Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Костянтин Іванович Скрябін (7 грудня 1878, місто Санкт-Петербург, тепер Російська Федерація — 17 жовтня 1972, місто Москва) — радянський вчений, голова президії Киргизького філіалу Академії наук СРСР, директор Лабораторії гельмінтології АН СРСР. Академік Академії наук АН СРСР з відділення математичних і природничих наук за спеціальністю «Гельмінтологія, загальна ветеринарія» (з 29.01.1939). Дійсний член ВАСГНІЛ (1935) і Академії медичних наук СРСР (1944). Почесний член Академії наук Киргизької РСР (1954) та Узбецької РСР (1962). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (6.12.1958).
| Скрябін Костянтин Іванович | |
|---|---|
| рос. Константин Иванович Скрябин | |
 | |
| Народився | 25 листопада (7 грудня) 1878 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
| Помер | 17 жовтня 1972[1] (93 роки) Москва, СРСР[1] |
| Поховання | Новодівичий цвинтар |
| Громадянство |  Росія,  СРСР |
| Національність | росіянин |
| Діяльність | зоолог, лікар ветеринарної медицини, політик, лікар, біолог, гельмінтолог, паразитолог |
| Галузь | гельмінтологія |
| Alma mater | Тартуський ветеринарний інститут (1905) |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук (1938) і доктор ветеринарних наук (1934) |
| Вчене звання | Список академіків АН СРСР і Q62562990? |
| Відомі учні | Q24938542? |
| Знання мов | російська |
| Заклад | ДонДАУ, d, Q55219365?, d, Q55219420?, Q55219459?, ВАСГНІЛ, Q4504035? і d |
| Членство | Академія наук СРСР, Сербська академія наук і мистецтв, Академія медичних наук СРСР і Польська академія наук |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Діти | d |
| Нагороди |             |
| |
Біографія
Народився в родині залізничника.
У 1905 році закінчив Юр'ївський (Тартуський) ветеринарний інститут. З 1907 по 1911 рік працював ветеринарним лікарем в Середній Азії в місті Ауліє-Ата (нині Тараз), а потім до 1917 року — в Петрограді.
У 1917—1920 роках працював професором кафедри паразитології Донського ветеринарного інституту (Новочеркаськ).
У 1920 році переїхав до Москви, де з 1920 по 1931 рік працював в Державному інституті експериментальної ветеринарії (нині Всеросійський науково-дослідний інститут експериментальної ветеринарії імені Я. Р. Коваленко РАСГН), керував там створеним ним же гельмінтологічним відділом. У 1931 році відділ був перетворений у Всесоюзний інститут гельмінтології (тепер Всеросійський науково-дослідний інститут гельмінтології), директором якого Скрябін був до 1947 року. У 1925—1927 роках працював професором Ленінградського, в 1941—1943 роках — Казанського ветеринарних інститутів.
У 1920 році в Московському ветеринарному інституті (нині Московська державна академія ветеринарної медицини та біотехнологій) заснував кафедру паразитології та до 1964 року завідував нею. У 1921—1949 роках — завідувач гельмінтологічного відділу Тропічного інституту (зараз Інститут медичної паразитології і тропічної медицини імені Марциновського).
У березні 1931 року був заарештований органами ОДПУ СРСР у справі «шкідників—мікробіологів», але в червні 1931 року звільнений із ув'язнення.
У 1940 році Скрябін очолив організоване за його ініціативою Всесоюзне (зараз Всеросійське) суспільство гельмінтологів. У 1942 році став директором Лабораторії гельмінтології АН СРСР (зараз Інститут паразитології РАН).
У 1943—1952 роках — голова президії Киргизького філіалу Академії наук СРСР.
У 1956—1961 роках — віце-президент ВАСГНІЛ.
Костянтин Скрябін був членом ряду іноземних академій і наукових товариств: дійсним членом гельмінтологічного товариства США (1928), членом Лондонського королівського зоологічного товариства (1928), почесним членом Американського товариства паразитологів (1930), членом Ветеринарної академії Франції (1946), членом німецької академії натуралістів «Леопольдіна» (1956), почесним членом Польського паразитологічного товариства (1956), почесним членом Академії сільськогосподарських наук Польщі (1957), почесним членом Товариства тропічної медицини Бельгії (1958), почесним членом гельмінтологічного і членом-кореспондентом Зоологічного товариств Індії (1958), іноземним членом Болгарської академії наук (1958), іноземним членом Польської академії наук (1959), членом-кореспондентом Югославської академії наук і мистецтв (1959), почесним доктором наук Берлінського університету ім. Гумбольта (1960), почесним членом Угорської академії наук (1960), дійсним членом Чехословацької академії наук (1960), почесним доктором Будапештського ветеринарного університету (1962), членом Сербської академії наук і послуг (1965), почесним доктором наук Вищої школи землеробства і лісового господарства в Брно (1965).
Помер 17 жовтня 1972 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Наукові дослідження
Область досліджень — морфологія, біологія, філогенія, систематика, екологія, епізоотологія та епідеміологія гельмінтозів. Під керівництвом Скрябіна було проведено понад 300 експедицій, результати цих досліджень мали велике значення для вивчення гельмінтофауни людини і тварин, а також в розробці комплексу планових оздоровчих заходів в медицині і ветеринарії. Скрябін відкрив і описав понад 200 нових видів гельмінтів, дав обґрунтування 120 видам гельмінтів, ввів наукові поняття:
- Додаткові і резервуарні господарі,
- Транзитний паразитизм,
- Сімбіопаразитизм,
- Біогельмінтоз,
- Геогельмінтоз.
Нагороди і звання
- Герой Соціалістичної Праці (6.12.1958)
- шість орденів Леніна (22.02.1936; 27.10.1949; 19.09.1953; 6.12.1953; 6.12.1958; 4.12.1968)
- три ордени Трудового Червоного Прапора (10.06.1945; 10.09.1945; 31.01.1951)
- Орден Червоної Зірки (28.02.1946)
- Орден Георгія Димитрова (Болгарія)
- Орден «Кирило і Мефодій» I ступеня (Болгарія)
- Ленінська премія (1957) — за наукову працю в 12 томах «Трематоди тварин і людини» (1947—1956)
- Сталінська премія першого ступеня (1941) — за наукові роботи з ветеринарної та медичної гельмінтології: «Гельмінтози великої рогатої худоби і її молодняка» (1937), «Основи загальної гельмінтології» (1940).
- Сталінська премія першого ступеня (1950) — за 3-томну наукову працю «Трематоди тварин і людини» (1947—1949)
- Золота медаль імені І. І. Мечникова (1949) — за сукупність видатних досліджень і робіт в області гельмінтології.
- Заслужений діяч науки РРФСР (1927)
Примітки
- Скрябин Константин Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Джерела
- Скрябін Костянтин Іванович [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Скрябин Константин Иванович [ 25 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kostyantin Ivanovich Skryabin 7 grudnya 1878 18781207 misto Sankt Peterburg teper Rosijska Federaciya 17 zhovtnya 1972 misto Moskva radyanskij vchenij golova prezidiyi Kirgizkogo filialu Akademiyi nauk SRSR direktor Laboratoriyi gelmintologiyi AN SRSR Akademik Akademiyi nauk AN SRSR z viddilennya matematichnih i prirodnichih nauk za specialnistyu Gelmintologiya zagalna veterinariya z 29 01 1939 Dijsnij chlen VASGNIL 1935 i Akademiyi medichnih nauk SRSR 1944 Pochesnij chlen Akademiyi nauk Kirgizkoyi RSR 1954 ta Uzbeckoyi RSR 1962 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 3 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 6 12 1958 Skryabin Kostyantin Ivanovichros Konstantin Ivanovich SkryabinNarodivsya25 listopada 7 grudnya 1878 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer17 zhovtnya 1972 1972 10 17 1 93 roki Moskva SRSR 1 PohovannyaNovodivichij cvintarGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistzoolog likar veterinarnoyi medicini politik likar biolog gelmintolog parazitologGaluzgelmintologiyaAlma materTartuskij veterinarnij institut 1905 Naukovij stupindoktor medichnih nauk 1938 i doktor veterinarnih nauk 1934 Vchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSR i Q62562990 Vidomi uchniQ24938542 Znannya movrosijskaZakladDonDAU d Q55219365 d Q55219420 Q55219459 VASGNIL Q4504035 i dChlenstvoAkademiya nauk SRSR Serbska akademiya nauk i mistectv Akademiya medichnih nauk SRSR i Polska akademiya naukPosadadeputat Verhovnoyi radi SRSR d DitidNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skryabin BiografiyaNarodivsya v rodini zaliznichnika U 1905 roci zakinchiv Yur yivskij Tartuskij veterinarnij institut Z 1907 po 1911 rik pracyuvav veterinarnim likarem v Serednij Aziyi v misti Auliye Ata nini Taraz a potim do 1917 roku v Petrogradi U 1917 1920 rokah pracyuvav profesorom kafedri parazitologiyi Donskogo veterinarnogo institutu Novocherkask U 1920 roci pereyihav do Moskvi de z 1920 po 1931 rik pracyuvav v Derzhavnomu instituti eksperimentalnoyi veterinariyi nini Vserosijskij naukovo doslidnij institut eksperimentalnoyi veterinariyi imeni Ya R Kovalenko RASGN keruvav tam stvorenim nim zhe gelmintologichnim viddilom U 1931 roci viddil buv peretvorenij u Vsesoyuznij institut gelmintologiyi teper Vserosijskij naukovo doslidnij institut gelmintologiyi direktorom yakogo Skryabin buv do 1947 roku U 1925 1927 rokah pracyuvav profesorom Leningradskogo v 1941 1943 rokah Kazanskogo veterinarnih institutiv U 1920 roci v Moskovskomu veterinarnomu instituti nini Moskovska derzhavna akademiya veterinarnoyi medicini ta biotehnologij zasnuvav kafedru parazitologiyi ta do 1964 roku zaviduvav neyu U 1921 1949 rokah zaviduvach gelmintologichnogo viddilu Tropichnogo institutu zaraz Institut medichnoyi parazitologiyi i tropichnoyi medicini imeni Marcinovskogo U berezni 1931 roku buv zaareshtovanij organami ODPU SRSR u spravi shkidnikiv mikrobiologiv ale v chervni 1931 roku zvilnenij iz uv yaznennya U 1940 roci Skryabin ocholiv organizovane za jogo iniciativoyu Vsesoyuzne zaraz Vserosijske suspilstvo gelmintologiv U 1942 roci stav direktorom Laboratoriyi gelmintologiyi AN SRSR zaraz Institut parazitologiyi RAN U 1943 1952 rokah golova prezidiyi Kirgizkogo filialu Akademiyi nauk SRSR U 1956 1961 rokah vice prezident VASGNIL Kostyantin Skryabin buv chlenom ryadu inozemnih akademij i naukovih tovaristv dijsnim chlenom gelmintologichnogo tovaristva SShA 1928 chlenom Londonskogo korolivskogo zoologichnogo tovaristva 1928 pochesnim chlenom Amerikanskogo tovaristva parazitologiv 1930 chlenom Veterinarnoyi akademiyi Franciyi 1946 chlenom nimeckoyi akademiyi naturalistiv Leopoldina 1956 pochesnim chlenom Polskogo parazitologichnogo tovaristva 1956 pochesnim chlenom Akademiyi silskogospodarskih nauk Polshi 1957 pochesnim chlenom Tovaristva tropichnoyi medicini Belgiyi 1958 pochesnim chlenom gelmintologichnogo i chlenom korespondentom Zoologichnogo tovaristv Indiyi 1958 inozemnim chlenom Bolgarskoyi akademiyi nauk 1958 inozemnim chlenom Polskoyi akademiyi nauk 1959 chlenom korespondentom Yugoslavskoyi akademiyi nauk i mistectv 1959 pochesnim doktorom nauk Berlinskogo universitetu im Gumbolta 1960 pochesnim chlenom Ugorskoyi akademiyi nauk 1960 dijsnim chlenom Chehoslovackoyi akademiyi nauk 1960 pochesnim doktorom Budapeshtskogo veterinarnogo universitetu 1962 chlenom Serbskoyi akademiyi nauk i poslug 1965 pochesnim doktorom nauk Vishoyi shkoli zemlerobstva i lisovogo gospodarstva v Brno 1965 Pomer 17 zhovtnya 1972 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi Naukovi doslidzhennyaOblast doslidzhen morfologiya biologiya filogeniya sistematika ekologiya epizootologiya ta epidemiologiya gelmintoziv Pid kerivnictvom Skryabina bulo provedeno ponad 300 ekspedicij rezultati cih doslidzhen mali velike znachennya dlya vivchennya gelmintofauni lyudini i tvarin a takozh v rozrobci kompleksu planovih ozdorovchih zahodiv v medicini i veterinariyi Skryabin vidkriv i opisav ponad 200 novih vidiv gelmintiv dav obgruntuvannya 120 vidam gelmintiv vviv naukovi ponyattya Dodatkovi i rezervuarni gospodari Tranzitnij parazitizm Simbioparazitizm Biogelmintoz Geogelmintoz Nagorodi i zvannyaGeroj Socialistichnoyi Praci 6 12 1958 shist ordeniv Lenina 22 02 1936 27 10 1949 19 09 1953 6 12 1953 6 12 1958 4 12 1968 tri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 10 06 1945 10 09 1945 31 01 1951 Orden Chervonoyi Zirki 28 02 1946 Orden Georgiya Dimitrova Bolgariya Orden Kirilo i Mefodij I stupenya Bolgariya Leninska premiya 1957 za naukovu pracyu v 12 tomah Trematodi tvarin i lyudini 1947 1956 Stalinska premiya pershogo stupenya 1941 za naukovi roboti z veterinarnoyi ta medichnoyi gelmintologiyi Gelmintozi velikoyi rogatoyi hudobi i yiyi molodnyaka 1937 Osnovi zagalnoyi gelmintologiyi 1940 Stalinska premiya pershogo stupenya 1950 za 3 tomnu naukovu pracyu Trematodi tvarin i lyudini 1947 1949 Zolota medal imeni I I Mechnikova 1949 za sukupnist vidatnih doslidzhen i robit v oblasti gelmintologiyi Zasluzhenij diyach nauki RRFSR 1927 PrimitkiSkryabin Konstantin Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135DzherelaSkryabin Kostyantin Ivanovich 21 listopada 2016 u Wayback Machine Skryabin Konstantin Ivanovich 25 lipnya 2021 u Wayback Machine ros