Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Слюса́рне обро́блення, слю́са́рство — оброблення, яке виконують ручним інструментом чи машиною ручної дії. Слюсарні роботи зазвичай доповнюють механічну обробку металів на верстатах або завершують виготовлення металевих виробів з'єднуванням деталей, складанням машин та механізмів, регулюванням їх.
Слюсарні роботи відрізняються різноманітністю операцій. Коло цих операцій обумовлюється характером виробництва. При індивідуальному виробництві до слюсарних робіт, що виконуються на робочому місці відносяться: розмічання, рубання, різання металу, обпилювання, шабрування, притирання, свердління, нарізування різі та ін. При серійному виробництві перелік слюсарних операцій виконуваних на одному робочому місці, звужується внаслідок розподілу праці між робітниками.
Основні види слюсарних робіт
Розмічання
Розмічанням називається операція нанесення розмічальних рисок або ліній на заготовках (виливках, поковках тощо), що визначають контури майбутньої деталі та припуски на оброблення або місця, що підлягають обробленню. Розмічальні мітки наносять кернером, рисувалкою, циркулем, рейсмусом чи штангенциркулем. Розмічальне робоче місце обладнується розмічальними плитами, підкладками, поворотними пристроями та ін. Розмітка буває площинною і об'ємною. Площинній розмітці підлягає листовий матеріал, об'ємній — виливки, поковки та інші заготовки. Розмітка широко застосовується в індивідуальному і дрібносерійному виробництві. Похибка, що отримується при звичайних методах розмічання, становить приблизно 0,5 мм.
Слюсарне рубання
Рубанням називається слюсарна операція, коли за допомогою різального (зубила, крейцмейселя та ін.) та ударного (слюсарного молотка) інструмента з поверхні заготовки видаляють зайвий шар металу або розділяють заготовку на частини. При рубанні фасонні деталі закріплюють у лещатах, смуговий чи листовий матеріал рубають в лещатах на плиті або на кувалді.
Залежно від призначення оброблюваної деталі рубання може бути чистовим або чорновим. У першому випадку зубилом за один робочий хід знімають шар металу товщиною 0,5…1 мм, у другому — 1,5…2 мм. Точність обробки, що досягається при рубанні, становить 0,4…1 мм.
Різання
Різанням називають слюсарну операцію відділення частини заготовок від сортового або листового металу. Різання здійснюють ручними або спеціальними ножицями (без зняття стружки), або ножівками чи на відрізних верстатах (із зняттям стружки). До різання також належить надрізування металу.
Ножиці бувають ручні: звичайні (товщина матеріалу різання до 1 мм), силові (до 2,5 мм), важільні (до 4 мм), махові (до 12, 5 мм) та кривошипні гільйотинного типу (до 32 мм).
Слюсарна ножівка складається з рамки з ручкою і ножівкового полотна. Ножівкове полотно виготовляється із сталей У10А та Х6ВФ, що мають твердість 51…61 HRC.
Випрямляння та рихтування
Випрямляння та рихтування — це операції з випрямлення металу, заготовок і деталей, що мають вм'ятини, випини, хвилястість, жолоблення, викривлення тощо.
Тонкі деталі правлять дерев'яними молотками, товсті — сталевими молотками з радіусними бойками. Вали, осі та інші подібні деталі правлять як у холодному, так і нагрітому стані на стаціонарних пресах, прутковий матеріал на спеціальних прави́льно-калібрувальних верстатах.
Обпилювання металу
Обпилюванням називається операція з обробки металів та інших матеріалів зняттям незначного шару напилками вручну або на обпилювальних верстатах.
Обпилюванням усуваються похибки попередньої обробки: знімаються задирки і забезпечується необхідна посадка деталей, що сполучаються при складанні. Обпилювання виконується ручними напилками різноманітної форми, розмірів і насічки. За величиною насічки напилки поділяються на драчеві, личкувальні та оксамитові. Перші служать для грубих обдирних робіт, решта забезпечують чистішу обробку поверхні.
Припуски на обпилювання залишають в межах 0,5…0,25 мм. Точність обробки обпилюванням становить 0,2…0,05 мм (іноді — до 0,001 мм).
Шабрування
Шабрування — це точна обробка поверхні деталі шляхом знімання мікроскопічно тонкого шару металу за допомогою спеціального однолезового слюсарного інструмента — шабера. Шабруванням забезпечують точніше прилягання тертьових поверхонь. Шабер дозволяє знімати дуже тонкий шар металу від 0,05 до 0,005 мм.
Притирання
Притирання — метод чистової абразивної обробки поверхонь деталей шліфувальними порошками чи пастами, за якого обробний інструмент і заготовка одночасно здійснюють відносний рух із швидкостями одного порядку, або в разі нерухомості одного з них інший здійснює складний рух.
Притиранням досягається щільне герметичне прилягання поверхонь деталей, наприклад: притирання клапанів. Притиральні порошки виготовляються з твердих матеріалів: алмазів, карборунду, скла та ін. Їх перемішують з технічною оливою і наносять на поверхні обробки, після чого деталям, що притираються, надається відносний рух з легким притискуванням. Притиральні роботи проводяться із застосуванням ручних та електричних дрилів, а також у притиральних верстатах.
Гнуття
Гнуття — утворення чи зміна кутів між частинами заготовки або надання їй криволінійної форми.
Ручне гнуття виконують в лещатах за допомогою молотка та різних пристосувань. Зусилля, яке необхідне при цьому докласти, і послідовність операцій при згинанні залежать від матеріалу, форми і поперечного перерізу заготовки. При цьому важливо правильно визначити розміри заготовки. Їх визначають за кресленням з урахуванням радіусів всіх вигинів. Найпростіше здійснювати гнуття тонкого (0,3…1 мм) листового металу. Щоб точно загнути деталь, її з двох сторін, аж до лінії загину, затискають дерев'яними брусками (оправками). Гнуття може виконуватись на пресах за допомогою пуансона і V-подібної матриці.
Сюди ж відносяться прийоми та методи гнуття труб з використанням ручних і механізованих трубовигиначів різних конструкцій.
Див. також
Примітки
- Слюсарство // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ДСТУ 2391-94 Система технологічної документації. Терміни та визначення.
- «Слюсарні роботи» в УРЕ
- Шабрування // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ДСТУ 3691-98 Верстати хонінгувальні та притиральні. Терміни та визначення.
- ДСТУ 2263-93 Операції кування та штампування металу. Терміни та визначення.
Джерела
- Копелевич В. Г., Спиридонов І. Г., Буфетов Г. П. Слюсарна справа. — К.: Освіта, 1997. — 206 с. —
- Макієнко М. І. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Вища школа, 1994. — 311 с. —
- Кропивницький М. М. Загальний курс слюсарної справи. — К.: Техніка, 1970. — 344 с.
Посилання
- Слюсарні роботи // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 180. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slyusa rne obro blennya slyu sa rstvo obroblennya yake vikonuyut ruchnim instrumentom chi mashinoyu ruchnoyi diyi Slyusarni roboti zazvichaj dopovnyuyut mehanichnu obrobku metaliv na verstatah abo zavershuyut vigotovlennya metalevih virobiv z yednuvannyam detalej skladannyam mashin ta mehanizmiv regulyuvannyam yih Slyusarna majsternya u 1880 rociNozhici dlya rizannya listovogo metaluMahovi nozhiciGiljotinni nozhici z gidroprivodomGnuttya trubi z vikoristannyam ruchnogo truboviginacha Slyusarni roboti vidriznyayutsya riznomanitnistyu operacij Kolo cih operacij obumovlyuyetsya harakterom virobnictva Pri individualnomu virobnictvi do slyusarnih robit sho vikonuyutsya na robochomu misci vidnosyatsya rozmichannya rubannya rizannya metalu obpilyuvannya shabruvannya pritirannya sverdlinnya narizuvannya rizi ta in Pri serijnomu virobnictvi perelik slyusarnih operacij vikonuvanih na odnomu robochomu misci zvuzhuyetsya vnaslidok rozpodilu praci mizh robitnikami Osnovni vidi slyusarnih robitRozmichannya Rozmichannyam nazivayetsya operaciya nanesennya rozmichalnih risok abo linij na zagotovkah vilivkah pokovkah tosho sho viznachayut konturi majbutnoyi detali ta pripuski na obroblennya abo miscya sho pidlyagayut obroblennyu Rozmichalni mitki nanosyat kernerom risuvalkoyu cirkulem rejsmusom chi shtangencirkulem Rozmichalne roboche misce obladnuyetsya rozmichalnimi plitami pidkladkami povorotnimi pristroyami ta in Rozmitka buvaye ploshinnoyu i ob yemnoyu Ploshinnij rozmitci pidlyagaye listovij material ob yemnij vilivki pokovki ta inshi zagotovki Rozmitka shiroko zastosovuyetsya v individualnomu i dribnoserijnomu virobnictvi Pohibka sho otrimuyetsya pri zvichajnih metodah rozmichannya stanovit priblizno 0 5 mm Slyusarne rubannya Rubannyam nazivayetsya slyusarna operaciya koli za dopomogoyu rizalnogo zubila krejcmejselya ta in ta udarnogo slyusarnogo molotka instrumenta z poverhni zagotovki vidalyayut zajvij shar metalu abo rozdilyayut zagotovku na chastini Pri rubanni fasonni detali zakriplyuyut u leshatah smugovij chi listovij material rubayut v leshatah na pliti abo na kuvaldi Zalezhno vid priznachennya obroblyuvanoyi detali rubannya mozhe buti chistovim abo chornovim U pershomu vipadku zubilom za odin robochij hid znimayut shar metalu tovshinoyu 0 5 1 mm u drugomu 1 5 2 mm Tochnist obrobki sho dosyagayetsya pri rubanni stanovit 0 4 1 mm Rizannya Rizannyam nazivayut slyusarnu operaciyu viddilennya chastini zagotovok vid sortovogo abo listovogo metalu Rizannya zdijsnyuyut ruchnimi abo specialnimi nozhicyami bez znyattya struzhki abo nozhivkami chi na vidriznih verstatah iz znyattyam struzhki Do rizannya takozh nalezhit nadrizuvannya metalu Nozhici buvayut ruchni zvichajni tovshina materialu rizannya do 1 mm silovi do 2 5 mm vazhilni do 4 mm mahovi do 12 5 mm ta krivoshipni giljotinnogo tipu do 32 mm Slyusarna nozhivka skladayetsya z ramki z ruchkoyu i nozhivkovogo polotna Nozhivkove polotno vigotovlyayetsya iz stalej U10A ta H6VF sho mayut tverdist 51 61 HRC Vipryamlyannya ta rihtuvannya Vipryamlyannya ta rihtuvannya ce operaciyi z vipryamlennya metalu zagotovok i detalej sho mayut vm yatini vipini hvilyastist zholoblennya vikrivlennya tosho Tonki detali pravlyat derev yanimi molotkami tovsti stalevimi molotkami z radiusnimi bojkami Vali osi ta inshi podibni detali pravlyat yak u holodnomu tak i nagritomu stani na stacionarnih presah prutkovij material na specialnih pravi lno kalibruvalnih verstatah Dokladnishe Vipryamlyannya Obpilyuvannya metalu Obpilyuvannyam nazivayetsya operaciya z obrobki metaliv ta inshih materialiv znyattyam neznachnogo sharu napilkami vruchnu abo na obpilyuvalnih verstatah Obpilyuvannyam usuvayutsya pohibki poperednoyi obrobki znimayutsya zadirki i zabezpechuyetsya neobhidna posadka detalej sho spoluchayutsya pri skladanni Obpilyuvannya vikonuyetsya ruchnimi napilkami riznomanitnoyi formi rozmiriv i nasichki Za velichinoyu nasichki napilki podilyayutsya na drachevi lichkuvalni ta oksamitovi Pershi sluzhat dlya grubih obdirnih robit reshta zabezpechuyut chistishu obrobku poverhni Pripuski na obpilyuvannya zalishayut v mezhah 0 5 0 25 mm Tochnist obrobki obpilyuvannyam stanovit 0 2 0 05 mm inodi do 0 001 mm Shabruvannya Shabruvannya ce tochna obrobka poverhni detali shlyahom znimannya mikroskopichno tonkogo sharu metalu za dopomogoyu specialnogo odnolezovogo slyusarnogo instrumenta shabera Shabruvannyam zabezpechuyut tochnishe prilyagannya tertovih poverhon Shaber dozvolyaye znimati duzhe tonkij shar metalu vid 0 05 do 0 005 mm Dokladnishe Shabruvannya Pritirannya Pritirannya metod chistovoyi abrazivnoyi obrobki poverhon detalej shlifuvalnimi poroshkami chi pastami za yakogo obrobnij instrument i zagotovka odnochasno zdijsnyuyut vidnosnij ruh iz shvidkostyami odnogo poryadku abo v razi neruhomosti odnogo z nih inshij zdijsnyuye skladnij ruh Pritirannyam dosyagayetsya shilne germetichne prilyagannya poverhon detalej napriklad pritirannya klapaniv Pritiralni poroshki vigotovlyayutsya z tverdih materialiv almaziv karborundu skla ta in Yih peremishuyut z tehnichnoyu olivoyu i nanosyat na poverhni obrobki pislya chogo detalyam sho pritirayutsya nadayetsya vidnosnij ruh z legkim pritiskuvannyam Pritiralni roboti provodyatsya iz zastosuvannyam ruchnih ta elektrichnih driliv a takozh u pritiralnih verstatah Dokladnishe Pritirannya Gnuttya Gnuttya utvorennya chi zmina kutiv mizh chastinami zagotovki abo nadannya yij krivolinijnoyi formi Ruchne gnuttya vikonuyut v leshatah za dopomogoyu molotka ta riznih pristosuvan Zusillya yake neobhidne pri comu doklasti i poslidovnist operacij pri zginanni zalezhat vid materialu formi i poperechnogo pererizu zagotovki Pri comu vazhlivo pravilno viznachiti rozmiri zagotovki Yih viznachayut za kreslennyam z urahuvannyam radiusiv vsih viginiv Najprostishe zdijsnyuvati gnuttya tonkogo 0 3 1 mm listovogo metalu Shob tochno zagnuti detal yiyi z dvoh storin azh do liniyi zaginu zatiskayut derev yanimi bruskami opravkami Gnuttya mozhe vikonuvatis na presah za dopomogoyu puansona i V podibnoyi matrici Syudi zh vidnosyatsya prijomi ta metodi gnuttya trub z vikoristannyam ruchnih i mehanizovanih truboviginachiv riznih konstrukcij Dokladnishe GnuttyaDiv takozhMehanoobrobka Roboti pravo PrimitkiSlyusarstvo Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DSTU 2391 94 Sistema tehnologichnoyi dokumentaciyi Termini ta viznachennya Slyusarni roboti v URE Shabruvannya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DSTU 3691 98 Verstati honinguvalni ta pritiralni Termini ta viznachennya DSTU 2263 93 Operaciyi kuvannya ta shtampuvannya metalu Termini ta viznachennya DzherelaKopelevich V G Spiridonov I G Bufetov G P Slyusarna sprava K Osvita 1997 206 s ISBN 966 04 0068 3 Makiyenko M I Zagalnij kurs slyusarnoyi spravi K Visha shkola 1994 311 s ISBN 5 11 004084 2 Kropivnickij M M Zagalnij kurs slyusarnoyi spravi K Tehnika 1970 344 s PosilannyaSlyusarni roboti Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 180 ISBN 978 966 7407 83 4