Віктор Єгорович Скомороха нар 7 лютого 1941 радянський і український суддя кандидат юридичних наук професор Голова Конст

Віктор Єгорович Скомороха (нар. 7 лютого 1941) — радянський і український суддя, кандидат юридичних наук, професор. Голова Конституційного суду України (1999—2002).

Скомороха Віктор Єгорович

3-й Голова Конституційного суду України

19 жовтня 1999 — 18 жовтня 2002

Попередник:

Тимченко Іван Артемович

Наступник:

Селівон Микола Федосович

Народження:

7 лютого 1941 (83 роки)
Матросове, Солонянський район, Дніпропетровська область, Українська РСР

Країна:

СРСР →

Україна

Освіта:

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Ступінь:

кандидат юридичних наук

Нагороди:

Біографія

Народився 7 лютого 1941 року в селі Матросове Солонянського району на Дніпропетровщині.

З 1959 по 1960 рік — шофер у колгоспі «Жовтнева революція», у 1960—1963 роках служив в армії.

У 1963—1967 роках навчався у Харківському юридичному інституті.

У 1967 році починає працювати суддею Краснолуцького міського народного суду на Луганщині, з 1970 року — суддя Луганського обласного суду.

1976 року обирається суддею Верховного Суду України. Має вищий кваліфікаційний клас судді.

У 1996—1999 роках — секретар Колегії суддів у справах за конституційними поданнями і зверненнями.

У вересні 1996 року на третьому (позачерговому) з'їзді суддів України призначений суддею Конституційного Суду України, у 1999 році був обраний Головою Конституційного Суду України на період з 1999 по 2002 рік.

У 2001 році захистив дисертацію кандидата юридичних наук на тему: «Конституційний Суд України в механізмі державної влади». У 2003 було присвоєно вчене звання професор.

Припинив повноваження судді Конституційного Суду України з 19 жовтня 2005 року.

З 2006 року — член Комісії державних нагород і геральдики.

Науковий доробок

Автор близько 50 публікацій, присвячених аналізові та застосуванню законодавства, захисту прав людини. 1999 року вийшли друком кримінально-публіцистичні нариси «Пам'ять і біль». У 2007 році вийшла друком книга "Конституційна юрисдикція в Україні: проблеми теорії, методології і практики". Брав участь у підготовці проєктів Концепції судової реформи в Україні, Закону про статус суддів, проєкту Кримінального кодексу та низки інших законопроєктів.

Нагороди

орден «За заслуги» І ступеня (25 жовтня 2002) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою установленні конституційного судочинства, вагомі трудові здобутки;
орден «За заслуги» ІІ ступеня (4 жовтня 2000) — за вагомий особистий внесок у реалізацію державної правової політики, заслуги у зміцненні законності і правопорядку, високий професіоналізм;
медаль «Ветеран праці»;
заслужений юрист України (грудень 1995);
Хрест пошани «За відродження України» II ступеня.

Примітки

. dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
. www.ccu.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
. irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
ZakonOnline (25 жовтня 2002). . zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.
. zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

Джерела

(укр.). Конституційний суд України. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 1 грудня 2019.

Це незавершена стаття про юриста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] . dovidka.com.ua. Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

[:1-2] . www.ccu.gov.ua. Архів оригіналу за 21 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

[3] . irbis-nbuv.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

[4] ZakonOnline (25 жовтня 2002). . zakononline.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.

[5] . zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 16 грудня 2019.