Марі́я Петрі́вна Смирно́ва, уроджена Куха́рська (нар. 17 жовтня 1921 — пом. 25 вересня 2010) — радянський військовий медпрацівник, брала участь у німецько-радянській війні, гвардії лейтенант медичної служби. Нагороджена медаллю імені Флоренс Найтінгейл. Почесний громадянин міста Кокшетау (Казахстан).
Марія Петрівна Смирнова | |
---|---|
Ім'я при народженні | Марія Петрівна Кухарська |
Народження | 17 жовтня 1921 Фернатія, Балтський повіт, Одеська губернія, Українська СРР |
Смерть | 25 вересня 2010 (88 років) Кокшетау, Акмолінська область, Казахстан |
Країна | СРСР Казахстан |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | сухопутні війська |
Рід військ | медична служба |
Роки служби | 1941—1946 |
Партія | КПРС |
Звання | Лейтенант |
Формування | 97-ма гв. сд |
Війни / битви | німецько-радянська війна |
Нагороди |
Життєпис
Народилася в селі Фернатія (нині — Кармалюківка) Балтського повіту Одеської губернії в селянській родині. Полька.
Батьки Кухарський Петро Іванович та Анастасія Семенівна переїхали до селища Слобідки Кодимського району у 1929 році. Навчалася в Слобідській залізничній школі, закінчила десятирічку з відмінним атестатом в 1941 році. Член ЛКСМУ з 1938 року.
З початком німецько-радянської війни тричі зверталась до військкомату з проханням про призов, але їй було відмовлено. 28 липня 1941 року добровільно пішла з відступаючими військами Південного фронту. Як санінструктор 3-го стрілецького батальйону 1151-го стрілецького полку 343-ї стрілецької дивізії брала участь в оборонних боях за Ростов-на-Дону, першій битві за Харків, Сталінградській битві. До жовтня 1942 року всього винесла з поля бою, попередньо надавши першу медичну допомогу, 421 пораненого, з них 307 — важкопоранених, у тому числі 227 — з особистою зброєю.
Член ВКП(б) з 1943 року. З 1943 року й до кінця війни — гвардії лейтенант, командир санітарного взводу стрілецького батальйону 289-го гвардійського стрілецького полку 97-ї гвардійської стрілецької дивізії. Перемогу зустріла поблизу Дрездена (Німеччина). За роки війни сама чотири рази була поранена, в тому числі двічі — важко.
У повоєнний час продовжувала обіймати посаду командира санітарного взводу в складі військ Центральної групи військ у Австрії. Після демобілізації у 1946 році працювала за місцем проходження військової служби чоловіка Миколи Макаровича Смирнова — в Австрії, Грузії, Брянської області.
У 1949 році переїхала до Казахстану, в селище Ленінградське Кокчетавської області, працювала санітарним фельдшером, патронажною медсестрою зі шеплень. З 1954 року — голова Кокчетавського обласного комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. У 1971 році призначена головною медичною сестрою Ленінградської районної лікарні. Згодом працювала головою Кокчетавського обласного комітету захисту миру.
Вже перебуваючи на заслуженому відпочинку, Марія Петрівна продовжувала вести значну громадську роботу, була членом обласної ради ветеранів війни і праці.
Померла 25 вересня 2010 року. Похована, згідно заповіту, в Ленінградському районі Акмолинської області.
Нагороди і почесні звання
Була нагороджена орденами Леніна (21.10.1942), Трудового Червоного Прапора (1976), Вітчизняної війни 1-го (11.03.1985) та 2-го (03.04.1945) ступенів, Червоної Зірки (09.11.1943), двома медалями «За відвагу» (06.03.1942, 04.01.1943), іншими медалями.
У травні 1973 року Марія Петрівна Смирнова (Кухарська) Комітетом Міжнародного Червоного Хреста за надану медичну допомогу в роки Другої світової війни та надання допомоги в мирний час була нагороджена найвищою нагородою Міжнародного Комітету Червоного Хреста — медаллю імені Флоренс Найтінгейл.
У 1976 році була удостоєна звання «Відмінник охорони здоров'я СРСР». У березні 2001 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Кокшетау».
Пам'ять
У липні 2015 року в місті Кокшетау на стіні будинку, в якому мешкала легендарна фронтова медична сестра Марія Смирнова (Кухарська), встановлено меморіальну дошку.
Література
- Алексиевич С. А. У войны не женское лицо: Повести. — М.: Советский писатель, 1988, стор. 59-60.
Примітки
- [. Архів оригіналу за 21 листопада 2015. Процитовано 20 листопада 2015. Открыта мемориальная доска памяти в честь легендарной М.Смирновой-Кухарской. (рос.)]
Посилання
- Кокчетав: Смирнова-Кухарская Мария Петровна. [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Сайт преподавателя медицинского училища Филипповой Светланы Николаевны. [ 21 листопада 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mari ya Petri vna Smirno va urodzhena Kuha rska nar 17 zhovtnya 1921 19211017 pom 25 veresnya 2010 radyanskij vijskovij medpracivnik brala uchast u nimecko radyanskij vijni gvardiyi lejtenant medichnoyi sluzhbi Nagorodzhena medallyu imeni Florens Najtingejl Pochesnij gromadyanin mista Kokshetau Kazahstan Mariya Petrivna SmirnovaIm ya pri narodzhenniMariya Petrivna KuharskaNarodzhennya17 zhovtnya 1921 1921 10 17 Fernatiya Baltskij povit Odeska guberniya Ukrayinska SRRSmert25 veresnya 2010 2010 09 25 88 rokiv Kokshetau Akmolinska oblast KazahstanKrayina SRSR KazahstanPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih silsuhoputni vijskaRid vijsk medichna sluzhbaRoki sluzhbi1941 1946PartiyaKPRSZvannya LejtenantFormuvannya97 ma gv sdVijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Medal Za osvoyennya cilinnih zemel Medal 50 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Medal 60 rokiv Zbrojnih Sil SRSR Vidminnik ohoroni zdorov ya SRSRMedal imeni Florens NajtingejlU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Smirnova ZhittyepisNarodilasya v seli Fernatiya nini Karmalyukivka Baltskogo povitu Odeskoyi guberniyi v selyanskij rodini Polka Batki Kuharskij Petro Ivanovich ta Anastasiya Semenivna pereyihali do selisha Slobidki Kodimskogo rajonu u 1929 roci Navchalasya v Slobidskij zaliznichnij shkoli zakinchila desyatirichku z vidminnim atestatom v 1941 roci Chlen LKSMU z 1938 roku Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni trichi zvertalas do vijskkomatu z prohannyam pro prizov ale yij bulo vidmovleno 28 lipnya 1941 roku dobrovilno pishla z vidstupayuchimi vijskami Pivdennogo frontu Yak saninstruktor 3 go strileckogo bataljonu 1151 go strileckogo polku 343 yi strileckoyi diviziyi brala uchast v oboronnih boyah za Rostov na Donu pershij bitvi za Harkiv Stalingradskij bitvi Do zhovtnya 1942 roku vsogo vinesla z polya boyu poperedno nadavshi pershu medichnu dopomogu 421 poranenogo z nih 307 vazhkoporanenih u tomu chisli 227 z osobistoyu zbroyeyu Chlen VKP b z 1943 roku Z 1943 roku j do kincya vijni gvardiyi lejtenant komandir sanitarnogo vzvodu strileckogo bataljonu 289 go gvardijskogo strileckogo polku 97 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi Peremogu zustrila poblizu Drezdena Nimechchina Za roki vijni sama chotiri razi bula poranena v tomu chisli dvichi vazhko U povoyennij chas prodovzhuvala obijmati posadu komandira sanitarnogo vzvodu v skladi vijsk Centralnoyi grupi vijsk u Avstriyi Pislya demobilizaciyi u 1946 roci pracyuvala za miscem prohodzhennya vijskovoyi sluzhbi cholovika Mikoli Makarovicha Smirnova v Avstriyi Gruziyi Bryanskoyi oblasti U 1949 roci pereyihala do Kazahstanu v selishe Leningradske Kokchetavskoyi oblasti pracyuvala sanitarnim feldsherom patronazhnoyu medsestroyu zi sheplen Z 1954 roku golova Kokchetavskogo oblasnogo komitetu Chervonogo Hresta i Chervonogo Pivmisyacya U 1971 roci priznachena golovnoyu medichnoyu sestroyu Leningradskoyi rajonnoyi likarni Zgodom pracyuvala golovoyu Kokchetavskogo oblasnogo komitetu zahistu miru Vzhe perebuvayuchi na zasluzhenomu vidpochinku Mariya Petrivna prodovzhuvala vesti znachnu gromadsku robotu bula chlenom oblasnoyi radi veteraniv vijni i praci Pomerla 25 veresnya 2010 roku Pohovana zgidno zapovitu v Leningradskomu rajoni Akmolinskoyi oblasti Nagorodi i pochesni zvannyaBula nagorodzhena ordenami Lenina 21 10 1942 Trudovogo Chervonogo Prapora 1976 Vitchiznyanoyi vijni 1 go 11 03 1985 ta 2 go 03 04 1945 stupeniv Chervonoyi Zirki 09 11 1943 dvoma medalyami Za vidvagu 06 03 1942 04 01 1943 inshimi medalyami U travni 1973 roku Mariya Petrivna Smirnova Kuharska Komitetom Mizhnarodnogo Chervonogo Hresta za nadanu medichnu dopomogu v roki Drugoyi svitovoyi vijni ta nadannya dopomogi v mirnij chas bula nagorodzhena najvishoyu nagorodoyu Mizhnarodnogo Komitetu Chervonogo Hresta medallyu imeni Florens Najtingejl U 1976 roci bula udostoyena zvannya Vidminnik ohoroni zdorov ya SRSR U berezni 2001 roku prisvoyeno zvannya Pochesnij gromadyanin mista Kokshetau Pam yatU lipni 2015 roku v misti Kokshetau na stini budinku v yakomu meshkala legendarna frontova medichna sestra Mariya Smirnova Kuharska vstanovleno memorialnu doshku LiteraturaAleksievich S A U vojny ne zhenskoe lico Povesti M Sovetskij pisatel 1988 stor 59 60 Primitki Arhiv originalu za 21 listopada 2015 Procitovano 20 listopada 2015 Otkryta memorialnaya doska pamyati v chest legendarnoj M Smirnovoj Kuharskoj ros PosilannyaKokchetav Smirnova Kuharskaya Mariya Petrovna 21 listopada 2015 u Wayback Machine ros Sajt prepodavatelya medicinskogo uchilisha Filippovoj Svetlany Nikolaevny 21 listopada 2015 u Wayback Machine ros