Скотарство ацтеків — одна з галузей економіки Ацтекської імперії. Не набула значного розвитку внаслідок геокліматичних та біологічних особливостей тогочасної Месоамерики, тому становила собою дещо вдосконалене рибальство, полювання та розвинене птахівництво.
Особливості
Для ацтеків були характерні малі масштаби доместикації худоби. В доіспанський період в'ючних тварин у ацтекських господарствах не було через відсутність підхожих диких видів у самій природі. Тому нестачу жирів тваринного походження заміняли продукти птахівництва, рибальства і полювання.
У домашньому господарстві жителів імперії були представлені індички (huexolotl, cihuatotolin), 4-5 видів перепелів, качки. Для цілорічного отримання пір'я для ремесла, а також через невміння довго зберігати забиту птицю, виловлених диких і домашніх птахів утримували разом.
Розвиток птахівництва було значним, оскільки на ринках великих міст, насамперед Теночтітлана, існували були спеціальні пташині ряди, де продавалися яйця, продукти птахівництва, живі свійські та дикі птахи.
Полювання на птахів практикувалася скрізь, особливо на озерах у Мексиканській долині. Тепотслан, містечко на західному березі оз. Тескоко, іспанці навіть називали «качиним містом».
Рибальство було розвинене на всіх річках і озерах. Населення абсолютно всіх прибережних або острівних поселень оз. Тескоко займалося їм, а для деяких з них воно було навіть основним заняттям. Рибальським центром вважалася Чіконаутла, що розташовувалася на східному узбережжі оз. Тескоко. Там жило дуже багато професійних рибалок.
Окрім озерного та річкового рибальства, в ацтеків існувало морське рибальство. На ринках рибу продавали в різних видах: свіжої, солоної, копченої; торгували й ікрою.
М'ясо окрім полювання ацтеки отримували завдяки розведенню маленьких собак без густої шерсті — chichi або itzcuihtli. Вирощуючи їх, ацтеки перш кастрували тварин. Це була єдина свійська тварина в часи імперії. Ацтеки продовжували використовувати собак в їжу і деякий час після Конкісти, хоча робилося це головним чином у зв'язку зі святом, наприклад, хрещенням дитини або весіллям. У зв'язку з цим частка м'ясної їжі в раціоні ацтеків становила 1 %.
Джерела
- Townsend, Richard F. (2000). The Aztecs (2nd edition, revised ed.). London: Thames & Hudson.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skotarstvo actekiv odna z galuzej ekonomiki Actekskoyi imperiyi Ne nabula znachnogo rozvitku vnaslidok geoklimatichnih ta biologichnih osoblivostej togochasnoyi Mesoameriki tomu stanovila soboyu desho vdoskonalene ribalstvo polyuvannya ta rozvinene ptahivnictvo OsoblivostiDlya actekiv buli harakterni mali masshtabi domestikaciyi hudobi V doispanskij period v yuchnih tvarin u actekskih gospodarstvah ne bulo cherez vidsutnist pidhozhih dikih vidiv u samij prirodi Tomu nestachu zhiriv tvarinnogo pohodzhennya zaminyali produkti ptahivnictva ribalstva i polyuvannya U domashnomu gospodarstvi zhiteliv imperiyi buli predstavleni indichki huexolotl cihuatotolin 4 5 vidiv perepeliv kachki Dlya cilorichnogo otrimannya pir ya dlya remesla a takozh cherez nevminnya dovgo zberigati zabitu pticyu vilovlenih dikih i domashnih ptahiv utrimuvali razom Rozvitok ptahivnictva bulo znachnim oskilki na rinkah velikih mist nasampered Tenochtitlana isnuvali buli specialni ptashini ryadi de prodavalisya yajcya produkti ptahivnictva zhivi svijski ta diki ptahi Polyuvannya na ptahiv praktikuvalasya skriz osoblivo na ozerah u Meksikanskij dolini Tepotslan mistechko na zahidnomu berezi oz Teskoko ispanci navit nazivali kachinim mistom Ribalstvo bulo rozvinene na vsih richkah i ozerah Naselennya absolyutno vsih priberezhnih abo ostrivnih poselen oz Teskoko zajmalosya yim a dlya deyakih z nih vono bulo navit osnovnim zanyattyam Ribalskim centrom vvazhalasya Chikonautla sho roztashovuvalasya na shidnomu uzberezhzhi oz Teskoko Tam zhilo duzhe bagato profesijnih ribalok Okrim ozernogo ta richkovogo ribalstva v actekiv isnuvalo morske ribalstvo Na rinkah ribu prodavali v riznih vidah svizhoyi solonoyi kopchenoyi torguvali j ikroyu M yaso okrim polyuvannya acteki otrimuvali zavdyaki rozvedennyu malenkih sobak bez gustoyi shersti chichi abo itzcuihtli Viroshuyuchi yih acteki persh kastruvali tvarin Ce bula yedina svijska tvarina v chasi imperiyi Acteki prodovzhuvali vikoristovuvati sobak v yizhu i deyakij chas pislya Konkisti hocha robilosya ce golovnim chinom u zv yazku zi svyatom napriklad hreshennyam ditini abo vesillyam U zv yazku z cim chastka m yasnoyi yizhi v racioni actekiv stanovila 1 DzherelaTownsend Richard F 2000 The Aztecs 2nd edition revised ed London Thames amp Hudson ISBN 0 500 28132 7