Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2012) |
Сич Михайло Семенович (псевдонім — Русич; народився 26 січня 1941 року — помер 21 травня 2012 року) — український поет, перекладач, журналіст, художник.
Сич Михайло Семенович | ||||
---|---|---|---|---|
Псевдонім | Русич | |||
Народився | 26 січня 1941 с. Троковичі, Черняхівський район, Житомирська область, Україна | |||
Помер | 21 травня 2012 (71 рік) м. Житомир | |||
Громадянство | Україна | |||
Діяльність | поет, перекладач, журналіст, художник | |||
Alma mater | Інститут філології та журналістики ЖДУ імені Івана Франка | |||
| ||||
Біографія
Михайло Семенович Сич народився 26 січня 1941 року в селі Троковичі Черняхівського району на Житомирщині . Діда його, Павла Захаровича Рубана, і донині добрим словом згадують земляки як мудрого садівника і муляра. Батько, Сич Семен Юхимович служив в Києві у міліції, брав участь у визволенні Західної України. Мати, Ганна Павлівна, працювала в селі у колгоспі.
Закінчив троковицьку середню школу з срібною медаллю, філфак Житомирського педінституту з відзнакою(1963 р.). Вчителював, служив рядовим і офіцером Радянської армії. Працював на Полтавщині другим секретарем Диканського райкому комсомолу.
З 1971 року жив у місті Житомирі. Михайло Семенович ніколи не поривав зв'язок зі своєю малою батьківщиною, що знайшло й поетичне осмислення в словах: «Довіку не обірветься стежина, прив'язана до рідного села. Вона мені життя наворожила»[]. Закінчив республіканську партійну школу (1977 р.), 15 літ віддав журналістиці — від кореспондента, літредактора до відповідального секретаря обласної газети «Радянська Житомирщина», був уповноваженим по області республіканського агентства авторських прав. Все це — начебто зовнішні факти біографії, але вони свідчать про те, що автор ніколи не стояв осторонь життя, що мотиви і сюжети його лірики підтверджено самою долею.
Михайло Сич — автор багатьох поетичних збірок. Багато перекладав на українську зі слов'янських і германських мов. Був головою творчої секції поезії обласного відділення НСПУ, вів літературну сторінку в «Радянскій Житомирщині», є автором цілої низки творчих портретів, нарисів та рецензій в республіканській та обласній пресі.
Окремі вірші перекладалися російською, болгарською, адигейською мовами. Член Спілки письменників СРСР з 1976 року (нині — НСПУ). Був делегатом IV (надзвичайного) з'їзду НСПУ. Член Спілки журналістів. Підполковник запасу. Ще одна грань таланту поета — живопис, співзвучний з художнім світом його віршів. Із його картинами не раз знайомилися шанувальники образотворчого мистецтва під час персональних виставок в м. Житомирі, Черняхові, в школі у Троковичах.
В житті був доброзичливою, ввічливою, високоерудованою, шляхетною, уважною до оточуючих людиною.
Бібліографія
Збірки
- «Березневий вир» (К., «Молодь», 1968).
- «Вербове полум'я» (К., РП, 1971).
- «Весняні багаття» (К., «Молодь», 1975).
- «Яблунева дорога» (К., РП, 1979).
- «Житнє сонце» (К., РП, 1983).
- «Крило Ікара» (К., «Молодь», 1987).
- «Годинник на долоні» (К., РП, 1990).
- «Чорний лелека» (Ж., «Полісся», 2004).
- «Золотий луг» (Ж., ПП Пасічник М. П., 2006).
- «Валюта любові» (Ж., вид. Косенка, 2006).
- «Житнє сонце» (Ж., ПП Пасічник М. П., 2008).
Творчість М. Сича (Русича) рецензувалася в різні роки в обласних газетах: «Літературній Україні», «Молоді України», журналах «Дніпро», «Вітчизна» та інших періодичних виданнях.
Відгуки сучасників
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (серпень 2012) |
- «Вікова казка Полісся вабить Михайла Сича. Любов'ю до рідної землі, що зазнала багато горя і все ж колоситься житом, покликаний до життя прекрасний образ житнього сонця — без нього, як без хліба, немає життя». (Людмила Бондарчук, доцент, лауреат Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, м. Житомир.)[]
- "Донедавна ми знали Михайла Сича як поета глибокого, але прозорого, схожого на кришталево-чисті озера Світязь і Синєвир, його метафорика й образно-стильові засоби, не воднораз запатентовані новими книгами, вражали точністю ритмізованих формулювань, розважністю сентенцій, афористичною стислістю думки, феєричністю мовних арсеналів. І ось з'явилася нова книжка Михайла Сича «Довге мовчання, або Валюта любові». Тривале мовчання, як і тривала тиша в природі, обов'язково мають вибухнути колись громом-грозою, бо все накопичене в душі й наіонізоване в атмосфері завжди вимагає розрядки, вивільнення, очищення блискавицями. Саме продуктом грозового розряду і є ця книжка із задуманого триптиха «Валюта лобові»[].
Довге мовчання — пауза довга.
Поділу знак се. Осінь. Зима.
Тихо… Безгучно… Знов до Міндовга?
Слід скрижанілий… Болю… нема?
В серці погоні, пожежі і знову
Роки у дактиль, в хорей, в анапест?…
Чимало й справді високопродуктивних років поета повкладалися у вірші і те, що сьогодні видається на-гора — лише мізерна частинка створеного автором за останні роки… (Михайло Пасічник, голова ЖОО НСПУ.)[]
- «Ім'я поета Михайла Сича добре відоме не тільки на Житомирщині, але й далеко за її межами. Він автор багатьох поетичних збірок, драматичної поеми „Чорний лелека“, якісних поетичних перекладів зі слов'янських і германських мов. Його творчість метафорично й образно наснажена, ніжна й мужня, добра і по-людськи тепла. Особливо зворушливо пише він про найріднішу в світі людину — матір. Його поема — соната „Житнє сонце“ — переконливе свідчення тому.
В поетичній палітрі поета є й трагічні барви. Не раз, повертаючись у своїх віршах до дитячих літ, він зачаровано відтворює мальовничі поліські краєвиди. Проте є в тих проникливих видіннях пам'ятні болючі мотиви: війна, сльози матері, похмурі обличчя земляків, тяжка праця.
Останнім часом поет у своїй творчості вдається до гумору і гротеску.
Михайло Сич автор багатьох нарисів та творчих портретів у пресі.
Він відомий і як талановитий художник, твори якого можна побачити на виставках в м. Житомирі, в Черняхові, в школі у Троковичах.» (Іван Редчиць, поет.)
- «Ще не знаючи, що Михайло Сич серйозно займається живописом, я і міг тільки по-доброму заздрісно дивуватися його переконливій обізнаності в мистецтві, багатій ерудиції та інтелекту. Бо й справді, в „Березневому вирі“ життя, при „вербовому полум'ї“ та „весняних багаттях“ наших взаємин під „житнім сонцем“ спільних пісенно-поетичних співів та декламувань я ніколи не бачив його з пензлем у руці.
Одначе, коли втрапили на очі його живописні роботи (деякі даровано й мені), то знов таки (і в котре вже!) був приємно вражений і подивований, відкривши для себе в ньому ще одну грань Господнього дару. І не було вже мені сенсаційного дива, коли я оглядав (на жаль, поодинокі поки що виставки живопису численних творів з оригінальними, неповторно-своєрідним колоритом, як то: „Мамай при багатті“, „Мавчин куточок“, „Криниця в Троковичах“, „Полісся“, натюрморти в пленері, бо знав, що-переді мною визорює-вимальовується постать Художника в найширшому і найповнішому розумінні цього слова. Щасливої і довголітньої творчості „яблуневої дороги“, пане Михайле, тримайте „годинник на долоні“, а долоню — на пульсі часу для нових поезій і полотен. Пісня ж — за мною. Поруч з Вами вона, певно, швидше прорветься з душевних тенет. От тільки не поспішайте стати на „крило Ікара“, бо, боюсь, до Вас — не долечу.» (Іван Сльота, народний артист України.)[]
Із передмов до поетичних збірок
- «Михайло Сич — поет зі складною філософією життя і творчості, його вірші і поеми образні й психологічно глибокі, цей автор полюбляє розлогу метафору, часто користується „езопівською“ мовою як засобом передачі найпотаємніших думок і почуттів.[]
Писати живу природу в європейській літературі полюбляють здавна. По-філософськи осмислює (часто й у гротескових образах) старий анімалістичний пласт життя і літератури в новій державній Україні відомий автор.»
- « Поема-соната „Житнє сонце“ стане презентабельною не лише для Житомирської організації Національної спілки письменників України, а й усієї української поезії. Її можна поставити в один ряд з творами про матір Бориса Олійника („Сива ластівка“) та інших видатних українських поетів.»[]
- «Як пейзажиста Сича по праву можна назвати співцем Троковичів: десятки і десятки творів доносять до глядача неповторність, чарівну силу черняхівської землі.
Найбільш привабливим жанром у доробку художника є натюрморт. Квіти і плоди, посуд та різноманітні побутові речі автор часто поєднує в дивні ансамблі, які приховують певну символіку, набувають глибинного філософського змісту. Багаті вони й на поетичний настрій, який природно втілюється у творах художника-поета. Сич любить іноді ускладнити зміст своїх творів, об'єднуючи їх у триптихи, в яких трапляється навіть синтез різних жанрів: анімалістичного з пейзажем, — а також натюрмортів у пленері. Трапляються випадки експерименту і в портретному жанрі. Тут ми можемо зустріти диптихи і триптихи однієї й тієї ж самої людини: подвійний портрет скульптора В. Фещенка, де в моделі виявлено різні стани психологічної зосередженості; триптих, присвячений Борисові Тену, подає поета перекладача одразу в трьох різних визначних періодах життя. Іноді ж Михайло Сич ніби чаклунською силою митця одухотворює матеріальний світ. В портреті скульптора О. Вітрика поруч з ним, ніби на рівних із своїм творцем правах — його скульптурна модель. Назва живописних творів Сича є насамперед поетичними, а також певними векторами, що допомагають віднайти шлях до авторського бачення.» (Віталій Єремєєв, директор Обласного літературного музею (Відгук про персональну виставку «Перегуки і відлуння» в Житомирському обласному літературному музеї))[]
Нагороди та премії
Серед останніх нагород можна зазначити:
- Грамота Національної спілки письменників України за вагомий внесок в українську літературу, активну громадську позицію, та багаторічну роботу в журналістиці, відродження культури і духовності рідного народу, та з нагоди 65 — річчя від дня народження (2006 р., м. Київ, В. Яворівський).
- Диплом лауреата премії імені В. Юхимовича за творчі набутки в царині української літератури та книгу поезій «Житнє сонце» (10.10.2009 р., місто Коростень, за підписом М. Сингаївського та С. Костюченка).
- Диплом лауреата за професійні переклади українською мовою німецького письменника Еріх Марії Ремарка та американського поета Р. Фроста (13.01.2011 р., м. Житомир, за підписом В. Головецького та М. Пасічника).
Джерела
- НСПУ. Письменницький довідник
- Спілка письменників СРСР. Письменницький довідник, 1986 р.
- Письменники Житомирщини. Книга 1. — видавець ПП Пасічник М. П., 2010 р.
- Довідник Житомирської обласної організації НСПУ з фрагментами історії. — Видавничий центр ЖОО НСПУ 2005 р.
- Житомирська обласна бібліотека для дітей.
Посилання
- Сич Михайло Семенович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 776.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2012 Sich Mihajlo Semenovich psevdonim Rusich narodivsya 26 sichnya 1941 roku pomer 21 travnya 2012 roku ukrayinskij poet perekladach zhurnalist hudozhnik Sich Mihajlo SemenovichPsevdonimRusichNarodivsya26 sichnya 1941 1941 01 26 s Trokovichi Chernyahivskij rajon Zhitomirska oblast UkrayinaPomer21 travnya 2012 2012 05 21 71 rik m ZhitomirGromadyanstvo UkrayinaDiyalnistpoet perekladach zhurnalist hudozhnikAlma materInstitut filologiyi ta zhurnalistiki ZhDU imeni Ivana FrankaBiografiyaMihajlo Semenovich Sich narodivsya 26 sichnya 1941 roku v seli Trokovichi Chernyahivskogo rajonu na Zhitomirshini Dida jogo Pavla Zaharovicha Rubana i donini dobrim slovom zgaduyut zemlyaki yak mudrogo sadivnika i mulyara Batko Sich Semen Yuhimovich sluzhiv v Kiyevi u miliciyi brav uchast u vizvolenni Zahidnoyi Ukrayini Mati Ganna Pavlivna pracyuvala v seli u kolgospi Zakinchiv trokovicku serednyu shkolu z sribnoyu medallyu filfak Zhitomirskogo pedinstitutu z vidznakoyu 1963 r Vchitelyuvav sluzhiv ryadovim i oficerom Radyanskoyi armiyi Pracyuvav na Poltavshini drugim sekretarem Dikanskogo rajkomu komsomolu Z 1971 roku zhiv u misti Zhitomiri Mihajlo Semenovich nikoli ne porivav zv yazok zi svoyeyu maloyu batkivshinoyu sho znajshlo j poetichne osmislennya v slovah Doviku ne obirvetsya stezhina priv yazana do ridnogo sela Vona meni zhittya navorozhila dzherelo Zakinchiv respublikansku partijnu shkolu 1977 r 15 lit viddav zhurnalistici vid korespondenta litredaktora do vidpovidalnogo sekretarya oblasnoyi gazeti Radyanska Zhitomirshina buv upovnovazhenim po oblasti respublikanskogo agentstva avtorskih prav Vse ce nachebto zovnishni fakti biografiyi ale voni svidchat pro te sho avtor nikoli ne stoyav ostoron zhittya sho motivi i syuzheti jogo liriki pidtverdzheno samoyu doleyu Mihajlo Sich avtor bagatoh poetichnih zbirok Bagato perekladav na ukrayinsku zi slov yanskih i germanskih mov Buv golovoyu tvorchoyi sekciyi poeziyi oblasnogo viddilennya NSPU viv literaturnu storinku v Radyanskij Zhitomirshini ye avtorom ciloyi nizki tvorchih portretiv narisiv ta recenzij v respublikanskij ta oblasnij presi Okremi virshi perekladalisya rosijskoyu bolgarskoyu adigejskoyu movami Chlen Spilki pismennikiv SRSR z 1976 roku nini NSPU Buv delegatom IV nadzvichajnogo z yizdu NSPU Chlen Spilki zhurnalistiv Pidpolkovnik zapasu She odna gran talantu poeta zhivopis spivzvuchnij z hudozhnim svitom jogo virshiv Iz jogo kartinami ne raz znajomilisya shanuvalniki obrazotvorchogo mistectva pid chas personalnih vistavok v m Zhitomiri Chernyahovi v shkoli u Trokovichah V zhitti buv dobrozichlivoyu vvichlivoyu visokoerudovanoyu shlyahetnoyu uvazhnoyu do otochuyuchih lyudinoyu BibliografiyaZbirki Bereznevij vir K Molod 1968 Verbove polum ya K RP 1971 Vesnyani bagattya K Molod 1975 Yabluneva doroga K RP 1979 Zhitnye sonce K RP 1983 Krilo Ikara K Molod 1987 Godinnik na doloni K RP 1990 Chornij leleka Zh Polissya 2004 Zolotij lug Zh PP Pasichnik M P 2006 Valyuta lyubovi Zh vid Kosenka 2006 Zhitnye sonce Zh PP Pasichnik M P 2008 Tvorchist M Sicha Rusicha recenzuvalasya v rizni roki v oblasnih gazetah Literaturnij Ukrayini Molodi Ukrayini zhurnalah Dnipro Vitchizna ta inshih periodichnih vidannyah Vidguki suchasnikivCya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2012 Vikova kazka Polissya vabit Mihajla Sicha Lyubov yu do ridnoyi zemli sho zaznala bagato gorya i vse zh kolositsya zhitom poklikanij do zhittya prekrasnij obraz zhitnogo soncya bez nogo yak bez hliba nemaye zhittya Lyudmila Bondarchuk docent laureat Vseukrayinskoyi premiyi imeni Ivana Ogiyenka m Zhitomir dzherelo Donedavna mi znali Mihajla Sicha yak poeta glibokogo ale prozorogo shozhogo na krishtalevo chisti ozera Svityaz i Sinyevir jogo metaforika j obrazno stilovi zasobi ne vodnoraz zapatentovani novimi knigami vrazhali tochnistyu ritmizovanih formulyuvan rozvazhnistyu sentencij aforistichnoyu stislistyu dumki feyerichnistyu movnih arsenaliv I os z yavilasya nova knizhka Mihajla Sicha Dovge movchannya abo Valyuta lyubovi Trivale movchannya yak i trivala tisha v prirodi obov yazkovo mayut vibuhnuti kolis gromom grozoyu bo vse nakopichene v dushi j naionizovane v atmosferi zavzhdi vimagaye rozryadki vivilnennya ochishennya bliskavicyami Same produktom grozovogo rozryadu i ye cya knizhka iz zadumanogo triptiha Valyuta lobovi dzherelo Dovge movchannya pauza dovga Podilu znak se Osin Zima Tiho Bezguchno Znov do Mindovga Slid skrizhanilij Bolyu nema V serci pogoni pozhezhi i znovu Roki u daktil v horej v anapest Chimalo j spravdi visokoproduktivnih rokiv poeta povkladalisya u virshi i te sho sogodni vidayetsya na gora lishe mizerna chastinka stvorenogo avtorom za ostanni roki Mihajlo Pasichnik golova ZhOO NSPU dzherelo Im ya poeta Mihajla Sicha dobre vidome ne tilki na Zhitomirshini ale j daleko za yiyi mezhami Vin avtor bagatoh poetichnih zbirok dramatichnoyi poemi Chornij leleka yakisnih poetichnih perekladiv zi slov yanskih i germanskih mov Jogo tvorchist metaforichno j obrazno nasnazhena nizhna j muzhnya dobra i po lyudski tepla Osoblivo zvorushlivo pishe vin pro najridnishu v sviti lyudinu matir Jogo poema sonata Zhitnye sonce perekonlive svidchennya tomu V poetichnij palitri poeta ye j tragichni barvi Ne raz povertayuchis u svoyih virshah do dityachih lit vin zacharovano vidtvoryuye malovnichi poliski krayevidi Prote ye v tih proniklivih vidinnyah pam yatni bolyuchi motivi vijna slozi materi pohmuri oblichchya zemlyakiv tyazhka pracya Ostannim chasom poet u svoyij tvorchosti vdayetsya do gumoru i grotesku Mihajlo Sich avtor bagatoh narisiv ta tvorchih portretiv u presi Vin vidomij i yak talanovitij hudozhnik tvori yakogo mozhna pobachiti na vistavkah v m Zhitomiri v Chernyahovi v shkoli u Trokovichah Ivan Redchic poet She ne znayuchi sho Mihajlo Sich serjozno zajmayetsya zhivopisom ya i mig tilki po dobromu zazdrisno divuvatisya jogo perekonlivij obiznanosti v mistectvi bagatij erudiciyi ta intelektu Bo j spravdi v Bereznevomu viri zhittya pri verbovomu polum yi ta vesnyanih bagattyah nashih vzayemin pid zhitnim soncem spilnih pisenno poetichnih spiviv ta deklamuvan ya nikoli ne bachiv jogo z penzlem u ruci Odnache koli vtrapili na ochi jogo zhivopisni roboti deyaki darovano j meni to znov taki i v kotre vzhe buv priyemno vrazhenij i podivovanij vidkrivshi dlya sebe v nomu she odnu gran Gospodnogo daru I ne bulo vzhe meni sensacijnogo diva koli ya oglyadav na zhal poodinoki poki sho vistavki zhivopisu chislennih tvoriv z originalnimi nepovtorno svoyeridnim koloritom yak to Mamaj pri bagatti Mavchin kutochok Krinicya v Trokovichah Polissya natyurmorti v pleneri bo znav sho peredi mnoyu vizoryuye vimalovuyetsya postat Hudozhnika v najshirshomu i najpovnishomu rozuminni cogo slova Shaslivoyi i dovgolitnoyi tvorchosti yablunevoyi dorogi pane Mihajle trimajte godinnik na doloni a dolonyu na pulsi chasu dlya novih poezij i poloten Pisnya zh za mnoyu Poruch z Vami vona pevno shvidshe prorvetsya z dushevnih tenet Ot tilki ne pospishajte stati na krilo Ikara bo boyus do Vas ne dolechu Ivan Slota narodnij artist Ukrayini dzherelo Iz peredmov do poetichnih zbirok Mihajlo Sich poet zi skladnoyu filosofiyeyu zhittya i tvorchosti jogo virshi i poemi obrazni j psihologichno gliboki cej avtor polyublyaye rozlogu metaforu chasto koristuyetsya ezopivskoyu movoyu yak zasobom peredachi najpotayemnishih dumok i pochuttiv dzherelo Pisati zhivu prirodu v yevropejskij literaturi polyublyayut zdavna Po filosofski osmislyuye chasto j u groteskovih obrazah starij animalistichnij plast zhittya i literaturi v novij derzhavnij Ukrayini vidomij avtor Poema sonata Zhitnye sonce stane prezentabelnoyu ne lishe dlya Zhitomirskoyi organizaciyi Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini a j usiyeyi ukrayinskoyi poeziyi Yiyi mozhna postaviti v odin ryad z tvorami pro matir Borisa Olijnika Siva lastivka ta inshih vidatnih ukrayinskih poetiv dzherelo Yak pejzazhista Sicha po pravu mozhna nazvati spivcem Trokovichiv desyatki i desyatki tvoriv donosyat do glyadacha nepovtornist charivnu silu chernyahivskoyi zemli Najbilsh privablivim zhanrom u dorobku hudozhnika ye natyurmort Kviti i plodi posud ta riznomanitni pobutovi rechi avtor chasto poyednuye v divni ansambli yaki prihovuyut pevnu simvoliku nabuvayut glibinnogo filosofskogo zmistu Bagati voni j na poetichnij nastrij yakij prirodno vtilyuyetsya u tvorah hudozhnika poeta Sich lyubit inodi uskladniti zmist svoyih tvoriv ob yednuyuchi yih u triptihi v yakih traplyayetsya navit sintez riznih zhanriv animalistichnogo z pejzazhem a takozh natyurmortiv u pleneri Traplyayutsya vipadki eksperimentu i v portretnomu zhanri Tut mi mozhemo zustriti diptihi i triptihi odniyeyi j tiyeyi zh samoyi lyudini podvijnij portret skulptora V Feshenka de v modeli viyavleno rizni stani psihologichnoyi zoseredzhenosti triptih prisvyachenij Borisovi Tenu podaye poeta perekladacha odrazu v troh riznih viznachnih periodah zhittya Inodi zh Mihajlo Sich nibi chaklunskoyu siloyu mitcya oduhotvoryuye materialnij svit V portreti skulptora O Vitrika poruch z nim nibi na rivnih iz svoyim tvorcem pravah jogo skulpturna model Nazva zhivopisnih tvoriv Sicha ye nasampered poetichnimi a takozh pevnimi vektorami sho dopomagayut vidnajti shlyah do avtorskogo bachennya Vitalij Yeremyeyev direktor Oblasnogo literaturnogo muzeyu Vidguk pro personalnu vistavku Pereguki i vidlunnya v Zhitomirskomu oblasnomu literaturnomu muzeyi dzherelo Nagorodi ta premiyiSered ostannih nagorod mozhna zaznachiti Gramota Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini za vagomij vnesok v ukrayinsku literaturu aktivnu gromadsku poziciyu ta bagatorichnu robotu v zhurnalistici vidrodzhennya kulturi i duhovnosti ridnogo narodu ta z nagodi 65 richchya vid dnya narodzhennya 2006 r m Kiyiv V Yavorivskij Diplom laureata premiyi imeni V Yuhimovicha za tvorchi nabutki v carini ukrayinskoyi literaturi ta knigu poezij Zhitnye sonce 10 10 2009 r misto Korosten za pidpisom M Singayivskogo ta S Kostyuchenka Diplom laureata za profesijni perekladi ukrayinskoyu movoyu nimeckogo pismennika Erih Mariyi Remarka ta amerikanskogo poeta R Frosta 13 01 2011 r m Zhitomir za pidpisom V Goloveckogo ta M Pasichnika DzherelaNSPU Pismennickij dovidnik Spilka pismennikiv SRSR Pismennickij dovidnik 1986 r Pismenniki Zhitomirshini Kniga 1 vidavec PP Pasichnik M P 2010 r Dovidnik Zhitomirskoyi oblasnoyi organizaciyi NSPU z fragmentami istoriyi Vidavnichij centr ZhOO NSPU 2005 r Zhitomirska oblasna biblioteka dlya ditej PosilannyaSich Mihajlo Semenovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 5 Pe S S 776