Смерть автора

«Смерть автора» (фр. La mort de l'auteur) — есей французького філософа, теоретика й критика літератури Ролана Барта 1967 року, одна з головних праць постструктуралізму. Вперше виданий 1967 року англійською мовою в журналі «Aspen», у 1968 вийшов французькою в журналі «Manteia».

Смерть автора
La mort de l'auteur
Жанр	есей
Тема	^d і ^d
Автор	Ролан Барт
Мова	французька
Написано	1967
Опубліковано	1967 і 1968

Зміст

Ролан Барт, аналізуючи цитату з новели Бальзака, поставив собі запитання, кому вона належить: самому Бальзаку, героєві твору чи романтичній психології загалом? Дати однозначну відповідь неможливо, — вважає філософ, — поняття про джерело та будь-яка суб'єктивність насправді зникають в письмі.

У первісному суспільстві оповідь велася шаманом чи казкарем, особа якого, втім лишалася неважливою. Цінність мав сам текст, а людина, що його промовляє, була лише посередником між текстом і аудиторією. Від середньовіччя зростає значення індивіда та набуває найвищої значущості в Новий час. Автор тексту починає цікавити аудиторію як особа зі своїми деталями біографії, вподобаннями тощо. Саме через них починає тлумачитися сенс тексту. Вважається, що автор передує будь-якій книзі, вона є його дітищем і власністю.

Натомість у сучасності автора замінює скриптор — людина, що лише певним чином поєднує інформацію, котра вже існувала до неї. Скриптор, на відміну від автора, не творить текст, а компонує його з цитат інших текстів. Таким чином не людина творить текст, а мова проявляє себе через неї в тексті. Такий текст набуває самостійного існування в свідомості кожного читача. Як наслідок розшифровка тексту втрачає сенс, розкриття особи, яка надсилає аудиторії текст, нічого не дає. Має значення лише читач, який знаходить власний сенс у взаємопов'язаних частинах тексту. Автор «помер», звівшись до живого механізму, що просто записує вже існуюче, натомість «народився» Читач.

Критика

Дж. С. Карльє (псевдонім Седріка Воттса, професора університету Сассекса), в есеї «Воскресіння автора Ролана Барта і спокута біографії» (2000), стверджує, що есей «Смерть автора» — це «лакмусовий тест» критичної компетентності. Ті, хто сприймають його буквально, автоматично провалюють тест. Ті, хто іронічно сприймають есей і визнають твір прекрасною художньою сатирою на тему значення автора — проходять його. На думку Каральє, Барт насправді висміював уявлення про те, що автора слід ігнорувати. Філософ начебто доводить, що всякий читач сам обирає що означає будь-який твір. Однак, це ж стосується і «Смерті автора», тоді як постмодерністи бачать там лише один сенс, апелюючи до особи Ролана Барта. Не дивно, що Барт підписав есей і заявив на нього авторське право: він тим самим підтвердив традиційне поняття авторства.

Примітки

1. Carlier, J. C. (1 вересня 2000). Roland Barthes's resurrection of the author and redemption of biography. Cambridge Quarterly. Т. 29. с. 386—393. doi:10.1093/camqtly/XXIX.4.386. ISSN 0008-199X. Процитовано 2 грудня 2019.
2. Carlier, J. C. (1 січня 2000). Roland Barthes's Resurrection of the Author and Redemption of Biography. The Cambridge Quarterly (англ.). Т. XXIX, № 4. с. 386—393. doi:10.1093/camqtly/XXIX.4.386. ISSN 0008-199X. Процитовано 2 грудня 2019.

Посилання

• Літературні студії // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 574-575.
• 506/mode/1up?view=theater «Смерть автора»; Украдений об’єкт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 412-413; 506.
• In theory: The Death of the Author в журналі «The Guardian»
• Roland Barthes: La Mort de l'auteur (The Death of the Author) на The Literary Encyclopedia

Література

• Barthes Roland, Howard Richard. The Rustle of Language. University of California Press, 1989. — 384 p.