Сначичі

Родина Сначичів, яку іноді називають Свачич і Свадчич, була одним із дванадцяти знатних родин Хорватії, згаданих у Pacta conventa та . Серед найстаріших відомих членів родини Петар Свачич, який, ймовірно, був останнім хорватським королем хорватського походження.

Сначичі
Країна	Хорватське королівство

Історія

Найдавнішим відомим предком роду є жупан Юрай Сначич, один із дванадцяти шляхтичів, згаданих у Pacta conventa (1102). За додатком до , баном у Хорватському королівстві під час правління хорватського короля Деметрія Звонимира був Петар Сначич, який часто є родичем останнього хорватського короля Петара Свачича.

Відомостей про родину мало. У 1343 році був записаний якийсь Гойслав, син людини на ім'я Prodi de Saucichorum у Кліській жупанії. Деякі історики також припускають, що шляхтич Домальд із Сідраги (бл. 1160—1243) був членом роду, але це неможливо достовірно підтвердити.

Гілка Неліпичів

Герб родини

Членом племені в першій половині XIV століття був Неліпак (generationis Suadcich), голова роду з Цетини, який є кадетською гілкою роду Сначич.

Цілком імовірно, рід Сначичів вимер за батьківською лінією після смерті бана в 1435 році, а їхню спадщину король Сигізмунд передав та .

Відомі члени

• Єлена Неліпич — королева Боснії

Див. також

• Дванадцять знатних племен Хорватії

Список літератури

Примітки

1. Švob, Držislav (1956), (PDF) (Croatian) , Zagreb: Školska Knjiga, с. 101—117, архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2014, процитовано 2 лютого 2023
2. Fine, John V. A. (Jr.) (2010), When Ethnicity Did Not Matter in the Balkans: A Study of Identity in Pre-Nationalist Croatia, Dalmatia, and Slavonia in the Medieval and Early-Modern Periods, University of Michigan Press, с. 68, ISBN 
3. Croatian Encyclopaedia, 2011.

Джерела

• Croatian Encyclopaedia (2011), Snačići