Словник музичних термінів нім Handwörterbuch der musikalischen Terminologie прийняті скорочення HmT HdmT термінологічний

Словник музичних термінів (нім. Handwörterbuch der musikalischen Terminologie; прийняті скорочення: HmT, HdmT) — термінологічний словник, що виходив під егідою музикознавчої комісії Академії наук і літератури в Майнці у 1972—2005 роках. Листкове видання (Loseblattform) німецькою мовою, всього 40 «зошитів» (Lieferungen). Головні редактори словника — ^[ru] і (в 1999—2005) його учень Альбрехт Ритмюллер.

Концепція і метод

Концепція «Словника музичних термінів» оригінальна. Від початку роботи редактор відмовився від ідеї планового реєстру слів, маючи на увазі практичну неможливість у найближчому майбутньому скласти словник усього обсягу необхідних музичних термінів. Замість цього (традиційного планового) підходу статті HmT про окремі музичні терміни створювалися в міру того, як у науковому світі Еггебрехт знаходив (схвалював) авторство фахівця, здатного на його думку найкомпетентніше і ретельно описати той чи інший феномен музичної лексики. Серед авторів словника — визнані (переважно, західноєвропейські, рідше американські) музикознавці, серед яких Ч. Аткінсон, Ф. Галло, К. Дальгауз, Г. Данузер, К.- Ю. Закс, К. Паліска, Е. Раймер, Ф. Реков, Р. Флотцінгер, В. Фробеніус і багато інших (сам Еггебрехт написав три статті). Попри те, що кількість описаних музичних термінів вийшла невеликою, а видання розтягнулося на 30 років, оригінальний метод Еггебрехта забезпечив надзвичайно високу якість наукового і редакційного опрацювання статей і здобув для HmT славу найдокладнішого і достовірного довідника музичної термінології в світі.

Раз на рік (в окремі роки двічі на рік) написані на поточний момент нові статті видавець збирав у непідшиті «зошити» (Lieferungen), які за плату отримували передплатники словника. Розібравши «зошит» на складові частини, читач мав додати алфавітні статті до наявних і, таким чином, сам щорічно оновлював єдине ціле книги (такий тип видання називається «листковим»). Після закінчення проєкту (2005) словник мав близько 3700 сторінок, зібраних за алфавітом У шести (наданих видавцем) швидкозшивачах.

Від 2012 року повний «Словник музичних термінів» постачається тільки в цифровому форматі (1 CD-ROM, ).

Словник HmT

Absolute Musik (Albrecht von Massow) Accompagnement (Frauke Schmitz-Gropengießer) Accord / accordo / Akkord (Michael Beiche) Aleatorisch, Aleatorik (Wolf Frobenius) Allegro – Adagio (Matthias Thiemel) Allemande (Rainer Gstrein) Altus / Alt, bassus / Baß (Sabine Ehrmann-Herfort) Arabeske (Andreas Eichhorn) Aria / air / ayre / Arie (Wolfgang Ruf) Ars antiqua, ars nova, ars subtilior (Michael Beiche) Atonalität (Hartmuth Kinzler) Augmentatio / Augmentation (Michael Beiche) Autonome Musik (Albrecht von Massow) Bagatelle (Karin Dietrich) Ballade (Mittelalter) (Wolf Frobenius) Ballade (Neuzeit) (Wolf Frobenius) Ballata (Trecento) (F. Alberto Gallo) Baritono / Bariton (Sabine Ehrmann-Herfort) Barock (Claude V. Palisca) Basso continuo (Thomas Synofzik) Bastarda (Veronika Gutmann) Bebop (Nils Grosch) Blues (Jürgen Hunkemöller) Bourdon (Dagmar Hoffmann-Axthelm) Caccia (F. Alberto Gallo) Canon / Kanon (Klaus-Jürgen Sachs) Cantabile (Thomas Seedorf) Cantata / Kantate (Sabine Ehrmann-Herfort) Cantilena (Raymond Erickson, Anne Johnson) Cantus coronatus (Hendrik van der Werf, Wolf Frobenius) Cantus firmus (Wolf Frobenius) Canzone, Canzonetta (Frauke Schmitz-Gropengießer) Capella / Kapelle (Sabine Ehrmann-Herfort) Capriccio / caprice (Marianne Betz) Cassation (Ulrike Rembold) Catch, round, glee (Peter Overbeck) Cavata, cavatina / Kavatine, cabaletta (Frauke Schmitz-Gropengießer) Chaconne – Passacaglia (Michael von Troschke) Chroma (Eckhard Roch) Clausula (Siegfried Schmalzriedt) Clavis (Fritz Reckow) Cluster (Christoph von Blumröder) Coda (Siegfried Schmalzriedt) Color, talea (Frauke Schmitz-Gropengießer) Compositio / Komposition (Markus Bandur) Concerto / Konzert (Erich Reimer) Conductus (Fritz Reckow) Consonantia – dissonantia / Konsonanz – Dissonanz (Michael Beiche) Consort (Wolfgang Ruf) Contrafactum (Robert Falck) Contrapunctus / Kontrapunkt (Klaus-Jürgen Sachs) Contratenor (Dagmar Hoffmann-Axthelm) Courante (Rainer Gstrein) Copula (Fritz Reckow) Dauer (Wolf Frobenius) Diapason, diocto, octava (Fritz Reckow) Diaphonia (Fritz Reckow) Diastema (Michael Beiche) Diminutio / Diminution (Michael Beiche) Discantus / Diskant (Michael Beiche) Divertimento (Wolfgang Ruf) Divertissement (Wolfgang Ruf) Dominante – Tonika – Subdominante (Serge Gut) Duma / dumka (Brigitte Sydow-Saak) Dur – moll (Michael Beiche) Durchbrochene Arbeit (Andreas Eichhorn) Durchführen, Durchführung (Siegfried Schmalzriedt) Dux – comes (Michael Beiche) Elektronische Musik (Wolfgang Martin Stroh) Episode (Siegfried Schmalzriedt) Estampie (Christiane Schima) Étude / Etüde (Markus Bandur) Experiment, experimentelle Musik (Christoph von Blumröder) Exposition (Siegfried Schmalzriedt) Expressionismus (Michael von Troschke) Faburdon / fauxbourdon / falso bordone (Dagmar Hoffmann-Axthelm) Fantasia (Marianne Betz) Fermate (Marianne Betz) Frottola (Frauke Schmitz-Gropengießer) Fuga / Fuge (Michael Beiche) Fundamentum, fundamental, basse fondamentale (Thomas Christensen) Funktionale Musik (Albrecht von Massow) Futurismo, musica futurista (Matteo Nanni) Gaku (Minoru Shimizu) Galant, Galanterie, Galanter Stil (Wolfgang Horn) Galliarde (Rainer Gstrein) Gassenhauer (Markus Bandur) Gebrauchsmusik (Stephen Hinton) Gestische Musik (Wolf Frobenius) Groove (Tobias Widmaier) Grundgestalt (Michael Beiche) Gruppe, Gruppenkomposition (Christoph von Blumröder) Gymel (Klaus-Jürgen Sachs) Handsachen, Handstücke (Markus Bandur) Hausmusik (Erich Reimer) Homophonos / aequisonus (Wolf Frobenius) Hoquetus (Wolf Frobenius) Imitatio / Nachahmung (Michael Beiche) Impressionismus (Michael von Troschke) Improvisation, Extempore, Impromptu (Markus Bandur) Intermedium / Intermezzo (Susanne Mautz) Intervallum, Intervall (Michael Beiche) Intonatio – Intonation / intonare – intonieren (Brigitte Sydow-Saak) Iventio / Invention (Wolfgang Horn) Inversio / Umkehrung (Michael Beiche) Isotonus / unisonus / unisono / Einklang (Wolf Frobenius) Jazz (Jürgen Hunkemöller) Kadenz (Siegfried Schmalzriedt) Kammermusik (Erich Reimer) Kenner – Liebhaber – Dilettant (Erich Reimer) Klangfarbenmelodie (Rainer Schmusch) Klassisch, Klassik (Hans Heinrich Eggebrecht) Krebsgang (Michael Beiche) Ländler (Rudolf Flotzinger) Leitmotiv (Christoph von Blumröder) Live-elektronische Musik, Live-Elektronik (Albrecht von Massow) Longa – brevis (Wolf Frobenius) Madrigal (Sabine Ehrmann-Herfort) Madrigal (Trecento) (F. Alberto Gallo) Melodia / Melodie (Markus Bandur) Melodramma / Melodram (Frauke Schmitz-Gropengießer) Melopoiia (Markus Bandur) Menuett (Rainer Gstrein) Metrum (Frauke Schmitz-Gropengießer) Minima (Wolf Frobenius) Minimal music (Imke Misch) Modulatio / Modulation (Christoph von Blumröder) Modus (Charles M. Atkinson) Modus (Rhythmuslehre) (Wolf Frobenius) Momentum / Moment, instans / instant, Augenblick (Wolf Frobenius) Monodie (Wolf Frobenius) Motivo / motif / Motiv (Christoph von Blumröder) Motet / motetus / mottetto / Motette (Michael Beiche) Murky (Friedhelm Brusniak) Musica falsa / musica ficta (Brigitte Sydow-Saak) Musica poetica (Markus Bandur) Musica reservata (Bernhart Meier) Musica sacra / heilige Musik (Jürg Stenzl) Musicus – cantor (Erich Reimer) Musikalische Logik (Adolf Nowak) Musikalische Prosa (Hermann Danuser) Musique concrète (Michael Beiche) Neoklassizismus (Markus Bandur) Neudeutsche Schule (Rainer Schmusch) Neue Musik (Christoph von Blumröder) Neue Sachlichkeit (Stephen Hinton) Neuromantik (Carl Dahlhaus) Notturno / Nocturne (Christoph von Blumröder) Offene Form (Christoph von Blumröder) Opera / Oper (Sabine Ehrmann-Herfort) Operette (Sabine Ehrmann-Herfort) Oratorium (Erich Reimer) Orchester (Martin Staehelin) Organistrum (11. bis 13. Jh.), Symphonia (12. bis 15. Jh.), Drehleier (J. Smits van Waesberghe) Organum (Fritz Reckow) Ostinato, obligato (Michael von Troschke) Ouverture / Ouvertüre (Bärbel Pelker) Parameter (Christoph von Blumröder) Paraphonos, paraphonia (Michael Maier) Parapter (Charles M. Atkinson) Partita (Thomas Schipperges) Partitur (Klaus Haller) Pastorale (Frauke Schmitz-Gropengießer) Pausa / Pause (Marianne Betz) Pavane (Rainer Gstrein) Perfectio (Wolf Frobenius) Periodus / Periode (Christoph von Blumröder) Phthongos (Albrecht Riethmüller) Polyphon, polyodisch (Wolf Frobenius) Polytonalität (Michael Beiche) Praeambulum, praeludium / Prélude, Vorspiel (Karin Dietrich) Programmusik (Albrecht von Massow) Prolatio (Wolf Frobenius) Proprietas (Notationslehre) (Wolf Frobenius) Psophos (Albrecht Riethmüller) Punctus (Klaus-Jürgen Sachs) Punktuelle Musik (Hans Heinrich Eggebrecht) Quodlibet (Markus Bandur) Ragtime (Jürgen Hunkemöller) Refrain (Michael von Troschke) Reihe, Zwölftonreihe (Michael Beiche) Repercussio (Peter Cahn) Reprise / ripresa (vor 1600) (Siegfried Schmalzriedt) Reprise / ripresa (nach 1600) (Siegfried Schmalzriedt) Res facta / chose fait (Markus Bandur) Retardatio, ritardando (Peter Cahn) Rezitativ (Claude V. Palisca) Rhapsodie (Tobias Widmaier) Rhythmus / numerus (Wilhelm Seidel) Ricercar (Christoph Wolff) Ritornell (Michael von Troschke) Romantisch, Romantik (Hans Heinrich Eggebrecht) Romanz / romance / Romanze (Rainer Gstrein) Rondellus / rondeau, rota (Fritz Reckow) Salonmusik (Tobias Widmaier) Satz (Michael Beiche) Scherzo (Wolfram Steinbeck) Schlager (Markus Bandur) Semibrevis (Wolf Frobenius) Semiminima (Wolf Frobenius) Sequentia / Sequenz (Michael von Troschke) Serenata / Serenade (Christoph von Blumröder) Serielle Musik (Christoph von Blumröder) Siciliana, Siciliano (Frauke Schmitz-Gropengießer) Symphonia / sinfonia / Symphonie (Michael Beiche) Solus tenor (Keith E. Mixter) Sonata / Sonate (Hans-Joachim Hinrichsen) Sonatenform, Sonatenhauptsatzform (Hans-Joachim Hinrichsen) Sonus (Frank Hentschel) Soprano / Sopran (Sabine Ehrmann-Herfort) Sortisatio (Markus Bandur) Stretto / Engführung, stretta (Michael Beiche) Subjectum / soggeto / sujet / Subjekt (Siegfried Schmalzriedt) Suite (Thomas Schipperges) Swing (Tobias Widmaier) Symphonische Dichtung (Rainer Schmusch) Syncopa / Synkope (Imke Misch) Tactus (Wolf Frobenius) Tafelmusik (Erich Reimer) Tempo rubato (Thomas Synofzik) Tenor (Dagmar Hoffmann-Axthelm) Thema, Hauptsatz (Christoph von Blumröder) Thematische Arbeit, motivische Arbeit (Christoph von Blumröder) Toccata (Marianne Betz) Tonalität (Michael Beiche) Tonos / tonus (Charles M. Atkinson) Tonsprache (Fritz Reckow) Transitus (Peter Cahn) Transpositio / Transposition (Matteo Nanni) Trias / Dreiklang (Michael Beiche) Trio (Hubert Unverricht) Tritonus (Michael von Troschke) Tropus (Frauke Schmitz-Gropengießer) Unendliche Melodie (Fritz Reckow) Vagierender Akkord (Werner Breig) Varietas, variatio / Variation, Variante (Horst Weber) Vaudeville (Markus Bandur) Verismo (Andreas Giger) Villanella (Frauke Schmitz-Gropengießer) Virelai (Wolf Frobenius) Virtuose (Erich Reimer) Volkstümliche Musik (Tobias Widmaier) Vollstimmig, vielstimmig, mehrstimmig (Wolf Frobenius) Voluntary (Peter Overbeck) Walzer (Tobias Widmaier) Zarabanda / Sarabande (Rainer Gstrein) Zwölftonmusik (Michael Beiche)

Див. також

Семимовний словник музичних термінів

Примітки

Наприклад, стаття про каденцію займає 20 сторінок, про консонанс і дисонанс — 60, про мелодію — 70.

Бібліографічний опис

Handwörterbuch der musikalischen Terminologie. Hrsg. v. Hans Heinrich Eggebrecht u. Albrecht Riethmüller. Wiesbaden, Stuttgart: Franz Steiner Verlag, 1972—2005 (Loseblattform).

Посилання

Передмова (Г. Г. Еггебрехта) до HMT
Словник HmT (з можливістю перегляду перших сторінок)
HmT. Оцифрування книжкового видання

[1] Наприклад, стаття про каденцію займає 20 сторінок, про консонанс і дисонанс — 60, про мелодію — 70.