Ця стаття містить текст, що не відповідає . (травень 2016) |
Славістика в Україні — розвинулася з практичних і зовнішньо-політичних причин не так на вивченні загально-слов'янських проблем, як радше питань окремих слов'янських мов і літератур, зокрема староцерковно-слов'янської, російської, польської і значно менше болгарської та інших, становлячи собою у 19 — 20 віках периферійну частину російської чи польської й ін. В університети України планово надсилано або переходово запрошувано славістів росіян (О. Соболевського) чи поляків (у Львові), які не встигали створювати тут своїх шкіл (Т. Лер-Сплавінський, З. Штібер). Цей стан ілюструється тепер найкраще відсутністю окремого періодичного видання й інституту Славістики при АН УРСР (про українських збірок і журналів в Україні див. Слов'янознавство), як і фактом, що досліди болгарських говірок УРСР чи навіть українських у Карпатах і на Поліссі організуються з Москви (див. Мовознавство, Слов'янознавство).
Епохальне значення в розвитку славістики в Україні мали студії О. Потебні з слов'янської порівняльної синтакси. Загально-славістичну мовознавчу проблематику розробляв у Харкові з його живими балтистичними традиціями в 20 ст. Леонід Булаховський (зокрема в ділянці акцентології й синтакси, також окремих західних і південно-слов'янських мов; його акцентологічні досліди продовжує на історичному матеріалі В. Скляренко) й переніс таке зацікавлення після 1945 й до Києва. Продовжувачем Л. Булаховського у ділянці славістичної синтакси став О. Мельничук; на еміграції розробляв питання фонології праслов'янської мови його учень Ю. Шевельов. Нормативні граматики церковно-слов'янської мови складано в Україні в 16 — 17 вв. для шкіл (див. Слов'яноруська мова, Граматика); з урахуванням досягнень славістики 19 — 20 вв. (себто граматик А. Лескіна, В. Вондрака, С. Кульбакіна, , Т. Лер-Сплавінського й ін.) склали такі українські підручники староцерковно-слов'янської мови для гімназій і духовних семінарій у Галичині й на Закарпатті (з урахуванням і української редакції церковно-слов'янської мови) М. Возняк (1925), С. Кархут (1931), А. Григор'єв (1938), Н. Руснак (1943), В. Лев (1956), а для студентів Я. Рудницький (1947). До революції на Центральній Україні користувалися російськими підручниками; глибокий застій настав по високих школах УРСР у 1930-х роках унаслідок виключення курсу староцерковно-слов'янської мови зі студійної програми. Щойно 1941 стали тут появлятися українські високошкільні граматики: М. Грунського (1941, 1946), К. Трофимовича (1958), В. Веседіної-Невзорової (1962), М. Станівського (1964), як і праці з морфології (М. Бойчука й ін.), переважно компілятивного характеру. Дослідження староцерковно-слов'янського письма й мови вели, крім західноукраїнських славістів (О. Калужняцький, П.Копко, І. Свєнціцький, О. Колесса, І. Панькевич, Я. Гординський та ін.), майже винятково філологи дорев. школи (М. Грунський, І. Огієнко, П. Бузук, Г. Голоскевич), винятково молодші (Т. Лукінова й ін.).
Студії російської мови й літератури зайняли з 1930-х роках по високих школах УРСР перше місце: катедри російської мови (зокрема після 1945) — це одночасно й катедри загального мовознавства. Русицистичні теми забирають все більше місця в суто україністичних журналах («Українська мова в школі», «Українська мова і література в школі», «Мовознавство», «Радянське літературознавство» тощо), не говорячи вже про спеціальні випуски «Ежегодника», «Наукових Записок» чи «Праць…» окремих високих шкіл чи серії типу «Вопросы русской литературы», «Вопросы русского языкознания» Львівського Університету тощо. Зусилля русистики в Україні скеровувалися найперше на складання високошкільних підручників, з-поміж них деякі набирали й позаукраїнське значення; осередками тут стали харківські і київські високі школи (у меншій мірі Одеський Університет), звідки вийшли русисти Дніпропетровська, а після 1945 — Львова і Чернівців.
Описовий курс російської мови склали: Леонід Булаховський (1929-31, 1935); першої половини 19 століття, 1941 — 1948), О. Фінкель з М. Баженовим (1941) й Ф. Гужва (1967, морфологія і словотвір), історичну граматику російської мови у формі коментарів: Леонід Булаховський (1936), у формі курсу Назарій Букатевич, й (1974), історичний синтаксис Я. Спринчак (1960–1964), історію російської літературної мови В. Бродська з С. Цаленчуком (1951) та Г. Шкляревський (1959–1967), шкільний етимологічний словник Г, Циганенко (1970), порівняльну граматику української і російської мов Т. Баймут, М. Бойчук, М. Волинський, М. Жовтобрюх, Т. Малина, С. Самійленко (1954, 1957), порівняльну граматику східнослов'янських мов — Назарій Букатевич, І. Грицютенко, Г. Міжевська, 1. Павлюк, й Ф. Смагленко (1958). Низка русистів досліджує спеціальні питання російської мови, зокрема: фонетики (П. Криворучко, Л. Скалозуб), морфології (Г. Кириченко, А. Германович), словотвору (І. Марковський, Е. Охомуш, В. Франчук), лексикології (І. Сидоренко, В. Сиротина, М. Муравицька, А. Матвеев), стилістики (В. Масальський, Л. Лосева, Л. Ріхтер, С. Пугач), діалектології (Л. Лосева, В. Столбунова, Л. Бузнік, А. Бріцин) і зокрема синтакси (Л. Кіріна, В. Рінберґ, Е. Кузьмічева, Г. Павловська, Г. Чумаков, Р. Швець, А. Акішина, Нінель Арват, М. Карпенко, О. Фінкель, Ф. Гужва, Л. Болдирев, Л. Лосева, П. Криворучко, М. Ійоніна, В. Кононенко). Серед численних досліджень мови російських письменників найбільше уваги присвячено М. Гоголеві (В. Чапленко, Д. Мірошник), М. Ґорькому (О. Бурмістренко, М. Карпенко, В. Сиротина), А. Чехову, Л. Толстому (А. Чічерін), В. Маяковському, М. Шолохову (С. Колтаков), О. Толстому (Л. Зверева), К. Федіну (Г. Содоль), О. Твардовському; досліджується також мова російських творів Г. Квітки (Т. Величко), Т. Шевченка (П. Петрова) та ін. Дидактичні потреби (в київських інститутах для навчання російської мови студентів з позаєвропейських країн та для вишколу туристичних ґідів) спричинили появу праць з контрастових фонетик і граматик російської-англійської та російсько-німецької (подібно до таких же українсько-англійської Ю. Жлуктенка, Н. Руссаковської, як і українсько-німецької Л. Прокопової). Тоді як до революції по університетах підросійської України діяла низка русистів-літературознавців (В. Перетц, М. Ґудзій, згодом І. Єрьомін, В. Мочульський і ін.), що творчо впливали й на літературознавчу україністику, вже у 1920 — 30-х років вони чи виеміґрували до Росії, чи були репресовані так, що ця традиція русистики після 1945 в УРСР завмерла; на еміграцію виніс цю традицію й прищепив у Німеччині Д. Чижевський. Синтетичних опрацювань історії російської літератури, однак, бракує.
Порівняно слабо представлена в Україні білорусистика (праці П. Бузука, Лукії Гумецької, В. Купрієнка, Г. Півторака; на еміграції Ю. Шевельова), завмерла вона після 1939 й у Львові, де її плекали у першій половині 20 ст. І. Свєнціцький і Л. Оссовськмй.
Львів як осідок польських наукових збірників (Оссолінеум), установ і фахових журналів («Pamiętnik literacki», «Kwartalnik historyczny», «Lud» й ін.) та польського університету був до 1939 важливим осередком полоністики мовознавчої (А. Малецький, В. Ташицький, С. Роспонд, С. Грабец й ін.), літературознавчої (Р. Пілят, Е. Кухарський, Ю. Кляйнер, С. Кольбушевський, Р. Інґарден, З. Лемпіцький та ін.) та етнографії (А. Каліна, А. Фішер й ін.). Своє давнє значення він втратив з репатріацією поляків і вивезенням збірника Оссолінеум після 1945 до Вроцлава. Львівські україністи нерідко виступали і в полоністичних питаннях (О. Огоновський, П. Копко, К. Студинський, В. Щурат, І. Франко), явище тепер скорше виняткове (Лукія Гумецька, М. Онишкевич). По війні полоністичні студії скупчилися переважно в Києві (головно літературознавчі: В. Вєдіна, Г. Вервес, Ю. Булаховська, менше мовознавчі — О. Ткаченко й ін.). й менше у Чернівцях (В. Федоріщев). На еміграції проблеми мовознавчої полоністики заторкують Ю. Шевельов, О. Горбач та ін.
Словацистичні зацікавлення, плекані у Львові раніше етнографами й істориками (В. Гнатюк, С. Томашівський), поширив у Львівському Університеті й на мовознавчу ділянку З. Штібер; їх продовжувачами стали М. Онишкевич, Й. Дзендзелівський і М. Симулик (в Ужгороді), В. Коломієць-Мельничук, В. Скрипка, М. Гайдай (у Києві), М. Мольнар й ін. (у Братіславі). Осередками богемістичних студій були університети в Харкові (Леонід Булаховський) та зокрема, з уваги й на чеські поселення на Волині, в Києві (Т. Флорінський, А. Степович, Є. Рихлік й ін.), тут їх плекали по війні головно О. Мельничук і В. Коломієць-Мельничук (синтакса), Р. Кравчук (словотвір), В. Пітінов, В. Цвях й ін.; у літературознавстві: В. Шевчук, Ф. Погребенник та І. Журавська; у фолкльористиці: В. Скрипка й М. Гайдай. У Львові прищепилася, занедбана раніше богемістика з поверненням пражан після 1945 (М. Пушкар «Курс лекцій з сучасної чес. літ. мови», 1963; «Історична фонетика чеської мови», 1965; Г. Ластовецька, В. Андел й ін.). Сорабістику, прищеплену у Львові В. Ташицьким і 3. Штібером, плекають тут після 1945 І. Ковалик (словотвір) та К. Трофимович (курс граматики, лужицько-рос. словник) та ін.
Студіям південно-слов'янських (головно болгарської і сербо-хорватської) мов і літератур присвячено багато уваги в університетах Харкова, Одеси й Києва. В Одесі викладали П: Білярський, В. Григорович, О. Кочубинський, Б. Ляпунов, В. Яґіч, М. Попруженко й ін., зосереджуючися гол. на староцерковно-слов'янській мові й її пам'ятках, а далі на болгарській мові. Їх наступником став тут С. Бернштейн, дослідник болгарських говірок в Україні («Атлас болгарских говоров в СРСР», 1958), згодом у Москві, де й зосередилися ці досліди діалектів. Болгаристикою займаються М. Павлюк, Н. Коссек й ін. Дилетантом-болгаристом був у 19 ст. лікар закарпатець Ю. Гуца-Венелин. У Харкові діяв як славіст М. Дрінов, продовжував харківські болгаристичні (й македоністичні) традиції Леонід Булаховський (до 1919 і С. Кульбакін). У Києві репрезентували болгаристику, зокрема літературознавчу: Т. Флорінський, К. Радченко, згодом А. Степович, С. Овчарук, О. Мордвинцев (у фолкльористиці), В. Захаржевська, Н. Шумада, О. Шпильова й ін. Сербо-хорватистику репрезентував у Харкові С. Кульбакін, у Києві Т. Флорінський, К. Радченко, А. Степович, тепер І. Желєзняк та ін.; у Львові — З. Розова. Словеністичні проблеми досліджували Леонід Булаховський, А. Степович й ін.
До пожвавлення славістики в Україні спричинилися відбувані неперіодично (1958 — 64), щоразу в іншому університеті республіканські міжвузівські славістичні конференції.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Библиографический указатель литературы по русскому языкознанию с 1825 по 1880 г., выпуски 1 — 8. М., 1953. — 59 с.
- Королевич Н., Сарана Ф. Слов. філологія в Україні (1958 — 62), бібліографія. К. 1963.
- Кравчук Р. З історії слов. мовознавства (видатні славісти-мовознавці). К. 1961.
- Мовознавство в Україні за 50 pp. K. 1967.
- Нариси з історії славістики в Україні / Т. Б. Лукінова. – Київ : Наукова думка, 2018. – 757 с. – .
- Славянское языкознание. Библиографический указатель литературы, изданной в СССР с 1918 по 1960 гг., 2 тт. М. 1963; с 1961 по 1965 гг. М. 1969; с 1966 по 1970 гг. М. 1973.
- Shevelov G. Belorussian and Ukrainian. Current Trends in Linguistics, т. І (Soviet and East European Linguistics). Гаґа 1963;
- Stankiewicz E., Worth D. A Selected Bibliography of Slavic Linguistics I — II. Гаґа — Париж 1966 — 69;
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2016 Slavistika v Ukrayini rozvinulasya z praktichnih i zovnishno politichnih prichin ne tak na vivchenni zagalno slov yanskih problem yak radshe pitan okremih slov yanskih mov i literatur zokrema starocerkovno slov yanskoyi rosijskoyi polskoyi i znachno menshe bolgarskoyi ta inshih stanovlyachi soboyu u 19 20 vikah periferijnu chastinu rosijskoyi chi polskoyi j in V universiteti Ukrayini planovo nadsilano abo perehodovo zaproshuvano slavistiv rosiyan O Sobolevskogo chi polyakiv u Lvovi yaki ne vstigali stvoryuvati tut svoyih shkil T Ler Splavinskij Z Shtiber Cej stan ilyustruyetsya teper najkrashe vidsutnistyu okremogo periodichnogo vidannya j institutu Slavistiki pri AN URSR pro ukrayinskih zbirok i zhurnaliv v Ukrayini div Slov yanoznavstvo yak i faktom sho doslidi bolgarskih govirok URSR chi navit ukrayinskih u Karpatah i na Polissi organizuyutsya z Moskvi div Movoznavstvo Slov yanoznavstvo Epohalne znachennya v rozvitku slavistiki v Ukrayini mali studiyi O Potebni z slov yanskoyi porivnyalnoyi sintaksi Zagalno slavistichnu movoznavchu problematiku rozroblyav u Harkovi z jogo zhivimi baltistichnimi tradiciyami v 20 st Leonid Bulahovskij zokrema v dilyanci akcentologiyi j sintaksi takozh okremih zahidnih i pivdenno slov yanskih mov jogo akcentologichni doslidi prodovzhuye na istorichnomu materiali V Sklyarenko j perenis take zacikavlennya pislya 1945 j do Kiyeva Prodovzhuvachem L Bulahovskogo u dilyanci slavistichnoyi sintaksi stav O Melnichuk na emigraciyi rozroblyav pitannya fonologiyi praslov yanskoyi movi jogo uchen Yu Shevelov Normativni gramatiki cerkovno slov yanskoyi movi skladano v Ukrayini v 16 17 vv dlya shkil div Slov yanoruska mova Gramatika z urahuvannyam dosyagnen slavistiki 19 20 vv sebto gramatik A Leskina V Vondraka S Kulbakina T Ler Splavinskogo j in sklali taki ukrayinski pidruchniki starocerkovno slov yanskoyi movi dlya gimnazij i duhovnih seminarij u Galichini j na Zakarpatti z urahuvannyam i ukrayinskoyi redakciyi cerkovno slov yanskoyi movi M Voznyak 1925 S Karhut 1931 A Grigor yev 1938 N Rusnak 1943 V Lev 1956 a dlya studentiv Ya Rudnickij 1947 Do revolyuciyi na Centralnij Ukrayini koristuvalisya rosijskimi pidruchnikami glibokij zastij nastav po visokih shkolah URSR u 1930 h rokah unaslidok viklyuchennya kursu starocerkovno slov yanskoyi movi zi studijnoyi programi Shojno 1941 stali tut poyavlyatisya ukrayinski visokoshkilni gramatiki M Grunskogo 1941 1946 K Trofimovicha 1958 V Vesedinoyi Nevzorovoyi 1962 M Stanivskogo 1964 yak i praci z morfologiyi M Bojchuka j in perevazhno kompilyativnogo harakteru Doslidzhennya starocerkovno slov yanskogo pisma j movi veli krim zahidnoukrayinskih slavistiv O Kaluzhnyackij P Kopko I Svyencickij O Kolessa I Pankevich Ya Gordinskij ta in majzhe vinyatkovo filologi dorev shkoli M Grunskij I Ogiyenko P Buzuk G Goloskevich vinyatkovo molodshi T Lukinova j in Studiyi rosijskoyi movi j literaturi zajnyali z 1930 h rokah po visokih shkolah URSR pershe misce katedri rosijskoyi movi zokrema pislya 1945 ce odnochasno j katedri zagalnogo movoznavstva Rusicistichni temi zabirayut vse bilshe miscya v suto ukrayinistichnih zhurnalah Ukrayinska mova v shkoli Ukrayinska mova i literatura v shkoli Movoznavstvo Radyanske literaturoznavstvo tosho ne govoryachi vzhe pro specialni vipuski Ezhegodnika Naukovih Zapisok chi Prac okremih visokih shkil chi seriyi tipu Voprosy russkoj literatury Voprosy russkogo yazykoznaniya Lvivskogo Universitetu tosho Zusillya rusistiki v Ukrayini skerovuvalisya najpershe na skladannya visokoshkilnih pidruchnikiv z pomizh nih deyaki nabirali j pozaukrayinske znachennya oseredkami tut stali harkivski i kiyivski visoki shkoli u menshij miri Odeskij Universitet zvidki vijshli rusisti Dnipropetrovska a pislya 1945 Lvova i Chernivciv Opisovij kurs rosijskoyi movi sklali Leonid Bulahovskij 1929 31 1935 pershoyi polovini 19 stolittya 1941 1948 O Finkel z M Bazhenovim 1941 j F Guzhva 1967 morfologiya i slovotvir istorichnu gramatiku rosijskoyi movi u formi komentariv Leonid Bulahovskij 1936 u formi kursu Nazarij Bukatevich j 1974 istorichnij sintaksis Ya Sprinchak 1960 1964 istoriyu rosijskoyi literaturnoyi movi V Brodska z S Calenchukom 1951 ta G Shklyarevskij 1959 1967 shkilnij etimologichnij slovnik G Ciganenko 1970 porivnyalnu gramatiku ukrayinskoyi i rosijskoyi mov T Bajmut M Bojchuk M Volinskij M Zhovtobryuh T Malina S Samijlenko 1954 1957 porivnyalnu gramatiku shidnoslov yanskih mov Nazarij Bukatevich I Gricyutenko G Mizhevska 1 Pavlyuk j F Smaglenko 1958 Nizka rusistiv doslidzhuye specialni pitannya rosijskoyi movi zokrema fonetiki P Krivoruchko L Skalozub morfologiyi G Kirichenko A Germanovich slovotvoru I Markovskij E Ohomush V Franchuk leksikologiyi I Sidorenko V Sirotina M Muravicka A Matveev stilistiki V Masalskij L Loseva L Rihter S Pugach dialektologiyi L Loseva V Stolbunova L Buznik A Bricin i zokrema sintaksi L Kirina V Rinberg E Kuzmicheva G Pavlovska G Chumakov R Shvec A Akishina Ninel Arvat M Karpenko O Finkel F Guzhva L Boldirev L Loseva P Krivoruchko M Ijonina V Kononenko Sered chislennih doslidzhen movi rosijskih pismennikiv najbilshe uvagi prisvyacheno M Gogolevi V Chaplenko D Miroshnik M Gorkomu O Burmistrenko M Karpenko V Sirotina A Chehovu L Tolstomu A Chicherin V Mayakovskomu M Sholohovu S Koltakov O Tolstomu L Zvereva K Fedinu G Sodol O Tvardovskomu doslidzhuyetsya takozh mova rosijskih tvoriv G Kvitki T Velichko T Shevchenka P Petrova ta in Didaktichni potrebi v kiyivskih institutah dlya navchannya rosijskoyi movi studentiv z pozayevropejskih krayin ta dlya vishkolu turistichnih gidiv sprichinili poyavu prac z kontrastovih fonetik i gramatik rosijskoyi anglijskoyi ta rosijsko nimeckoyi podibno do takih zhe ukrayinsko anglijskoyi Yu Zhluktenka N Russakovskoyi yak i ukrayinsko nimeckoyi L Prokopovoyi Todi yak do revolyuciyi po universitetah pidrosijskoyi Ukrayini diyala nizka rusistiv literaturoznavciv V Peretc M Gudzij zgodom I Yeromin V Mochulskij i in sho tvorcho vplivali j na literaturoznavchu ukrayinistiku vzhe u 1920 30 h rokiv voni chi viemigruvali do Rosiyi chi buli represovani tak sho cya tradiciya rusistiki pislya 1945 v URSR zavmerla na emigraciyu vinis cyu tradiciyu j prishepiv u Nimechchini D Chizhevskij Sintetichnih opracyuvan istoriyi rosijskoyi literaturi odnak brakuye Porivnyano slabo predstavlena v Ukrayini bilorusistika praci P Buzuka Lukiyi Gumeckoyi V Kupriyenka G Pivtoraka na emigraciyi Yu Shevelova zavmerla vona pislya 1939 j u Lvovi de yiyi plekali u pershij polovini 20 st I Svyencickij i L Ossovskmj Lviv yak osidok polskih naukovih zbirnikiv Ossolineum ustanov i fahovih zhurnaliv Pamietnik literacki Kwartalnik historyczny Lud j in ta polskogo universitetu buv do 1939 vazhlivim oseredkom polonistiki movoznavchoyi A Maleckij V Tashickij S Rospond S Grabec j in literaturoznavchoyi R Pilyat E Kuharskij Yu Klyajner S Kolbushevskij R Ingarden Z Lempickij ta in ta etnografiyi A Kalina A Fisher j in Svoye davnye znachennya vin vtrativ z repatriaciyeyu polyakiv i vivezennyam zbirnika Ossolineum pislya 1945 do Vroclava Lvivski ukrayinisti neridko vistupali i v polonistichnih pitannyah O Ogonovskij P Kopko K Studinskij V Shurat I Franko yavishe teper skorshe vinyatkove Lukiya Gumecka M Onishkevich Po vijni polonistichni studiyi skupchilisya perevazhno v Kiyevi golovno literaturoznavchi V Vyedina G Verves Yu Bulahovska menshe movoznavchi O Tkachenko j in j menshe u Chernivcyah V Fedorishev Na emigraciyi problemi movoznavchoyi polonistiki zatorkuyut Yu Shevelov O Gorbach ta in Slovacistichni zacikavlennya plekani u Lvovi ranishe etnografami j istorikami V Gnatyuk S Tomashivskij poshiriv u Lvivskomu Universiteti j na movoznavchu dilyanku Z Shtiber yih prodovzhuvachami stali M Onishkevich J Dzendzelivskij i M Simulik v Uzhgorodi V Kolomiyec Melnichuk V Skripka M Gajdaj u Kiyevi M Molnar j in u Bratislavi Oseredkami bogemistichnih studij buli universiteti v Harkovi Leonid Bulahovskij ta zokrema z uvagi j na cheski poselennya na Volini v Kiyevi T Florinskij A Stepovich Ye Rihlik j in tut yih plekali po vijni golovno O Melnichuk i V Kolomiyec Melnichuk sintaksa R Kravchuk slovotvir V Pitinov V Cvyah j in u literaturoznavstvi V Shevchuk F Pogrebennik ta I Zhuravska u folkloristici V Skripka j M Gajdaj U Lvovi prishepilasya zanedbana ranishe bogemistika z povernennyam prazhan pislya 1945 M Pushkar Kurs lekcij z suchasnoyi ches lit movi 1963 Istorichna fonetika cheskoyi movi 1965 G Lastovecka V Andel j in Sorabistiku prisheplenu u Lvovi V Tashickim i 3 Shtiberom plekayut tut pislya 1945 I Kovalik slovotvir ta K Trofimovich kurs gramatiki luzhicko ros slovnik ta in Studiyam pivdenno slov yanskih golovno bolgarskoyi i serbo horvatskoyi mov i literatur prisvyacheno bagato uvagi v universitetah Harkova Odesi j Kiyeva V Odesi vikladali P Bilyarskij V Grigorovich O Kochubinskij B Lyapunov V Yagich M Popruzhenko j in zoseredzhuyuchisya gol na starocerkovno slov yanskij movi j yiyi pam yatkah a dali na bolgarskij movi Yih nastupnikom stav tut S Bernshtejn doslidnik bolgarskih govirok v Ukrayini Atlas bolgarskih govorov v SRSR 1958 zgodom u Moskvi de j zoseredilisya ci doslidi dialektiv Bolgaristikoyu zajmayutsya M Pavlyuk N Kossek j in Diletantom bolgaristom buv u 19 st likar zakarpatec Yu Guca Venelin U Harkovi diyav yak slavist M Drinov prodovzhuvav harkivski bolgaristichni j makedonistichni tradiciyi Leonid Bulahovskij do 1919 i S Kulbakin U Kiyevi reprezentuvali bolgaristiku zokrema literaturoznavchu T Florinskij K Radchenko zgodom A Stepovich S Ovcharuk O Mordvincev u folkloristici V Zaharzhevska N Shumada O Shpilova j in Serbo horvatistiku reprezentuvav u Harkovi S Kulbakin u Kiyevi T Florinskij K Radchenko A Stepovich teper I Zhelyeznyak ta in u Lvovi Z Rozova Slovenistichni problemi doslidzhuvali Leonid Bulahovskij A Stepovich j in Do pozhvavlennya slavistiki v Ukrayini sprichinilisya vidbuvani neperiodichno 1958 64 shorazu v inshomu universiteti respublikanski mizhvuzivski slavistichni konferenciyi LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bibliograficheskij ukazatel literatury po russkomu yazykoznaniyu s 1825 po 1880 g vypuski 1 8 M 1953 59 s Korolevich N Sarana F Slov filologiya v Ukrayini 1958 62 bibliografiya K 1963 Kravchuk R Z istoriyi slov movoznavstva vidatni slavisti movoznavci K 1961 Movoznavstvo v Ukrayini za 50 pp K 1967 Narisi z istoriyi slavistiki v Ukrayini T B Lukinova Kiyiv Naukova dumka 2018 757 s ISBN 966 00 1653 8 Slavyanskoe yazykoznanie Bibliograficheskij ukazatel literatury izdannoj v SSSR s 1918 po 1960 gg 2 tt M 1963 s 1961 po 1965 gg M 1969 s 1966 po 1970 gg M 1973 Shevelov G Belorussian and Ukrainian Current Trends in Linguistics t I Soviet and East European Linguistics Gaga 1963 Stankiewicz E Worth D A Selected Bibliography of Slavic Linguistics I II Gaga Parizh 1966 69 Div takozhSlov yanoznavstvo