Смерть Вазір Мухтара радянський художній телефільм спектакль поставлений на Ленінградському телебаченні і за однойменним

«Смерть Вазір-Мухтара» — радянський художній телефільм-спектакль, поставлений на Ленінградському телебаченні і за однойменним романом Юрія Тинянова. У фільмі були задіяні у тому числі і провідні актори Ленінградського Великого драматичного театру кінця 1960-х років.

Смерть Вазір-Мухтара
рос. Смерть Вазир-Мухтара

Жанр	історичний біографія драма
Режисер
Сценарист
У головних ролях	Сергій Юрський
Оператор
Композитор
Художник
Кінокомпанія	Ленінградське телебачення
Тривалість	160 хв. (2 серії)
Країна	СРСР
Рік	1969
IMDb	ID 5914476

Сюжет

Частина перша. 1828 рік. На прийомі у Миколи I колезький радник Грибоєдов вручає імператору доставлений ним текст Туркманчайського мирного договору. Цар удостоює його особистої аудієнції. Подальша дія першої частини фільму приділена петербурзьким зустрічам Грибоєдова з Пушкіним, Булгаріним, Чаадаєвим, генералом Єрмоловим. Він викладає свій проект економічних реформ в Персії графу Нессельроде і члену Державної ради Родофінікіну, але отримує мовчазну відмову. Грибоєдова призначають російським посланником у Персії, чим, за його власним переконанням, «відправляють на з'їдіння».

Частина друга. По дорозі в Тегеран Грибоєдов заїжджає до свого родича, командувача російськими військами в турецькій кампанії 1828 року генерала Паскевича. Прибувши до місця служби, Грибоєдов на новій посаді стикається з труднощами: розорені війною перси не в змозі виплачувати данину відповідно до мирної угоди. З фактичного схвалення місцевих сановників Грибоєдова — «кяфіру в окулярах», мусульманські фанатики оголошують джихад. Формальним приводом служить притулок, який той надав кільком полоненим, що втекли з перської неволі. Натовп, що увірвався в російське посольство, вбиває майже 40 козаків конвою і главу місії — Грибоєдова. Микола I, прийнявши від перського посланника щедрі дари, зробив вказівку «дати вічному забуттю нещасну тегеранську подію».

У ролях

— Олександр Сергійович Грибоєдов
Сергій Юрський — Олександр Сергійович Пушкін
Владислав Стржельчик — Петро Якович Чаадаєв, філософ, публіцист
Микола Трофімов — Фадей Венедиктович Булгарін, письменник, критик
— Олексій Петрович Єрмолов, генерал, воєначальник
— Микола I
Наталія Тенякова — Ленхен, дружина Булгаріна
Володимир Татосов — Карл Васильович Нессельроде, міністр закордонних справ
— танцівниця
— Ніна Грибоєдова (Чавчавадзе)
— Костянтин Костянтинович Родофінікін, дипломат
— лікар Макніль, англієць
— Осип Іванович Сенковский, публіцист
Володимир Заманський — Мальцев, секретар Грибоєдова
Олег Басілашвілі — Іван Григорович Бурцев, опальний генерал ліберальних поглядів
— генерал Микола Мартем'янович Сипягін
— полковник
Юхим Копелян — Алаяр-хан
Євген Лебедєв — Іван Федорович Паскевич
— лікар Карл Аделунг
Георгій Штиль — маркіз Савіньї
— Хозрев-Мірза
— Ходжа-Мірза-Якуб
— Ходжа-Аббас
Олена Агаронова — княгиня Саломе

Знімальна група

Режисери — ,
Сценарист —
Оператор —
Композитор —
Художник —

Посилання

Смерть Вазір-Мухтара на сайті IMDb (англ.)