Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скретч (МФА:skræt͡ʃ, англ.Scratch)— середовище та інтерпретована динамічна візуальна мова програмування, у якій код створюється шляхом маніпулювання графічними блоками. Середовище орієнтовано в першу чергу на дітей та початкове знайомство з основними концепціями та ідеями програмування. Завдяки динамічності, вона дає змогу змінювати код навіть під час виконання. Мова має за мету навчити дітей поняттю програмування і дає можливості створювати ігри, анімації чи музику. Користувачі можуть створювати онлайн-проекти, ними можна обмінюватися всередині міжнародної спільноти, яка існує в мережі Інтернет. Середовище програмування можна безкоштовно завантажити і вільно використовувати у шкільній чи позашкільній освіті.
| Скретч | |
|---|---|
 | |
| Парадигма | подійно-орієнтована, об'єктно-орієнтована, навчальна |
| Дата появи | 2007 |
| Творці | Мітчел Резнік |
| Розробник | Мітчел Резнік, John Maloney, Natalie Rusk, Evelyn Eastmond, Tammy Stern, Amon Millner, Jay Silver, and Brian Silverman |
| Останній реліз | 3.0 (2 січня 2019) |
| Система типізації | динамічна |
| Основні реалізації | Scratch |
| Під впливом від | Logo, Smalltalk, , , , Etoys, |
| Вплинула на | Blockly, ScratchJr, Snap! |
| Мова реалізації | Squeak, ActionScript і Blockly |
| Операційна система | Windows, MacOS, Linux, ChromeOS, Android |
| Ліцензія | d |
| Звичайні розширення файлів | .sb[1][2], .sb2[3][4], .sb3[5][6], .sprite[7][8], .sprite2[7][9] або .sprite3[7][10] |
| Вебсайт | scratch.mit.edu |
| |
Скретч розроблено лабораторією MIT Media на традиціях мови Logo та Squeak, перекладено 70 мовами та використовується в більшості країн світу. Скретч застосовується в школах, коледжах та позашкільних навчальних центрах. Станом на 5 січня 2020 року на вебсайті спільноти знаходиться понад 48 мільйонів проектів, які було розроблено 49 мільйонами користувачів. Щомісяця сайт відвідує більше 20 мільйонів користувачів.
Скретч отримав свою назву від техніки «скретчингу», яку використовують диск-жокеї, «міксуючи» музику для отримання різних звукових ефектів, Скретч дозволяє користувачам творчо «змішувати» різні медіа (включаючи графіку, звук та інші програми) під час створення проєктів. Логотип цієї мови програмування — рудий кіт Скретч.
Ідеологія навчання програмуванню у Скретчі
У середовищі Скретч використовується метафора цеглинок Лего, з яких навіть найменші діти можуть зібрати прості конструкції. Але, розпочавши з малого, можна далі розвивати та розширювати своє уміння будувати і програмувати. Скретч створювався спеціально для того, щоб підлітки 10 — 16 років використовували його самостійно, в мережі позашкільного навчання на базі комп'ютерних клубів, в містах та регіонах з низьким рівнем доходів, як нове технологічне середовище, що дозволяє їм виразити себе в комп'ютерній творчості.
Розробники цього напряму на чолі з Мітчелом Резніком і Аланом Кеєм вважають, що найважливішим у потужних та недорогих сучасних персональних комп'ютерах є те, що вони створюють нове освітнє середовище, у якому учні можуть обговорювати ідеї та користуватися ними зовсім не так, як вони це робили за допомогою підручників. Мета середовища — допомогти дітям навчитися думати краще і глибше, ніж це може робити більшість дорослих.
У Скретч проявляються багато ідей програмування, властиві середовищу Logo та Лего-Logo, які втілені на більш високому технологічному рівні. Користувачі можуть збирати свої програми-процедури з блоків так само, як вони збирали конструкції з цеглинок Лего. З блоків і керуючих структур можуть бути зібрані різні агенти (спрайти), що виконують прості інструкції і можуть взаємодіяти між собою.
Коли користувачі створюють проекти у Скретч, вони опановують навички, які їм знадобляться для успішної самореалізації та майбутнього успіху:
- творче мислення
- ясне спілкування
- системний аналіз
- використання технологій
- ефективна взаємодія
- проектування
- постійне навчання
У Скретч використовуєть кероване подіями програмування кількох активних графічних об'єктів, які називаються спрайтами. Спрайти можна малювати, використовуючи як векторну, так і растрову графіку, створену в простому редакторі, що є частиною Скретчу, або імпортувану із зовнішніх джерел. Скретч підтримує цілі, дійсні та рядкові типи величин і одновимірні масиви-«списки». Величини типізуються автоматично, відповідно до контексту їх застосування.
Скретч дозволяє взяти будь-який об'єкт-спрайт і здійснити над ним наступні дії:
- змінити його зовнішній вигляд;
- перемістити його;
- керувати переміщенням і зміною вигляду;
- відтворювати звуки і малювати як олівцем;
- програмно змінювати властивості об'єкта та середовища.
У результаті виконання простих команд може складатися складна модель, в якій взаємодіятимуть багато об'єктів, наділених різними властивостями. Існує сильний контраст між потужними мультимедійними функціями і багатопотоковим стилем програмування та досить обмеженим обсягом команд мови програмування Скретч.
Початковий рівень програмування такий простий і доступний, що Скретч може слугувати як навчальний засіб не тільки для старших, але і для молодших школярів.
Скретч 3.0
Інтерфейс середовища програмування
Інтерфейс Скретчу має три основні секції: область сцени, палітра блоків та область кодування для розміщення та упорядкування блоків у сценарії, які можна виконати.
На області Сцени представлені результати роботи сценарію (тобто анімація, графіка і т. д.) у невеликому або в звичайному розмірі (також доступна опція на весь екран), а також всі мініатюри спрайтів, перелічені в нижній області. Об'єкти використовують координати x та y, де 0,0 є центром сцени.
Для обраного спрайту можуть бути застосовані різні блоки-команди, які перетягують з палітри блоків у область кодування. Вкладка Образи дозволяє користувачам змінювати вигляд спрайту з метою створення різних ефектів, включаючи анімацію. Вкладка Звуки дозволяє додавати звуки та музику до спрайту.
Створюючи спрайт і фони, користувачі можуть малювати власний спрайт вручну, вибирати спрайт з бібліотеки або завантажувати наявне зображення.
У таблиці нижче показані категорії програмних блоків:
| Категорія | Опис | Категорія | Опис | |||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Рух | Рух спрайтів, зміна напряму та позиції | Датчики | Взаємодія спрайтів | |||
| Вигляд | Керування виглядом спрайтів | Оператори | Математичні оператори, порівняння | |||
| Звук | Відтворення звуку та звукових файлів | Змінні | Використання змінних та списків | |||
| Події | Обробка подій | Мої блоки | Власні процедури | |||
| Керування | Перевірка умов та цикли | |||||
Автономний редактор
Для роботи поза мережею Інтернет доступний автономний редактор, який офіційно підтримується в Microsoft Windows 10, Apple macOS 10.13, ChromeOS та Android — він дозволяє створювати та виконувати програми локально, без підключення до Інтернету. Для автономного редактора відсутня можливість збереження програми на сайті спільноти, їх можна зберегти лише на запам'ятовуючому пристрої комп'ютера (жорсткий диск, пристрій флеш-пам'яті).
Для операційної системи Linux існують неофіційні версії редактора.
Розширення
Скретч використовує так звані «розширення», які надають додаткові блоки та функції, які можна використовувати в проєктах. У Скретч 2.0 всі розширення розроблялися тільки для підтримки різних пристроїв, у Скретч 3.0 додано розширення для підтримки програмних служб, таких як голосові повідомлення або переклад тексту, а також нові розширення для апаратних засобів, таких як micro: bit.
Апаратні
- EV3 — керувати двигунами та отримувати дані датчиків від LEGO EV3
- Makey Makey — використовуйте Makey Makey для управління проектами
- LEGO Education WeDo 2.0 — керує двигунами та отримує дані датчиків від LEGO WeDo
- BBC micro: bit — використання пристрою для керування проєктами
- Lego BOOST — принести в життя роботизовані творіння
- Go Direct Force & Acceleration — сенсори натискання, руху та інші.
Програмні
Багато цифрових розширень в Скретч 3.0 раніше були звичайними категоріями блоків, які були переміщені до розділу розширень. До них належать:
- Музика — грати на цифрових інструментах (барабани, тромбони, скрипки, фортепіано тощо)
- Олівець — малювати на сцені з різними товщинами ліній та кольорами.
- Відеоспостереження — виявлення руху за допомогою камери.
Нові цифрові розширення також додані у співпраці з комерційними компаніями. До них належать:
- Текст у мову — перетворює слова з тексту в голосові повідомлення (технологія Amazon)
- Перекласти — використовує Google Translate для перекладу тексту з однієї мови на інші.
Користувачі також можуть створювати власні розширення для Скретч 3.0 за допомогою JavaScript.
База коду
У Скретч 3.0 використано абсолютно нову базу коду на основі JavaScript, що складається з декількох компонентів, таких як «Scratch-GUI», тепер базується на бібліотеці від Blockly, «Scratch-VM» для інтерпретації коду, і "Scratch -Render " — механізму візуалізації. Блоки команд генеруються за допомогою Blockly.
Спільнота користувачів
Скретч використовується в школах, музеях, бібліотеках, дитячих та громадських позашкільних центрах. Хоча основною віковою групою користувачів Скретчу є 8–18 років, Скретч також використовують вчителі та батьки учнів.
Використання в освіті
Скретч набув широкої популярності у Великій Британії та США через мережу Code Clubs, де він використовується як мова для ознайомлення з програмуванням, оскільки у ньому створення цікавих програм порівняно легке, а засвоєні навички можна застосувати до інших мов програмування, таких як Python та Java.
Варто розуміти, що Скретч не використовується лише для створення ігор — за допомогою наданих середовищем засобів програмісти можуть створювати анімацію, виводити текст, генерувати розповіді, музику, тощо. На сьогодні існує велика кількість програм, які можуть бути використані для вивчення тем з математики, історії та навіть фотографії. Скретч дозволяє вчителям створювати уроки і завдання з анімацією, яка допомагає візуалізувати складні концепції, вікторини, ігри та навчальні посібники з інтерактивними елементами.
У вищій школі Скретч використовується в перший тиждень вступного курсу інформатики Гарвардського університету CS50.
Інтернет-спільнота
Члени спільноти Скретчу мають можливість ділитися своїми проєктами, створювати добірки-студії та отримувати відгуки. Проєкти можна завантажувати безпосередньо з середовища розробки на вебсайт Скретч, причомуі будь-який член спільноти має можливість завантажити код будь-якого проєкту для вивчення або використання в нових проєктах. Учасники також можуть створювати студії проектів, коментувати, тегувати, вподобати та «любити» чужі проекти, слідкувати за іншими членами, щоб побачити їхні проєкти та діяльність і обмінятись ідеями. Проєкти варіюються від ігор і анімації до практичних інструментів.
Команда Scratch Team з MIT працює над тим, щоб ця спільнота підтримувала доброзичливе та шанобливе середовище для всіх учасників.
Педагоги мають власну інтернет-спільноту під назвою ScratchEd, розроблену та підтримувану Гарвардською вищою школою освіти. У цій спільноті викладачі діляться історіями, обмінюються ресурсами та порушують питання.
Вікі Скретчу
Вікі Скретчу — це ресурс підтримки Скретчу та його вебсайту, історії та всього, що їх оточує. Хоча ресурс підтримується командою розробників Скретчу, він в першу чергу написаний користувачами для інформації про проєкти та речі, які цікавлять користувачів.
Події Скретчу
Викладачі, які використовують Скретч можуть спілкуватися особисто на зустрічах Scratch Educator Meetups, де вони навчаються один у одного та діляться ідеями і стратегіями, що підтримують творче кодування.
Щорічний «День Скретчу» проводиться у травні кожного року. Учасникам спільноти рекомендується як проводити заходи з пропаганди програмування та взаємодії між учнями в середовищі Скретчу в цей день, так і брати участь у них. Ці заходи проводяться по всьому світу, їх список можна знайти на вебсайті Дня Скретчу.
Історія
Ідея «програмованих блоків» була вперше запропонована Національному Фонду Науки США на початку 2003 року Мітчем Резніком (керівником LifeLong Kindergartner та Scratch Team в MIT Media Lab), Джоном Маєдою з MIT та Ясмін Кафаї з UCLA. Цю пропозицію було прийнято, і їм було надано грант. Перший прототип було створено 2003 року групою LifeLong Kindergartner в лабораторії MIT під керівництвом Мітчела Резніка у партнерстві з компанією Playful Invention, співавторами від якої були Брайан Сільверман і Паула Бонта. Скретч було створено з наміром навчити дітей кодувати, заохочуючи обмін, повторне використання та поєднання коду, на що вказує гасло «Уяви, програмуй, поділись». Користувачі можуть робити або власні проекти, або вони можуть «реміксувати» чужий проект. Проекти, створені або реміксовані за допомогою Скретч, ліцензуються за ліцензією Creative Commons Attribution-Share Alike.
Другий прототип — 2005 року.
Перший публічний реліз — 8 січня 2007 року, середовище використовувало віртуальну машину Squeak.
9 травня 2013 року було представлено Скретч 2.0, який працював на основі технології Adobe Flash. Оновлення змінило вигляд сайту і включало в себе онлайновий редактор проєктів і автономний редактор для роботи без Інтернету. З'явилась можливість створювати власні блоки в межах проєктів, а також ряд інших удосконалень.
2 січня 2019 року з'явився Скретч 3.0, який працює на JavaScript.
Модифікація і подальший розвиток
На основі вихідного коду Scratch 1.4 було створено декілька модифікацій мови, таких як:
- BYOB (зараз Snap!)
- Panther
- Slash (модифікація BYOB)
BYOB (Snap!)
Розроблено в Університеті Берклі. Основним розширенням мови, яке було уведено в BYOB, стала можливість побудови користувацьких блоків — аналога процедур звичайних мов програмування. Підтримуються рекурсія, замикання і лямбда-вирази. Також додано налагоджувач і можливість компіляції у виконувані файли, вкладені спрайти, багатомірні списки, покращена робота зі скролінгом і компіляція виконуваних файлів. Починаючи з версії 3.1 в BYOB додана підтримка об'єктно-орієнтованого програмування — спрайти BYOB тепер дозволяють наслідування на основі прототипів. Для цього введено механізм клонування спрайтів.
Panther
Panther розширює Скретч підтримкою drag-n-drop керування спрайтами, можливістю клонування спрайтів (об'єктів), і підсистемою CYOB (яка, як і BYOB, дозволяє створювати власні командні блоки, але вимагає для цього знання мови Squeak (сучасний діалект Smalltalk, на якому написано Скретч 1.4 і його модифікації).
Механізм Mesh
І BYOB, і Panther включають підтримку механізму mesh, що забечує взаємодію скретч-програм через мережу за допомогою роздільних змінних і посилання широкомовних повідомлень.
Slash
Slash доповнює можливості BYOB 3.0 новими можливостями Panther: клонуванням і перетягуванням спрайтів (об'єктів).
StarLogo TNG
В 2008 році в Массачусетському технологічному інституті розроблено навчальну мову програмування StarLogo TNG, яка розширює StarLogo можливостями тривимірної графіки і мовою візуального блокового програмування. На відміну від оригінального OpenStarLogo і MIT Scratch — StarLogo TNG не є програмним продуктом з відкритим вихідним кодом.
Скретч 1.0
Scratch 1.0 був випущений 15 травня 2007 року. Дана версія Скретч була однією із найперших, але навіть така рання версія дала майбутнє її наступникам.
Скретч 2.0
У лютому 2011 року була випущена перша онлайнова бета-версія Скретч 2.0, в який планується включення деяких з можливостей BYOB (таких, як створення призначених для користувача процедур), векторної графіки, клонування спрайтів, можливість групової роботи над проєктами і т. д. Офіційно бета-версія вийшла в реліз 9 травня 2013.
Скретч 3.0
Скретч 3.0 є третьою і поточною основною версією Скретчу. Це повна переробка і повторна реалізація Scratch, написаних на HTML5 і JavaScript. Він має новий, сучасний вигляд і дизайн, а також сумісний з багатьма мобільними пристроями і не вимагає Flash. Випущений 2 січня 2019 року.
App Inventor
Ще одним середовищем програмування, який використовує візуальні блоки команд є App Inventor — експериментальна система візуального програмування для платформи Android.
Більш прямим аналогом мови Скретч на Android є мова Catroid, яка розробляється в Інституті Технологій Програмного Забезпечення Технічного Університету Граца в Австрії.
Українська локалізація
Поточна версія містить також і український інтерфейс.
Примітки
- https://fr.scratch-wiki.info/wiki/Extension_de_fichier_.sb
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format_(1.4)/Project_File
- https://fr.scratch-wiki.info/wiki/Extension_de_fichier_.sb2
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format_(2.0)
- https://fr.scratch-wiki.info/wiki/Extension_de_fichier_.sb3
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format
- https://fr.scratch-wiki.info/wiki/Sprite
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format_(1.4)/Sprite_File
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format_(2.0)#Sprite_Files
- https://en.scratch-wiki.info/wiki/Scratch_File_Format#Sprite_Files
- . scratch.mit.edu. Архів оригіналу за 22 лютого 2011. Процитовано 5 січня 2020.
- , Scratch, 2 січня 2020, архів оригіналу за 18 березня 2020, процитовано 5 січня 2020
- . Google Developers Blog (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . bocoup.com. Архів оригіналу за 17 травня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- Blockly. Google Developers (англ.). Процитовано 5 січня 2020.
- Oliveira, Michael (30 квітня 2014). . CTVNews (англ.). Архів оригіналу за 18 травня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . Science Museum of Minnesota (англ.). Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 5 січня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 жовтня 2020.
- Young, Jeffrey R. (20 липня 2007). . The Chronicle of Higher Education (амер.). ISSN 0009-5982. Архів оригіналу за 19 жовтня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 5 жовтня 2008. Архів оригіналу за 5 жовтня 2008. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 21 квітня 2019. Архів оригіналу за 21 квітня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 7 квітня 2019. Архів оригіналу за 7 квітня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
- . web.archive.org. 14 серпня 2008. Архів оригіналу за 14 серпня 2008. Процитовано 5 січня 2020.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 27 липня 2019.
- . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 14 листопада 2019.
- Build Your Own Blocks (BYOB) [ 23 серпня 2010 у Wayback Machine.] home page
- Build Your Own Blocks (BYOB) (Scratch Modification) [ 3 квітня 2016 у Wayback Machine.] in Scratch wiki
- Panther — based on Scratch [ 19 квітня 2021 у Wayback Machine.] home page
- Panther (Scratch Modification) [ 30 березня 2016 у Wayback Machine.] in Scratch wiki
- . Архів оригіналу за 11 серпня 2019. Процитовано 14 листопада 2019.
- Slash (Scratch Modification) [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.] in Scratch wiki
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2016. Процитовано 14 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 14 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 17 травня 2011. Процитовано 26 квітня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 14 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 28 березня 2022.
Посібник користувача
- Посібник Scratch — перелік команд мови візуального програмування Scratch
Посилання
- Сайт Scratch [ 26 червня 2012 у Wayback Machine.]
- Learning Squeak from Scratch [ 16 грудня 2014 у Wayback Machine.]
- Scratch Contest Winners http://scratch.mit.edu/users/binocle [ 1 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- http://scratch.mit.edu/galleries/view/7898 [ 18 листопада 2010 у Wayback Machine.] Scratch Gallery
- Scratch for Second Life [ 15 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Підбірка проєктів і завдань у Scratch [ 18 червня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skretch MFA skraet ʃ angl Scratch seredovishe ta interpretovana dinamichna vizualna mova programuvannya u yakij kod stvoryuyetsya shlyahom manipulyuvannya grafichnimi blokami Seredovishe oriyentovano v pershu chergu na ditej ta pochatkove znajomstvo z osnovnimi koncepciyami ta ideyami programuvannya Zavdyaki dinamichnosti vona daye zmogu zminyuvati kod navit pid chas vikonannya Mova maye za metu navchiti ditej ponyattyu programuvannya i daye mozhlivosti stvoryuvati igri animaciyi chi muziku Koristuvachi mozhut stvoryuvati onlajn proekti nimi mozhna obminyuvatisya vseredini mizhnarodnoyi spilnoti yaka isnuye v merezhi Internet Seredovishe programuvannya mozhna bezkoshtovno zavantazhiti i vilno vikoristovuvati u shkilnij chi pozashkilnij osviti SkretchParadigmapodijno oriyentovana ob yektno oriyentovana navchalnaData poyavi2007TvorciMitchel ReznikRozrobnikMitchel Reznik John Maloney Natalie Rusk Evelyn Eastmond Tammy Stern Amon Millner Jay Silver and Brian SilvermanOstannij reliz3 0 2 sichnya 2019 Sistema tipizaciyidinamichnaOsnovni realizaciyiScratchPid vplivom vidLogo Smalltalk Etoys Vplinula naBlockly ScratchJr Snap Mova realizaciyiSqueak ActionScript i BlocklyOperacijna sistemaWindows MacOS Linux ChromeOS AndroidLicenziyadZvichajni rozshirennya fajliv sb 1 2 sb2 3 4 sb3 5 6 sprite 7 8 sprite2 7 9 abo sprite3 7 10 Vebsajtscratch mit edu Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Scratch znachennya Skretch rozrobleno laboratoriyeyu MIT Media na tradiciyah movi Logo ta Squeak perekladeno 70 movami ta vikoristovuyetsya v bilshosti krayin svitu Skretch zastosovuyetsya v shkolah koledzhah ta pozashkilnih navchalnih centrah Stanom na 5 sichnya 2020 roku na vebsajti spilnoti znahoditsya ponad 48 miljoniv proektiv yaki bulo rozrobleno 49 miljonami koristuvachiv Shomisyacya sajt vidviduye bilshe 20 miljoniv koristuvachiv Skretch otrimav svoyu nazvu vid tehniki skretchingu yaku vikoristovuyut disk zhokeyi miksuyuchi muziku dlya otrimannya riznih zvukovih efektiv Skretch dozvolyaye koristuvacham tvorcho zmishuvati rizni media vklyuchayuchi grafiku zvuk ta inshi programi pid chas stvorennya proyektiv Logotip ciyeyi movi programuvannya rudij kit Skretch Ideologiya navchannya programuvannyu u SkretchiPochatok roboti v Skratch U seredovishi Skretch vikoristovuyetsya metafora ceglinok Lego z yakih navit najmenshi diti mozhut zibrati prosti konstrukciyi Ale rozpochavshi z malogo mozhna dali rozvivati ta rozshiryuvati svoye uminnya buduvati i programuvati Skretch stvoryuvavsya specialno dlya togo shob pidlitki 10 16 rokiv vikoristovuvali jogo samostijno v merezhi pozashkilnogo navchannya na bazi komp yuternih klubiv v mistah ta regionah z nizkim rivnem dohodiv yak nove tehnologichne seredovishe sho dozvolyaye yim viraziti sebe v komp yuternij tvorchosti Rozrobniki cogo napryamu na choli z Mitchelom Reznikom i Alanom Keyem vvazhayut sho najvazhlivishim u potuzhnih ta nedorogih suchasnih personalnih komp yuterah ye te sho voni stvoryuyut nove osvitnye seredovishe u yakomu uchni mozhut obgovoryuvati ideyi ta koristuvatisya nimi zovsim ne tak yak voni ce robili za dopomogoyu pidruchnikiv Meta seredovisha dopomogti dityam navchitisya dumati krashe i glibshe nizh ce mozhe robiti bilshist doroslih U Skretch proyavlyayutsya bagato idej programuvannya vlastivi seredovishu Logo ta Lego Logo yaki vtileni na bilsh visokomu tehnologichnomu rivni Koristuvachi mozhut zbirati svoyi programi proceduri z blokiv tak samo yak voni zbirali konstrukciyi z ceglinok Lego Z blokiv i keruyuchih struktur mozhut buti zibrani rizni agenti sprajti sho vikonuyut prosti instrukciyi i mozhut vzayemodiyati mizh soboyu Koli koristuvachi stvoryuyut proekti u Skretch voni opanovuyut navichki yaki yim znadoblyatsya dlya uspishnoyi samorealizaciyi ta majbutnogo uspihu tvorche mislennya yasne spilkuvannya sistemnij analiz vikoristannya tehnologij efektivna vzayemodiya proektuvannya postijne navchannya U Skretch vikoristovuyet kerovane podiyami programuvannya kilkoh aktivnih grafichnih ob yektiv yaki nazivayutsya sprajtami Sprajti mozhna malyuvati vikoristovuyuchi yak vektornu tak i rastrovu grafiku stvorenu v prostomu redaktori sho ye chastinoyu Skretchu abo importuvanu iz zovnishnih dzherel Skretch pidtrimuye cili dijsni ta ryadkovi tipi velichin i odnovimirni masivi spiski Velichini tipizuyutsya avtomatichno vidpovidno do kontekstu yih zastosuvannya Skretch dozvolyaye vzyati bud yakij ob yekt sprajt i zdijsniti nad nim nastupni diyi zminiti jogo zovnishnij viglyad peremistiti jogo keruvati peremishennyam i zminoyu viglyadu vidtvoryuvati zvuki i malyuvati yak olivcem programno zminyuvati vlastivosti ob yekta ta seredovisha U rezultati vikonannya prostih komand mozhe skladatisya skladna model v yakij vzayemodiyatimut bagato ob yektiv nadilenih riznimi vlastivostyami Isnuye silnij kontrast mizh potuzhnimi multimedijnimi funkciyami i bagatopotokovim stilem programuvannya ta dosit obmezhenim obsyagom komand movi programuvannya Skretch Pochatkovij riven programuvannya takij prostij i dostupnij sho Skretch mozhe sluguvati yak navchalnij zasib ne tilki dlya starshih ale i dlya molodshih shkolyariv Skretch 3 0Priklad algoritmu z blokiv Interfejs seredovisha programuvannya Interfejs Skretchu maye tri osnovni sekciyi oblast sceni palitra blokiv ta oblast koduvannya dlya rozmishennya ta uporyadkuvannya blokiv u scenariyi yaki mozhna vikonati Na oblasti Sceni predstavleni rezultati roboti scenariyu tobto animaciya grafika i t d u nevelikomu abo v zvichajnomu rozmiri takozh dostupna opciya na ves ekran a takozh vsi miniatyuri sprajtiv perelicheni v nizhnij oblasti Ob yekti vikoristovuyut koordinati x ta y de 0 0 ye centrom sceni Dlya obranogo sprajtu mozhut buti zastosovani rizni bloki komandi yaki peretyaguyut z palitri blokiv u oblast koduvannya Vkladka Obrazi dozvolyaye koristuvacham zminyuvati viglyad sprajtu z metoyu stvorennya riznih efektiv vklyuchayuchi animaciyu Vkladka Zvuki dozvolyaye dodavati zvuki ta muziku do sprajtu Stvoryuyuchi sprajt i foni koristuvachi mozhut malyuvati vlasnij sprajt vruchnu vibirati sprajt z biblioteki abo zavantazhuvati nayavne zobrazhennya U tablici nizhche pokazani kategoriyi programnih blokiv Kategoriya Opis Kategoriya Opis Ruh Ruh sprajtiv zmina napryamu ta poziciyi Datchiki Vzayemodiya sprajtiv Viglyad Keruvannya viglyadom sprajtiv Operatori Matematichni operatori porivnyannya Zvuk Vidtvorennya zvuku ta zvukovih fajliv Zminni Vikoristannya zminnih ta spiskiv Podiyi Obrobka podij Moyi bloki Vlasni proceduri Keruvannya Perevirka umov ta cikli Avtonomnij redaktor Dlya roboti poza merezheyu Internet dostupnij avtonomnij redaktor yakij oficijno pidtrimuyetsya v Microsoft Windows 10 Apple macOS 10 13 ChromeOS ta Android vin dozvolyaye stvoryuvati ta vikonuvati programi lokalno bez pidklyuchennya do Internetu Dlya avtonomnogo redaktora vidsutnya mozhlivist zberezhennya programi na sajti spilnoti yih mozhna zberegti lishe na zapam yatovuyuchomu pristroyi komp yutera zhorstkij disk pristrij flesh pam yati Dlya operacijnoyi sistemi Linux isnuyut neoficijni versiyi redaktora Rozshirennya Skretch vikoristovuye tak zvani rozshirennya yaki nadayut dodatkovi bloki ta funkciyi yaki mozhna vikoristovuvati v proyektah U Skretch 2 0 vsi rozshirennya rozroblyalisya tilki dlya pidtrimki riznih pristroyiv u Skretch 3 0 dodano rozshirennya dlya pidtrimki programnih sluzhb takih yak golosovi povidomlennya abo pereklad tekstu a takozh novi rozshirennya dlya aparatnih zasobiv takih yak micro bit Aparatni EV3 keruvati dvigunami ta otrimuvati dani datchikiv vid LEGO EV3 Makey Makey vikoristovujte Makey Makey dlya upravlinnya proektami LEGO Education WeDo 2 0 keruye dvigunami ta otrimuye dani datchikiv vid LEGO WeDo BBC micro bit vikoristannya pristroyu dlya keruvannya proyektami Lego BOOST prinesti v zhittya robotizovani tvorinnya Go Direct Force amp Acceleration sensori natiskannya ruhu ta inshi Programni Bagato cifrovih rozshiren v Skretch 3 0 ranishe buli zvichajnimi kategoriyami blokiv yaki buli peremisheni do rozdilu rozshiren Do nih nalezhat Muzika grati na cifrovih instrumentah barabani tromboni skripki fortepiano tosho Olivec malyuvati na sceni z riznimi tovshinami linij ta kolorami Videosposterezhennya viyavlennya ruhu za dopomogoyu kameri Novi cifrovi rozshirennya takozh dodani u spivpraci z komercijnimi kompaniyami Do nih nalezhat Tekst u movu peretvoryuye slova z tekstu v golosovi povidomlennya tehnologiya Amazon Pereklasti vikoristovuye Google Translate dlya perekladu tekstu z odniyeyi movi na inshi Koristuvachi takozh mozhut stvoryuvati vlasni rozshirennya dlya Skretch 3 0 za dopomogoyu JavaScript Baza kodu U Skretch 3 0 vikoristano absolyutno novu bazu kodu na osnovi JavaScript sho skladayetsya z dekilkoh komponentiv takih yak Scratch GUI teper bazuyetsya na biblioteci vid Blockly Scratch VM dlya interpretaciyi kodu i Scratch Render mehanizmu vizualizaciyi Bloki komand generuyutsya za dopomogoyu Blockly Spilnota koristuvachivGra platformer vikonana na Skretch Skretch vikoristovuyetsya v shkolah muzeyah bibliotekah dityachih ta gromadskih pozashkilnih centrah Hocha osnovnoyu vikovoyu grupoyu koristuvachiv Skretchu ye 8 18 rokiv Skretch takozh vikoristovuyut vchiteli ta batki uchniv Vikoristannya v osviti Skretch nabuv shirokoyi populyarnosti u Velikij Britaniyi ta SShA cherez merezhu Code Clubs de vin vikoristovuyetsya yak mova dlya oznajomlennya z programuvannyam oskilki u nomu stvorennya cikavih program porivnyano legke a zasvoyeni navichki mozhna zastosuvati do inshih mov programuvannya takih yak Python ta Java Varto rozumiti sho Skretch ne vikoristovuyetsya lishe dlya stvorennya igor za dopomogoyu nadanih seredovishem zasobiv programisti mozhut stvoryuvati animaciyu vivoditi tekst generuvati rozpovidi muziku tosho Na sogodni isnuye velika kilkist program yaki mozhut buti vikoristani dlya vivchennya tem z matematiki istoriyi ta navit fotografiyi Skretch dozvolyaye vchitelyam stvoryuvati uroki i zavdannya z animaciyeyu yaka dopomagaye vizualizuvati skladni koncepciyi viktorini igri ta navchalni posibniki z interaktivnimi elementami U vishij shkoli Skretch vikoristovuyetsya v pershij tizhden vstupnogo kursu informatiki Garvardskogo universitetu CS50 Internet spilnota Chleni spilnoti Skretchu mayut mozhlivist dilitisya svoyimi proyektami stvoryuvati dobirki studiyi ta otrimuvati vidguki Proyekti mozhna zavantazhuvati bezposeredno z seredovisha rozrobki na vebsajt Skretch prichomui bud yakij chlen spilnoti maye mozhlivist zavantazhiti kod bud yakogo proyektu dlya vivchennya abo vikoristannya v novih proyektah Uchasniki takozh mozhut stvoryuvati studiyi proektiv komentuvati teguvati vpodobati ta lyubiti chuzhi proekti slidkuvati za inshimi chlenami shob pobachiti yihni proyekti ta diyalnist i obminyatis ideyami Proyekti variyuyutsya vid igor i animaciyi do praktichnih instrumentiv Komanda Scratch Team z MIT pracyuye nad tim shob cya spilnota pidtrimuvala dobrozichlive ta shanoblive seredovishe dlya vsih uchasnikiv Pedagogi mayut vlasnu internet spilnotu pid nazvoyu ScratchEd rozroblenu ta pidtrimuvanu Garvardskoyu vishoyu shkoloyu osviti U cij spilnoti vikladachi dilyatsya istoriyami obminyuyutsya resursami ta porushuyut pitannya Viki Skretchu Viki Skretchu ce resurs pidtrimki Skretchu ta jogo vebsajtu istoriyi ta vsogo sho yih otochuye Hocha resurs pidtrimuyetsya komandoyu rozrobnikiv Skretchu vin v pershu chergu napisanij koristuvachami dlya informaciyi pro proyekti ta rechi yaki cikavlyat koristuvachiv Podiyi Skretchu Vikladachi yaki vikoristovuyut Skretch mozhut spilkuvatisya osobisto na zustrichah Scratch Educator Meetups de voni navchayutsya odin u odnogo ta dilyatsya ideyami i strategiyami sho pidtrimuyut tvorche koduvannya Shorichnij Den Skretchu provoditsya u travni kozhnogo roku Uchasnikam spilnoti rekomenduyetsya yak provoditi zahodi z propagandi programuvannya ta vzayemodiyi mizh uchnyami v seredovishi Skretchu v cej den tak i brati uchast u nih Ci zahodi provodyatsya po vsomu svitu yih spisok mozhna znajti na vebsajti Dnya Skretchu IstoriyaViglyad interfejsu pershih versij Skretchu Ideya programovanih blokiv bula vpershe zaproponovana Nacionalnomu Fondu Nauki SShA na pochatku 2003 roku Mitchem Reznikom kerivnikom LifeLong Kindergartner ta Scratch Team v MIT Media Lab Dzhonom Mayedoyu z MIT ta Yasmin Kafayi z UCLA Cyu propoziciyu bulo prijnyato i yim bulo nadano grant Pershij prototip bulo stvoreno 2003 roku grupoyu LifeLong Kindergartner v laboratoriyi MIT pid kerivnictvom Mitchela Reznika u partnerstvi z kompaniyeyu Playful Invention spivavtorami vid yakoyi buli Brajan Silverman i Paula Bonta Skretch bulo stvoreno z namirom navchiti ditej koduvati zaohochuyuchi obmin povtorne vikoristannya ta poyednannya kodu na sho vkazuye gaslo Uyavi programuj podilis Koristuvachi mozhut robiti abo vlasni proekti abo voni mozhut remiksuvati chuzhij proekt Proekti stvoreni abo remiksovani za dopomogoyu Skretch licenzuyutsya za licenziyeyu Creative Commons Attribution Share Alike Drugij prototip 2005 roku Pershij publichnij reliz 8 sichnya 2007 roku seredovishe vikoristovuvalo virtualnu mashinu Squeak 9 travnya 2013 roku bulo predstavleno Skretch 2 0 yakij pracyuvav na osnovi tehnologiyi Adobe Flash Onovlennya zminilo viglyad sajtu i vklyuchalo v sebe onlajnovij redaktor proyektiv i avtonomnij redaktor dlya roboti bez Internetu Z yavilas mozhlivist stvoryuvati vlasni bloki v mezhah proyektiv a takozh ryad inshih udoskonalen 2 sichnya 2019 roku z yavivsya Skretch 3 0 yakij pracyuye na JavaScript Modifikaciya i podalshij rozvitokNa osnovi vihidnogo kodu Scratch 1 4 bulo stvoreno dekilka modifikacij movi takih yak BYOB zaraz Snap Panther Slash modifikaciya BYOB BYOB Snap Rozrobleno v Universiteti Berkli Osnovnim rozshirennyam movi yake bulo uvedeno v BYOB stala mozhlivist pobudovi koristuvackih blokiv analoga procedur zvichajnih mov programuvannya Pidtrimuyutsya rekursiya zamikannya i lyambda virazi Takozh dodano nalagodzhuvach i mozhlivist kompilyaciyi u vikonuvani fajli vkladeni sprajti bagatomirni spiski pokrashena robota zi skrolingom i kompilyaciya vikonuvanih fajliv Pochinayuchi z versiyi 3 1 v BYOB dodana pidtrimka ob yektno oriyentovanogo programuvannya sprajti BYOB teper dozvolyayut nasliduvannya na osnovi prototipiv Dlya cogo vvedeno mehanizm klonuvannya sprajtiv Panther Panther rozshiryuye Skretch pidtrimkoyu drag n drop keruvannya sprajtami mozhlivistyu klonuvannya sprajtiv ob yektiv i pidsistemoyu CYOB yaka yak i BYOB dozvolyaye stvoryuvati vlasni komandni bloki ale vimagaye dlya cogo znannya movi Squeak suchasnij dialekt Smalltalk na yakomu napisano Skretch 1 4 i jogo modifikaciyi Mehanizm Mesh I BYOB i Panther vklyuchayut pidtrimku mehanizmu mesh sho zabechuye vzayemodiyu skretch program cherez merezhu za dopomogoyu rozdilnih zminnih i posilannya shirokomovnih povidomlen Slash Slash dopovnyuye mozhlivosti BYOB 3 0 novimi mozhlivostyami Panther klonuvannyam i peretyaguvannyam sprajtiv ob yektiv StarLogo TNG V 2008 roci v Massachusetskomu tehnologichnomu instituti rozrobleno navchalnu movu programuvannya StarLogo TNG yaka rozshiryuye StarLogo mozhlivostyami trivimirnoyi grafiki i movoyu vizualnogo blokovogo programuvannya Na vidminu vid originalnogo OpenStarLogo i MIT Scratch StarLogo TNG ne ye programnim produktom z vidkritim vihidnim kodom Skretch 1 0 Scratch 1 0 buv vipushenij 15 travnya 2007 roku Dana versiya Skretch bula odniyeyu iz najpershih ale navit taka rannya versiya dala majbutnye yiyi nastupnikam Skretch 2 0 U lyutomu 2011 roku bula vipushena persha onlajnova beta versiya Skretch 2 0 v yakij planuyetsya vklyuchennya deyakih z mozhlivostej BYOB takih yak stvorennya priznachenih dlya koristuvacha procedur vektornoyi grafiki klonuvannya sprajtiv mozhlivist grupovoyi roboti nad proyektami i t d Oficijno beta versiya vijshla v reliz 9 travnya 2013 Skretch 3 0 Skretch 3 0 ye tretoyu i potochnoyu osnovnoyu versiyeyu Skretchu Ce povna pererobka i povtorna realizaciya Scratch napisanih na HTML5 i JavaScript Vin maye novij suchasnij viglyad i dizajn a takozh sumisnij z bagatma mobilnimi pristroyami i ne vimagaye Flash Vipushenij 2 sichnya 2019 roku App Inventor Dokladnishe App Inventor She odnim seredovishem programuvannya yakij vikoristovuye vizualni bloki komand ye App Inventor eksperimentalna sistema vizualnogo programuvannya dlya platformi Android Bilsh pryamim analogom movi Skretch na Android ye mova Catroid yaka rozroblyayetsya v Instituti Tehnologij Programnogo Zabezpechennya Tehnichnogo Universitetu Graca v Avstriyi Ukrayinska lokalizaciyaPotochna versiya mistit takozh i ukrayinskij interfejs Primitkihttps fr scratch wiki info wiki Extension de fichier sb https en scratch wiki info wiki Scratch File Format 1 4 Project File https fr scratch wiki info wiki Extension de fichier sb2 https en scratch wiki info wiki Scratch File Format 2 0 https fr scratch wiki info wiki Extension de fichier sb3 https en scratch wiki info wiki Scratch File Format https fr scratch wiki info wiki Sprite https en scratch wiki info wiki Scratch File Format 1 4 Sprite File https en scratch wiki info wiki Scratch File Format 2 0 Sprite Files https en scratch wiki info wiki Scratch File Format Sprite Files scratch mit edu Arhiv originalu za 22 lyutogo 2011 Procitovano 5 sichnya 2020 Scratch 2 sichnya 2020 arhiv originalu za 18 bereznya 2020 procitovano 5 sichnya 2020 Google Developers Blog angl Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 bocoup com Arhiv originalu za 17 travnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 Blockly Google Developers angl Procitovano 5 sichnya 2020 Oliveira Michael 30 kvitnya 2014 CTVNews angl Arhiv originalu za 18 travnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 Science Museum of Minnesota angl Arhiv originalu za 7 serpnya 2020 Procitovano 5 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 3 zhovtnya 2020 Young Jeffrey R 20 lipnya 2007 The Chronicle of Higher Education amer ISSN 0009 5982 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 17 bereznya 2015 Arhiv originalu za 17 bereznya 2015 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 5 zhovtnya 2008 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2008 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 12 travnya 2019 Arhiv originalu za 12 travnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 21 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 7 kvitnya 2019 Arhiv originalu za 7 kvitnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 web archive org 14 serpnya 2008 Arhiv originalu za 14 serpnya 2008 Procitovano 5 sichnya 2020 PDF Arhiv originalu PDF za 27 lipnya 2019 Arhiv originalu za 12 bereznya 2016 Procitovano 14 listopada 2019 Build Your Own Blocks BYOB 23 serpnya 2010 u Wayback Machine home page Build Your Own Blocks BYOB Scratch Modification 3 kvitnya 2016 u Wayback Machine in Scratch wiki Panther based on Scratch 19 kvitnya 2021 u Wayback Machine home page Panther Scratch Modification 30 bereznya 2016 u Wayback Machine in Scratch wiki Arhiv originalu za 11 serpnya 2019 Procitovano 14 listopada 2019 Slash Scratch Modification 15 listopada 2010 u Wayback Machine in Scratch wiki Arhiv originalu za 4 kvitnya 2016 Procitovano 14 listopada 2019 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 14 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 travnya 2011 Procitovano 26 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 14 listopada 2019 Arhiv originalu za 14 lyutogo 2022 Procitovano 28 bereznya 2022 Posibnik koristuvachaPosibnik Scratch perelik komand movi vizualnogo programuvannya ScratchPosilannyaSajt Scratch 26 chervnya 2012 u Wayback Machine Learning Squeak from Scratch 16 grudnya 2014 u Wayback Machine Scratch Contest Winners http scratch mit edu users binocle 1 kvitnya 2019 u Wayback Machine http scratch mit edu galleries view 7898 18 listopada 2010 u Wayback Machine Scratch Gallery Scratch for Second Life 15 listopada 2014 u Wayback Machine Pidbirka proyektiv i zavdan u Scratch 18 chervnya 2020 u Wayback Machine