Мико́ла Миха́йлович Скоморо́хов (19 травня 1920, село Лапоть, нині село Білогірське Красноармійського району Саратовської області,Росія — 14 жовтня 1994, місто Моніно, Росія) — радянський військовий діяч, двічі Герой Радянського Союзу, заслужений військовий льотчик СРСР (1971), маршал авіації (1981). Один з найкращих радянських асів-винищувачів німецько-радянської війни під кінець якої був командиром ескадрильї 31-го винищувального авіаційного полку (295-а винищувальна авіадивізія, 9-й змішаний авіакорпус, 17-а повітряна армія, 3-й Український фронт). Депутат Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань (у 1963—1974 роках).
Микола Михайлович Скоморохов | |
---|---|
рос. Николай Михайлович Скоморохов | |
Народження | 19 травня 1920 с. Лапоть, (нині Саратовська область, Росія) |
Смерть | 14 жовтня 1994 (74 роки) Моніно автомобільна аварія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Освіта | Військова академія Генерального штабу (1958), Краснодарське вище військове авіаційне училище льотчиків (березень 1942) і Військова академія імені М. В. Фрунзе (1949) |
Роки служби | 1940–1992 |
Партія | КПРС |
Звання | Маршал авіації |
Командування | Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Скоморохов Микола Михайлович у Вікісховищі |
Життєпис
Народився 19 травня 1920 року в селі Лапоть (нині село Білогірське Красноармійського району Саратовської області) в селянській родині. Росіянин. У 1930 році з сім'єю переїхав до Астрахані. До 1935 року навчався в середній школі, потім закінчив школу ФЗУ. Працював слюсарем і токарем на астраханському суднобудівному заводі імені III-го Інтернаціоналу, закінчив бібліотечний технікум. З 1939 року одночасно вчився і в Астраханському аероклубі.
У грудні 1940 року призваний в Червону Армію Золотовским районним військкоматом АРСР німців Поволжя. У березні 1942 року закінчив Батайську військово-авіаційну школу пілотів імені О. К. Сєрова (з жовтня 1941 року діяла в евакуації в Азербайджанській РСР). Служив у запасному авіаційному полку ВПС Закавказького військового округу (Баку).
У діючій армії на фронтах німецько-радянської війни старший пілот 164-го винищувального авіаційного полку 295-ї винищувальної авіаційної дивізії старший сержант М. М. Скоморохів з кінця листопада 1942 року — коли почав робити бойові вильоти з аеродрому міста Адлер. У січні 1943 року здобув першу перемогу над ворогом. Наприкінці 1943 року переведений в 31-й винищувальний авіаполк тієї ж дивізії. З 1943 року — командир ланки, з березня 1944 — заступник командира, а з жовтня 1944 — командир ескадрильї. Воював у складі 5-й і 17-ї повітряних армій на Закавказькому, Північно-Кавказькому, з травня 1943 — на Південно-Західному, з жовтня 1943 — на 3-му Українському фронтах. Брав, участь в обороні та визволенні Кавказу, звільнення України, Молдавії, Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщини, Чехословаччини, розгромі ворога на території Австрії. Член ВКП(б) з 1943 року.
До 28 грудня 1944 виконав 483 бойових вильоти, під час яких він збив особисто 25 і у складі групи 8 літаків противника, а також штурмовими діями знищив: 3 літаки супротивника, 11 автомашин, 13 візків з боєприпасами, 1 склад з пальним, 9 залізничних вагонів.
За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і геройство указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 лютого 1945 капітану Скоморохову Миколі Михайловичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка».
У боях за місто Будапешт (Угорщина) капітан Скоморохов М. М. збив 2 літаки з «діамантової ескадри» гітлерівських військово-повітряних сил. До березня 1945 року виконав 520 бойових вильотів, у повітряних боях збив особисто 35 літаків ворога.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 майор Скоморохов Микола Михайлович удостоєний другої медалі «Золота Зірка».
Всього під час німецько-радянської війни Н. М. Скоморохів здійснив 605 бойових вильотів, провів більше 130 повітряних боїв, збив особисто 46 фашистських літаків і 8 літаків в групі, а також знищив на землі 3 бомбардувальники супротивника. Неймовірно, але сам Скоморохов жодного разу не був поранений, його літак не горів, чи не був збитий, за всю війну не отримав жодної пробоїни.
У повоєнні роки продовжив службу в Радянській Армії. У 1949 році закінчив Військову академію імені М. В. Фрунзе. З листопада 1949 року — командир 111-го гвардійського винищувального авіаційного полку. З квітня 1952 року — заступник командира, а з січня 1954 року — командир винищувальної авіаційної дивізії у ВПС Забайкальського військового округу.
У 1958 році закінчив Військову академію Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
З жовтня 1958 року — перший заступник командира, з лютого 1961 — командир винищувального авіаційного корпусу. З квітня 1968 року — командувач 69-ї повітряної армії, з квітня 1972 року — командувач 17-ї повітряної армії. Генерал-полковник авіації (1972).
З серпня 1973 року — начальник Військово-повітряної академії імені Ю.Гагаріна. З серпня 1988 року — військовий інспектор-радник Групи генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР. З травня 1992 року — у відставці. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 6—8-го скликань (1962—1974).
Жив у Москві. З 1992 року — голова Російського Комітету ветеранів війни та військової служби. Автор понад 140 наукових праць, кількох військових підручників, двох книг мемуарів і двох повістей. Трагічно загинув в автомобільній катастрофі 14 жовтня 1994 в місті Моніно Московської області. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі (ділянка 11).
Вшанування пам'яті
Бронзовий бюст двічі Героя Радянського Союзу М. М. Скоморохова в 1953 році встановлено в його рідному селі. Ім'ям Героя названа середня школа в і Астрахані.
Посилання
- Біографія на сайті «Красные соколы» [ 1 квітня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Фотографії Н. М. Скоморохова в 31 ІАП [ 6 березня 2019 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Skomorohov Miko la Miha jlovich Skomoro hov 19 travnya 1920 19200519 selo Lapot nini selo Bilogirske Krasnoarmijskogo rajonu Saratovskoyi oblasti Rosiya 14 zhovtnya 1994 misto Monino Rosiya radyanskij vijskovij diyach dvichi Geroj Radyanskogo Soyuzu zasluzhenij vijskovij lotchik SRSR 1971 marshal aviaciyi 1981 Odin z najkrashih radyanskih asiv vinishuvachiv nimecko radyanskoyi vijni pid kinec yakoyi buv komandirom eskadrilyi 31 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 295 a vinishuvalna aviadiviziya 9 j zmishanij aviakorpus 17 a povitryana armiya 3 j Ukrayinskij front Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 6 8 go sklikan u 1963 1974 rokah Mikola Mihajlovich Skomorohovros Nikolaj Mihajlovich SkomorohovNarodzhennya19 travnya 1920 1920 05 19 s Lapot nini Saratovska oblast Rosiya Smert14 zhovtnya 1994 1994 10 14 74 roki Monino avtomobilna avariyaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSROsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu 1958 Krasnodarske vishe vijskove aviacijne uchilishe lotchikiv berezen 1942 i Vijskova akademiya imeni M V Frunze 1949 Roki sluzhbi1940 1992PartiyaKPRSZvannya Marshal aviaciyiKomanduvannyaVijskovo povitryana akademiya imeni Yu O GagarinaVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za bojovi zaslugi Skomorohov Mikola Mihajlovich u VikishovishiZhittyepisNarodivsya 19 travnya 1920 roku v seli Lapot nini selo Bilogirske Krasnoarmijskogo rajonu Saratovskoyi oblasti v selyanskij rodini Rosiyanin U 1930 roci z sim yeyu pereyihav do Astrahani Do 1935 roku navchavsya v serednij shkoli potim zakinchiv shkolu FZU Pracyuvav slyusarem i tokarem na astrahanskomu sudnobudivnomu zavodi imeni III go Internacionalu zakinchiv bibliotechnij tehnikum Z 1939 roku odnochasno vchivsya i v Astrahanskomu aeroklubi U grudni 1940 roku prizvanij v Chervonu Armiyu Zolotovskim rajonnim vijskkomatom ARSR nimciv Povolzhya U berezni 1942 roku zakinchiv Batajsku vijskovo aviacijnu shkolu pilotiv imeni O K Syerova z zhovtnya 1941 roku diyala v evakuaciyi v Azerbajdzhanskij RSR Sluzhiv u zapasnomu aviacijnomu polku VPS Zakavkazkogo vijskovogo okrugu Baku U diyuchij armiyi na frontah nimecko radyanskoyi vijni starshij pilot 164 go vinishuvalnogo aviacijnogo polku 295 yi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi starshij serzhant M M Skomorohiv z kincya listopada 1942 roku koli pochav robiti bojovi viloti z aerodromu mista Adler U sichni 1943 roku zdobuv pershu peremogu nad vorogom Naprikinci 1943 roku perevedenij v 31 j vinishuvalnij aviapolk tiyeyi zh diviziyi Z 1943 roku komandir lanki z bereznya 1944 zastupnik komandira a z zhovtnya 1944 komandir eskadrilyi Voyuvav u skladi 5 j i 17 yi povitryanih armij na Zakavkazkomu Pivnichno Kavkazkomu z travnya 1943 na Pivdenno Zahidnomu z zhovtnya 1943 na 3 mu Ukrayinskomu frontah Brav uchast v oboroni ta vizvolenni Kavkazu zvilnennya Ukrayini Moldaviyi Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Ugorshini Chehoslovachchini rozgromi voroga na teritoriyi Avstriyi Chlen VKP b z 1943 roku Do 28 grudnya 1944 vikonav 483 bojovih viloti pid chas yakih vin zbiv osobisto 25 i u skladi grupi 8 litakiv protivnika a takozh shturmovimi diyami znishiv 3 litaki suprotivnika 11 avtomashin 13 vizkiv z boyepripasami 1 sklad z palnim 9 zaliznichnih vagoniv Za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya na fronti borotbi z nimeckimi zagarbnikami i proyavleni pri comu vidvagu i gerojstvo ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 23 lyutogo 1945 kapitanu Skomorohovu Mikoli Mihajlovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka U boyah za misto Budapesht Ugorshina kapitan Skomorohov M M zbiv 2 litaki z diamantovoyi eskadri gitlerivskih vijskovo povitryanih sil Do bereznya 1945 roku vikonav 520 bojovih vilotiv u povitryanih boyah zbiv osobisto 35 litakiv voroga Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 major Skomorohov Mikola Mihajlovich udostoyenij drugoyi medali Zolota Zirka Vsogo pid chas nimecko radyanskoyi vijni N M Skomorohiv zdijsniv 605 bojovih vilotiv proviv bilshe 130 povitryanih boyiv zbiv osobisto 46 fashistskih litakiv i 8 litakiv v grupi a takozh znishiv na zemli 3 bombarduvalniki suprotivnika Nejmovirno ale sam Skomorohov zhodnogo razu ne buv poranenij jogo litak ne goriv chi ne buv zbitij za vsyu vijnu ne otrimav zhodnoyi proboyini U povoyenni roki prodovzhiv sluzhbu v Radyanskij Armiyi U 1949 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu imeni M V Frunze Z listopada 1949 roku komandir 111 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku Z kvitnya 1952 roku zastupnik komandira a z sichnya 1954 roku komandir vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi u VPS Zabajkalskogo vijskovogo okrugu U 1958 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil SRSR Z zhovtnya 1958 roku pershij zastupnik komandira z lyutogo 1961 komandir vinishuvalnogo aviacijnogo korpusu Z kvitnya 1968 roku komanduvach 69 yi povitryanoyi armiyi z kvitnya 1972 roku komanduvach 17 yi povitryanoyi armiyi General polkovnik aviaciyi 1972 Z serpnya 1973 roku nachalnik Vijskovo povitryanoyi akademiyi imeni Yu Gagarina Z serpnya 1988 roku vijskovij inspektor radnik Grupi generalnih inspektoriv Ministerstva oboroni SRSR Z travnya 1992 roku u vidstavci Obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR 6 8 go sklikan 1962 1974 Zhiv u Moskvi Z 1992 roku golova Rosijskogo Komitetu veteraniv vijni ta vijskovoyi sluzhbi Avtor ponad 140 naukovih prac kilkoh vijskovih pidruchnikiv dvoh knig memuariv i dvoh povistej Tragichno zaginuv v avtomobilnij katastrofi 14 zhovtnya 1994 v misti Monino Moskovskoyi oblasti Pohovanij u Moskvi na Novodivichomu kladovishi dilyanka 11 Vshanuvannya pam yatiBronzovij byust dvichi Geroya Radyanskogo Soyuzu M M Skomorohova v 1953 roci vstanovleno v jogo ridnomu seli Im yam Geroya nazvana serednya shkola v i Astrahani PosilannyaBiografiya na sajti Krasnye sokoly 1 kvitnya 2014 u Wayback Machine ros Fotografiyi N M Skomorohova v 31 IAP 6 bereznya 2019 u Wayback Machine ros