Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Скотт Атран (англ. Scott Atran; 6 лютого 1952) — французько-американський культурний антрополог, який є директором досліджень в галузі антропології Національного центру наукових досліджень в Парижі, професор Мічиганського університету, один із засновників ARTIS International, науковий співробітник Оксфордського університету. Він вивчав і писав про тероризм, насилля і релігію та працював у місцях з терористами та ісламськими фундаменталістами, а також з політичними лідерами.
| Скотт Атран | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1952[1][2][…] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
| Місце проживання | Франція |
| Країна |  США |
| Діяльність | антрополог, політолог, дослідник |
| Alma mater | Колумбійський університет Колумбійський університет (червень 1984) Університет Джонса Гопкінса (червень 1973) d (червень 1972) |
| Заклад | Університет Мічигану Кембриджський університет Університет Оксфорда Університет Мічигану Національний центр наукових досліджень d |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Науковий керівник | Маргарет Мід |
| Нагороди | |
Молоді роки та освіта
Атран народився в Нью-Йорку в 1952 році.
Будучи студентом, він став помічником антрополога Маргарет Мід в американському музеї природної історії. Отримав докторський ступінь з антропології від Колумбійського університету. Крім того, закінчив магістратуру із соціальних відносин в Університеті Джонса Хопкінса.
В 1974 році у нього виникла суперечка у Абатстві Руайомону в Франції про універсальність природи в людській думці й суспільстві. Серед інших учасників були лінгвіст Ноам Чомскі, психолог Жан Піаже, антрополог Грегорі Бейтсон і Клод Леві-Строс, біологи Франсуа Жакоб і Жак Моно, які закінчили Гарвард та вважаються важливою гілкою в розвитку когнітивної науки.
Кар'єра
Атран викладав у Кембриджському університеті, Єврейському університеті в Єрусалимі, у Вищій школі в Парижі і Коледжі кримінального правосуддя Джон Джея в Нью-Йорку. Він є науковим директором в антропології французького Національного центру наукових досліджень, член Інституту Жана Нікода у Вищій нормальній школі. Він також є професором державної політики і психології в університеті Мічігана, засновником і співробітником центру для вирішення невирішуваних конфліктів в Оксфордському університеті, співзасновником ARTIS International.
Дослідження
Атран експериментував на шляху вчених і категорії простих людей та роздумував про природу, експериментував на когнітивній та еволюційній психології релігії; його робота була широко видана на міжнародному рівні в популярній пресі, в наукових журналах в різноманітних дисциплінах. Він проінформував членів Конгресу США і співробітників Ради національної безпеки з документами та презентаціями, такими як «Відданий актор проти раціонального актора в Світовому конфлікті», «Порівняльна анатомія і еволюція глобальної мережі тероризму» і «Шляхи до і від насильницького екстремізму». Він був раннім критиком американської інтервенції в Ірак і поглибленості захоплення в Афганістані.
Атран також був лютим противником політичної спроби ліквідувати державне фінансування соціальної науки, стверджуючи, що це має вирішальне значення для національних інтересів, в тому числі інновації і безпеки в бізнесі, технології, медицині та обороні.
Переговори про конфлікт
Атран опублікував дослідження про межі раціонального вибору в політичних і культурних конфліктах.
Він працював над дослідженням того, як політичні переговори можуть пройти вірогідніше у бік згоди. Атран, психологи Джеремі Джинджес і Дуглас Медін та політолог Халіль Шикакі провели експеримент, дослідивши «600 єврейських поселенців на Західному березі, більше 500 палестинських біженців і більше 700 палестинських студентів, половина з яких ототожнюється з Хамас та Палестинським ісламським Джахадом.
Дослідники розділили випробовуваних на три групи, кожна з яких була представлена з різних «гіпотетичних мирних договорів». В базовій групі опитуваних було покладено «рішення двох держав, при якому ізраїльтяни будуть виведені з 99% Західного берега, але не повинні поглинати палестинських біженців», пропозиція – «все не так просто». Для другої групи – гіпотетичні угоди «підсолоджені грошовою компенсацією від США і Європейського Союзу, наприклад, мільярд доларів в рік протягом ста років або гарантія того, що люди будуть жити в мирі і процвітанні. З цими солодкими обіцянками нонабсолютисти, як очікується, збережуть свою опозицію недовго. Але абсолютисти вимушені спостерігати за компромісом табу, були навіть ті, що готові дійти до насилля». А для третьої групи пропонується існування двох держав «що доповнюють ворога символічною декларацією, в якій вони порушують одну зі своїх священних цінностей».
В мережі представлено звернення до ізраїльських поселенців з тим, що палестинці «відмовляться від будь-яких претензій з права на їх повернення» або «потрібно буде визнати історичне і законне право єврейського народу на Землю Ізраїльську»; представлено думки палестинців, що Ізраїль «визнає історичне і законне право палестинців на свою державу і буде просити пробачення за всі образи, принесені палестинському народові» або «віддасть Західний берег, на який, як вони вважають, мають священне право», або «символічно признають історичну легітимність права на повернення (без фактично представленого їм)».
Підбивши підсумки вимог, когнітивний психолог Стівен Пінкер зробив висновок «на відміну від хабарів, грошей чи миру, поступка ворогом символістичного сакрального значення, особливо коли він визнає священне значення з власного боку, зменшує гнів абсолютистів, відразу і бажання схвалити насильство».
Атран працював з Радою безпеки Організації Об'єднаних Націй і брав участь у конфлікті в переговорах на Близькому Сході.
Польові дослідження тероризму
Його роботи з ідеології і соціальна еволюція транснаціонального тероризму, які включали в себе польові роботи з моджахедами і їх прибічниками в країнах Європи, Близького Сходу, Центральної та Південно-Східної Азії та Північної Африки, викликали загальні припущення. Когнітивний психолог Стівен Пінкер приводить деякі висновки з Атрана таким чином:
«Далеко не безграмотні, ниці, нігілістичні або душевнохворі терористи-вбивці, як правило освічені, середній клас, займаються цим без очевидної психопатії. Атран зробив висновок, що багато мотивів можна знайти в клановому альтруїзмі…. [Атран показує, що] ХАМАС і інші палестинські терористичні групування [тримають] на пряниках замість батога, аби сім’я терориста мала їх у вигляді щедрих щомісячних стипендій, своєчасних виплат і масовий престиж в суспільстві… Атран показує також, що терористи-смертники можуть бути залученими і без цих стимулів. Імовірно, найбільш ефективний призов до мучеництва – це можливість приєднатись до щасливої групи братів. Терористичні ланки часто починаються як банди безробітних самотніх молодих людей, які зібрались разом в кафе, гуртожитку, футбольному клубі, перукарні чи інтернет-чатах і несподівано знайшли сенс свого життя, прагнення до нового загону… Прихильність до групи підсилює релігію, а не лише буквальні обіцянки раю, присутнє відчуття духовного трепету, яке виходить від занурення себе в хрестовий похід, призов, видіння або джихад. [Атран пише, що релігія також може перетворити себе і обов'язково привести себе в священне значення – це добре, що тому не може протистояти щось ще, включаючи саме життя. Обов'язково може бути додатково підігріта жага помсти, яка у випадку войовничого Ісламізму приймає форму помсти за шкоду і приниження будь-якого мусульманина в будь-якій точці планети в будь-який час в історії, або за символістичні образи, такі як наявність невірних солдатів на священній землі].
Атран підбив підсумки і висновки своєї роботи:
«Коли ви дивитесь на молодих людей, як ті, хто виріс, щоб підірвати потяги в Мадриді в 2004 році, щоб зробити забій в лондонському метро в 2005 році, надіються підірвати авіалайнери в небі на шляху в США в 2006 і 2009 роках, і здалеку, аби вмерти, вбиваючи невірних в Іраку, Афганістані, Пакистані, Ємені і Сомалі; коли ви дивитесь на тих, кого вони обожнюють, як їх організувати, які узи і що ними керує; тоді ви бачите те, що надихає найнебезпечніших терористів у світі – не стільки Коран або релігійні вчення, як захоплюючі причини і призов до дій, який обіцяє славу і повагу в очах друзів, і через друзів, їхню вічну повагу і пам’ять у всьому світі – вони ніколи не будуть жити, щоб насолоджуватись… Джихад – це урівнюваний, роботодавець з рівними можливостями: …братський, швидкопрориваючий, захоплюючий, відомий та крутий».
‒ Скотт Атран, свідчення перед Сенатом США.
Відносно Атранового аналізу Ісламської держави Іраку і Леванта як революційного руху «всесвітньо-історичного масштабу» письменник для New York Times вважає:
«Топ-антрополог в Парижі [хто співставляв], хто мав дослідження серед незадоволеної молоді з висновками від таких несхожих діячів, як Гітлер, Берк, Дарвін і Гоббс, а також був пильним наглядачем ісламської держави в «глобальному архіпелагу джихада». Він стверджує, що ми розпустили ISIS на свій страх та ризик, і що насправді, ми багато робимо, аби сприяти її росту. Декотрі його історичні висновки будуть суперечливими, але це французький інтелектуалізм в його найглибших і найкорисніших проявах. Ось розказую анекдот: коли Чарлі Чаплін і французький кінорежисер Рене Клер дивились «Тріумф волі» (1935), візуальний гімн національному соціалізму Лені Ріфеншталя, «Чаплін сміявся, а Клер була в жаху, побоюючись, що, якщо б воно було показано більш широко, все може бути втрачено на Заході».
«Хроніка вищої освіти» (газета) супроводжує Атрана на фронті в боротьбі проти ISIS в Іраку, де він і його дослідницька група були оцінені як «воля до боротьби» серед бійців:
«Атран конкретизує те, що він називає «Посвячені акторські рамки» [на відміну від стандартних «Основ раціонального актора»], які мають сакральне значення [які мають імунітет до матеріалу компромісів] і посвідчення синтезу [повне злиття особистості з Груповою ідентичністю], і які зливаються в єдину теорію і дають поради за побиття ISIS: «Наука говорить про те, що священні цінності кращі проти інших священних цінностей, котрі надихають відданість, або розсікають плавлену соціальну сітку». Ліве недоказане: «Як ви пропонуєте настільки надихаючу альтернативу? За яким методом цю соціальну сітку розділити? Атран не прикидався, що знає відповіді, але не думаю, що сьогоднішні спроби так званих «countermessaging» приречені на провал, тому що ці повідомлення є безтілесними з соціальних мереж, у яких втілені ідеї на дане життя. Атран має можливість для збору даних в умовах военного конфлікту, де наукові чвари направлені в бік, де існує майже всезагальне захоплення, межуюче з обожнюванням».
Серія експериментальних досліджень, направлених на Атрана і соціального психолога Анхеля Гомеса, проведена з захоплених ISIS, бойовиків, бойовиків робочої партії Курдистану (РПК), Пешмергу, армії Іраку і арабських Суннітських бойовиків в Іраку, а також тисячі простих громадян Європи. Вона отримала подальший розвиток і надихнула автора у цілеспрямованості «допомоги в проведенні політичних рішень для спільної оборони». З повідомлень з CNN:
«Дослідники виявили три важливих фактори мотивації, як бойовиків ISIS,так і тих хто бореться з ними: глибока прихильність священним цінностям, готовність відмовитись від сім'ї за ці цінності, і сприймання духовної сили групи або спільноти. Атран казав, що в нашому матеріальному світі ми недооцінювали або зменшували духовні виміри людської діяльності. Робиш так, тоді ризикуєш залишити себе відкритим для людей, які керуються більш глибокими духовними і священними цінностями, і я думаю, о це найбільша небезпека, з якою ми стикаємось».
Атран стверджує в інтерв'ю газети «Washington post», що: «Ніколи в історії так мало людей не викликало стільки страху». Він і його колеги ARTIS International стверджують:
«Не дивлячись на інтенсивні зусилля спецслужб і багаточисленних конференцій, статей і книг, фундаментальні аспекти тероризму залишаються невідомими: що виявляє терористів до того, як вони починають діяти; як вони радикалізувались; що мотивує їх на дії; коли ж вони діють; які заходи є найбільш ефективними? Зусилля, аби знайти відповіді, не виправдались частково тому, що… політики, як правило, складають таку інформацію в парадигми у сфері зовнішньої політики, воєнної доктрини і кримінального правосуддя, кожне з яких з серйозними недоліками,відносно тероризму».
Атран і колеги запропонували альтернативний підхід, рухомий теоретично в рамках польових досліджень, що містить в собі багато даних і інформує політику, зберігши при цьому інтелектуальну незалежність.
Інші роботи
Атран проводить постійні дослідження в Гватемалі, Мексиці й США на універсальні і культурно-специфічні аспекти каталогізації біологічного і екологічного мислення і прийняття рішень серед майя і інших корінних американців.
Атранові дебати з Семом Харрісом, Деном Деннетом, Річардом Докінзом і іншими в 2006 році за віру симпозіуму в межах розсуду і роль релігії в сучасному суспільстві, підкреслили відмінності між цими авторами, які розглядають релігію як принципово неправдиву і політично та соціально репресивну, і Атран єдиний, хто бачить можливість фальсифікації абсурдних релігійних переконань, як історично вирішальне значення для формування крупно масштабних спільнот і актуальні мотиватори для конфлікту і співробітництва.
Бібліографія
Автор
- Fondements de l’histoire naturelle Bruxelles: Editions Complexe, 1986. Pp. 244. ISBN 2-87027-180-8
- Cognitive Foundations of Natural History: Towards an Anthropology of Science Cambridge University Press, 1993 ISBN 978-0-521-43871-1
- In Gods We Trust: The Evolutionary Landscape of Religion Oxford University Press, 2002; ISBN 978-0-19-803405-6
- Talking to the Enemy: Faith, Brotherhood, and the (Un)Making of Terrorists HarperCollins, 2010; ISBN 978-0-06-202074-1
- L’Etat islamique est une révolution Les Liens Qui Libèrent Editions, 2016; ISBN 979-1020903983
Співавтор і редактор
- Histoire du concept d’espece dans les sciences de la vie, ed. (1987)
- Folkbiology, ed. with Douglas Medin (1999)
- Plants of the Peten Itza' Maya, with Ximena Lois and Edilberto Ucan Ek (2004)
- The Native Mind and the Cultural Construction of Nature, with Douglas Medin (2008)
- Values, Empathy, and Fairness Across Social Barriers. ed., Annals of the New York Academy of Sciences, with Oscar Vilarroya, Arcadi Navarro, Kevin Ochsner and Adolf Tobena (2009)
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #131454773 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Персей — 2005.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Scott Atran(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skott Atran angl Scott Atran 6 lyutogo 1952 francuzko amerikanskij kulturnij antropolog yakij ye direktorom doslidzhen v galuzi antropologiyi Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen v Parizhi profesor Michiganskogo universitetu odin iz zasnovnikiv ARTIS International naukovij spivrobitnik Oksfordskogo universitetu Vin vivchav i pisav pro terorizm nasillya i religiyu ta pracyuvav u miscyah z teroristami ta islamskimi fundamentalistami a takozh z politichnimi liderami Skott AtranNarodivsya 1952 1 2 Nyu Jork Nyu Jork SShAMisce prozhivannya FranciyaKrayina SShADiyalnist antropolog politolog doslidnikAlma mater Kolumbijskij universitet Kolumbijskij universitet cherven 1984 Universitet Dzhonsa Gopkinsa cherven 1973 d cherven 1972 Zaklad Universitet Michiganu Kembridzhskij universitet Universitet Oksforda Universitet Michiganu Nacionalnij centr naukovih doslidzhen dNaukovij stupin doktor filosofiyiNaukovij kerivnik Margaret MidNagorodi d Nacionalna akademiya nauk SShAMolodi roki ta osvitaAtran narodivsya v Nyu Jorku v 1952 roci Buduchi studentom vin stav pomichnikom antropologa Margaret Mid v amerikanskomu muzeyi prirodnoyi istoriyi Otrimav doktorskij stupin z antropologiyi vid Kolumbijskogo universitetu Krim togo zakinchiv magistraturu iz socialnih vidnosin v Universiteti Dzhonsa Hopkinsa V 1974 roci u nogo vinikla superechka u Abatstvi Ruajomonu v Franciyi pro universalnist prirodi v lyudskij dumci j suspilstvi Sered inshih uchasnikiv buli lingvist Noam Chomski psiholog Zhan Piazhe antropolog Gregori Bejtson i Klod Levi Stros biologi Fransua Zhakob i Zhak Mono yaki zakinchili Garvard ta vvazhayutsya vazhlivoyu gilkoyu v rozvitku kognitivnoyi nauki Kar yeraAtran vikladav u Kembridzhskomu universiteti Yevrejskomu universiteti v Yerusalimi u Vishij shkoli v Parizhi i Koledzhi kriminalnogo pravosuddya Dzhon Dzheya v Nyu Jorku Vin ye naukovim direktorom v antropologiyi francuzkogo Nacionalnogo centru naukovih doslidzhen chlen Institutu Zhana Nikoda u Vishij normalnij shkoli Vin takozh ye profesorom derzhavnoyi politiki i psihologiyi v universiteti Michigana zasnovnikom i spivrobitnikom centru dlya virishennya nevirishuvanih konfliktiv v Oksfordskomu universiteti spivzasnovnikom ARTIS International DoslidzhennyaAtran eksperimentuvav na shlyahu vchenih i kategoriyi prostih lyudej ta rozdumuvav pro prirodu eksperimentuvav na kognitivnij ta evolyucijnij psihologiyi religiyi jogo robota bula shiroko vidana na mizhnarodnomu rivni v populyarnij presi v naukovih zhurnalah v riznomanitnih disciplinah Vin proinformuvav chleniv Kongresu SShA i spivrobitnikiv Radi nacionalnoyi bezpeki z dokumentami ta prezentaciyami takimi yak Viddanij aktor proti racionalnogo aktora v Svitovomu konflikti Porivnyalna anatomiya i evolyuciya globalnoyi merezhi terorizmu i Shlyahi do i vid nasilnickogo ekstremizmu Vin buv rannim kritikom amerikanskoyi intervenciyi v Irak i pogliblenosti zahoplennya v Afganistani Atran takozh buv lyutim protivnikom politichnoyi sprobi likviduvati derzhavne finansuvannya socialnoyi nauki stverdzhuyuchi sho ce maye virishalne znachennya dlya nacionalnih interesiv v tomu chisli innovaciyi i bezpeki v biznesi tehnologiyi medicini ta oboroni Peregovori pro konfliktAtran opublikuvav doslidzhennya pro mezhi racionalnogo viboru v politichnih i kulturnih konfliktah Vin pracyuvav nad doslidzhennyam togo yak politichni peregovori mozhut projti virogidnishe u bik zgodi Atran psihologi Dzheremi Dzhindzhes i Duglas Medin ta politolog Halil Shikaki proveli eksperiment doslidivshi 600 yevrejskih poselenciv na Zahidnomu berezi bilshe 500 palestinskih bizhenciv i bilshe 700 palestinskih studentiv polovina z yakih ototozhnyuyetsya z Hamas ta Palestinskim islamskim Dzhahadom Doslidniki rozdilili viprobovuvanih na tri grupi kozhna z yakih bula predstavlena z riznih gipotetichnih mirnih dogovoriv V bazovij grupi opituvanih bulo pokladeno rishennya dvoh derzhav pri yakomu izrayiltyani budut vivedeni z 99 Zahidnogo berega ale ne povinni poglinati palestinskih bizhenciv propoziciya vse ne tak prosto Dlya drugoyi grupi gipotetichni ugodi pidsolodzheni groshovoyu kompensaciyeyu vid SShA i Yevropejskogo Soyuzu napriklad milyard dolariv v rik protyagom sta rokiv abo garantiya togo sho lyudi budut zhiti v miri i procvitanni Z cimi solodkimi obicyankami nonabsolyutisti yak ochikuyetsya zberezhut svoyu opoziciyu nedovgo Ale absolyutisti vimusheni sposterigati za kompromisom tabu buli navit ti sho gotovi dijti do nasillya A dlya tretoyi grupi proponuyetsya isnuvannya dvoh derzhav sho dopovnyuyut voroga simvolichnoyu deklaraciyeyu v yakij voni porushuyut odnu zi svoyih svyashennih cinnostej V merezhi predstavleno zvernennya do izrayilskih poselenciv z tim sho palestinci vidmovlyatsya vid bud yakih pretenzij z prava na yih povernennya abo potribno bude viznati istorichne i zakonne pravo yevrejskogo narodu na Zemlyu Izrayilsku predstavleno dumki palestinciv sho Izrayil viznaye istorichne i zakonne pravo palestinciv na svoyu derzhavu i bude prositi probachennya za vsi obrazi prineseni palestinskomu narodovi abo viddast Zahidnij bereg na yakij yak voni vvazhayut mayut svyashenne pravo abo simvolichno priznayut istorichnu legitimnist prava na povernennya bez faktichno predstavlenogo yim Pidbivshi pidsumki vimog kognitivnij psiholog Stiven Pinker zrobiv visnovok na vidminu vid habariv groshej chi miru postupka vorogom simvolistichnogo sakralnogo znachennya osoblivo koli vin viznaye svyashenne znachennya z vlasnogo boku zmenshuye gniv absolyutistiv vidrazu i bazhannya shvaliti nasilstvo Atran pracyuvav z Radoyu bezpeki Organizaciyi Ob yednanih Nacij i brav uchast u konflikti v peregovorah na Blizkomu Shodi Polovi doslidzhennya terorizmuJogo roboti z ideologiyi i socialna evolyuciya transnacionalnogo terorizmu yaki vklyuchali v sebe polovi roboti z modzhahedami i yih pribichnikami v krayinah Yevropi Blizkogo Shodu Centralnoyi ta Pivdenno Shidnoyi Aziyi ta Pivnichnoyi Afriki viklikali zagalni pripushennya Kognitivnij psiholog Stiven Pinker privodit deyaki visnovki z Atrana takim chinom Daleko ne bezgramotni nici nigilistichni abo dushevnohvori teroristi vbivci yak pravilo osvicheni serednij klas zajmayutsya cim bez ochevidnoyi psihopatiyi Atran zrobiv visnovok sho bagato motiviv mozhna znajti v klanovomu altruyizmi Atran pokazuye sho HAMAS i inshi palestinski teroristichni grupuvannya trimayut na pryanikah zamist batoga abi sim ya terorista mala yih u viglyadi shedrih shomisyachnih stipendij svoyechasnih viplat i masovij prestizh v suspilstvi Atran pokazuye takozh sho teroristi smertniki mozhut buti zaluchenimi i bez cih stimuliv Imovirno najbilsh efektivnij prizov do muchenictva ce mozhlivist priyednatis do shaslivoyi grupi brativ Teroristichni lanki chasto pochinayutsya yak bandi bezrobitnih samotnih molodih lyudej yaki zibralis razom v kafe gurtozhitku futbolnomu klubi perukarni chi internet chatah i nespodivano znajshli sens svogo zhittya pragnennya do novogo zagonu Prihilnist do grupi pidsilyuye religiyu a ne lishe bukvalni obicyanki rayu prisutnye vidchuttya duhovnogo trepetu yake vihodit vid zanurennya sebe v hrestovij pohid prizov vidinnya abo dzhihad Atran pishe sho religiya takozh mozhe peretvoriti sebe i obov yazkovo privesti sebe v svyashenne znachennya ce dobre sho tomu ne mozhe protistoyati shos she vklyuchayuchi same zhittya Obov yazkovo mozhe buti dodatkovo pidigrita zhaga pomsti yaka u vipadku vojovnichogo Islamizmu prijmaye formu pomsti za shkodu i prinizhennya bud yakogo musulmanina v bud yakij tochci planeti v bud yakij chas v istoriyi abo za simvolistichni obrazi taki yak nayavnist nevirnih soldativ na svyashennij zemli Atran pidbiv pidsumki i visnovki svoyeyi roboti Koli vi divites na molodih lyudej yak ti hto viris shob pidirvati potyagi v Madridi v 2004 roci shob zrobiti zabij v londonskomu metro v 2005 roci nadiyutsya pidirvati avialajneri v nebi na shlyahu v SShA v 2006 i 2009 rokah i zdaleku abi vmerti vbivayuchi nevirnih v Iraku Afganistani Pakistani Yemeni i Somali koli vi divites na tih kogo voni obozhnyuyut yak yih organizuvati yaki uzi i sho nimi keruye todi vi bachite te sho nadihaye najnebezpechnishih teroristiv u sviti ne stilki Koran abo religijni vchennya yak zahoplyuyuchi prichini i prizov do dij yakij obicyaye slavu i povagu v ochah druziv i cherez druziv yihnyu vichnu povagu i pam yat u vsomu sviti voni nikoli ne budut zhiti shob nasolodzhuvatis Dzhihad ce urivnyuvanij robotodavec z rivnimi mozhlivostyami bratskij shvidkoprorivayuchij zahoplyuyuchij vidomij ta krutij Skott Atran svidchennya pered Senatom SShA Vidnosno Atranovogo analizu Islamskoyi derzhavi Iraku i Levanta yak revolyucijnogo ruhu vsesvitno istorichnogo masshtabu pismennik dlya New York Times vvazhaye Top antropolog v Parizhi hto spivstavlyav hto mav doslidzhennya sered nezadovolenoyi molodi z visnovkami vid takih neshozhih diyachiv yak Gitler Berk Darvin i Gobbs a takozh buv pilnim naglyadachem islamskoyi derzhavi v globalnomu arhipelagu dzhihada Vin stverdzhuye sho mi rozpustili ISIS na svij strah ta rizik i sho naspravdi mi bagato robimo abi spriyati yiyi rostu Dekotri jogo istorichni visnovki budut superechlivimi ale ce francuzkij intelektualizm v jogo najglibshih i najkorisnishih proyavah Os rozkazuyu anekdot koli Charli Chaplin i francuzkij kinorezhiser Rene Kler divilis Triumf voli 1935 vizualnij gimn nacionalnomu socializmu Leni Rifenshtalya Chaplin smiyavsya a Kler bula v zhahu poboyuyuchis sho yaksho b vono bulo pokazano bilsh shiroko vse mozhe buti vtracheno na Zahodi Hronika vishoyi osviti gazeta suprovodzhuye Atrana na fronti v borotbi proti ISIS v Iraku de vin i jogo doslidnicka grupa buli ocineni yak volya do borotbi sered bijciv Atran konkretizuye te sho vin nazivaye Posvyacheni aktorski ramki na vidminu vid standartnih Osnov racionalnogo aktora yaki mayut sakralne znachennya yaki mayut imunitet do materialu kompromisiv i posvidchennya sintezu povne zlittya osobistosti z Grupovoyu identichnistyu i yaki zlivayutsya v yedinu teoriyu i dayut poradi za pobittya ISIS Nauka govorit pro te sho svyashenni cinnosti krashi proti inshih svyashennih cinnostej kotri nadihayut viddanist abo rozsikayut plavlenu socialnu sitku Live nedokazane Yak vi proponuyete nastilki nadihayuchu alternativu Za yakim metodom cyu socialnu sitku rozdiliti Atran ne prikidavsya sho znaye vidpovidi ale ne dumayu sho sogodnishni sprobi tak zvanih countermessaging prirecheni na proval tomu sho ci povidomlennya ye beztilesnimi z socialnih merezh u yakih vtileni ideyi na dane zhittya Atran maye mozhlivist dlya zboru danih v umovah voennogo konfliktu de naukovi chvari napravleni v bik de isnuye majzhe vsezagalne zahoplennya mezhuyuche z obozhnyuvannyam Seriya eksperimentalnih doslidzhen napravlenih na Atrana i socialnogo psihologa Anhelya Gomesa provedena z zahoplenih ISIS bojovikiv bojovikiv robochoyi partiyi Kurdistanu RPK Peshmergu armiyi Iraku i arabskih Sunnitskih bojovikiv v Iraku a takozh tisyachi prostih gromadyan Yevropi Vona otrimala podalshij rozvitok i nadihnula avtora u cilespryamovanosti dopomogi v provedenni politichnih rishen dlya spilnoyi oboroni Z povidomlen z CNN Doslidniki viyavili tri vazhlivih faktori motivaciyi yak bojovikiv ISIS tak i tih hto boretsya z nimi gliboka prihilnist svyashennim cinnostyam gotovnist vidmovitis vid sim yi za ci cinnosti i sprijmannya duhovnoyi sili grupi abo spilnoti Atran kazav sho v nashomu materialnomu sviti mi nedoocinyuvali abo zmenshuvali duhovni vimiri lyudskoyi diyalnosti Robish tak todi rizikuyesh zalishiti sebe vidkritim dlya lyudej yaki keruyutsya bilsh glibokimi duhovnimi i svyashennimi cinnostyami i ya dumayu o ce najbilsha nebezpeka z yakoyu mi stikayemos Atran stverdzhuye v interv yu gazeti Washington post sho Nikoli v istoriyi tak malo lyudej ne viklikalo stilki strahu Vin i jogo kolegi ARTIS International stverdzhuyut Ne divlyachis na intensivni zusillya specsluzhb i bagatochislennih konferencij statej i knig fundamentalni aspekti terorizmu zalishayutsya nevidomimi sho viyavlyaye teroristiv do togo yak voni pochinayut diyati yak voni radikalizuvalis sho motivuye yih na diyi koli zh voni diyut yaki zahodi ye najbilsh efektivnimi Zusillya abi znajti vidpovidi ne vipravdalis chastkovo tomu sho politiki yak pravilo skladayut taku informaciyu v paradigmi u sferi zovnishnoyi politiki voyennoyi doktrini i kriminalnogo pravosuddya kozhne z yakih z serjoznimi nedolikami vidnosno terorizmu Atran i kolegi zaproponuvali alternativnij pidhid ruhomij teoretichno v ramkah polovih doslidzhen sho mistit v sobi bagato danih i informuye politiku zberigshi pri comu intelektualnu nezalezhnist Inshi robotiAtran provodit postijni doslidzhennya v Gvatemali Meksici j SShA na universalni i kulturno specifichni aspekti katalogizaciyi biologichnogo i ekologichnogo mislennya i prijnyattya rishen sered majya i inshih korinnih amerikanciv Atranovi debati z Semom Harrisom Denom Dennetom Richardom Dokinzom i inshimi v 2006 roci za viru simpoziumu v mezhah rozsudu i rol religiyi v suchasnomu suspilstvi pidkreslili vidminnosti mizh cimi avtorami yaki rozglyadayut religiyu yak principovo nepravdivu i politichno ta socialno represivnu i Atran yedinij hto bachit mozhlivist falsifikaciyi absurdnih religijnih perekonan yak istorichno virishalne znachennya dlya formuvannya krupno masshtabnih spilnot i aktualni motivatori dlya konfliktu i spivrobitnictva BibliografiyaAvtor Fondements de l histoire naturelle Bruxelles Editions Complexe 1986 Pp 244 ISBN 2 87027 180 8 Cognitive Foundations of Natural History Towards an Anthropology of Science Cambridge University Press 1993 ISBN 978 0 521 43871 1 In Gods We Trust The Evolutionary Landscape of Religion Oxford University Press 2002 ISBN 978 0 19 803405 6 Talking to the Enemy Faith Brotherhood and the Un Making of Terrorists HarperCollins 2010 ISBN 978 0 06 202074 1 L Etat islamique est une revolution Les Liens Qui Liberent Editions 2016 ISBN 979 1020903983 Spivavtor i redaktor Histoire du concept d espece dans les sciences de la vie ed 1987 Folkbiology ed with Douglas Medin 1999 Plants of the Peten Itza Maya with Ximena Lois and Edilberto Ucan Ek 2004 The Native Mind and the Cultural Construction of Nature with Douglas Medin 2008 Values Empathy and Fairness Across Social Barriers ed Annals of the New York Academy of Sciences with Oscar Vilarroya Arcadi Navarro Kevin Ochsner and Adolf Tobena 2009 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 131454773 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Persej 2005 d Track Q252430V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Scott Atran angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad