Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Скарб семи зірок» (англ. The Jewel of Seven Stars) — фантастичний роман жахів відомого ірландського письменника Брема Стокера. Роман вийшов друком у 1903 році. Розповідь ведеться від першої особи. Молодий чоловік виявляється втягнутим у загадковий ритуал з воскресіння єгипетської мумії, цариці Тери. Книга переповнена ідеями фемінізму і суспільного прогресу.
| Скарб семи зірок | ||||
|---|---|---|---|---|
| Жанр | фантастика жахів | |||
| Форма | роман | |||
| Автор | Брем Стокер | |||
| Мова | англійська | |||
| Опубліковано | 1903 | |||
| Країна |  Велика Британія | |||
| Видавництво | d | |||
| У «Гутенберзі» | 3781 | |||
| | ||||
Короткий сюжет
Прославлений археолог Абель Трелоні зазнав жорстокого нападу, після чого впав у кому. Його чарівна дочка Маргарет в розпачі звернулася за допомогою до свого єдиного друга — адвоката Малькольма Росса. Молодим людям доведеться стати учасниками низки страхітливих подій, розгадати таємницю Скарбу Семи Зірок і лицем до лиця зіткнутися з прокинувшимся древнім Злом, привезеним Абелем з Єгипту разом з мумією могутньої цариці Тери…
Персонажі
Малкольм Росс — оповідач. Протагоніст. Його затягують у ці події почуття до Маргарет Трелоні.
Маргарет Трелоні — дочка Абеля. Народилася, коли Абель був у гробниці Тери. Спочатку Маргарет змальовують як тендітну, чутливо дівчину, але згодом вона перетворюється у незалежну і сильну жінку.
Абель Трелоні — відомий єгиптолог, батько Маргарет. Винуватець подій.
Людвіг Корбек — єгиптолог, помічник Трелоні.
Доктор Вінчестер — молодий лікар, який спочатку приходить лікувати Абеля, але потім втягується в усю цю загадку.
Історичне підґрунтя
Хоча королева Тера — це абсолютно вигаданий персонаж, вона дуже схожа на царицю Хатшепсут, фараона в Давньому Єгипті. Хатшепсут правила Єгиптом з 1479 до н. е. до 1458 до н. е., була однією з перших і небагатьох жінок-правителів. Вона вийшла заміж за свого зведеного брата, Тутмосе II, який правив з 1492 до н. е. до своєї смерті в 1479 році до нашої ери. У цей момент, Хатшепсут стала регентом сина Тутмосе. Однак, замість того, щоб дійсно бути регентом маленького царя, Хатшепсут зайняла престол і оголосила себе правителькою. Тим не менш, через те, що Єгипет — царство патріархальне, Хатшепсут публічно знищила свою жіночність; на всіх статуях і «її образах після коронації зображати її як чоловіка — широкі плечі, вузькі стегна, і ніякого натяку на груди». Десь через двадцять років після її смерті в 1458 році до нашої ери, її ім'я і зображення були видалений зі стін храму, і багато її статуй було знищено. Дорман стверджує, що це не особиста неприязнь, а, швидше, спроба викорінити будь-які натяки нетрадиційної правительки, «краще стерти будь-які натяки, щоб запобігти можливості ще однієї потужної жінки у довгій лінії єгипетських чоловіків-царів».
Гробниця цариці Хатшепсут була знайдена Говардом Картером в початку 1903 року, у тому ж році був опублікації «Скарб семи зірок», в Долині царів — подібній долині Чарівника, де Тера знайдена в романі. Подібність між двома державами, є «занадто явною, щоб бути простим збігом».
Оцінки критиків
Як і «Дракулі», майже ніхто не приділив увагу «Скарбу семи зірок» аж до 1960-х рр. Коли роман був опублікований у 1903 році, критики та читачі були трохи розгублені та збентежені цією історією. Один критик заявив, що читачі «Мумія» 1932 зламають собі мізки, намагаючись збагнути цю екстраординарну історію». Лондонська газета, «The Saturday Review», була налаштована навіть менш позитивно: «Цю книгу не варто читати вночі на кладовищі… Але від неї і кров в жилах не холоне, як від найкращих творів цього жанру… Це, мабуть, пов'язано з тим, що дика романтика містера Стокера якщо вже не вражає, то навіть і не смішить». На поприщі робіт Стокера усі закінчення творів чіткі, задовольняючі та оптимістичні. А неоднозначний, трагічний фінал «Скарбу семи зірок» збиває з пантелику. Роман був розглянутий критиками, але сприйнятий скоріше як часточка робіт Стокера, ніж як примітний самостійний твір, як, наприклад, «Дракула».
Примітки
- Cooney, K. The woman who would be king. Lapham's Quarterly.
- Wilson, E. B. (2006, September). The queen who would be king. Smithsonian Magazine.
- Highfield, R. (2007, Jun. 2007). How I found Queen Hatshepsut. The Telegraph.
- Lynch, J. (Ed.). (2009). Critical insights: Dracula. Salem Press.
- (1903). Some novels of the season. The Review of Reviews, (28), p. 638.
- (1903, Dec. 19). «The Jewel of Seven Stars». Saturday review of politics, literature, science, and art. p. 768.
Посилання
- [en]
- The Jewel of Seven Stars title listing at the Internet Speculative Fiction Database
- The Jewel of Seven Stars public domain audiobook at LibriVox
- Bram Stoker Online Full text and PDF versions of this novel (1903 and 1912 editions)
- The Jewel of Seven Stars at Project Gutenberg (1912 revised edition)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Skarb semi zirok angl The Jewel of Seven Stars fantastichnij roman zhahiv vidomogo irlandskogo pismennika Brema Stokera Roman vijshov drukom u 1903 roci Rozpovid vedetsya vid pershoyi osobi Molodij cholovik viyavlyayetsya vtyagnutim u zagadkovij ritual z voskresinnya yegipetskoyi mumiyi carici Teri Kniga perepovnena ideyami feminizmu i suspilnogo progresu Skarb semi zirokZhanrfantastika zhahivFormaromanAvtorBrem StokerMovaanglijskaOpublikovano1903Krayina Velika BritaniyaVidavnictvodU Gutenberzi 3781Korotkij syuzhetProslavlenij arheolog Abel Treloni zaznav zhorstokogo napadu pislya chogo vpav u komu Jogo charivna dochka Margaret v rozpachi zvernulasya za dopomogoyu do svogo yedinogo druga advokata Malkolma Rossa Molodim lyudyam dovedetsya stati uchasnikami nizki strahitlivih podij rozgadati tayemnicyu Skarbu Semi Zirok i licem do licya zitknutisya z prokinuvshimsya drevnim Zlom privezenim Abelem z Yegiptu razom z mumiyeyu mogutnoyi carici Teri PersonazhiMalkolm Ross opovidach Protagonist Jogo zatyaguyut u ci podiyi pochuttya do Margaret Treloni Margaret Treloni dochka Abelya Narodilasya koli Abel buv u grobnici Teri Spochatku Margaret zmalovuyut yak tenditnu chutlivo divchinu ale zgodom vona peretvoryuyetsya u nezalezhnu i silnu zhinku Abel Treloni vidomij yegiptolog batko Margaret Vinuvatec podij Lyudvig Korbek yegiptolog pomichnik Treloni Doktor Vinchester molodij likar yakij spochatku prihodit likuvati Abelya ale potim vtyaguyetsya v usyu cyu zagadku Istorichne pidgruntyaHocha koroleva Tera ce absolyutno vigadanij personazh vona duzhe shozha na caricyu Hatshepsut faraona v Davnomu Yegipti Hatshepsut pravila Yegiptom z 1479 do n e do 1458 do n e bula odniyeyu z pershih i nebagatoh zhinok praviteliv Vona vijshla zamizh za svogo zvedenogo brata Tutmose II yakij praviv z 1492 do n e do svoyeyi smerti v 1479 roci do nashoyi eri U cej moment Hatshepsut stala regentom sina Tutmose Odnak zamist togo shob dijsno buti regentom malenkogo carya Hatshepsut zajnyala prestol i ogolosila sebe pravitelkoyu Tim ne mensh cherez te sho Yegipet carstvo patriarhalne Hatshepsut publichno znishila svoyu zhinochnist na vsih statuyah i yiyi obrazah pislya koronaciyi zobrazhati yiyi yak cholovika shiroki plechi vuzki stegna i niyakogo natyaku na grudi Des cherez dvadcyat rokiv pislya yiyi smerti v 1458 roci do nashoyi eri yiyi im ya i zobrazhennya buli vidalenij zi stin hramu i bagato yiyi statuj bulo znisheno Dorman stverdzhuye sho ce ne osobista nepriyazn a shvidshe sproba vikoriniti bud yaki natyaki netradicijnoyi pravitelki krashe sterti bud yaki natyaki shob zapobigti mozhlivosti she odniyeyi potuzhnoyi zhinki u dovgij liniyi yegipetskih cholovikiv cariv Grobnicya carici Hatshepsut bula znajdena Govardom Karterom v pochatku 1903 roku u tomu zh roci buv opublikaciyi Skarb semi zirok v Dolini cariv podibnij dolini Charivnika de Tera znajdena v romani Podibnist mizh dvoma derzhavami ye zanadto yavnoyu shob buti prostim zbigom Ocinki kritikivYak i Drakuli majzhe nihto ne pridiliv uvagu Skarbu semi zirok azh do 1960 h rr Koli roman buv opublikovanij u 1903 roci kritiki ta chitachi buli trohi rozgubleni ta zbentezheni ciyeyu istoriyeyu Odin kritik zayaviv sho chitachi Mumiya 1932 zlamayut sobi mizki namagayuchis zbagnuti cyu ekstraordinarnu istoriyu Londonska gazeta The Saturday Review bula nalashtovana navit mensh pozitivno Cyu knigu ne varto chitati vnochi na kladovishi Ale vid neyi i krov v zhilah ne holone yak vid najkrashih tvoriv cogo zhanru Ce mabut pov yazano z tim sho dika romantika mistera Stokera yaksho vzhe ne vrazhaye to navit i ne smishit Na poprishi robit Stokera usi zakinchennya tvoriv chitki zadovolnyayuchi ta optimistichni A neodnoznachnij tragichnij final Skarbu semi zirok zbivaye z panteliku Roman buv rozglyanutij kritikami ale sprijnyatij skorishe yak chastochka robit Stokera nizh yak primitnij samostijnij tvir yak napriklad Drakula PrimitkiCooney K The woman who would be king Lapham s Quarterly Wilson E B 2006 September The queen who would be king Smithsonian Magazine Highfield R 2007 Jun 2007 How I found Queen Hatshepsut The Telegraph Lynch J Ed 2009 Critical insights Dracula Salem Press 1903 Some novels of the season The Review of Reviews 28 p 638 1903 Dec 19 The Jewel of Seven Stars Saturday review of politics literature science and art p 768 Posilannya en The Jewel of Seven Stars title listing at the Internet Speculative Fiction Database The Jewel of Seven Stars public domain audiobook at LibriVox Bram Stoker Online Full text and PDF versions of this novel 1903 and 1912 editions The Jewel of Seven Stars at Project Gutenberg 1912 revised edition