Скорик Семен

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Скорик.

Скорик Семен (1855 року в м. Ізюмі Харківської губернії — початку XX ст. Костянтиноград (тепер м. Красноград) Харківської області)

З життєпису

Двоюрідний брат полтавського кобзаря Дмитра Скорика. Учень зіньківського кобзаря Хведора Холодного. Кобзарював довгий час в Ізюмському і Барвінківському повітах, але, урешті-решт оселився в Костянтинограді. Незрячі кобзарі говорили П. Мартиновичу, що Хведір Холодний «здав свою гру» Семенові Скорику з Харківської губернії. Той «забрав його гру». Помер С. Скорик на початку XX ст. у Костянтинограді (тепер м. Красноград Харківської області)

Джерела

• Мішалов, В. і М. Українські кобзарі-бандуристи — Сідней, Австралія, 1986—106с.
• Черемський, К. П. Повернення традиції / К. Черемський. — Х.: Центр Леся Курбаса. — 1999. — 288 с.
• Черемський, К. П. Шлях звичаю / — Х.: Глас. — 2002. — 444 с.
• Жеплинський Б. М., Ковальчук Д. Б. Українські кобзарі, бандуристи, лірники. Енциклопедичний довідник. — Львів : Галицька видавнича спілка, 2011. — С. 236