Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Миха́йло Іва́нович Сите́нко (31 жовтня (12 листопада) 1885, село Рябушки, нині Лебединський район Сумської області — 13 січня 1940, Харків) — український хірург-ортопед, травматолог. Доктор медичних наук, професор, директор Українського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології в Харкові . Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1936). Заслужений діяч науки УРСР (1936).
| Михайло Іванович Ситенко | |
|---|---|
 | |
| Народився | 12 листопада 1885 Рябушки, Лебединський район, Україна |
| Помер | 13 січня 1940 (54 роки) Харків, Українська РСР, СРСР |
| Поховання | Міське кладовище № 2 |
| Місце проживання | Харків |
| Країна |  Російська імперія Українська РСР |
| Діяльність | лікар, хірург, викладач університету, науковець |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет (1910) |
| Галузь | ортопедія, травматологія, протези |
| Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України" |
| Посада | директор |
| Вчене звання | член-кореспондент і професор[d] |
| Науковий ступінь | докторський ступінь (1924) |
| Аспіранти, докторанти | Алексєєнко Іван Пименович |
| Членство | НАН України |
| Нагороди |  |
Життєпис
Михайло Іванович Ситенко народився в селі Рябушки, нині Сумської області у родині священика. Середню освіту одержав у Сумській Олександрівській гімназії. У 1904 р. вступив на медичний факультет Імператорського Харківського університету (нині Харківський національний медичний університет), який закінчив з відзнакою у 1910 р. Медичну практику проходив під керівництвом Костянтина Зільберника в Лебедині. Залишився при університеті при кафедрі оперативної хірургії для підготовки до професорського звання. Водночас Михайло Іванович працював у факультетській хірургічній клініці під керівництвом професора Л. В. Орлова і в хірургічному відділенні губернської земської лікарні у Ф. Ю. Розе .
З 1911 р. Михайло Ситенко працював на посаді старшого асистента кафедри оперативної хірургії та топографічної анатомії у Харківському жіночому медичному інституті .
Під час Першої світової війни перебував на військовій службі як старший лікар полку (1914–1918). Працював в Одеському спеціалізованому травматологічному воєнному шпиталі (1917–1918). У 1918 р. після демобілізації Михайло Іванович повернувся до Харкова та працював на посаді прозектора на кафедрі оперативної хірургії і топографічної анатомії Медичної академії .
З 1921 р. М. І. Ситенко — головний лікар Харківського медико-механічного інституту (згодом — Український науково-дослідний інститут ортопедії та травматології ). У 1926–1940 рр. — реорганізатор і директор цього інтитуту ( вже Українського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології) і керівник першої в Україні кафедри ортопедії при Харківському інституті вдосконалення лікарів.
У 1924 р. Михайло Іванович захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора медицини за темою «О свободной костной аутопластике при псевдоартрозах». У 1930 р. йому присвоєно звання професора, у 1936 р. вченого обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР, у тому ж році надано звання Заслуженого діяча науки УРСР .
Науковець є засновником і першим редактором фахового журналу «Ортопедия, травматология и протезирование» (1927–1940), який довгий час був єдиним в країні з цієї спеціальності. Також ініціатор, організатор і голова Першого Всеукраїнського з’їзду ортопедів, травматологів і працівників протезної справи (1936), який став першим з'їздом за даною спеціальністю в СРСР . Обирався головою Українського товариства ортопедів-травматологів, членом Вченої медичної ради Наркомату охорони здоров’я СРСР і президії Вченої медичної ради Наркомату охорони здоров’я УРСР .
Михайло Іванович Ситенко пішов з життя 13 січня 1940 р. після тяжкої хвороби .
Наукова та педагогічна робота
Вчений працював у галузі військово-польової хірургії, кісткової пластики, травматології, розробив близько 20 оригінальних хірургічних операцій при вродженому вивиху кульшового суглоба, звичних вивихах плечового суглоба, псевдоартрозах. Особливу увагу Михайло Іванович приділяв дитячій ортопедії та травматології, вродженим деформаціям опорно-рухового апарату. Метод лікування вивиху кульшового суглобу у немовлят отримав його ім'я [3].
М. І. Ситенко – автор низки ортопедичних апаратів і хірургічних інструментів. За його ініціативою створено мережу периферичних науково-опорних пунктів інституту, систему ранніх профілактичних оглядів новонароджених і дітей перших місяців життя, травматологічну станцію, що стала прообразом сучасних травматологічних пунктів, центр реабілітації у м. Слов’янськ для хворих із наслідками травм тощо .
Становлення та розвиток ортопедії, травматології, протезування та реабілітаційної допомоги в Україні пов’язано з ім’ям професора. За його сприяння створено нову школу ортопедії і травматології, яку з повною підставою можна називати школою Ситенка. Вчений виховав плеяду учнів . На посаді директора Харківського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології здійснив заходи по оптимізації та реорганізації діяльності закладу:
- збільшив кількість ліжок у 2,5 рази (з 60 до 150)
- започаткував 4 відділення та амбулаторію
- створив на базі Інституту курси підвищення кваліфікації лікарів з надання ортопедо-травматологічної допомоги
- заснував дитячий ортопедичний профілакторій (1932 р.)
- відкрив дослідну станцію з перекваліфікації та працевлаштування інвалідів-травматиків (1932 р.)
- заснував першу в Україні лабораторію з біомеханіки (1934 р.)
Наукові праці
Автор близько 60 наукових праць. Деякі з них:
- О свободной костной автопластике при псевдоартрозах. — Х., 1924 (дис.);
- Об организации лечебной помощи пострадавшим от несчастных случаев // Ортопедия и травматология. — 1927. — № 5–6. — С. 160;
- Основные принципы консервативного и оперативного лечения переломов трубчатых костей // Новый хирургический архив. — 1931. — Т. 23. — Кн. №№ 1–2. — С. 271;
- О роли ортопедии в системе советского здравоохранения и об основных принципах организации ортопедической помощи // Новый хирургический архив. — 1931. — Т. 23. — Кн. №№ 1–2. — С. 337;
- Дистрофические процессы в костях и суставах // Ортопедия и травматология. — 1935. — № 1. — С. 9;
- Некоторые руководящие положения из учения об огнестрельных переломах и их лечении // Ортопедия и травматология. — 1940. — № 1. — С. 7.
- Избранные труды / Под ред. Коржа А. А., Панкова Е. А. — К.,1991.
Пам'ять
У 1940 р. ім'я М. І. Ситенка надано Українському науково-дослідному інституту ортопедії та травматології в Харкові (вул. Григорія Сковороди, 80). Меморіальні дошки відкрито у приміщенні інституту (ідентичного змісту на головному фасаді та у вестибюлі будівлі): «Тут працював з 1921 по 1940 рік член-кореспондент Академії наук УРСР, заслужений діяч науки, професор Михайло Іванович Ситенко». У 1931 р. на другому поверсі створено меморіальний музей інституту. Серед експонатів – гіпсовий бюст професора, його особисті речі, фотографії, документи
У 1965 р. Лебединському медичному училищу також присвоєно ім’я видатного вченого .
Примітки
- Таршис В. Б, В. Б. (2003). Ситенко Михайло Іванович. Харків: Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. А. Я. Циганенка. с. 448—450. ISBN .
{{}}: Перевірте значення|isbn=: недійсний символ () - Голубєва І.В.; Шевченко, О.Г.; Танькут, О.В.; Динник, О.А. (2020). Михайло Іванович Ситенко (до 135-річчя від дня народження). Ортопелия, травматология и протезирование, № 4, С. 102-104. https://doi.org/10.15674/0030-598720204102-104
- Чернобров, 2005, с. 35.
- Голубєва, І. В. Михайло Іванович Ситенко (до 135-річчя від дня народження). Ортопедия, травматология и протезирование. – 2020. – № 4. – С. 102-104.
- Елена (27 лютого 2018). . Лебедин (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- . Лебединщина в іменах : інформаційний портал. Лебедин : ORG проект, 2018. 19 липня 2023. Архів оригіналу за 27 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019.
- Ситенко Михайло Іванович. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2019.
- СИТЕНКО Михаил Иванович — Большая Медицинская Энциклопедия. xn--90aw5c.xn--c1avg. Процитовано 27 вересня 2019.
- Ситенко М. І. Історія Харкова у пам’ятних дошках: фактографічні та бібліографічні відомості : блог. Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 179.
- Чернобров И. В. Земский врач К.А.Зильберник — организатор здравохранения в Лебединском уезде (к 150-летию со дня рождения) // Сумський історико-архівний журнал. — 2005. — Вип. I. — С. 33-40. (рос.)
 | Це незавершена стаття про українського науковця-лікаря. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz takim prizvishem Sitenko Miha jlo Iva novich Site nko 31 zhovtnya 12 listopada 1885 18851112 selo Ryabushki nini Lebedinskij rajon Sumskoyi oblasti 13 sichnya 1940 Harkiv ukrayinskij hirurg ortoped travmatolog Doktor medichnih nauk profesor direktor Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu ortopediyi ta travmatologiyi v Harkovi Chlen korespondent Vseukrayinskoyi Akademiyi Nauk z 1936 Zasluzhenij diyach nauki URSR 1936 Mihajlo Ivanovich SitenkoNarodivsya12 listopada 1885 1885 11 12 Ryabushki Lebedinskij rajon UkrayinaPomer13 sichnya 1940 1940 01 13 54 roki Harkiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannyaMiske kladovishe 2Misce prozhivannyaHarkivKrayina Rosijska imperiya Ukrayinska RSRDiyalnistlikar hirurg vikladach universitetu naukovecAlma materImperatorskij Harkivskij universitet 1910 Galuzortopediya travmatologiya proteziZakladHNU im V N Karazina Derzhavna ustanova Institut patologiyi hrebta ta suglobiv imeni profesora M I Sitenka Nacionalnoyi akademiyi medichnih nauk Ukrayini PosadadirektorVchene zvannyachlen korespondent i profesor d Naukovij stupindoktorskij stupin 1924 Aspiranti doktorantiAleksyeyenko Ivan PimenovichChlenstvoNAN UkrayiniNagorodiZhittyepisMihajlo Ivanovich Sitenko narodivsya v seli Ryabushki nini Sumskoyi oblasti u rodini svyashenika Serednyu osvitu oderzhav u Sumskij Oleksandrivskij gimnaziyi U 1904 r vstupiv na medichnij fakultet Imperatorskogo Harkivskogo universitetu nini Harkivskij nacionalnij medichnij universitet yakij zakinchiv z vidznakoyu u 1910 r Medichnu praktiku prohodiv pid kerivnictvom Kostyantina Zilbernika v Lebedini Zalishivsya pri universiteti pri kafedri operativnoyi hirurgiyi dlya pidgotovki do profesorskogo zvannya Vodnochas Mihajlo Ivanovich pracyuvav u fakultetskij hirurgichnij klinici pid kerivnictvom profesora L V Orlova i v hirurgichnomu viddilenni gubernskoyi zemskoyi likarni u F Yu Roze Z 1911 r Mihajlo Sitenko pracyuvav na posadi starshogo asistenta kafedri operativnoyi hirurgiyi ta topografichnoyi anatomiyi u Harkivskomu zhinochomu medichnomu instituti Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni perebuvav na vijskovij sluzhbi yak starshij likar polku 1914 1918 Pracyuvav v Odeskomu specializovanomu travmatologichnomu voyennomu shpitali 1917 1918 U 1918 r pislya demobilizaciyi Mihajlo Ivanovich povernuvsya do Harkova ta pracyuvav na posadi prozektora na kafedri operativnoyi hirurgiyi i topografichnoyi anatomiyi Medichnoyi akademiyi Z 1921 r M I Sitenko golovnij likar Harkivskogo mediko mehanichnogo institutu zgodom Ukrayinskij naukovo doslidnij institut ortopediyi ta travmatologiyi U 1926 1940 rr reorganizator i direktor cogo intitutu vzhe Ukrayinskogo naukovo doslidnogo institutu ortopediyi ta travmatologiyi i kerivnik pershoyi v Ukrayini kafedri ortopediyi pri Harkivskomu instituti vdoskonalennya likariv U 1924 r Mihajlo Ivanovich zahistiv disertaciyu na zdobuttya vchenogo stupenya doktora medicini za temoyu O svobodnoj kostnoj autoplastike pri psevdoartrozah U 1930 r jomu prisvoyeno zvannya profesora u 1936 r vchenogo obrano chlenom korespondentom Akademiyi nauk URSR u tomu zh roci nadano zvannya Zasluzhenogo diyacha nauki URSR Naukovec ye zasnovnikom i pershim redaktorom fahovogo zhurnalu Ortopediya travmatologiya i protezirovanie 1927 1940 yakij dovgij chas buv yedinim v krayini z ciyeyi specialnosti Takozh iniciator organizator i golova Pershogo Vseukrayinskogo z yizdu ortopediv travmatologiv i pracivnikiv proteznoyi spravi 1936 yakij stav pershim z yizdom za danoyu specialnistyu v SRSR Obiravsya golovoyu Ukrayinskogo tovaristva ortopediv travmatologiv chlenom Vchenoyi medichnoyi radi Narkomatu ohoroni zdorov ya SRSR i prezidiyi Vchenoyi medichnoyi radi Narkomatu ohoroni zdorov ya URSR Mihajlo Ivanovich Sitenko pishov z zhittya 13 sichnya 1940 r pislya tyazhkoyi hvorobi Naukova ta pedagogichna robotaVchenij pracyuvav u galuzi vijskovo polovoyi hirurgiyi kistkovoyi plastiki travmatologiyi rozrobiv blizko 20 originalnih hirurgichnih operacij pri vrodzhenomu vivihu kulshovogo sugloba zvichnih vivihah plechovogo sugloba psevdoartrozah Osoblivu uvagu Mihajlo Ivanovich pridilyav dityachij ortopediyi ta travmatologiyi vrodzhenim deformaciyam oporno ruhovogo aparatu Metod likuvannya vivihu kulshovogo suglobu u nemovlyat otrimav jogo im ya 3 M I Sitenko avtor nizki ortopedichnih aparativ i hirurgichnih instrumentiv Za jogo iniciativoyu stvoreno merezhu periferichnih naukovo opornih punktiv institutu sistemu rannih profilaktichnih oglyadiv novonarodzhenih i ditej pershih misyaciv zhittya travmatologichnu stanciyu sho stala proobrazom suchasnih travmatologichnih punktiv centr reabilitaciyi u m Slov yansk dlya hvorih iz naslidkami travm tosho Stanovlennya ta rozvitok ortopediyi travmatologiyi protezuvannya ta reabilitacijnoyi dopomogi v Ukrayini pov yazano z im yam profesora Za jogo spriyannya stvoreno novu shkolu ortopediyi i travmatologiyi yaku z povnoyu pidstavoyu mozhna nazivati shkoloyu Sitenka Vchenij vihovav pleyadu uchniv Na posadi direktora Harkivskogo naukovo doslidnogo institutu ortopediyi ta travmatologiyi zdijsniv zahodi po optimizaciyi ta reorganizaciyi diyalnosti zakladu zbilshiv kilkist lizhok u 2 5 razi z 60 do 150 zapochatkuvav 4 viddilennya ta ambulatoriyu stvoriv na bazi Institutu kursi pidvishennya kvalifikaciyi likariv z nadannya ortopedo travmatologichnoyi dopomogi zasnuvav dityachij ortopedichnij profilaktorij 1932 r vidkriv doslidnu stanciyu z perekvalifikaciyi ta pracevlashtuvannya invalidiv travmatikiv 1932 r zasnuvav pershu v Ukrayini laboratoriyu z biomehaniki 1934 r Naukovi praci Avtor blizko 60 naukovih prac Deyaki z nih O svobodnoj kostnoj avtoplastike pri psevdoartrozah H 1924 dis Ob organizacii lechebnoj pomoshi postradavshim ot neschastnyh sluchaev Ortopediya i travmatologiya 1927 5 6 S 160 Osnovnye principy konservativnogo i operativnogo lecheniya perelomov trubchatyh kostej Novyj hirurgicheskij arhiv 1931 T 23 Kn 1 2 S 271 O roli ortopedii v sisteme sovetskogo zdravoohraneniya i ob osnovnyh principah organizacii ortopedicheskoj pomoshi Novyj hirurgicheskij arhiv 1931 T 23 Kn 1 2 S 337 Distroficheskie processy v kostyah i sustavah Ortopediya i travmatologiya 1935 1 S 9 Nekotorye rukovodyashie polozheniya iz ucheniya ob ognestrelnyh perelomah i ih lechenii Ortopediya i travmatologiya 1940 1 S 7 Izbrannye trudy Pod red Korzha A A Pankova E A K 1991 Pam yatU 1940 r im ya M I Sitenka nadano Ukrayinskomu naukovo doslidnomu institutu ortopediyi ta travmatologiyi v Harkovi vul Grigoriya Skovorodi 80 Memorialni doshki vidkrito u primishenni institutu identichnogo zmistu na golovnomu fasadi ta u vestibyuli budivli Tut pracyuvav z 1921 po 1940 rik chlen korespondent Akademiyi nauk URSR zasluzhenij diyach nauki profesor Mihajlo Ivanovich Sitenko U 1931 r na drugomu poversi stvoreno memorialnij muzej institutu Sered eksponativ gipsovij byust profesora jogo osobisti rechi fotografiyi dokumenti U 1965 r Lebedinskomu medichnomu uchilishu takozh prisvoyeno im ya vidatnogo vchenogo PrimitkiTarshis V B V B 2003 Sitenko Mihajlo Ivanovich Harkiv Vcheni Harkivskogo derzhavnogo medichnogo universitetu za red A Ya Ciganenka s 448 450 ISBN 966 7100 35 9 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Golubyeva I V Shevchenko O G Tankut O V Dinnik O A 2020 Mihajlo Ivanovich Sitenko do 135 richchya vid dnya narodzhennya Ortopeliya travmatologiya i protezirovanie 4 S 102 104 https doi org 10 15674 0030 598720204102 104 Chernobrov 2005 s 35 Golubyeva I V Mihajlo Ivanovich Sitenko do 135 richchya vid dnya narodzhennya Ortopediya travmatologiya i protezirovanie 2020 4 S 102 104 Elena 27 lyutogo 2018 Lebedin ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2019 Lebedinshina v imenah informacijnij portal Lebedin ORG proekt 2018 19 lipnya 2023 Arhiv originalu za 27 veresnya 2019 Procitovano 27 veresnya 2019 Sitenko Mihajlo Ivanovich www nas gov ua ukr Procitovano 27 veresnya 2019 SITENKO Mihail Ivanovich Bolshaya Medicinskaya Enciklopediya xn 90aw5c xn c1avg Procitovano 27 veresnya 2019 Sitenko M I Istoriya Harkova u pam yatnih doshkah faktografichni ta bibliografichni vidomosti blog Harkivska derzhavna naukova biblioteka im V G Korolenka LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1983 T 10 Salyut Stogoviz 543 1 s 36 ark il il tabl portr karti 1 ark s S 179 Chernobrov I V Zemskij vrach K A Zilbernik organizator zdravohraneniya v Lebedinskom uezde k 150 letiyu so dnya rozhdeniya Sumskij istoriko arhivnij zhurnal 2005 Vip I S 33 40 ros Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo naukovcya likarya Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi