Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Система лічби мір і ваг ацтеків система вимірювання відстаней площ об ємів і ваг що застосовувалася в Ацтекській імперії

Система лічби, мір і вагів ацтеків

Система лічби, мір і вагів ацтеків

Система лічби, мір і ваг ацтеків — система вимірювання відстаней, площ, об'ємів і ваг, що застосовувалася в Ацтекській імперії. Заснована була на розмірах людського тіла та 20-ричній системі числення. Застосовувалася для підрахування виплати податків і данини, розрахунку війська та подарунків тлатоані, астрологічних досліджень.

Лічба

Була заснована на 20-ричній системі. Її основою були цифри, що позначалися рисками, крапочками, фігурками прапорців, дерев і торб, — 1, 20, 400, 8000. Числа від 1 до 19 зображувалися крапками або іноді пальцями. Число 20 зображувалося прапорцем; 400 (тобто 20 х 20) — знаком, який виглядав як перо або дерево чи піраміда; 8000 (20 х 20 х 20) — гаманцем або прикрашеною китицями торбою.

Відстані та довжина

Основою вимірювання відстаней між обома об'єктами був тлалкуауітль (tlalcuahuitl), який дорівнював бл. 2,5 м. Уся довжина вимірювалася з огляду на розміру сільсьгосподарських полів та розмірів рук й ніг.

  • Matlacicxitla = 2,786 м
  • Maitlneuitzantli=2,508 м
  • Tlalcuahuitl=2,508 м
  • Niquizantli=2,090 м
  • Maitl=1,672 м
  • Cenequeztzalli=1,60 м
  • Mitl=1,254 м
  • Yollotli=83,59 см
  • Ahcolli=77,5 см
  • Ciacatl=72 см
  • Tlacxitl=69,65 м
  • Molicpitl=41.80 cm
  • Matzotzopaztli=38,6 м
  • Omitl=33,44 см
  • Xocpalli=27,86 см
  • Macpalli=20.9 см
  • Canmiztitl=18 см
  • Centlacol icxitl=13,93 см
  • Mapilli=1,74 см

Крім того використовували такі одиниці довжини — cemmitl=1.25 м, cemmatl=1.5 м, cenyollotli=1 м, cemacolli=0.83 м, cemomitl=0.5 м.

Вага

Основною одиницею була тамеме, що походила від слова тламама, тобто носильник. Відповідно тамеме дорівнювалася вазі, яку він міг пронести 1 день. Звідси походили інші вагові значення.

  • Tameme =23 кг
  • Tlacopintli = 68,5 кг
  • Xiquipilli=800

Об'єм (рідини та сипучих матеріалів)

Стосовно цієї системи менш відомостей. Водночас плутанину вносить наявність декількох засобів визначення об'єму: у Теночтітлані, Тескоко та у віддалених областях.

  • Centlachipinilli=10 мілілітрів
  • Cempopolli=20 мілілітрів
  • Cemixcolli, Cemacuáhuitl, Cenxumatli=15 мілілітрів
  • Centlalololli=50 мілілітрів
  • Centlamapictli, Centlamatzolli=70 мілілітрів
  • Acalli, Cencuauhacalli=27 л
  • Cemchiquihuitl=28 л
  • Cuexcomatl=110 м3 — 330 м3

Джерела

  • Castillo, Víctor (1972). «Unidades nahuas de medida». Estudios de Cultura Náhuatl, (México) (10): 207.
  • Jorge, María del Carmen (13.09.2011). «Mathematical accuracy of Aztec land surveys assessed from records in the Codex Vergara». PNAS 108 (37): 15056.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sistema lichbi mir i vag actekiv sistema vimiryuvannya vidstanej plosh ob yemiv i vag sho zastosovuvalasya v Actekskij imperiyi Zasnovana bula na rozmirah lyudskogo tila ta 20 richnij sistemi chislennya Zastosovuvalasya dlya pidrahuvannya viplati podatkiv i danini rozrahunku vijska ta podarunkiv tlatoani astrologichnih doslidzhen LichbaBula zasnovana na 20 richnij sistemi Yiyi osnovoyu buli cifri sho poznachalisya riskami krapochkami figurkami praporciv derev i torb 1 20 400 8000 Chisla vid 1 do 19 zobrazhuvalisya krapkami abo inodi palcyami Chislo 20 zobrazhuvalosya praporcem 400 tobto 20 h 20 znakom yakij viglyadav yak pero abo derevo chi piramida 8000 20 h 20 h 20 gamancem abo prikrashenoyu kiticyami torboyu Vidstani ta dovzhinaOsnovoyu vimiryuvannya vidstanej mizh oboma ob yektami buv tlalkuauitl tlalcuahuitl yakij dorivnyuvav bl 2 5 m Usya dovzhina vimiryuvalasya z oglyadu na rozmiru silsgospodarskih poliv ta rozmiriv ruk j nig Matlacicxitla 2 786 m Maitlneuitzantli 2 508 m Tlalcuahuitl 2 508 m Niquizantli 2 090 m Maitl 1 672 m Cenequeztzalli 1 60 m Mitl 1 254 m Yollotli 83 59 sm Ahcolli 77 5 sm Ciacatl 72 sm Tlacxitl 69 65 m Molicpitl 41 80 cm Matzotzopaztli 38 6 m Omitl 33 44 sm Xocpalli 27 86 sm Macpalli 20 9 sm Canmiztitl 18 sm Centlacol icxitl 13 93 sm Mapilli 1 74 sm Krim togo vikoristovuvali taki odinici dovzhini cemmitl 1 25 m cemmatl 1 5 m cenyollotli 1 m cemacolli 0 83 m cemomitl 0 5 m VagaOsnovnoyu odiniceyu bula tameme sho pohodila vid slova tlamama tobto nosilnik Vidpovidno tameme dorivnyuvalasya vazi yaku vin mig pronesti 1 den Zvidsi pohodili inshi vagovi znachennya Tameme 23 kg Tlacopintli 68 5 kg Xiquipilli 800Ob yem ridini ta sipuchih materialiv Stosovno ciyeyi sistemi mensh vidomostej Vodnochas plutaninu vnosit nayavnist dekilkoh zasobiv viznachennya ob yemu u Tenochtitlani Teskoko ta u viddalenih oblastyah Centlachipinilli 10 mililitriv Cempopolli 20 mililitriv Cemixcolli Cemacuahuitl Cenxumatli 15 mililitriv Centlalololli 50 mililitriv Centlamapictli Centlamatzolli 70 mililitriv Acalli Cencuauhacalli 27 l Cemchiquihuitl 28 l Cuexcomatl 110 m3 330 m3DzherelaCastillo Victor 1972 Unidades nahuas de medida Estudios de Cultura Nahuatl Mexico 10 207 Jorge Maria del Carmen 13 09 2011 Mathematical accuracy of Aztec land surveys assessed from records in the Codex Vergara PNAS 108 37 15056

Дата публікації:
Топ