizdat 1975 Nagrazhdyon v sootvetstvii s Ukazom Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR ot 04 06 1944 O nagrazhdenii ordenami i medalyami za vyslugu let v Krasnoj Armii Nagradnoj list na nagrazhdenie M D Solomatina ordenom Krasnogo Znameni OBD Pamyat naroda LiteraturaVelikaya Otechestvennaya Komandarmy Voennyj biograficheskij slovar Pod obshej red M G Vozhakina M Zhukovskij Kuchkovo pole 2005 408 s ISBN 5 86090 113 5 Velikaya Otechestvennaya Komdivy Voennyj biograficheskij slovar Tom I Komandiry motostrelkovyh motorizovannyh kavalerijskih vozdushno desantnyh artillerijskih minometnyh tankovyh i narodnogo opolcheniya divizij M Kuchkovo pole 2011 736 s ISBN 978 5 9950 0189 8 Kalashnikov K A Dodonov I Yu Vysshij komandnyj sostav Vooruzhyonnyh sil SSSR v poslevoennyj period Spravochnye materialy 1945 1975 gg Tom 3 Komandnyj sostav tankovyh vojsk Ust Kamenogorsk Media Alyans 2017 ISBN 978 601 7887 15 5 S 453 455 Generaly Harkovskij biograficheskij slovar Avt sost vstup st A V Melyakov E V Postupnaya Pod red V I Golik Sergij Ivanovich Posohov Redkol V G Bulba V G Korshunov N A Olefir dr Harkov Izdatelstvo Tochka 2013 497 s portr Bibliogr s 486 487 40 nazv Na rus yaz ISBN 978 617 669 133 4 S 339 Chelyabinskaya oblast Enciklopediya V 7 tomah T 6 Si F 2006 915 s ISBN 5 88771 059 4 PosilannyaSolomatin Mihajlo Dmitrovich na sajti Ministerstva oboroni Rosijskoyi federaciyi Mehanizovani korpusu RSChA M D Solomatin na sajti Tankovij front

Дата публікації:
Топ