Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Сич лісовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ілюстрація 1891 року | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Athene blewitti (Hume, 1873) | ||||||||||||||||
 Сучасне поширення — червоний, історичне — сірий | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Heteroglaux blewitti | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Сич лісовий (Athene blewitti) — вид птахів родини совових, що залежно від класифікації, виділяється або в окремий рід Heteroglaux, або належить до роду сичів (Athene). Мешкає в лісах Центральної Індії, але суто рідкісний і знаходиться на межі вимирання. Загальна кількість лісових сичів навряд чи перевищує 250 особин. На сьогодні їх чисельність продовжує скорочуватися через вирубку лісів.
Зовнішній вигляд
Сич лісовий — невеликий птах. Довжина його тіла близько 23 см. По загальному вигляду він досить подібний до широко поширеного в Південної Азії , але забарвлення його темніше, кількість білих цяток у нього значно менша, білий «комір» навколо шиї є тільки спереду, верх грудей майже повністю темний, без цяток. Крила покриті білими смужками. У сича, що летить, помітна темна смуга на нижній поверхні крила. Лицевий диск білий, Райдужна оболонка очей жовта.
У статурі цього сича є декілька рис, що відрізняють його від сичів роду Athene. Голова і дзьоб у нього дещо більші, крила ширші і менш загострені, ноги значно коротші і сильніші. Кігті розвинені дуже сильно. Пальці дуже потужні, покриті білим пір'ям.
У сича лісового розвинена система голосових сигналів. Звичайний крик сича, що живиться — коротке і м'яке ухання, не схоже на крик більшості інших сов. Межі своєї території сич означує квакаючим криком. При спілкуванні з самицею, що насиджує, самець, що прилітає до гнізда, видає високий викрик. Сигнал тривоги — різке цвірінькання, що повторюється. Молоді сичі і самиці при пошуку здобичі видають характерне високе клекотання.
Статевий диморфізм виражений слабко, але самиця лісового сича більше самця (як у усіх сов) і відрізняється від нього темними крапками на череві, яких у самця майже немає.
Ареал і місця проживання
Мешкає в густих лісах. Цим він різко відрізняється від інших представників роду Athene, які віддають перевагу відкритим просторам. Типовий біотоп лісового сича — вологий листопадний тиковий ліс, що зберігся тільки в небагатьох малонаселених місцях. Поширення сичів по висоті над рівнем моря невідоме, але усі птахи були виявлені в рівнинних лісах; поява сичів, що спостерігалася, на схилах пагорбів, мабуть, не є нормою.
Райони, де в 1997—2000 роках вівся пошук сичів і де птахи були виявлені, знаходяться в районах, що адміністративно належать до 4 індійських штатів: Махараштра, Мадх'я-Прадеш, Біхар і Орісса; велика частина цих місць розташована смугою уздовж кордону Махараштри і Мадхья-Прадеша. В Оріссі є тільки один компактний район мешкання сичів. У новіших дослідженнях повідомлялося про виявлення сичів в штаті Андхра-Прадеш.
Спосіб життя
Спосіб життя і поведінка сича вивчені доки порівняно слабо, оскільки систематичні спостереження почалися тільки після 1997 року. Цікаво, що лісовий сич, бувши типовим представником родини совових, веде, проте, переважно денний спосіб життя. Розшукуючи здобич, сич зазвичай сидить на підвищенні, дивлячись по сторонах. При цьому він періодично рухає хвостом вправо-вліво; ці рухи стають інтенсивніше при виявленні здобичі. Присада, з якої сич веде пошук, зазвичай знаходяться низько над землею (звичайно це гілки невеликих дерев). Присада, на якій сич відпочиває, або з якого подає сигнал про межі своєї ділянки, зазвичай розташовується високо, часто майже у верхівки дерева. В період активності сич часто перелітає з місця на місце. Сич лісовий не є потайним птахом принаймні учені без зусиль виявляли сичів в місцях їх мешкання. Живе і виводить пташенят в дуплах.
Живлення
Як і усі сови, лісовий сич активний хижак. Основу його живлення складають дрібні наземні тварини, серед яких переважають ящірки, що становлять до 60 % корму. Дрібні гризуни складають 15 % раціону, птахи — тільки 2 %. Сич поїдає також комах і пташенят інших птахів.
Розмноження
Розмноження відбувається з жовтня по травень. Пік сезону спаровування доводиться на січень—лютий. Самиця відкладає в гніздовому дуплі два яйця. Вона може знести повторну кладку, якщо перша загинула. Про терміни насиджування і розвитку пташенят відомо мало. Пташенята оперяються у віці 30—32 днів; відомо, що пташеня приблизно 40 днів від народження вже періодично покидають гніздо. Був зареєстрований випадок поїдання пташенят самцем, але, можливо, це був не батько пташенят, а інший сич, що прогнав з ділянки колишнього власника або ця ділянка, що зайняла, після його загибелі.
Історія вивчення
Лісовий сич був відкритий у 1872 році англійським дослідником Ф.Блюїттом, за іменем якого птах дістав видову назву blewetti, і класифікований в 1873 році. Проте з 1872 по 1884 рік було описано тільки 7 екземплярів лісового сича, після чого птаха більше не вдавалося виявити, якщо не рахувати декількох невірогідних випадків. І тільки в 1997 році сич знову був виявлений американськими орнітологами на чолі з Памелою Расмуссен, які обстежували ліси на пагорбах в штаті Махараштра, на північний схід від Бомбея. Після цього почалися активні пошуки лісових сичів, що привели в 2000 році до виявлення 25 птахів в 4 місцях. Подальше вивчення районів мешкання сичів дозволило знайти нові житла сичів і налагодити деякі заходи по їх обліку і охороні.
Статус популяції
Охоронний статус популяції оцінюється як що знаходиться в критичній небезпеці — це означає, що птах знаходиться на межі вимирання, хоча подальші знахідки цих птахів можуть привести до зміни статусу у бік меншої небезпеки. Загальна кількість лісових сичів навряд чи перевищує 250 осіб. 2005 року в заповіднику , який вважається основним житлом сича, було налічено близько 100 птахів.
Житла сича заселені за індійськими мірками слабо, але проте за абсолютними показниками дуже щільно. Антропогенний чинник впливає на чисельність сичів передусім через зведення лісів і руйнування місць існування. Спостереження показали, що сич не боїться автомобілів, що здійснюють регулярні поїздки, але його лякають лісоруби і худоба, що пасеться.
Чисельність сичів продовжує знижуватися через вирубування лісів. Спостереження в 2009 році в лісовому масиві Торанмал дозволили виявити сичів тільки на 2 ділянках їх мешкання з 14, а в місцях колишнього мешкання сичів в Оріссі їх цього разу взагалі не виявили. Водночас були відкриті нові райони мешкання сичів. Згідно з оцінками, природоохоронні заходи охоплюють всього близько 10 % загального поголів'я лісових сичів, так що ситуація є украй тривожною.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
Джерела
- Forest Owlet Heteroglaux blewitti (англійською) . Birdlife International. Архів оригіналу за 4 липня 2012. Процитовано 18 ноября 2010.
- Жизнь животных / Под ред. В.Д. Ильичева, А.В. Михеева. — М. : Просвещение, 1986. — Т. 4. — 527 с.
- Pamela C. Rasmussen, Nigel J. Collar. Identification, distribution and status of the Forest Owlet Athene (Heteroglaux) blewitti (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 18 ноября 2010.
- Pamela C. Rasmussen, Farah Ishtiaq. Vocalizations and behaviour of the Forest Owlet Athene (Heteroglaux) blewitti (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 18 ноября 2010.
- Farah Ishtiaq, Asad Rahmani. Further information on the status and distribution of the Forest Owlet Athene blewitti in India (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 4 липня 2012. Процитовано 18 ноября 2010.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sich lisovijIlyustraciya 1891 rokuOhoronnij statusNa mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Sich Athene Vid Sich lisovijBinomialna nazvaAthene blewitti Hume 1873 Suchasne poshirennya chervonij istorichne sirijSinonimiHeteroglaux blewittiPosilannyaVikishovishe Athene blewittiITIS 555473MSOP 22689335NCBI 2086565 Sich lisovij Athene blewitti vid ptahiv rodini sovovih sho zalezhno vid klasifikaciyi vidilyayetsya abo v okremij rid Heteroglaux abo nalezhit do rodu sichiv Athene Meshkaye v lisah Centralnoyi Indiyi ale suto ridkisnij i znahoditsya na mezhi vimirannya Zagalna kilkist lisovih sichiv navryad chi perevishuye 250 osobin Na sogodni yih chiselnist prodovzhuye skorochuvatisya cherez virubku lisiv Zovnishnij viglyadSich lisovij nevelikij ptah Dovzhina jogo tila blizko 23 sm Po zagalnomu viglyadu vin dosit podibnij do shiroko poshirenogo v Pivdennoyi Aziyi ale zabarvlennya jogo temnishe kilkist bilih cyatok u nogo znachno mensha bilij komir navkolo shiyi ye tilki speredu verh grudej majzhe povnistyu temnij bez cyatok Krila pokriti bilimi smuzhkami U sicha sho letit pomitna temna smuga na nizhnij poverhni krila Licevij disk bilij Rajduzhna obolonka ochej zhovta U staturi cogo sicha ye dekilka ris sho vidriznyayut jogo vid sichiv rodu Athene Golova i dzob u nogo desho bilshi krila shirshi i mensh zagostreni nogi znachno korotshi i silnishi Kigti rozvineni duzhe silno Palci duzhe potuzhni pokriti bilim pir yam U sicha lisovogo rozvinena sistema golosovih signaliv Zvichajnij krik sicha sho zhivitsya korotke i m yake uhannya ne shozhe na krik bilshosti inshih sov Mezhi svoyeyi teritoriyi sich oznachuye kvakayuchim krikom Pri spilkuvanni z samiceyu sho nasidzhuye samec sho prilitaye do gnizda vidaye visokij vikrik Signal trivogi rizke cvirinkannya sho povtoryuyetsya Molodi sichi i samici pri poshuku zdobichi vidayut harakterne visoke klekotannya Statevij dimorfizm virazhenij slabko ale samicya lisovogo sicha bilshe samcya yak u usih sov i vidriznyayetsya vid nogo temnimi krapkami na cherevi yakih u samcya majzhe nemaye Areal i miscya prozhivannyaMeshkaye v gustih lisah Cim vin rizko vidriznyayetsya vid inshih predstavnikiv rodu Athene yaki viddayut perevagu vidkritim prostoram Tipovij biotop lisovogo sicha vologij listopadnij tikovij lis sho zberigsya tilki v nebagatoh malonaselenih miscyah Poshirennya sichiv po visoti nad rivnem morya nevidome ale usi ptahi buli viyavleni v rivninnih lisah poyava sichiv sho sposterigalasya na shilah pagorbiv mabut ne ye normoyu Rajoni de v 1997 2000 rokah vivsya poshuk sichiv i de ptahi buli viyavleni znahodyatsya v rajonah sho administrativno nalezhat do 4 indijskih shtativ Maharashtra Madh ya Pradesh Bihar i Orissa velika chastina cih misc roztashovana smugoyu uzdovzh kordonu Maharashtri i Madhya Pradesha V Orissi ye tilki odin kompaktnij rajon meshkannya sichiv U novishih doslidzhennyah povidomlyalosya pro viyavlennya sichiv v shtati Andhra Pradesh Sposib zhittyaSposib zhittya i povedinka sicha vivcheni doki porivnyano slabo oskilki sistematichni sposterezhennya pochalisya tilki pislya 1997 roku Cikavo sho lisovij sich buvshi tipovim predstavnikom rodini sovovih vede prote perevazhno dennij sposib zhittya Rozshukuyuchi zdobich sich zazvichaj sidit na pidvishenni divlyachis po storonah Pri comu vin periodichno ruhaye hvostom vpravo vlivo ci ruhi stayut intensivnishe pri viyavlenni zdobichi Prisada z yakoyi sich vede poshuk zazvichaj znahodyatsya nizko nad zemleyu zvichajno ce gilki nevelikih derev Prisada na yakij sich vidpochivaye abo z yakogo podaye signal pro mezhi svoyeyi dilyanki zazvichaj roztashovuyetsya visoko chasto majzhe u verhivki dereva V period aktivnosti sich chasto perelitaye z miscya na misce Sich lisovij ne ye potajnim ptahom prinajmni ucheni bez zusil viyavlyali sichiv v miscyah yih meshkannya Zhive i vivodit ptashenyat v duplah Zhivlennya Yak i usi sovi lisovij sich aktivnij hizhak Osnovu jogo zhivlennya skladayut dribni nazemni tvarini sered yakih perevazhayut yashirki sho stanovlyat do 60 kormu Dribni grizuni skladayut 15 racionu ptahi tilki 2 Sich poyidaye takozh komah i ptashenyat inshih ptahiv Rozmnozhennya Rozmnozhennya vidbuvayetsya z zhovtnya po traven Pik sezonu sparovuvannya dovoditsya na sichen lyutij Samicya vidkladaye v gnizdovomu dupli dva yajcya Vona mozhe znesti povtornu kladku yaksho persha zaginula Pro termini nasidzhuvannya i rozvitku ptashenyat vidomo malo Ptashenyata operyayutsya u vici 30 32 dniv vidomo sho ptashenya priblizno 40 dniv vid narodzhennya vzhe periodichno pokidayut gnizdo Buv zareyestrovanij vipadok poyidannya ptashenyat samcem ale mozhlivo ce buv ne batko ptashenyat a inshij sich sho prognav z dilyanki kolishnogo vlasnika abo cya dilyanka sho zajnyala pislya jogo zagibeli Istoriya vivchennyaLisovij sich buv vidkritij u 1872 roci anglijskim doslidnikom F Blyuyittom za imenem yakogo ptah distav vidovu nazvu blewetti i klasifikovanij v 1873 roci Prote z 1872 po 1884 rik bulo opisano tilki 7 ekzemplyariv lisovogo sicha pislya chogo ptaha bilshe ne vdavalosya viyaviti yaksho ne rahuvati dekilkoh nevirogidnih vipadkiv I tilki v 1997 roci sich znovu buv viyavlenij amerikanskimi ornitologami na choli z Pameloyu Rasmussen yaki obstezhuvali lisi na pagorbah v shtati Maharashtra na pivnichnij shid vid Bombeya Pislya cogo pochalisya aktivni poshuki lisovih sichiv sho priveli v 2000 roci do viyavlennya 25 ptahiv v 4 miscyah Podalshe vivchennya rajoniv meshkannya sichiv dozvolilo znajti novi zhitla sichiv i nalagoditi deyaki zahodi po yih obliku i ohoroni Status populyaciyiOhoronnij status populyaciyi ocinyuyetsya yak sho znahoditsya v kritichnij nebezpeci ce oznachaye sho ptah znahoditsya na mezhi vimirannya hocha podalshi znahidki cih ptahiv mozhut privesti do zmini statusu u bik menshoyi nebezpeki Zagalna kilkist lisovih sichiv navryad chi perevishuye 250 osib 2005 roku v zapovidniku yakij vvazhayetsya osnovnim zhitlom sicha bulo nalicheno blizko 100 ptahiv Zhitla sicha zaseleni za indijskimi mirkami slabo ale prote za absolyutnimi pokaznikami duzhe shilno Antropogennij chinnik vplivaye na chiselnist sichiv peredusim cherez zvedennya lisiv i rujnuvannya misc isnuvannya Sposterezhennya pokazali sho sich ne boyitsya avtomobiliv sho zdijsnyuyut regulyarni poyizdki ale jogo lyakayut lisorubi i hudoba sho pasetsya Chiselnist sichiv prodovzhuye znizhuvatisya cherez virubuvannya lisiv Sposterezhennya v 2009 roci v lisovomu masivi Toranmal dozvolili viyaviti sichiv tilki na 2 dilyankah yih meshkannya z 14 a v miscyah kolishnogo meshkannya sichiv v Orissi yih cogo razu vzagali ne viyavili Vodnochas buli vidkriti novi rajoni meshkannya sichiv Zgidno z ocinkami prirodoohoronni zahodi ohoplyuyut vsogo blizko 10 zagalnogo pogoliv ya lisovih sichiv tak sho situaciya ye ukraj trivozhnoyu PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 DzherelaForest Owlet Heteroglaux blewitti anglijskoyu Birdlife International Arhiv originalu za 4 lipnya 2012 Procitovano 18 noyabrya 2010 Zhizn zhivotnyh Pod red V D Ilicheva A V Miheeva M Prosveshenie 1986 T 4 527 s Pamela C Rasmussen Nigel J Collar Identification distribution and status of the Forest Owlet Athene Heteroglaux blewitti PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2012 Procitovano 18 noyabrya 2010 Pamela C Rasmussen Farah Ishtiaq Vocalizations and behaviour of the Forest Owlet Athene Heteroglaux blewitti PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2012 Procitovano 18 noyabrya 2010 Farah Ishtiaq Asad Rahmani Further information on the status and distribution of the Forest Owlet Athene blewitti in India PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 4 lipnya 2012 Procitovano 18 noyabrya 2010