Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Соловей Будимирович (або Соловій Гудимирович — в українських билинах галицького періоду) — герой руської билини, відомої в 10 записах, з яких найстаріша належить Кирші Данилову. Також згадується в листі київського шляхтича Філона Кміти, оршанського старости, до Остафія Воловича, троцького каштеляна, від 5 серпня 1574 року .
| Соловей Будимирович | |
|---|---|
 | |
| Божество в | слов'янська міфологія |
| Частина від | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Сюжет згідно з Киршею Даниловим
У записі Кирші Данилова славний багатий гість Соловей Будимирович припливає Дніпром до Києва з якихось заморських країв: «від славного міста Леденця, від того царя заморського».
Щедро обдарувавши князя Володимира та княгиню Апраксівну, Соловей випрошує у них ділянку землі в саду князівської племінниці, Забави Путятични. За одну ніч Соловей будує там три чудово прикрашені тереми; цими теремами, а також грою на гуслях він так спокушає Забаву, що вона сама приходить до нього і сама себе сватає. Вони цілуються, милуються та міняються золотими перснями.
Проте мати Солов'я чомусь умовляє його відстрочити весілля і з'їздити перед цим за Чорне море. Під час цієї поїздки Солов'я, завдяки такому ж обману, як у билинах про Добриню Микитича, Забава погоджується вийти заміж за якогось Давида Попова, який десь проторгувався і з'явився до Києва «голим щапом».
Проте Соловей, який повернувся під час весільного бенкету, руйнує плани Давида Попова, і Забава виходить за справжнього свого нареченого.
Походження сюжету
Основна ідея билини — «весільна подорож» (сватання) заморського молодця". На неї вказав ще Олександр Веселовський у своїх «Южно-русских былинах». Це пояснення було прийняте і розвинене Олександром Потебнею. Про те, що символіка билини про Солов'я Будимировича має тісний зв'язок із весільними піснями зазначав і Михайло Халанський.
Аркадій Лященко в студії, присвяченій цій билині (Былина о Соловье Будимировиче и сага о Гаральде, в збірнику Sertum bibliologicum, 1922), бачив у ній варязькі відгомони й вважав поетичною оповіддю про приїзд на Русь варязького королевича Гаральда в Ярославових часах. Дослідник вважав її твором київським, місцевим: хоч автор билини міг знати варязьке оповідання про Гаральда, можливо, й сагу про нього, але це не переспів і не перероблення її, а оригінальний місцевий твір. В первісному своєму вигляді він, на думку Лященка, повинен був містити історію приїзду до Києва Гаральда з півночі, його сватання, від'їзд до Візантії, щоб там добути відповідні скарби, без яких (як оповідає сага) Ярослав не хотів за нього видати доньку, потім повернення до Києва в образі каліки-паломника і весілля (можливо, і конфлікт з конкурентом, що засватав княжну за його відсутності).
Всеволод Міллер раніше без успіху доводив, що билина про Солов'я Будимировича — північного, новгородського походження, хоча за своєю дією присвячена київському циклу. Місто Леденець, за Міллером — замок Лінданісса біля Ревеля. Крім того, в деяких варіантах билини згадується «море Варязьке», тобто Балтійське. Однак Міллер намагався не помічати той факт, що товари на кораблях Солов'я — із Царгорода та Єрусалиму. На однобокість такого тлумачення вказав свого часу Олександр Потебня.
Данський славіст Рожнецький намагався розвинути версію про скандинавське походження цієї билинної теми. У своїй книзі «Varaegiske minder i den russiske Helt edigtning» («Варязькі елементи в руській героїчній поезії», Копенгаген, 1914), в першій частині, присвяченій саме билині про Соловея як найбільш яскравому документу тих варязьких впливів, він доводив, що ця билина просто переспівала якусь скандинавську народну пісню, приблизно в XII столітті. Розвивав здогадку Олександра Котляревського, що корабель Солов'я — це характерний варязький корабель.
Ототожнення із Солов'єм Розбійником
У листі до Остафія Воловича від 5 серпня 1574 року Філон Кміта називає Солов'я Розбійника, який воював разом із Іллею Муромцем (Муравлянином), Будимировичем:
- «Бо прийде час, коли треба буде Ілії Муравленина і Солов'я Будимировича, прийде час, коли буде служб наших потреба!»
В. Міллер, а згодом О. Марков і А. Лященко припускали, що Соловей Будимирович змішався з Солов'єм Розбійником через те, що той в деяких варіантах легенди про Іллю Муромця є помічником Іллі в його богатирських справах.
Примітки
- Древние российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым. М.: Наука, 1977. — С. 9-15 (№ 1)
- Лист 19. До Остафея Волловича, каштеляна Троцкого. 05.08.1574. [ 11.07.2015, у Wayback Machine.] // Помнікі старажытнай беларускай пісьменнасці / Уклад., уступ. артыкулы, каментарыі А.Ф. Коршунаў. — Мінск, 1975.
Література
- Михайло Грушевський. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. — К., 1994. — Т. 4. — Кн. 1. — С. 151-176.
- Бекетов А. Н. Соловей Будимирович // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Дозе Ф. Д. Старина о Соловье Будимировиче // Олонецкие губернские ведомости. 1857. № 30. С. 159—161; № 31. С. 164—165; № 32. С. 171—173
- Веселовский А. Н. Южно-русские былины (I и II)
- Веселовский А. Н. Заметки по литературе и народной словесности
- Вилинбахов В. Б. Былина о Соловье Будимировиче в свете географической терминологии // Русский фольклор. Л., 1971. С. 226—229
- Миллер В. Ф. Очерки русской народной словесности. М., 1897.
- Миллер В. Ф. Экскурсы в область русского эпоса.
- Халанский М. Г. Великорусские былины киевского цикла
- Халанский М. Г. Южно-славянские сказания о Кралевиче Марке.
- Милюков П. Н. Что такое «море Варяжское» и «город Леденец» // Юбилейный сборник в честь В. Ф. Миллера. М., 1900
Посилання
- Билина «Соловей Будимирович»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Solovej Budimirovich abo Solovij Gudimirovich v ukrayinskih bilinah galickogo periodu geroj ruskoyi bilini vidomoyi v 10 zapisah z yakih najstarisha nalezhit Kirshi Danilovu Takozh zgaduyetsya v listi kiyivskogo shlyahticha Filona Kmiti orshanskogo starosti do Ostafiya Volovicha trockogo kashtelyana vid 5 serpnya 1574 roku Solovej BudimirovichBozhestvo v slov yanska mifologiyaChastina vid d Mediafajli u Vikishovishi Naspiv bilini Solovej Budimirovich Obrobka M A Rimskogo KorsakovaSyuzhet zgidno z Kirsheyu DanilovimU zapisi Kirshi Danilova slavnij bagatij gist Solovej Budimirovich priplivaye Dniprom do Kiyeva z yakihos zamorskih krayiv vid slavnogo mista Ledencya vid togo carya zamorskogo Shedro obdaruvavshi knyazya Volodimira ta knyaginyu Apraksivnu Solovej viproshuye u nih dilyanku zemli v sadu knyazivskoyi pleminnici Zabavi Putyatichni Za odnu nich Solovej buduye tam tri chudovo prikrasheni teremi cimi teremami a takozh groyu na guslyah vin tak spokushaye Zabavu sho vona sama prihodit do nogo i sama sebe svataye Voni ciluyutsya miluyutsya ta minyayutsya zolotimi persnyami Prote mati Solov ya chomus umovlyaye jogo vidstrochiti vesillya i z yizditi pered cim za Chorne more Pid chas ciyeyi poyizdki Solov ya zavdyaki takomu zh obmanu yak u bilinah pro Dobrinyu Mikiticha Zabava pogodzhuyetsya vijti zamizh za yakogos Davida Popova yakij des protorguvavsya i z yavivsya do Kiyeva golim shapom Prote Solovej yakij povernuvsya pid chas vesilnogo benketu rujnuye plani Davida Popova i Zabava vihodit za spravzhnogo svogo narechenogo Pohodzhennya syuzhetuOsnovna ideya bilini vesilna podorozh svatannya zamorskogo molodcya Na neyi vkazav she Oleksandr Veselovskij u svoyih Yuzhno russkih bylinah Ce poyasnennya bulo prijnyate i rozvinene Oleksandrom Potebneyu Pro te sho simvolika bilini pro Solov ya Budimirovicha maye tisnij zv yazok iz vesilnimi pisnyami zaznachav i Mihajlo Halanskij Arkadij Lyashenko v studiyi prisvyachenij cij bilini Bylina o Solove Budimiroviche i saga o Garalde v zbirniku Sertum bibliologicum 1922 bachiv u nij varyazki vidgomoni j vvazhav poetichnoyu opoviddyu pro priyizd na Rus varyazkogo korolevicha Garalda v Yaroslavovih chasah Doslidnik vvazhav yiyi tvorom kiyivskim miscevim hoch avtor bilini mig znati varyazke opovidannya pro Garalda mozhlivo j sagu pro nogo ale ce ne perespiv i ne pereroblennya yiyi a originalnij miscevij tvir V pervisnomu svoyemu viglyadi vin na dumku Lyashenka povinen buv mistiti istoriyu priyizdu do Kiyeva Garalda z pivnochi jogo svatannya vid yizd do Vizantiyi shob tam dobuti vidpovidni skarbi bez yakih yak opovidaye saga Yaroslav ne hotiv za nogo vidati donku potim povernennya do Kiyeva v obrazi kaliki palomnika i vesillya mozhlivo i konflikt z konkurentom sho zasvatav knyazhnu za jogo vidsutnosti Vsevolod Miller ranishe bez uspihu dovodiv sho bilina pro Solov ya Budimirovicha pivnichnogo novgorodskogo pohodzhennya hocha za svoyeyu diyeyu prisvyachena kiyivskomu ciklu Misto Ledenec za Millerom zamok Lindanissa bilya Revelya Krim togo v deyakih variantah bilini zgaduyetsya more Varyazke tobto Baltijske Odnak Miller namagavsya ne pomichati toj fakt sho tovari na korablyah Solov ya iz Cargoroda ta Yerusalimu Na odnobokist takogo tlumachennya vkazav svogo chasu Oleksandr Potebnya Danskij slavist Rozhneckij namagavsya rozvinuti versiyu pro skandinavske pohodzhennya ciyeyi bilinnoyi temi U svoyij knizi Varaegiske minder i den russiske Helt edigtning Varyazki elementi v ruskij geroyichnij poeziyi Kopengagen 1914 v pershij chastini prisvyachenij same bilini pro Soloveya yak najbilsh yaskravomu dokumentu tih varyazkih vpliviv vin dovodiv sho cya bilina prosto perespivala yakus skandinavsku narodnu pisnyu priblizno v XII stolitti Rozvivav zdogadku Oleksandra Kotlyarevskogo sho korabel Solov ya ce harakternij varyazkij korabel Ototozhnennya iz Solov yem RozbijnikomU listi do Ostafiya Volovicha vid 5 serpnya 1574 roku Filon Kmita nazivaye Solov ya Rozbijnika yakij voyuvav razom iz Illeyu Muromcem Muravlyaninom Budimirovichem Bo prijde chas koli treba bude Iliyi Muravlenina i Solov ya Budimirovicha prijde chas koli bude sluzhb nashih potreba dd V Miller a zgodom O Markov i A Lyashenko pripuskali sho Solovej Budimirovich zmishavsya z Solov yem Rozbijnikom cherez te sho toj v deyakih variantah legendi pro Illyu Muromcya ye pomichnikom Illi v jogo bogatirskih spravah PrimitkiDrevnie rossijskie stihotvoreniya sobrannye Kirsheyu Danilovym M Nauka 1977 S 9 15 1 List 19 Do Ostafeya Vollovicha kashtelyana Trockogo 05 08 1574 11 07 2015 u Wayback Machine Pomniki starazhytnaj belaruskaj pismennasci Uklad ustup artykuly kamentaryi A F Korshunay Minsk 1975 LiteraturaMihajlo Grushevskij Istoriya ukrayinskoyi literaturi V 6 t 9 kn K 1994 T 4 Kn 1 S 151 176 Beketov A N Solovej Budimirovich Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Doze F D Starina o Solove Budimiroviche Oloneckie gubernskie vedomosti 1857 30 S 159 161 31 S 164 165 32 S 171 173 Veselovskij A N Yuzhno russkie byliny I i II Veselovskij A N Zametki po literature i narodnoj slovesnosti Vilinbahov V B Bylina o Solove Budimiroviche v svete geograficheskoj terminologii Russkij folklor L 1971 S 226 229 Miller V F Ocherki russkoj narodnoj slovesnosti M 1897 Miller V F Ekskursy v oblast russkogo eposa Halanskij M G Velikorusskie byliny kievskogo cikla Halanskij M G Yuzhno slavyanskie skazaniya o Kraleviche Marke Milyukov P N Chto takoe more Varyazhskoe i gorod Ledenec Yubilejnyj sbornik v chest V F Millera M 1900PosilannyaBilina Solovej Budimirovich