У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем див Соколенко Григорій Олександрович Соколенко 17 квітня 1928 Вес

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Соколенко.

Григорій Олександрович Соколенко (17 квітня 1928, Веселий Кут — 2016) — український живописець, член Спілки радянських художників України з 1968 року. Батько художника .

Соколенко Григорій Олександрович



Народження	17 квітня 1928(1928-04-17) Миколаївська область, Українська СРР, СРСР
Смерть	2016
Країна	СРСР Україна
Навчання	Дніпропетровське художнє училище (1949) і Латвійська академія мистецтв (1955)
Діяльність	художник
Вчитель	Погрібняк Микола Степанович, Куко Олександр Семенович, Яніс Тільбергс, Карліс Бренценс і ^d
Працівник	Комунальна установа «Запорізький обласний художній музей» Запорізької обласної ради
Член	Спілка радянських художників України
Партія	КПРС
Нагороди

Біографія

Народився 17 квітня 1928 року в селі Веселому Куті (тепер Миколаївська область, Україна). 1949 року закінчив Дніпропетровське художнє училище (навчався у Миколи Погрібняка, Олександра Куко), 1955 року — Державну Академію мистецтв Латвійської РСР (вчителі з фаху , Яніс Тільбергс, Карліс Бренценс). Член КПРС з 1961 року.

Протягом 1971—1974 років був першим директором Запорізького художнього музею. 1988 року нагороджений медаллю «Ветеран праці», 1995 року — медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.». Мешкав у Запоріжжі, в будинку на № 80, квартира 121. Помер у 2016 році.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису та монументального мистецтва. Серед робіт:

«Торгівля скіфів із греками» (1956);
«Соняшники» (1957);
«Життя піонерів» — розпис у Палаці піонерів, Запоріжжя (1959, у співавторстві з Леонідом Орленком);
«Запорожці біля Дніпра» — вітраж у магазині «Перлина», Запоріжжя (1964);
«Сучасний міжпланетний радіозв'язок», «Радіо служить людям» — мозаїка у технікумі, Запоріжжя (1965, у співавторстві з Леонідом Орленком);
«Весняна пісня», мозаїка у кафе «Марічка», Запоріжжя (1966, у співавторстві з Леонідом Орленком та Анатолієм Скрипкою);
«Геракл» — декоративний рельєф у спортзалі з важкої атлетики, Запоріжжя (1966);
«Вітраж життя», «Бандурист» в палаці культури «Тітан» Запоріжжя (1974);
«Людину славить праця» — декоративний рельєф (шамот) на фасаді будинку курсів Облпрофради в Запоріжжі (1975);
«Земле, земле, кавуни» (1990, натюрморт);
«Булочка» (1991);
«Радість — веселка» (1995);
«Дніпро і пуща Золота».

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1964 року.

Примітки

Соколенко Григорій Олександрович / Запорізька організація Національної спілки художників України.
Сергій Томко. Культурний та мистецький код родини Соколенків. / Щотижневик «Миг». 5 листопада 2019.

Література

Соколенко Григорій Олександрович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — 563 с.;
Соколенко Григорій Олександрович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 215.

[ЗО_НСХУ-1] Соколенко Григорій Олександрович / Запорізька організація Національної спілки художників України.

[Миг-2] Сергій Томко. Культурний та мистецький код родини Соколенків. / Щотижневик «Миг». 5 листопада 2019.