Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою Скибинці Скиби нці село в Україні у Пирятинській міській гр

Скибинці (Лубенський район)

Скибинці (Лубенський район)
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Скибинці.

Скиби́нці — село в Україні, у Пирятинській міській громаді Лубенського району Полтавської області. Населення становить 120 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Куріньківська сільська рада.

село Скибинці
image
Вид на вулицю в селі Скибинці
Вид на вулицю в селі Скибинці
Країна image Україна
Область Полтавська область
Район Лубенський район
Громада Пирятинська міська громада
Код КАТОТТГ UA53040090390040722
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1678
Населення 120
Поштовий індекс 37124
Телефонний код +380 5340
Географічні дані
Географічні координати 50°11′26″ пн. ш. 32°41′57″ сх. д. / 50.19056° пн. ш. 32.69917° сх. д. / 50.19056; 32.69917Координати: 50°11′26″ пн. ш. 32°41′57″ сх. д. / 50.19056° пн. ш. 32.69917° сх. д. / 50.19056; 32.69917
Середня висота
над рівнем моря 		99 м
Місцева влада
Адреса ради 37000, Полтавська обл., Лубенський р-н, м. Пирятин, вул. Соборна, 42
Карта
image
image
Скибинці
image
image
Скибинці
Мапа

image Скибинці у Вікісховищі

Географія

Село Скибинці розташоване на лівому березі річки Удай, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Шкурати, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Нетратівка, на протилежному березі — село Карпилівка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера. Площа села становить 117,3 га.

У Скибинцях ростуть 7 дубів обхватом від 3,2 до 4,2 м. Вік дерев оцінюється в понад 350 років. 17 червня 2010 року 30 сесія Чорнухинської районної ради 5-го скликання ухвалила рішення про створення ботанічної пам'ятки природи місцевого значення «Скибинські дуби».

Скибинці складаються із трьох частин (кутків): «хутора», «новоселівки» і «села».

Історія села

Кінець XVII—XVIII ст.

Перша писемна згадка про село датується 20-ми роками XVIII ст., проте один із документів XVIII ст. засвідчує існування Скибинців ще у XVII ст. У кількох збережених аркушах Рум'янцевського опису Малоросії за 1768 р., що стосуються села Скибинці, здійснено перепис сім'ї та господарства місцевого козака Корнія Назаренка. Як зазначено у переписі, Корній на час проведення ревізії мав 90 років і був уродженцем Скибинців. Для того часу ставлення людей до свого віку було іншим, ніж нині: більшість не знала свого точного часу народження і часто під час переписів і ревізій називала приблизні «округлені» дати, нерідко додаючи собі від кількох до десятка років (іноді й більше). Очевидно Корній Назаренко народився у 80-90-х роках XVII ст. і саме — в Скибинцях, що свідчить про існування села в останній чверті XVII ст.

Існує дві версії щодо походження назви села. Перша пов'язана із прізвищем козака-засновника села — Скиби. Ця версія спирається на згадки у переписах XVIII ст. серед жителів сусіднього містечка Куріньки козаків зі згаданим прізвищем. Проте не виключено, що Скибинці було засновано переселенцями одного із однойменних сіл на Правобережжі. У другій половині XVII ст. відбувалося масове переселення населення із зазначеного регіону, що був основним театром бойових дій за часів Хмельниччини і Руїни. Не виключено, що село над Удаєм завдячує своїй назві якомусь із правобережних тезок. Так, двоє Скибинців є на Вінниччині (Погребищенський та Тростянецький райони), ще одні — в Тетіївському районі Київщини.

Перші більш-менш докладні відомості про Скибинці містить Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку 1729—1731 рр. Згідно цього джерела, у першій третині XVIII ст. в селі налічувалося 14 селянських дворів. Козацьких дворів, як видно з наступних переписів і ревізій, було дещо менше. Очевидно, що вже на 1730-х рр. у селі було близько 25 господарств.

У 1730—1760-х рр. було здійснено ще ряд ревізій Скибинців. Серед родин, що проживали в селі, згадуються: Назаренки, Гриненки (Грині), Бухали, Мироненки, Ясочки, Ющенки, Дерев'янки, Андрущенки, Костенки, Палахотнюки, Пластуненки, Стеценки. Від часу свого заснування, Скибинці входили до складу Чорнухинської сотні, а з 1757 р. — Куріньківської сотні Лубенського полку. Судячи з переписів, власних отамана і війта в селі не було, а управління козаками і селянами здійснювалося курінськими урядниками. З 1752 р. скибинські селяни потрапили в залежність від генерального осавула Якова Дем'яновича Якубовича (? — 1757 р.). Село було надано представнику генеральної старшини «на ранг» (допоки ніс службу, допоки була маєтність), так як після його смерті селяни знову стали «казенними» (тобто залежними тільки від держави).

На 1781 р. у Скибинцях зазначено 26 хат, в яких мешкали родини козаків, ще в 4-х будинках проживали підсусідки. Селянських хат зазначено в переписі 48. У 1787 р. в селі було засвідчено 123 «душі чоловічої статі», тобто загалом населення села нараховувало близько 300 чол.

ХІХ-початок ХХ ст.

До початку ХХ ст. населення села суттєво зросло. Так, станом на 1910 рік у Скибинцях нараховувалося 589 мешканців. У 1899 році в селі, на кошти місцевого лікаря Євтихія Костенка, відкрили однокомплектне початкове народне училище, а в 1900 р. — Скибинський сільський банк, який обслуговував села Скибинці, Нетратівку, Шкурати і Куріньку. При народному училищі діяла майстерня, в якій навчали охочих виготовляти кошики з рогозу.

У 1903 році в селі відкрили будівлю земської школи, збудованої на кошти мецената Євтихія Костенка.

ХХ ст.

Під час подій 1917—1921 рр. влада у Скибинцях змінювалася кілька разів. Остаточно утвредися радянській владі в районі вдалося лише 1919 р., при цьому на території Чорнухинщини до середени 1920-х років діяли партизанські загони, які боролися проти більшовиків.

В 1932—1933 рр. багато жителів села померло під час Голодомору. П'ятьох скибинців було репресовано. Одного із них, лікаря Василя Голуба(1930—1937 рр.) розстріляли.

image
Пам'ятний знак померлим в роки Голодомору

18 вересня 1941 року село було окуповане німцями, в 17 вересня 1943 р. — звільнене підрозділами Червоної армії. Багато жителів села було мобілізовано до червоної армії влітку 1941 р. та вивезено до Німеччини в 1942—1943 рр. Так, на 1 січня 1943 р. в селі із 493 чол. населення дітей до 14 р. було 151, а у віці від 18 до 45 р.: чоловіків –22, жінок від 18 до 40 р. — 56. На фронті загинуло 52 уродженці села (серед них 16 Назаренків, по 6 Довженків і Криворотьків, 5 Тищенків і 3 Єщенків).

У вересні 1990 р. в с. Скибинці з ініціативи жителя села І. Коляди було відкрито курган Скорботи в пам'ять жертвам Голодомору 1932—1933 рр.. Це був один перших пам'ятних знаків жертвам Голодомору в Україні.

Сучасність

Станом на 2017 рік у селі проживає близько 120 мешканців.

Жителі Скибинців переважно займаються сільським господарством, зокрема утриманням корів і продажем молока. У селі є пилорама.

У Скибинцях діє фельдшерської-акушерський пункт (працює 1-2 дні на тиждень).

На березі річки Удай є пляж, на якому обладнано місця для відпочинку.

У Скибинцях є невеликий магазин. Кілька разів на тиждень до села приїжджає автокрамниця.

Діти із села навчаються у школі в селі Курінька (школу в Скибинцях було закрито 2000-х роках).

Власниками частини будинків в селі є дачники, які влітку відпочивають в сільській місцевості на березі річки Удай.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області», село увійшло до складу Пирятинської міської громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно - територіальної реформи та ліквідації Питятинського району, село увійшло до складу новоутвореного Лубенського району.

Релігійне життя

У XVIII-ХХ ст. власної церкви в селі не було.

Жителі села належали до приходу Воскресенської церкви містечка Курінька.

Окрім того, в межах Курінської сотні у XVIII ст. діяв Свято-Троїцький Красногірський Чорнуський монастир, до якого можна було дістатися як сухопутним, так і водним шляхом (по річці Удай).

При монастирі було 2 церкви: Свято-Троїцька та Різдва Іоана Предтечі.

Також неподалік, у селі Дейманівка був, «приписний» до Густинського монастиря, Ризоположенський скит.

В роки радянської влади Воскресенську церкву в селі Курінька було закрито.

image
Хрестовоздвиженська церква у селі Скибинці

У 2008 році у релігійне свято Воздвиження у Скибинцях встановили й освятили хрест, заклавши початок спорудження церкви. Будівництво обійшлося у 120 тис. грн., 32 тис. з яких зібрала сама громада, решту дали спонсори.

Церкву будували місцеві жителі. Уродженці Скибинців Шияни, які нині проживають у Білій Церкві, безкоштовно зробили проект храму.

Освячення Хрестовоздвиженської церкви відбулося 27 вересня 2016 року за участі протоієрея Свято-Покровської церкви Чорнух Іоана (Бондара).

Світлини села

  • image
  • image
  • image
  • image
  • image

Також

Примітки

  1. ЦДІАК України. — Фонд 57. — Спр.424. — Арк. 170—172зв.
  2. Генеральне слідство про маєтності Лубенського полку / Український архів — Том.4, Київ, 1931. — С.32, 54.
  3. Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: «Стилос», 2009. — С. 425.
  4. Описи Київського Намісництва 70—80 років XVIII ст. — К. 1989. — С. 119.
  5. Там само. — С. 271.
  6. Булда М. Край Григорія Сковороди. — Гадяч, 2013. — С. 125.
  7. Там само. — С. 246.
  8. . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 3 квітня 2021.
  9. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  10. Прокоп'юк О. Б. Київська митрополія: топографія посвят. — К., 2012. — С.164.
  11. Франчук Марина. У Скибинцях відкрили церкву, яку будували 8 років // Події та коментарі (3.10.2016).

Джерела та література

  • Булда М. Край Григорія Сковороди. — Гадяч, 2013. — 320 с.
  • Кривошея В. В., Кривошея І. І., Кривошея О. В. Неурядова старшина Гетьманщини. — К.: «Стилос», 2009. — 432 с.
  • Описи Київського намісництва 70—80-х років XVIII ст. / Упорядник Г. Болотова. — Київ, 1989. — 392 с.
  • .

Посилання

  • Погода в селі Скибинці


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Skibinci Skibi nci selo v Ukrayini u Piryatinskij miskij gromadi Lubenskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Naselennya stanovit 120 osib Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Kurinkivska silska rada selo Skibinci Vid na vulicyu v seli SkibinciVid na vulicyu v seli Skibinci Krayina Ukrayina Oblast Poltavska oblast Rajon Lubenskij rajon Gromada Piryatinska miska gromada Kod KATOTTG UA53040090390040722 Oblikova kartka kartka Osnovni dani Zasnovane 1678 Naselennya 120 Poshtovij indeks 37124 Telefonnij kod 380 5340 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 11 26 pn sh 32 41 57 sh d 50 19056 pn sh 32 69917 sh d 50 19056 32 69917 Koordinati 50 11 26 pn sh 32 41 57 sh d 50 19056 pn sh 32 69917 sh d 50 19056 32 69917 Serednya visota nad rivnem morya 99 m Misceva vlada Adresa radi 37000 Poltavska obl Lubenskij r n m Piryatin vul Soborna 42 Karta Skibinci Skibinci Mapa Skibinci u VikishovishiGeografiyaSelo Skibinci roztashovane na livomu berezi richki Udaj vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Shkurati nizhche za techiyeyu na vidstani 3 5 km roztashovane selo Netrativka na protilezhnomu berezi selo Karpilivka Richka v comu misci zvivista utvoryuye limani starici ta zabolocheni ozera Plosha sela stanovit 117 3 ga U Skibincyah rostut 7 dubiv obhvatom vid 3 2 do 4 2 m Vik derev ocinyuyetsya v ponad 350 rokiv 17 chervnya 2010 roku 30 sesiya Chornuhinskoyi rajonnoyi radi 5 go sklikannya uhvalila rishennya pro stvorennya botanichnoyi pam yatki prirodi miscevogo znachennya Skibinski dubi Skibinci skladayutsya iz troh chastin kutkiv hutora novoselivki i sela Istoriya selaKinec XVII XVIII st Persha pisemna zgadka pro selo datuyetsya 20 mi rokami XVIII st prote odin iz dokumentiv XVIII st zasvidchuye isnuvannya Skibinciv she u XVII st U kilkoh zberezhenih arkushah Rum yancevskogo opisu Malorosiyi za 1768 r sho stosuyutsya sela Skibinci zdijsneno perepis sim yi ta gospodarstva miscevogo kozaka Korniya Nazarenka Yak zaznacheno u perepisi Kornij na chas provedennya reviziyi mav 90 rokiv i buv urodzhencem Skibinciv Dlya togo chasu stavlennya lyudej do svogo viku bulo inshim nizh nini bilshist ne znala svogo tochnogo chasu narodzhennya i chasto pid chas perepisiv i revizij nazivala priblizni okrugleni dati neridko dodayuchi sobi vid kilkoh do desyatka rokiv inodi j bilshe Ochevidno Kornij Nazarenko narodivsya u 80 90 h rokah XVII st i same v Skibincyah sho svidchit pro isnuvannya sela v ostannij chverti XVII st Isnuye dvi versiyi shodo pohodzhennya nazvi sela Persha pov yazana iz prizvishem kozaka zasnovnika sela Skibi Cya versiya spirayetsya na zgadki u perepisah XVIII st sered zhiteliv susidnogo mistechka Kurinki kozakiv zi zgadanim prizvishem Prote ne viklyucheno sho Skibinci bulo zasnovano pereselencyami odnogo iz odnojmennih sil na Pravoberezhzhi U drugij polovini XVII st vidbuvalosya masove pereselennya naselennya iz zaznachenogo regionu sho buv osnovnim teatrom bojovih dij za chasiv Hmelnichchini i Ruyini Ne viklyucheno sho selo nad Udayem zavdyachuye svoyij nazvi yakomus iz pravoberezhnih tezok Tak dvoye Skibinciv ye na Vinnichchini Pogrebishenskij ta Trostyaneckij rajoni she odni v Tetiyivskomu rajoni Kiyivshini Pershi bilsh mensh dokladni vidomosti pro Skibinci mistit Generalne slidstvo pro mayetnosti Lubenskogo polku 1729 1731 rr Zgidno cogo dzherela u pershij tretini XVIII st v seli nalichuvalosya 14 selyanskih dvoriv Kozackih dvoriv yak vidno z nastupnih perepisiv i revizij bulo desho menshe Ochevidno sho vzhe na 1730 h rr u seli bulo blizko 25 gospodarstv U 1730 1760 h rr bulo zdijsneno she ryad revizij Skibinciv Sered rodin sho prozhivali v seli zgaduyutsya Nazarenki Grinenki Grini Buhali Mironenki Yasochki Yushenki Derev yanki Andrushenki Kostenki Palahotnyuki Plastunenki Stecenki Vid chasu svogo zasnuvannya Skibinci vhodili do skladu Chornuhinskoyi sotni a z 1757 r Kurinkivskoyi sotni Lubenskogo polku Sudyachi z perepisiv vlasnih otamana i vijta v seli ne bulo a upravlinnya kozakami i selyanami zdijsnyuvalosya kurinskimi uryadnikami Z 1752 r skibinski selyani potrapili v zalezhnist vid generalnogo osavula Yakova Dem yanovicha Yakubovicha 1757 r Selo bulo nadano predstavniku generalnoyi starshini na rang dopoki nis sluzhbu dopoki bula mayetnist tak yak pislya jogo smerti selyani znovu stali kazennimi tobto zalezhnimi tilki vid derzhavi Na 1781 r u Skibincyah zaznacheno 26 hat v yakih meshkali rodini kozakiv she v 4 h budinkah prozhivali pidsusidki Selyanskih hat zaznacheno v perepisi 48 U 1787 r v seli bulo zasvidcheno 123 dushi cholovichoyi stati tobto zagalom naselennya sela narahovuvalo blizko 300 chol HIH pochatok HH st Do pochatku HH st naselennya sela suttyevo zroslo Tak stanom na 1910 rik u Skibincyah narahovuvalosya 589 meshkanciv U 1899 roci v seli na koshti miscevogo likarya Yevtihiya Kostenka vidkrili odnokomplektne pochatkove narodne uchilishe a v 1900 r Skibinskij silskij bank yakij obslugovuvav sela Skibinci Netrativku Shkurati i Kurinku Pri narodnomu uchilishi diyala majsternya v yakij navchali ohochih vigotovlyati koshiki z rogozu U 1903 roci v seli vidkrili budivlyu zemskoyi shkoli zbudovanoyi na koshti mecenata Yevtihiya Kostenka HH st Pid chas podij 1917 1921 rr vlada u Skibincyah zminyuvalasya kilka raziv Ostatochno utvredisya radyanskij vladi v rajoni vdalosya lishe 1919 r pri comu na teritoriyi Chornuhinshini do seredeni 1920 h rokiv diyali partizanski zagoni yaki borolisya proti bilshovikiv V 1932 1933 rr bagato zhiteliv sela pomerlo pid chas Golodomoru P yatoh skibinciv bulo represovano Odnogo iz nih likarya Vasilya Goluba 1930 1937 rr rozstrilyali Pam yatnij znak pomerlim v roki Golodomoru 18 veresnya 1941 roku selo bulo okupovane nimcyami v 17 veresnya 1943 r zvilnene pidrozdilami Chervonoyi armiyi Bagato zhiteliv sela bulo mobilizovano do chervonoyi armiyi vlitku 1941 r ta vivezeno do Nimechchini v 1942 1943 rr Tak na 1 sichnya 1943 r v seli iz 493 chol naselennya ditej do 14 r bulo 151 a u vici vid 18 do 45 r cholovikiv 22 zhinok vid 18 do 40 r 56 Na fronti zaginulo 52 urodzhenci sela sered nih 16 Nazarenkiv po 6 Dovzhenkiv i Krivorotkiv 5 Tishenkiv i 3 Yeshenkiv U veresni 1990 r v s Skibinci z iniciativi zhitelya sela I Kolyadi bulo vidkrito kurgan Skorboti v pam yat zhertvam Golodomoru 1932 1933 rr Ce buv odin pershih pam yatnih znakiv zhertvam Golodomoru v Ukrayini SuchasnistStanom na 2017 rik u seli prozhivaye blizko 120 meshkanciv Zhiteli Skibinciv perevazhno zajmayutsya silskim gospodarstvom zokrema utrimannyam koriv i prodazhem moloka U seli ye pilorama U Skibincyah diye feldsherskoyi akusherskij punkt pracyuye 1 2 dni na tizhden Na berezi richki Udaj ye plyazh na yakomu obladnano miscya dlya vidpochinku U Skibincyah ye nevelikij magazin Kilka raziv na tizhden do sela priyizhdzhaye avtokramnicya Diti iz sela navchayutsya u shkoli v seli Kurinka shkolu v Skibincyah bulo zakrito 2000 h rokah Vlasnikami chastini budinkiv v seli ye dachniki yaki vlitku vidpochivayut v silskij miscevosti na berezi richki Udaj 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 721 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Poltavskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Piryatinskoyi miskoyi gromadi 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Pityatinskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Lubenskogo rajonu Religijne zhittyaU XVIII HH st vlasnoyi cerkvi v seli ne bulo Zhiteli sela nalezhali do prihodu Voskresenskoyi cerkvi mistechka Kurinka Okrim togo v mezhah Kurinskoyi sotni u XVIII st diyav Svyato Troyickij Krasnogirskij Chornuskij monastir do yakogo mozhna bulo distatisya yak suhoputnim tak i vodnim shlyahom po richci Udaj Pri monastiri bulo 2 cerkvi Svyato Troyicka ta Rizdva Ioana Predtechi Takozh nepodalik u seli Dejmanivka buv pripisnij do Gustinskogo monastirya Rizopolozhenskij skit V roki radyanskoyi vladi Voskresensku cerkvu v seli Kurinka bulo zakrito Hrestovozdvizhenska cerkva u seli Skibinci U 2008 roci u religijne svyato Vozdvizhennya u Skibincyah vstanovili j osvyatili hrest zaklavshi pochatok sporudzhennya cerkvi Budivnictvo obijshlosya u 120 tis grn 32 tis z yakih zibrala sama gromada reshtu dali sponsori Cerkvu buduvali miscevi zhiteli Urodzhenci Skibinciv Shiyani yaki nini prozhivayut u Bilij Cerkvi bezkoshtovno zrobili proekt hramu Osvyachennya Hrestovozdvizhenskoyi cerkvi vidbulosya 27 veresnya 2016 roku za uchasti protoiyereya Svyato Pokrovskoyi cerkvi Chornuh Ioana Bondara Svitlini selaTakozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Poltavska oblast PrimitkiCDIAK Ukrayini Fond 57 Spr 424 Ark 170 172zv Generalne slidstvo pro mayetnosti Lubenskogo polku Ukrayinskij arhiv Tom 4 Kiyiv 1931 S 32 54 Krivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini K Stilos 2009 S 425 Opisi Kiyivskogo Namisnictva 70 80 rokiv XVIII st K 1989 S 119 Tam samo S 271 Bulda M Kraj Grigoriya Skovorodi Gadyach 2013 S 125 Tam samo S 246 Oficijnij portal Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhiv originalu za 9 listopada 2021 Procitovano 3 kvitnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Prokop yuk O B Kiyivska mitropoliya topografiya posvyat K 2012 S 164 Franchuk Marina U Skibincyah vidkrili cerkvu yaku buduvali 8 rokiv Podiyi ta komentari 3 10 2016 Dzherela ta literaturaBulda M Kraj Grigoriya Skovorodi Gadyach 2013 320 s Krivosheya V V Krivosheya I I Krivosheya O V Neuryadova starshina Getmanshini K Stilos 2009 432 s Opisi Kiyivskogo namisnictva 70 80 h rokiv XVIII st Uporyadnik G Bolotova Kiyiv 1989 392 s PosilannyaPogoda v seli Skibinci Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ