Ічкі́ (крим. İçki) (з 1944 по 2023 рік — Совє́тський) — селище в Україні, у Феодосійському районі Автономної Республіки Крим, колишній центр Совєтського району.
селище Ічкі | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Феодосійський район |
Рада | Совєтська селищна рада |
Код КАТОТТГ | UA01180590010029997 |
Облікова картка | Совєтський |
Основні дані | |
Засновано | 1798 |
Статус | із 2024 року |
Населення | ▲10 069 (на 2014 рік) |
Поштовий індекс | 97200 |
Телефонний код | +380 6551 |
Географічні координати | 45°20′49″ пн. ш. 34°56′00″ сх. д. / 45.34694° пн. ш. 34.93333° сх. д.Координати: 45°20′49″ пн. ш. 34°56′00″ сх. д. / 45.34694° пн. ш. 34.93333° сх. д. |
Висота над рівнем моря | 19 м |
Відстань | |
Найближча залізнична станція: | Краснофлотська |
До обл. центру: | |
- автошляхами: | 98,4 км |
Селищна влада | |
Адреса | 97200, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 25 |
Карта | |
Ічкі | |
Ічкі | |
Ічкі у Вікісховищі |
Постанова ВРУ від 12.05.2016 року № 1352-VIII, згідно з якою Совєтський перейменовано на Ічкі, вводиться в дію з 7 вересня 2023 року. |
Знаходиться в північно-східній частині півострова, у степовій присиваській частині, у південно-східній частині , в 106 км. від Сімферополя.
Населення: переважно росіяни та українці, проживають також кримські татари, болгари, вірмени, євреї, цигани. Територія селища розташована у межах долини річок Біюк-Карасу та Східний Булганак.
Історія
Територія сучасного селища і його околиць була заселена в III—І тисячолітті до н. е. Про це свідчать знайдені тут залишки поселень і кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи. Поблизу селища виявлено також скіфські поховання.
Перша згадка про Ічкі датується 1798 роком; тоді тут проживала 41 особа. Землі села 1805 року належали трьом мурзам, ними користувалися також державні селяни, кількість яких зросла вже до 66. Після Кримської війни (1853—1856 рр.) багато кримських татар зруйнували свої оселі та емігрували до Османської імперії.
Селище було внесено до переліку поселень, що потребували перейменування відповідно до вимог закону «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». 12 травня 2016 року постановою Верховної Ради України № 1352-VIII йому було повернуто назву Ічкі; цією ж постановою назву Совєтського району змінено на Ічкінський. Постанова «набирає чинності з моменту повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь під загальну юрисдикцію України».
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 67,65 % |
кримськотатарська | 20,85 % |
українська | 8,26 % |
ромська | 0,59 % |
інші/не визначилися | 2,75 % |
Транспорт
Через селище проходить залізнична лінія Керч-Джанкой, яка розділяє його територію на дві приблизно рівні частини. З південного заходу уздовж селища проходить магістральна траса Північно-Кримського каналу. Поряд — транзитна автодорога (E97), яка пов'язує селище з іншими районами Криму.
Економіка
У селищі діють ремонтно-транспортне підприємство, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторно-птахівницьке підприємство і декілька інших підприємств місцевого значення, які займаються обслуговуванням сільськогосподарських підприємств району.
Найбільші підприємства: комбінат хлібопродуктів, маслоробний та виноробний заводи, друкарня. Торгове обслуговування населення здійснюють підприємства споживчої кооперації і підприємницькі структури.
Соціальна сфера
У селищі є три загальноосвітніх школи, одна з яких — з кримськотатарською мовою навчання, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства; центральна районна лікарня, аптеки; музична школа, дві бібліотеки, мечеть Ічкі Джамісі.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2015 року (PDF, XLS)
- Під редакцією П.Т.Тронько. Історія міст і сіл Української РСР. — К : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. — Т. Том 26, Кримська область. — С. 612.
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
- Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного ... | від 09.04.2015 № 317-VIII. zakon3.rada.gov.ua. Процитовано 24 травня 2016.
- Постанова Верховної Ради України від 12 травня 2016 року № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
Посилання
- стаття Совєтський — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)
Ця стаття недостатньо . |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ichki krim Icki z 1944 po 2023 rik Sovye tskij selishe v Ukrayini u Feodosijskomu rajoni Avtonomnoyi Respubliki Krim kolishnij centr Sovyetskogo rajonu selishe IchkiKrayina UkrayinaRegion Avtonomna Respublika KrimRajon miskrada Feodosijskij rajonRada Sovyetska selishna radaKod KATOTTG UA01180590010029997Oblikova kartka Sovyetskij Osnovni daniZasnovano 1798Status iz 2024 rokuNaselennya 10 069 na 2014 rik Poshtovij indeks 97200Telefonnij kod 380 6551Geografichni koordinati 45 20 49 pn sh 34 56 00 sh d 45 34694 pn sh 34 93333 sh d 45 34694 34 93333 Koordinati 45 20 49 pn sh 34 56 00 sh d 45 34694 pn sh 34 93333 sh d 45 34694 34 93333Visota nad rivnem morya 19 mVidstanNajblizhcha zaliznichna stanciya KrasnoflotskaDo obl centru avtoshlyahami 98 4 kmSelishna vladaAdresa 97200 smt Sovyetskij vul 30 rokiv Peremogi 25KartaIchkiIchkiIchki u VikishovishiPostanova VRU vid 12 05 2016 roku 1352 VIII zgidno z yakoyu Sovyetskij perejmenovano na Ichki vvoditsya v diyu z 7 veresnya 2023 roku Znahoditsya v pivnichno shidnij chastini pivostrova u stepovij prisivaskij chastini u pivdenno shidnij chastini v 106 km vid Simferopolya Naselennya perevazhno rosiyani ta ukrayinci prozhivayut takozh krimski tatari bolgari virmeni yevreyi cigani Teritoriya selisha roztashovana u mezhah dolini richok Biyuk Karasu ta Shidnij Bulganak IstoriyaTeritoriya suchasnogo selisha i jogo okolic bula zaselena v III I tisyacholitti do n e Pro ce svidchat znajdeni tut zalishki poselen i kurgani z pohovannyami epohi rannoyi i piznoyi bronzi Poblizu selisha viyavleno takozh skifski pohovannya Persha zgadka pro Ichki datuyetsya 1798 rokom todi tut prozhivala 41 osoba Zemli sela 1805 roku nalezhali trom murzam nimi koristuvalisya takozh derzhavni selyani kilkist yakih zrosla vzhe do 66 Pislya Krimskoyi vijni 1853 1856 rr bagato krimskih tatar zrujnuvali svoyi oseli ta emigruvali do Osmanskoyi imperiyi Selishe bulo vneseno do pereliku poselen sho potrebuvali perejmenuvannya vidpovidno do vimog zakonu Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki 12 travnya 2016 roku postanovoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini 1352 VIII jomu bulo povernuto nazvu Ichki ciyeyu zh postanovoyu nazvu Sovyetskogo rajonu zmineno na Ichkinskij Postanova nabiraye chinnosti z momentu povernennya timchasovo okupovanoyi teritoriyi Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopol pid zagalnu yurisdikciyu Ukrayini NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokrosijska 67 65 krimskotatarska 20 85 ukrayinska 8 26 romska 0 59 inshi ne viznachilisya 2 75 TransportCherez selishe prohodit zaliznichna liniya Kerch Dzhankoj yaka rozdilyaye jogo teritoriyu na dvi priblizno rivni chastini Z pivdennogo zahodu uzdovzh selisha prohodit magistralna trasa Pivnichno Krimskogo kanalu Poryad tranzitna avtodoroga E97 yaka pov yazuye selishe z inshimi rajonami Krimu EkonomikaU selishi diyut remontno transportne pidpriyemstvo silgosphimiya silenergo inkubatorno ptahivnicke pidpriyemstvo i dekilka inshih pidpriyemstv miscevogo znachennya yaki zajmayutsya obslugovuvannyam silskogospodarskih pidpriyemstv rajonu Najbilshi pidpriyemstva kombinat hliboproduktiv maslorobnij ta vinorobnij zavodi drukarnya Torgove obslugovuvannya naselennya zdijsnyuyut pidpriyemstva spozhivchoyi kooperaciyi i pidpriyemnicki strukturi Socialna sferaU selishi ye tri zagalnoosvitnih shkoli odna z yakih z krimskotatarskoyu movoyu navchannya tehnikum mehanizaciyi i gidromelioraciyi silskogo gospodarstva centralna rajonna likarnya apteki muzichna shkola dvi biblioteki mechet Ichki Dzhamisi PrimitkiStatistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2015 roku PDF XLS Pid redakciyeyu P T Tronko Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golov red URE AN URSR 1974 T Tom 26 Krimska oblast S 612 Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 15 listopada 2015 Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo vid 09 04 2015 317 VIII zakon3 rada gov ua Procitovano 24 travnya 2016 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 12 travnya 2016 roku 1352 VIII Pro perejmenuvannya okremih naselenih punktiv ta rajoniv Avtonomnoyi Respubliki Krim ta mista Sevastopolya Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyastattya Sovyetskij Informacijno piznavalnij portal Krimska oblast u skladi URSR Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Krimska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 992 s Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi