Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фе́дір Кири́лович Гужва́ (нар. 9 (27) травня 1913, Слов'янка, нині Межівський район, Дніпропетровська область — 24 квітня 1988, Київ) — радянський науковець, мовознавець, доктор педагогічних наук, професор, заслужений працівник вищої школи Української РСР.
| Федір Кирилович Гужва | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1913 Слов'янка, нині Межівський район, Дніпропетровська область |
| Помер | 24 квітня 1988 Київ |
| Поховання | Берковецьке кладовище |
| Країна |  СРСР |
| Alma mater | |
| Галузь | російська мова і література |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор педагогічних наук[d] |
| Партія | КПРС |
Життєпис
Народився в 1913 році в селі Слов'янці (нині Дніпропетровська область) в бідній селянській родині. В 1930 році вступив, а у 1934 році закінчив філологічний факультет та отримав диплом викладача російської мови та літератури.
До 1938 року викладав російську мову та літературу в Червоноармійському гірничому робітничому факультеті та середніх школах Донецької області. З 1938 року Федір Кирилович переходить на роботу до вищої школи. У 1938—1941 роках він працює проректором та завідувачем кафедри російської мови у Запорізькому педагогічному інституті.
У роки радянсько-німецької війни Ф. К. Гужва з 1941 по 1944 рік (з перервою) учителював, був директором Шурабської середньої школи в Таджицькій РСР. З червня 1942 по квітень 1944 року служив у лавах Червоної армії. Після звільнення зі Збройних сил СРСР з 1944 року по 1959 рік Федір Кирилович очолював:
- 1944—1950 роки — ;
- 1950—1953 роки — ;
- 1953—1955 роки — Ворошиловградський педагогічний інститут;
- 1955—1956 роки — ;
- 1956—1959 роки — Сумський педагогічний інститут.
З 1967 року до кінця свого життя Федір Кирилович працював у Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького. Працюючи керівником у різних навчальних закладах, він одночасно очолював кафедри російської мови. З 1974 по 1988 рік очолював кафедру російської мови та літератури в Київському педагогічному інституті ім. Горького. Викладав курси сучасної російської мови, стилістики, культури мови. У 1974 році Федору Кириловичу було присвоєно вчене звання професора.
Помер 24 квітня 1988 року та похований у Києві на Берковецькому цвинтарі.
Наукова діяльність
Основними напрямками наукових досліджень Ф. К. Гужва обрав проблеми сучасної російської мови, стилістики, культури мови.
Працюючи в Старобільському педагогічному інституті, Федір Кирилович розпочав роботу над своєю кандидатською дисертацією. Кандидатські іспити він складав у Київському державному педагогічному інституті у 1948 році. У 1949 році, за наказом Міністра освіти України № 294 від 9 грудня 1949 року йому було надано наукове відрядження терміном на шість місяців до Київського державного педагогічного інституту. Цей час він використав дуже плідно, у бібліотеках ним були зібрані необхідні матеріали для дисертації. Вона була підготовлена в короткий термін і вже за три роки була готова до захисту. У 1952 році захистив кандидатську дисертацію «Исследование об употреблении кратких и полных прилагательных в русской советской художественной литературе».
У 1972 році Федір Кирилович захистив докторську дисертацію «Содержание и проблеми преподавания современного русского языка в высшей педагогической школе». У цьому ж році в Москві під цією назвою виходить його монографія.
Теоретичні положення та висновки методичних досліджень Ф. К. Гужви знайшли своє практичне використання в його підручниках та навчальних посібниках. Широке визнання отримали його посібники:
- «Лекции по современному русскому литературному языку» (1961);
- «Современный русский, литературный язык. Синтаксис» (1971);
- «Трудные вопросы синтаксиса и пунктуации» (1981);
- «Лексика и фразеология русского языка» (1982).
Також чисельні статті написані за період 1952—1987 років. Усього він підготував та опублікував 52 наукові праці.
Він є автором чотирьох підручників для вищих навчальних закладів із сучасної російської літературної мови, об'єднаних єдиною назвою «Современный русский литературный язык»:
- «Словообразование. Морфология» (1967);
- «Фонетика и фонология. Орфоэпия» (1970);
- «Синтаксис» (1971);
- «Введение. Лексикология. Фразеология. Фонетика и фонология. Орфоэпия. Графика и орфография» (1973, усі — Київ).
В останні роки життя Федір Кирилович працював над посібниками для вчителів:
- «Фонетика, лексика, словообразование русского языка» (1985);
- «Морфология русского языка» (1987);
- «Основы развития речи» (1989).
Громадська діяльність
Ф. К. Гужві вдавалося протягом багатьох років знаходити час не лише для педагогічної та наукової роботи, але й займатись громадською діяльністю. Так, протягом 15 років (з 1945 по 1960 рік) його обирали в обласні та міські комітети Комуністичної партії України, міські Ради народних депутатів (Закарпатська, Ворошиловградська, Сумська).
З 1967 року, працюючи в Київському педагогічному інституті, він виконував великий обсяг наукової та громадської роботи. Тривалий час він був головою Навчально-методичної комісії з мовних дисциплін і членом президії Навчально-методичної ради Міністерства освіти УРСР, членом Навчально-методичної комісії Міністерства освіти СРСР, редактором науково-методичної збірки «Методика викладання російської мови та літератури», членом спеціалізованої ради з присвоєння наукових ступенів.
Відзнаки, пам'ять
За великі досягнення в підготовці кваліфікованих кадрів та успіхи в науково-дослідній роботі Ф. К. Гужві Указом Президії Верховної Ради Української РСР від 8 червня 1979 року було присвоєно почесне звання «Заслужений працівник вищої школи УРСР». Його також нагороджено медаллю ім. А. С. Макаренка, знаком «Відмінник народної освіти УРСР», Почесними грамотами Міністерства освіти СРСР і Міністерства освіти УРСР.
У Старобільську, де Федір Кирилович працював директором учительського інституту, з 1998 року працює Старобільський факультет Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, у якому створено музей історії Старобільського вчительського інституту. Один з розділів у ньому присвячено життю, професійній та науковій діяльності Федора Кириловича Гужви.
Примітки
- . Музей історії СумДПУ імені А.С. Макаренка (uk-ua) . Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- . esu.com.ua. Архів оригіналу за 19 червня 2018. Процитовано 27 травня 2021.
Джерела
- Розвиток Сумського державного педагогічного інституту в повоєнні десятиріччя
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fe dir Kiri lovich Guzhva nar 9 27 travnya 1913 19130527 Slov yanka nini Mezhivskij rajon Dnipropetrovska oblast 24 kvitnya 1988 Kiyiv radyanskij naukovec movoznavec doktor pedagogichnih nauk profesor zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli Ukrayinskoyi RSR Fedir Kirilovich GuzhvaNarodivsya 1913 1913 Slov yanka nini Mezhivskij rajon Dnipropetrovska oblastPomer 24 kvitnya 1988 1988 04 24 KiyivPohovannya Berkovecke kladovisheKrayina SRSRAlma materGaluz rosijska mova i literaturaVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktor pedagogichnih nauk d Partiya KPRS U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Guzhva ZhittyepisNarodivsya v 1913 roci v seli Slov yanci nini Dnipropetrovska oblast v bidnij selyanskij rodini V 1930 roci vstupiv a u 1934 roci zakinchiv filologichnij fakultet ta otrimav diplom vikladacha rosijskoyi movi ta literaturi Do 1938 roku vikladav rosijsku movu ta literaturu v Chervonoarmijskomu girnichomu robitnichomu fakulteti ta serednih shkolah Doneckoyi oblasti Z 1938 roku Fedir Kirilovich perehodit na robotu do vishoyi shkoli U 1938 1941 rokah vin pracyuye prorektorom ta zaviduvachem kafedri rosijskoyi movi u Zaporizkomu pedagogichnomu instituti U roki radyansko nimeckoyi vijni F K Guzhva z 1941 po 1944 rik z perervoyu uchitelyuvav buv direktorom Shurabskoyi serednoyi shkoli v Tadzhickij RSR Z chervnya 1942 po kviten 1944 roku sluzhiv u lavah Chervonoyi armiyi Pislya zvilnennya zi Zbrojnih sil SRSR z 1944 roku po 1959 rik Fedir Kirilovich ocholyuvav 1944 1950 roki 1950 1953 roki 1953 1955 roki Voroshilovgradskij pedagogichnij institut 1955 1956 roki 1956 1959 roki Sumskij pedagogichnij institut Z 1967 roku do kincya svogo zhittya Fedir Kirilovich pracyuvav u Kiyivskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti imeni O M Gorkogo Pracyuyuchi kerivnikom u riznih navchalnih zakladah vin odnochasno ocholyuvav kafedri rosijskoyi movi Z 1974 po 1988 rik ocholyuvav kafedru rosijskoyi movi ta literaturi v Kiyivskomu pedagogichnomu instituti im Gorkogo Vikladav kursi suchasnoyi rosijskoyi movi stilistiki kulturi movi U 1974 roci Fedoru Kirilovichu bulo prisvoyeno vchene zvannya profesora Mogila Fedora Guzhvi Pomer 24 kvitnya 1988 roku ta pohovanij u Kiyevi na Berkoveckomu cvintari Naukova diyalnistOsnovnimi napryamkami naukovih doslidzhen F K Guzhva obrav problemi suchasnoyi rosijskoyi movi stilistiki kulturi movi Pracyuyuchi v Starobilskomu pedagogichnomu instituti Fedir Kirilovich rozpochav robotu nad svoyeyu kandidatskoyu disertaciyeyu Kandidatski ispiti vin skladav u Kiyivskomu derzhavnomu pedagogichnomu instituti u 1948 roci U 1949 roci za nakazom Ministra osviti Ukrayini 294 vid 9 grudnya 1949 roku jomu bulo nadano naukove vidryadzhennya terminom na shist misyaciv do Kiyivskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu Cej chas vin vikoristav duzhe plidno u bibliotekah nim buli zibrani neobhidni materiali dlya disertaciyi Vona bula pidgotovlena v korotkij termin i vzhe za tri roki bula gotova do zahistu U 1952 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu Issledovanie ob upotreblenii kratkih i polnyh prilagatelnyh v russkoj sovetskoj hudozhestvennoj literature U 1972 roci Fedir Kirilovich zahistiv doktorsku disertaciyu Soderzhanie i problemi prepodavaniya sovremennogo russkogo yazyka v vysshej pedagogicheskoj shkole U comu zh roci v Moskvi pid ciyeyu nazvoyu vihodit jogo monografiya Teoretichni polozhennya ta visnovki metodichnih doslidzhen F K Guzhvi znajshli svoye praktichne vikoristannya v jogo pidruchnikah ta navchalnih posibnikah Shiroke viznannya otrimali jogo posibniki Lekcii po sovremennomu russkomu literaturnomu yazyku 1961 Sovremennyj russkij literaturnyj yazyk Sintaksis 1971 Trudnye voprosy sintaksisa i punktuacii 1981 Leksika i frazeologiya russkogo yazyka 1982 Takozh chiselni statti napisani za period 1952 1987 rokiv Usogo vin pidgotuvav ta opublikuvav 52 naukovi praci Vin ye avtorom chotiroh pidruchnikiv dlya vishih navchalnih zakladiv iz suchasnoyi rosijskoyi literaturnoyi movi ob yednanih yedinoyu nazvoyu Sovremennyj russkij literaturnyj yazyk Slovoobrazovanie Morfologiya 1967 Fonetika i fonologiya Orfoepiya 1970 Sintaksis 1971 Vvedenie Leksikologiya Frazeologiya Fonetika i fonologiya Orfoepiya Grafika i orfografiya 1973 usi Kiyiv V ostanni roki zhittya Fedir Kirilovich pracyuvav nad posibnikami dlya vchiteliv Fonetika leksika slovoobrazovanie russkogo yazyka 1985 Morfologiya russkogo yazyka 1987 Osnovy razvitiya rechi 1989 Gromadska diyalnistF K Guzhvi vdavalosya protyagom bagatoh rokiv znahoditi chas ne lishe dlya pedagogichnoyi ta naukovoyi roboti ale j zajmatis gromadskoyu diyalnistyu Tak protyagom 15 rokiv z 1945 po 1960 rik jogo obirali v oblasni ta miski komiteti Komunistichnoyi partiyi Ukrayini miski Radi narodnih deputativ Zakarpatska Voroshilovgradska Sumska Z 1967 roku pracyuyuchi v Kiyivskomu pedagogichnomu instituti vin vikonuvav velikij obsyag naukovoyi ta gromadskoyi roboti Trivalij chas vin buv golovoyu Navchalno metodichnoyi komisiyi z movnih disciplin i chlenom prezidiyi Navchalno metodichnoyi radi Ministerstva osviti URSR chlenom Navchalno metodichnoyi komisiyi Ministerstva osviti SRSR redaktorom naukovo metodichnoyi zbirki Metodika vikladannya rosijskoyi movi ta literaturi chlenom specializovanoyi radi z prisvoyennya naukovih stupeniv Vidznaki pam yatZa veliki dosyagnennya v pidgotovci kvalifikovanih kadriv ta uspihi v naukovo doslidnij roboti F K Guzhvi Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 8 chervnya 1979 roku bulo prisvoyeno pochesne zvannya Zasluzhenij pracivnik vishoyi shkoli URSR Jogo takozh nagorodzheno medallyu im A S Makarenka znakom Vidminnik narodnoyi osviti URSR Pochesnimi gramotami Ministerstva osviti SRSR i Ministerstva osviti URSR U Starobilsku de Fedir Kirilovich pracyuvav direktorom uchitelskogo institutu z 1998 roku pracyuye Starobilskij fakultet Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka u yakomu stvoreno muzej istoriyi Starobilskogo vchitelskogo institutu Odin z rozdiliv u nomu prisvyacheno zhittyu profesijnij ta naukovij diyalnosti Fedora Kirilovicha Guzhvi Primitki Muzej istoriyi SumDPU imeni A S Makarenka uk ua Arhiv originalu za 27 travnya 2021 Procitovano 27 travnya 2021 esu com ua Arhiv originalu za 19 chervnya 2018 Procitovano 27 travnya 2021 DzherelaRozvitok Sumskogo derzhavnogo pedagogichnogo institutu v povoyenni desyatirichchya