Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Собо́р святи́х Петра́ та Павла́ на Вишегра́ді; Капі́тульний хра́м святи́х Петра́ та Павла́ (чеськ. Bazilika svatého Petra a Pavla; Kapitulní chrám sv. Petra a Pavla) — парафіяльна і капітульна неоготична католицька [fr] з каплицями у бічних навах на Вишеграді в Празі, що є важливою релігійною та культурною пам'яткою Чехії. [cs] (Královská kolegiátní kapitula sv. Petra a Pavla na Vyšehradě), була створена при церкві уже в 1070 році, в час її заснування. З 25 березня 2003 року капітульна церква святих Петра та Павла має титул Малої базиліки.
| Собор святих Петра та Павла на Вишеграді | |
|---|---|
| чеськ. Bazilika svatého Petra a Pavla | |
 Базиліка святих Петра та Павла. 2015 | |
| 50°03′52″ пн. ш. 14°23′03″ сх. д. / 50.06444° пн. ш. 14.38417° сх. д.Координати: 50°03′52″ пн. ш. 14°23′03″ сх. д. / 50.06444° пн. ш. 14.38417° сх. д. | |
| Тип споруди | християнський храм |
| Сучасний статус | парафіяльна і капітульна церква, мала базиліка |
| Розташування |  Чехія, Вишеград, Прага |
| Архітектор | [cs] (1885—1887) |
| Засновник | король Вратислав II |
| Початок будівництва | 1070—1080 |
| Кінець будівництва | 1887—1903 |
| Відбудовано | 1885—1887 |
| Стиль | неоготика |
| Належність | Католицька церква |
| Єпархія | Празька архидієцезія |
| Стан | активний |
| Оригінальна назва | чеськ. Bazilika svatého Petra a Pavla |
| Покровитель | Петро і Павло |
| Вебсайт | kkvys.cz |
  Собор святих Петра та Павла (Вишеград) (Чехія) | |
 Собор святих Петра та Павла у Вікісховищі | |
Біля стін церкви, на Вишеградському цвинтарі (Vyšehradský hřbitov) поховані багато важливих чеських особистостей та їх родин, у ХІХ столітті він був перетворений на національний некрополь.
Історія
Вишеградська капітула була створена у 1070—1080 роках за правління чеського короля Вратислава II (1035—1092). Був побудований тринавний храм у романському стилі з розмірами 53х17 м. У 1129 році церкву відновили та розширили за правління князя Собеслава I (1075—1140). Після пожежі 1249 року будівля була відновлена в готичному стилі.
У 1369 році під час правління імператора Священної Римської імперії Карла IV побудували новий храм. Під час гуситських воєн, а саме 1 листопада 1420 року, храм був зруйнований. У 1576—1576 роках церкву відбудували в стилі ренесансу, а в 1707—1729 роках перебудували знову, цього разу в стилі бароко.
У 1885—1887 роках чеський архітектор [cs] (1835—1899) перебудував церкву в неоготичному стилі і храм набув сучасного вигляду. Будівництво було завершене в 1902—1903 роках, коли було збудовано дві 58-метрові неоготичні фронтові вежі «Адам» та «Єва» за проектом архітектора [cs] (1852—1924). Фронтон західного фасаду прикрашають скульптури святих апостолів Петра та Павла, атрибутика ключів і меча, два ангели з обох боків та Ісус посередині. Внутрішнє оздоблення собору зроблене в стилі сецесія (модерн).
У 1981—1987 роках церкву реконструювали та ремонтували і було проведено археологічне обстеження. У 2003 році Папа Римський Іван Павло II надав церкві титул Мала базиліка.
Будівля
Будівля церкви — неоготична тринавна [fr] з монументальними двома вежами, які, на противагу до шпилів Празького замку, формують архітектурний акцент Вишеграда та доповнюють одну з характерних панорам Праги.
Західний фасад собору має три портали прикрашені капітульними емблемами, рельєфами та мозаїками з літерами α та ω на тимпанах. У 1901 році на тимпані над головним входом до церкви Степан Залешак вирізьбив барельєф на тему Страшного суду.
«Чортового стовпа»
Центральні двері ведуть до нав перекритих ребристими склепіннями з неглибокими бічними каплицями. На заході притвор і хори, на сході — пресвітерій з захристією ліворуч і каплицею Діви Марії Шанцівської праворуч.
Інтер'єр собору багато оформлений. Над входом до захристії розміщена барокова картина, що дає уявлення про первісний вигляд церкви та легенду про так званий «Чортовий стовп», три частини якого з довжинами від 160 до 240 см, з 1888 року розміщені в саду біля собору. За переказами, стовп нібито сюди приніс сам нечистий, що заклався з місцевим священиком, що він принесе до Вишеграда стовп з собору святого Петра у Римі швидше, ніж священик відслужить Службу Божу.
У соборі найкраще збереглися готичні настінні фрески «Свята Марія з Ісусом» та «Святий Георгій» у каплиці святого Йосифа. Настінні розписи віденського художника Карла Йобста (Karl Jobst), (святих Петра і Павла в пресвітерії та Ісуса Христа в наві), теж датуються часом неоготичної реконструкції. До цього ж часу відносяться фігури святих на вітражах спроектованих малярем [cs]. Картини роботи майстерні чи кола Карела Шкрети, які раніше були вівтарними, тепер перебувають у бічних каплицях.
Новий головний вівтар зроблений різьбярем Йозефом Грубешом за ескізами Йозефа Мокера. На ньому фігури патронів храму — святих Петра та Павла і слов'янських апостолів святих Кирила та Мефодія з ангелами. Вівтар прикрашений фресками роботи Карла Йобста, на яких зображені сцени з життя святих Петра та Павла.
Вишеградська Богородиця
Четвертою каплицею справа від входу до храму є каплиця Вишеградської Богородиці де розміщений образ Вишеградської Мадонни. Ікона намальована на дерев'яній дошці, на звороті якої був напис «Картина була намальована рукою св. Лукаша». Богоматір зображена як проста жінка, яка на зеленому квітучому лузі хоче нагодувати своє немовля. Зображення цього типу мають назву «Мадонна смирення» (dell ´Umillta). Голову Діви Марії оточує ореол з 12 зірок, вона загорнута в синій плащ, права нога опирається на півмісяць, що лежить у траві. Голова Ісусика, також оточена сяйвом, що вказує на його божественне походження.
Ікону, можливо, привіз до Вишеграда Карл IV з коронаційної поїздки до Італії. Однак на думку дослідників, дуже ймовірно, що картину намалював близько 1356 року [cs] з Влашима, другий чеський архієпископ і перший кардинал, для вівтаря нині неіснуючої лікарняної церкви Смирення Діви Марії поблизу району Праги Підскали.
Щоб захистити ікону від пошкоджень пробст Вишеградської капітули [cs] з [cs] близько 1397 року накрив зображення срібними шатами (окладом) з частково позолоченим вирізом за обрисами тіла Мадонни та дитини.
Вишеградської капітули
Вишеградську Богородицю називають «Дощовою». Таку назву чудотворний образ заслужив після 1638 року, коли настала особлива посуха і був ризик втрати врожаю. Вишеградському канонікові приснилася дружина радника імператорського двору в Празі [de] і порадила йому нести образ Мадонни в процесії до Емауса і благати дощу. Коли процесія вирушила в дорогу, сталося диво, почався дощ і сильно дощило протягом наступних трьох днів. Відтоді, як тільки наставала посуха, до Емауса вирушала процесія, у якій одного разу взяло участь 20 000 осіб. Такі процесії відбувалися протягом XVII—XVIII століть. І навіть після заборони зі сторони імператор Йосифа II паломництво все ж таки відбулося у багатьох місцях.
Оклад з ікони зняли на початку ХХ століття. У 1908 році її виставили на престижній виставці «Прекрасна чеська мадонна». Під час реконструкції собору святих Петра та Павла в 1980-х та 1990-х роках ікону передали до постійної виставки старовинного мистецтва Національної галереї, спочатку в [cs], тепер у [cs]. У каплиці собору святих Петра та Павла встановлена високоякісна точна копія, яка була намальована реставратором Яном Пасалеком (Jan Pasálek).
Орган
Орган належить до духових інструментів, оскільки йому для створення звуку потрібне повітря. Залежно від розміру в органі може бути від сотень до тисяч органних труб, які створюють звуки різної висоти. Труби органу розміщують у дерев'яній скрині — органній шафі, художнє оформлення якої відповідає тому часу і тій церкві, для якої він створювався.
Побудова органу собору святих Петра та Павла була завершена в 1903 році фірмою братів Паштиків (Firma bratří Paštiků). Ширина цього інструменту збігається з шириною хо́рів собору, а його дві різьблені в неоготичному стилі «вежі» з двох сторін обрамля́ють вікно західного фасаду базиліки. Оздоблення органу собору органічно відповідає загальній концепції оформлення інтер'єру храму.
Орган Вишеградського собору має близько 2500 труб, які розміщені в 49 регістрах і керуються трьома мануалами (клавіатурами) та педаллю (клавіатурою для ніг). Орган собору святих Петра та Павла — один з найгарніших органів періоду романтизму в Чехії.
Карильйон
У 1902 році після побудови веж собору нові дзвони «Марія» та «Йосиф» ви́роблені [de] були встановлені у північній вежі базиліки. Однак під час Першої світової війни у 1916 році їх та ще 6 дзвонів було конфісковано для потреб військового виробництва. Настуний збір кольорових металів, тепер уже для німецького військового виробництва, відбувся у квітні 1942 року. З веж Вишеградської церкви забрали два малих дзвони вагою 59 та 38,5 кг, а ще два великих, вагою 2116 та 3055 кг, розбили на куски у дзвінниці, оскільки віконні отвори були меншими ніж діаметр цих дзвонів.
Таким чином тільки на південній вежі залишилися два історичні дзвони. Перший у 1584 році виготовив [cs] (1535—1599), вагою приблизно 1200 кг, з діаметром 125 см, що видає тон e1. Другий дзвін з 1621 року з празької майстерні Бальтазара Гофмана, вагою 900 кг, з діаметром 114 см, що видає тон fis.
У 1993 році було запропоновано виготовити нові дзвони для собору святих Петра та Павла. Власник компанії Рудольф Пернер запропонував встановити у Вишеграді новий карильйон. Відлиття дзвонів відбулося в майстерні з виготовлення дзвонів у Пассау 27 квітня 2001 року. Для виготовлення дзвонів використовували бронзу зі складом 78 % міді та 22 % олова. 18 нових дзвонів загальною вагою 2200 кг були привезені до Вишеграду: «Марія» — 660 кг (тон а1), «Йозеф» — 290 кг (тон cis2), «Річард» — 220 кг і «Вацлав» — 190 кг та 14 менших для карильйона з іменами святих: «Агнеса Богемська», «Здіслава», [cs], «Антоній Падуанський», «Мілена», «Іван Хреститель», тощо). Зараз в обох вежах фасаду церкви нараховується 20 дзвонів, ще один розміщений у вежі святилища. Вікна веж обладнали сітками проти вторгнення птахів, а в негоду їх можна зачинити зсередини масивними стулками.
Карильйон звучить щогодини з 11:00 до 21:00. Електромагнітні молоточки, які керуються комп'ютерною програмою, можуть грати 50 мелодій, які відредагував та упорядкував відомий органіст [cs] (1930 р.н.). Мелодії підбиралися відповідно до церковних і державні свят. Серед них «Богемія прекрасна» (Čechy krásné, Čechy mé), «Влтава» (Vltava), Тече вода, тече (Teče voda teče), «Святий Вацлав», «Ісус Христос», «Аве Марія», весільний марш, колядки та багато інших.
Цвинтар
В соборі були поховані його засновник, перший чеський король Вратислав ІІ (1092), його брат князь Конрад І (1092), третя дружина Вратислава і перша чеська королева Сватава (1126), князі Собеслав І (1140) і Собеслав ІІ (1180).
На Вишеграді були виявлені чотири цвинтарі, які існували ще з часів середньовіччя — у Ротонді святого Мартина, у церкві Святого Лаврентія, у церкві Хрещення святого Івана Хрестителя та біля собору святих Петра і Павла, який існує дотепер. Цей цвинтар перебував на віддалі 500 кроків від міста і тому в 1785 році не був знищений під час реформ австрійської влади, яка заборонила ховати людей на старих кладовищах, розміщених тоді в містах навколо храмів. Інші цвинтарі не збереглися.
Цвинтар собору святих Петра і Павла складається з декількох частин. Найдавніша частина оточена бароковою огорожею і тут поховані охоронці прока́жених та заражених чумою. На західній стороні біля входу поховані священики, монахині та старші священнослужителі, пізніше тут знайшли останній відпочинок шкільні та лікарняні медсестри. Східна частина була призначена для єзуїтів.
У 1869 році, завдяки членові Вишеградської капітули пробсту Вацлавові Штульцю, цвинтар став Національним кладовищем, реконструкцію спроектував Франтишек Ладіслав Рігер. У 1889—1893 роках була побудована спільна гробниця для обраних особистостей — «Славін». З XIX сторіччя кладовище стало місцям поховання майже 600 найвидатніших осіб чеського національного відродження. Надгрорбки створені найкращими скульпторами (Йозеф Вацлав Мисльбек, [cs], Богуміл Кафка, [cs] та інші).
Примітки
- Екскурсія по базиліці святих Петра та Павла [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] bazilika.kkvys.cz (чес.)
- Подруга дощової Діви Марії [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] vysehradskej.cz (чес.)
- Базиліка св. Петра і Павла, картина Мадонни «Дощ», каплиця Богородиці Санчеса, вертеп, історія дзвонів у базиліці, історія органу [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] kkvys.cz (чес.)
- Карел Готт — «Влтава» [ 2 листопада 2020 у Wayback Machine.] youtube.com (чес.)
- Сага краси — Русин (Лемко) народна пісня. «Тече вода, тече». Балада зі східної Словаччини [ 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] youtube.com
Посилання
- Офіційний сайт Вишеградської капітули [ 29 червня 2020 у Wayback Machine.] (чес.)
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Собор святих Петра та Павла (Вишеград) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Petra i Pavla Sobo r svyati h Petra ta Pavla na Vishegra di Kapi tulnij hra m svyati h Petra ta Pavla chesk Bazilika svateho Petra a Pavla Kapitulni chram sv Petra a Pavla parafiyalna i kapitulna neogotichna katolicka fr z kaplicyami u bichnih navah na Vishegradi v Prazi sho ye vazhlivoyu religijnoyu ta kulturnoyu pam yatkoyu Chehiyi cs Kralovska kolegiatni kapitula sv Petra a Pavla na Vysehrade bula stvorena pri cerkvi uzhe v 1070 roci v chas yiyi zasnuvannya Z 25 bereznya 2003 roku kapitulna cerkva svyatih Petra ta Pavla maye titul Maloyi baziliki Sobor svyatih Petra ta Pavla na Vishegradichesk Bazilika svateho Petra a PavlaBazilika svyatih Petra ta Pavla 201550 03 52 pn sh 14 23 03 sh d 50 06444 pn sh 14 38417 sh d 50 06444 14 38417 Koordinati 50 03 52 pn sh 14 23 03 sh d 50 06444 pn sh 14 38417 sh d 50 06444 14 38417Tip sporudi hristiyanskij hramSuchasnij status parafiyalna i kapitulna cerkva mala bazilikaRoztashuvannya Chehiya Vishegrad PragaArhitektor cs 1885 1887 Zasnovnik korol Vratislav IIPochatok budivnictva 1070 1080Kinec budivnictva 1887 1903Vidbudovano 1885 1887Stil neogotikaNalezhnist Katolicka cerkvaYeparhiya Prazka arhidiyeceziyaStan aktivnijOriginalna nazva chesk Bazilika svateho Petra a PavlaPokrovitel Petro i PavloVebsajt kkvys czSobor svyatih Petra ta Pavla Vishegrad Chehiya Sobor svyatih Petra ta Pavla u Vikishovishi Maskaroni Bilya stin cerkvi na Vishegradskomu cvintari Vysehradsky hrbitov pohovani bagato vazhlivih cheskih osobistostej ta yih rodin u HIH stolitti vin buv peretvorenij na nacionalnij nekropol Vishegradska fortecyaIstoriyaVishegradska kapitula bula stvorena u 1070 1080 rokah za pravlinnya cheskogo korolya Vratislava II 1035 1092 Buv pobudovanij trinavnij hram u romanskomu stili z rozmirami 53h17 m U 1129 roci cerkvu vidnovili ta rozshirili za pravlinnya knyazya Sobeslava I 1075 1140 Pislya pozhezhi 1249 roku budivlya bula vidnovlena v gotichnomu stili Fronton zahidnogo fasadu U 1369 roci pid chas pravlinnya imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karla IV pobuduvali novij hram Pid chas gusitskih voyen a same 1 listopada 1420 roku hram buv zrujnovanij U 1576 1576 rokah cerkvu vidbuduvali v stili renesansu a v 1707 1729 rokah perebuduvali znovu cogo razu v stili baroko U 1885 1887 rokah cheskij arhitektor cs 1835 1899 perebuduvav cerkvu v neogotichnomu stili i hram nabuv suchasnogo viglyadu Budivnictvo bulo zavershene v 1902 1903 rokah koli bulo zbudovano dvi 58 metrovi neogotichni frontovi vezhi Adam ta Yeva za proektom arhitektora cs 1852 1924 Fronton zahidnogo fasadu prikrashayut skulpturi svyatih apostoliv Petra ta Pavla atributika klyuchiv i mecha dva angeli z oboh bokiv ta Isus poseredini Vnutrishnye ozdoblennya soboru zroblene v stili secesiya modern Barelyef Strashnogo sudu nad vhodom zliva kapitulnij znak klyuchi sprava korolivskij lev U 1981 1987 rokah cerkvu rekonstruyuvali ta remontuvali i bulo provedeno arheologichne obstezhennya U 2003 roci Papa Rimskij Ivan Pavlo II nadav cerkvi titul Mala bazilika BudivlyaBarokove zobrazhennya cerkvi ta legendi pro Chortovij stovp Budivlya cerkvi neogotichna trinavna fr z monumentalnimi dvoma vezhami yaki na protivagu do shpiliv Prazkogo zamku formuyut arhitekturnij akcent Vishegrada ta dopovnyuyut odnu z harakternih panoram Pragi Zahidnij fasad soboru maye tri portali prikrasheni kapitulnimi emblemami relyefami ta mozayikami z literami a ta w na timpanah U 1901 roci na timpani nad golovnim vhodom do cerkvi Stepan Zaleshak virizbiv barelyef na temu Strashnogo sudu Chastini Chortovogo stovpa Centralni dveri vedut do nav perekritih rebristimi sklepinnyami z neglibokimi bichnimi kaplicyami Na zahodi pritvor i hori na shodi presviterij z zahristiyeyu livoruch i kapliceyu Divi Mariyi Shancivskoyi pravoruch Inter yer soboru bagato oformlenij Nad vhodom do zahristiyi rozmishena barokova kartina sho daye uyavlennya pro pervisnij viglyad cerkvi ta legendu pro tak zvanij Chortovij stovp tri chastini yakogo z dovzhinami vid 160 do 240 sm z 1888 roku rozmisheni v sadu bilya soboru Za perekazami stovp nibito syudi prinis sam nechistij sho zaklavsya z miscevim svyashenikom sho vin prinese do Vishegrada stovp z soboru svyatogo Petra u Rimi shvidshe nizh svyashenik vidsluzhit Sluzhbu Bozhu Golovnij vivtar U sobori najkrashe zbereglisya gotichni nastinni freski Svyata Mariya z Isusom ta Svyatij Georgij u kaplici svyatogo Josifa Nastinni rozpisi videnskogo hudozhnika Karla Jobsta Karl Jobst svyatih Petra i Pavla v presviteriyi ta Isusa Hrista v navi tezh datuyutsya chasom neogotichnoyi rekonstrukciyi Do cogo zh chasu vidnosyatsya figuri svyatih na vitrazhah sproektovanih malyarem cs Kartini roboti majsterni chi kola Karela Shkreti yaki ranishe buli vivtarnimi teper perebuvayut u bichnih kaplicyah Novij golovnij vivtar zroblenij rizbyarem Jozefom Grubeshom za eskizami Jozefa Mokera Na nomu figuri patroniv hramu svyatih Petra ta Pavla i slov yanskih apostoliv svyatih Kirila ta Mefodiya z angelami Vivtar prikrashenij freskami roboti Karla Jobsta na yakih zobrazheni sceni z zhittya svyatih Petra ta Pavla Vishegradska BogorodicyaChetvertoyu kapliceyu sprava vid vhodu do hramu ye kaplicya Vishegradskoyi Bogorodici de rozmishenij obraz Vishegradskoyi Madonni Ikona namalovana na derev yanij doshci na zvoroti yakoyi buv napis Kartina bula namalovana rukoyu sv Lukasha Bogomatir zobrazhena yak prosta zhinka yaka na zelenomu kvituchomu luzi hoche nagoduvati svoye nemovlya Zobrazhennya cogo tipu mayut nazvu Madonna smirennya dell Umillta Golovu Divi Mariyi otochuye oreol z 12 zirok vona zagornuta v sinij plash prava noga opirayetsya na pivmisyac sho lezhit u travi Golova Isusika takozh otochena syajvom sho vkazuye na jogo bozhestvenne pohodzhennya Vishegradska madonna Ikonu mozhlivo priviz do Vishegrada Karl IV z koronacijnoyi poyizdki do Italiyi Odnak na dumku doslidnikiv duzhe jmovirno sho kartinu namalyuvav blizko 1356 roku cs z Vlashima drugij cheskij arhiyepiskop i pershij kardinal dlya vivtarya nini neisnuyuchoyi likarnyanoyi cerkvi Smirennya Divi Mariyi poblizu rajonu Pragi Pidskali Shob zahistiti ikonu vid poshkodzhen probst Vishegradskoyi kapituli cs z cs blizko 1397 roku nakriv zobrazhennya sribnimi shatami okladom z chastkovo pozolochenim virizom za obrisami tila Madonni ta ditini Gerb Vishegradskoyi kapituli Vishegradsku Bogorodicyu nazivayut Doshovoyu Taku nazvu chudotvornij obraz zasluzhiv pislya 1638 roku koli nastala osobliva posuha i buv rizik vtrati vrozhayu Vishegradskomu kanonikovi prisnilasya druzhina radnika imperatorskogo dvoru v Prazi de i poradila jomu nesti obraz Madonni v procesiyi do Emausa i blagati doshu Koli procesiya virushila v dorogu stalosya divo pochavsya dosh i silno doshilo protyagom nastupnih troh dniv Vidtodi yak tilki nastavala posuha do Emausa virushala procesiya u yakij odnogo razu vzyalo uchast 20 000 osib Taki procesiyi vidbuvalisya protyagom XVII XVIII stolit I navit pislya zaboroni zi storoni imperator Josifa II palomnictvo vse zh taki vidbulosya u bagatoh miscyah Oklad z ikoni znyali na pochatku HH stolittya U 1908 roci yiyi vistavili na prestizhnij vistavci Prekrasna cheska madonna Pid chas rekonstrukciyi soboru svyatih Petra ta Pavla v 1980 h ta 1990 h rokah ikonu peredali do postijnoyi vistavki starovinnogo mistectva Nacionalnoyi galereyi spochatku v cs teper u cs U kaplici soboru svyatih Petra ta Pavla vstanovlena visokoyakisna tochna kopiya yaka bula namalovana restavratorom Yanom Pasalekom Jan Pasalek OrganOrgan nalezhit do duhovih instrumentiv oskilki jomu dlya stvorennya zvuku potribne povitrya Zalezhno vid rozmiru v organi mozhe buti vid soten do tisyach organnih trub yaki stvoryuyut zvuki riznoyi visoti Trubi organu rozmishuyut u derev yanij skrini organnij shafi hudozhnye oformlennya yakoyi vidpovidaye tomu chasu i tij cerkvi dlya yakoyi vin stvoryuvavsya Hrestovi sklepinnya soboru Pobudova organu soboru svyatih Petra ta Pavla bula zavershena v 1903 roci firmoyu brativ Pashtikiv Firma bratri Pastiku Shirina cogo instrumentu zbigayetsya z shirinoyu ho riv soboru a jogo dvi rizbleni v neogotichnomu stili vezhi z dvoh storin obramlya yut vikno zahidnogo fasadu baziliki Ozdoblennya organu soboru organichno vidpovidaye zagalnij koncepciyi oformlennya inter yeru hramu Organ Vishegradskogo soboru maye blizko 2500 trub yaki rozmisheni v 49 registrah i keruyutsya troma manualami klaviaturami ta pedallyu klaviaturoyu dlya nig Organ soboru svyatih Petra ta Pavla odin z najgarnishih organiv periodu romantizmu v Chehiyi KariljonU 1902 roci pislya pobudovi vezh soboru novi dzvoni Mariya ta Josif vi robleni de buli vstanovleni u pivnichnij vezhi baziliki Odnak pid chas Pershoyi svitovoyi vijni u 1916 roci yih ta she 6 dzvoniv bulo konfiskovano dlya potreb vijskovogo virobnictva Nastunij zbir kolorovih metaliv teper uzhe dlya nimeckogo vijskovogo virobnictva vidbuvsya u kvitni 1942 roku Z vezh Vishegradskoyi cerkvi zabrali dva malih dzvoni vagoyu 59 ta 38 5 kg a she dva velikih vagoyu 2116 ta 3055 kg rozbili na kuski u dzvinnici oskilki vikonni otvori buli menshimi nizh diametr cih dzvoniv Fasad Takim chinom tilki na pivdennij vezhi zalishilisya dva istorichni dzvoni Pershij u 1584 roci vigotoviv cs 1535 1599 vagoyu priblizno 1200 kg z diametrom 125 sm sho vidaye ton e1 Drugij dzvin z 1621 roku z prazkoyi majsterni Baltazara Gofmana vagoyu 900 kg z diametrom 114 sm sho vidaye ton fis Vezha z odnim dzvonom U 1993 roci bulo zaproponovano vigotoviti novi dzvoni dlya soboru svyatih Petra ta Pavla Vlasnik kompaniyi Rudolf Perner zaproponuvav vstanoviti u Vishegradi novij kariljon Vidlittya dzvoniv vidbulosya v majsterni z vigotovlennya dzvoniv u Passau 27 kvitnya 2001 roku Dlya vigotovlennya dzvoniv vikoristovuvali bronzu zi skladom 78 midi ta 22 olova 18 novih dzvoniv zagalnoyu vagoyu 2200 kg buli privezeni do Vishegradu Mariya 660 kg ton a1 Jozef 290 kg ton cis2 Richard 220 kg i Vaclav 190 kg ta 14 menshih dlya kariljona z imenami svyatih Agnesa Bogemska Zdislava cs Antonij Paduanskij Milena Ivan Hrestitel tosho Zaraz v oboh vezhah fasadu cerkvi narahovuyetsya 20 dzvoniv she odin rozmishenij u vezhi svyatilisha Vikna vezh obladnali sitkami proti vtorgnennya ptahiv a v negodu yih mozhna zachiniti zseredini masivnimi stulkami Kariljon zvuchit shogodini z 11 00 do 21 00 Elektromagnitni molotochki yaki keruyutsya komp yuternoyu programoyu mozhut grati 50 melodij yaki vidredaguvav ta uporyadkuvav vidomij organist cs 1930 r n Melodiyi pidbiralisya vidpovidno do cerkovnih i derzhavni svyat Sered nih Bogemiya prekrasna Cechy krasne Cechy me Vltava Vltava Teche voda teche Tece voda tece Svyatij Vaclav Isus Hristos Ave Mariya vesilnij marsh kolyadki ta bagato inshih CvintarDokladnishe Vishegradske kladovishe V sobori buli pohovani jogo zasnovnik pershij cheskij korol Vratislav II 1092 jogo brat knyaz Konrad I 1092 tretya druzhina Vratislava i persha cheska koroleva Svatava 1126 knyazi Sobeslav I 1140 i Sobeslav II 1180 Slavin Na Vishegradi buli viyavleni chotiri cvintari yaki isnuvali she z chasiv serednovichchya u Rotondi svyatogo Martina u cerkvi Svyatogo Lavrentiya u cerkvi Hreshennya svyatogo Ivana Hrestitelya ta bilya soboru svyatih Petra i Pavla yakij isnuye doteper Cej cvintar perebuvav na viddali 500 krokiv vid mista i tomu v 1785 roci ne buv znishenij pid chas reform avstrijskoyi vladi yaka zaboronila hovati lyudej na starih kladovishah rozmishenih todi v mistah navkolo hramiv Inshi cvintari ne zbereglisya Arkadi navkolo Vishegradskogo cvintarya Cvintar soboru svyatih Petra i Pavla skladayetsya z dekilkoh chastin Najdavnisha chastina otochena barokovoyu ogorozheyu i tut pohovani ohoronci proka zhenih ta zarazhenih chumoyu Na zahidnij storoni bilya vhodu pohovani svyasheniki monahini ta starshi svyashennosluzhiteli piznishe tut znajshli ostannij vidpochinok shkilni ta likarnyani medsestri Shidna chastina bula priznachena dlya yezuyitiv U 1869 roci zavdyaki chlenovi Vishegradskoyi kapituli probstu Vaclavovi Shtulcyu cvintar stav Nacionalnim kladovishem rekonstrukciyu sproektuvav Frantishek Ladislav Riger U 1889 1893 rokah bula pobudovana spilna grobnicya dlya obranih osobistostej Slavin Z XIX storichchya kladovishe stalo miscyam pohovannya majzhe 600 najvidatnishih osib cheskogo nacionalnogo vidrodzhennya Nadgrorbki stvoreni najkrashimi skulptorami Jozef Vaclav Mislbek cs Bogumil Kafka cs ta inshi PrimitkiEkskursiya po bazilici svyatih Petra ta Pavla 29 chervnya 2020 u Wayback Machine bazilika kkvys cz ches Podruga doshovoyi Divi Mariyi 11 serpnya 2020 u Wayback Machine vysehradskej cz ches Bazilika sv Petra i Pavla kartina Madonni Dosh kaplicya Bogorodici Sanchesa vertep istoriya dzvoniv u bazilici istoriya organu 5 listopada 2019 u Wayback Machine kkvys cz ches Karel Gott Vltava 2 listopada 2020 u Wayback Machine youtube com ches Saga krasi Rusin Lemko narodna pisnya Teche voda teche Balada zi shidnoyi Slovachchini 29 lyutogo 2020 u Wayback Machine youtube comPosilannyaOficijnij sajt Vishegradskoyi kapituli 29 chervnya 2020 u Wayback Machine ches Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sobor svyatih Petra ta Pavla Vishegrad