Синя́к — село в Україні, в Закарпатській області, Мукачівському районі. Входить до складу Чинадіївської селищної громади.
село Синяк | |
---|---|
с. Синяк. Вигляд з гори | |
Країна | Україна |
Область | Закарпатська область |
Район | Мукачівський район |
Громада | Чинадіївська селищна громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Засноване | 1837 |
Населення | 200 |
Площа | 1,840 км² |
Густота населення | 110 осіб/км² |
Поштовий індекс | 89642 |
Телефонний код | +380 3131 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°34′41″ пн. ш. 22°51′28″ сх. д. / 48.57806° пн. ш. 22.85778° сх. д.Координати: 48°34′41″ пн. ш. 22°51′28″ сх. д. / 48.57806° пн. ш. 22.85778° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 516 м |
Водойми | Синявка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 89640, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, смт. Чинадійово, вул. Волошина, 41 |
Карта | |
Синяк | |
Синяк | |
Мапа | |
Синяк у Вікісховищі |
Розташоване у долині річки Матекова (Синявка), у передгір'ї вулканічного хребта Карпат, на висоті 450 м над рівнем моря.
Історія
У 1837 році виникло серед гір, що відкриваються на північ з долини Латориці, на розташованому й захованому в густому лісі підвищенні під назвою Синяк, поблизу сірчаних джерел і курорту, за часів графа Філіпа Франца фон Шенборн-Бухгейма, назване поселення Синяк (по-угорськи — Кекешфюред (Kékesfüred), по-німецьки — Блаубад (Blaubad)). Поселенці прийшли до нього із Чехії, Нижнього і Верхнього Часлау (по-чеськи Часлав — Й. К.). У 1843 році колонія зросла уже до 22 родин, які займаються виключно вирубкою і сплавом лісу; як чоловіки, так і жінки, котрі люблять ходити у дерев'яних пантофлях і під час цієї важкої роботи з однаковою вправністю орудують сокирою і пилою. Прізвища родин, які живуть у 24 будинках і кількість людей яких перевищує 130 осіб, наступні: Звірузак, Ярош, Веігерт, Краус, Праєр, Шпанбауер, Ленард, Кіршбауер, Крандл, Шпітценбергер, Пенценштадлер, Піхлер, Шнелер, Вебер і Юнгбауер. Серед них, щоб їм легше жилося, розділено 130 гольдів (1 гольд — 0,57 га — Й. К.) землі, у яку вони засівають небагато жита, але більше всього (саджають) картоплі. Їхня мова особливого звучання, німецька, і їхні звичаї теж давні. Вони, між іншим, уже мають дерев'яну церкву і школу.
Курорт Синяк
Згадка: в якому згадувалося, що його назвали Синяком за синюватий відтінок, лікувальну воду виявили місцеві вівчарі, коли зрозуміли, що стадо, яка пасеться біля блакитної води Синього болота, ніколи не хворіє, і тоді пастухи, спробувавши воду самостійно, виявили, що вона має цілющу дію і на них. Повідомляючи про чудовий ефект води, охочі оздоровитись також почали відвідувати далекі краєвиди. У санаторно-курортному лікуванні мінеральну воду «Синяк» почали використовувати у 1832 році, коли за розпорядженням адміністрації графського маєтку було збудовано примітивну «купіль», а для обслуговування пацієнтів, які приїжджали сюди, — корчму.
У 1936 році родина графа Шенборна, що мешкала неподалік, відкрила тут курорт, а до 1939 року було створено лікувальні душові-купелі. Пізніше в селі були побудовані готелі та санаторії, в селі також було встановлено підйомник і пробіг.
В історичних документах цілюще джерело «Синявський ключ» вперше згадується в 1783 році. Сьогодні в санаторії «Синяк» лікують захворювання опорно-рухового апарату, кістково-м'язової та нервової системи. Санаторій функціонує на базі Синяцького родовища сульфідних маломінералізованих сульфатно-кальцієвих вод.
Туристичні місця
В селі розташовано:
- римо-католицький храм Воздвиження Чесного Хреста (у Вікісховищі):
- фігура святого отця Піо з італійського міста Сан-Джовані-Ротондо;
- каплиця-грот;
- статуя Архангела Михаїла;
- герб Папи Івана Павла ІІ на стіні храму;
- статуя Святої Діви бідних, привезена з бельгійського (Banneux), де у 1933 році були явища Діви Марії;
- гірськолижна траса довжиною 300 м з перепадом висот 50 м.
Також на північ від села розташована місцева пам'ятка природи — Синє озеро.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 686 осіб, з яких 374 чоловіки та 312 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 407 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 84,50 % |
німецька | 13,00 % |
угорська | 1,00 % |
польська | 0,50 % |
російська | 0,50 % |
інші | 0,50 % |
За часткою німців у населенні село посідає 4 місце в Мукачевському районі після сіл Павшино, Кучава і Шенборн.
Галерея
-
римо-католицький храм Воздвиження Чесного Хреста -
Територія костелу -
Гори поблизу села -
Хрест при в'їзді в село -
фігура святого отця Піо на території костелу -
Центральна вулиця -
Підосиновик -
Річка Матекова на півночі села
Див. також
Примітки
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Синяк (Мукачівський район) |
- Погода в селі Синяк
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sinyak Sinya k selo v Ukrayini v Zakarpatskij oblasti Mukachivskomu rajoni Vhodit do skladu Chinadiyivskoyi selishnoyi gromadi selo Sinyaks Sinyak Viglyad z goris Sinyak Viglyad z goriKrayina UkrayinaOblast Zakarpatska oblastRajon Mukachivskij rajonGromada Chinadiyivska selishna gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniZasnovane 1837Naselennya 200Plosha 1 840 km Gustota naselennya 110 osib km Poshtovij indeks 89642Telefonnij kod 380 3131Geografichni daniGeografichni koordinati 48 34 41 pn sh 22 51 28 sh d 48 57806 pn sh 22 85778 sh d 48 57806 22 85778 Koordinati 48 34 41 pn sh 22 51 28 sh d 48 57806 pn sh 22 85778 sh d 48 57806 22 85778Serednya visota nad rivnem morya 516 mVodojmi SinyavkaMisceva vladaAdresa radi 89640 Zakarpatska obl Mukachivskij r n smt Chinadijovo vul Voloshina 41KartaSinyakSinyakMapa Sinyak u Vikishovishi Roztashovane u dolini richki Matekova Sinyavka u peredgir yi vulkanichnogo hrebta Karpat na visoti 450 m nad rivnem morya IstoriyaU 1837 roci viniklo sered gir sho vidkrivayutsya na pivnich z dolini Latorici na roztashovanomu j zahovanomu v gustomu lisi pidvishenni pid nazvoyu Sinyak poblizu sirchanih dzherel i kurortu za chasiv grafa Filipa Franca fon Shenborn Buhgejma nazvane poselennya Sinyak po ugorski Kekeshfyured Kekesfured po nimecki Blaubad Blaubad Poselenci prijshli do nogo iz Chehiyi Nizhnogo i Verhnogo Chaslau po cheski Chaslav J K U 1843 roci koloniya zrosla uzhe do 22 rodin yaki zajmayutsya viklyuchno virubkoyu i splavom lisu yak choloviki tak i zhinki kotri lyublyat hoditi u derev yanih pantoflyah i pid chas ciyeyi vazhkoyi roboti z odnakovoyu vpravnistyu oruduyut sokiroyu i piloyu Prizvisha rodin yaki zhivut u 24 budinkah i kilkist lyudej yakih perevishuye 130 osib nastupni Zviruzak Yarosh Veigert Kraus Prayer Shpanbauer Lenard Kirshbauer Krandl Shpitcenberger Pencenshtadler Pihler Shneler Veber i Yungbauer Sered nih shob yim legshe zhilosya rozdileno 130 goldiv 1 gold 0 57 ga J K zemli u yaku voni zasivayut nebagato zhita ale bilshe vsogo sadzhayut kartopli Yihnya mova osoblivogo zvuchannya nimecka i yihni zvichayi tezh davni Voni mizh inshim uzhe mayut derev yanu cerkvu i shkolu Kurort SinyakZgadka v yakomu zgaduvalosya sho jogo nazvali Sinyakom za sinyuvatij vidtinok likuvalnu vodu viyavili miscevi vivchari koli zrozumili sho stado yaka pasetsya bilya blakitnoyi vodi Sinogo bolota nikoli ne hvoriye i todi pastuhi sprobuvavshi vodu samostijno viyavili sho vona maye cilyushu diyu i na nih Povidomlyayuchi pro chudovij efekt vodi ohochi ozdorovitis takozh pochali vidviduvati daleki krayevidi U sanatorno kurortnomu likuvanni mineralnu vodu Sinyak pochali vikoristovuvati u 1832 roci koli za rozporyadzhennyam administraciyi grafskogo mayetku bulo zbudovano primitivnu kupil a dlya obslugovuvannya paciyentiv yaki priyizhdzhali syudi korchmu U 1936 roci rodina grafa Shenborna sho meshkala nepodalik vidkrila tut kurort a do 1939 roku bulo stvoreno likuvalni dushovi kupeli Piznishe v seli buli pobudovani goteli ta sanatoriyi v seli takozh bulo vstanovleno pidjomnik i probig V istorichnih dokumentah cilyushe dzherelo Sinyavskij klyuch vpershe zgaduyetsya v 1783 roci Sogodni v sanatoriyi Sinyak likuyut zahvoryuvannya oporno ruhovogo aparatu kistkovo m yazovoyi ta nervovoyi sistemi Sanatorij funkcionuye na bazi Sinyackogo rodovisha sulfidnih malomineralizovanih sulfatno kalciyevih vod Turistichni miscyaV seli roztashovano rimo katolickij hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta u Vikishovishi figura svyatogo otcya Pio z italijskogo mista San Dzhovani Rotondo kaplicya grot statuya Arhangela Mihayila gerb Papi Ivana Pavla II na stini hramu statuya Svyatoyi Divi bidnih privezena z belgijskogo Banneux de u 1933 roci buli yavisha Divi Mariyi girskolizhna trasa dovzhinoyu 300 m z perepadom visot 50 m Takozh na pivnich vid sela roztashovana misceva pam yatka prirodi Sinye ozero NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 686 osib z yakih 374 choloviki ta 312 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 407 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 84 50 nimecka 13 00 ugorska 1 00 polska 0 50 rosijska 0 50 inshi 0 50 Za chastkoyu nimciv u naselenni selo posidaye 4 misce v Mukachevskomu rajoni pislya sil Pavshino Kuchava i Shenborn Galereyarimo katolickij hram Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Teritoriya kostelu Gori poblizu sela Hrest pri v yizdi v selo figura svyatogo otcya Pio na teritoriyi kostelu Centralna vulicya Pidosinovik Richka Matekova na pivnochi selaDiv takozhSinyak kurort Primitki database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 8 listopada 2019 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sinyak Mukachivskij rajon Pogoda v seli Sinyak Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi