Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Синдром білого носика WNS англ White nose syndrome захворювання кажанів яке пов язане із щонайменше 5 7 мільйонами випад

Синдром білого носика

Синдром білого носика

Синдром білого носика (WNS; англ. White-nose syndrome) — захворювання кажанів, яке пов'язане із щонайменше 5.7 мільйонами випадків загибелі рукокрилих. Назва захворювання пов'язана із характерними симптомами на тілі тварини, через які здається, ніби ніс кажана забруднений тальком; насправді, білими порошкоподібними плямами, які можуть поширюватись і на вуха, голову, болону крил, є гіфи аскомікотового грибка Pseudogymnoascus destructants (Blehert & Gargas) Minnis & D.L. Lindner (також відомого як Geomyces destructans). На синдром білого носика можуть хворіти 11 видів рукокрилих Америки та 13 видів європейських кажанів.

image
Мала бура нічниця із синдромом білого носика, Нью-Йорк, 2008

Історія

У березні 2007 року група біологів із Державного університету штату Нью-Йорк в Олбані під керівництвом Алана Гікса проводила в одній із печер плановий облік рукокрилих. Проте в печері замість звичних зимуючих кажанів, що сплять, звиснувши головою донизу, вчені знайшли чимало мертвих тварин на підлозі. Ті тварини, які ще були живі, мали характерну білу пляму на носі. Масова загибель зимуючих кажанів спостерігалась і в наступні роки на все більшій і більшій території. Пізніше з'ясувалось, що кажанів з білими носиками вперше в США сфотографували в лютому 2006 року в окрузі Скогарі, Нью-Йорк. Цей округ вважається епіцентром інфекції на Американському континенті.

image
Фахівці Комісії з питань диких ресурсів Північної Кароліни фотографують знайденого в шахті мертвого кажана

2009 року в журналі Science з'явилась публікація про взаємозв'язок між високою смертністю кажанів та їх зараженням невідомим до цього часу грибком. Найбільш чутливим до нового патогена виявились популяції малої бурої нічниці — одного з найчисельніших видів Північної Америки, а також кажани видів Myotis septentrionalis, Eptesicus fuscus, Perimyotis subflavus.

2011 року колектив співавторів експериментально довів, що власне грибок виду Pseudogymnoascus destructans викликає WNS, ствердивши постулати Коха для цього збудника. З'ясовано, що грибок передається контактним шляхом.

В той же час виявили, що грибок цього ж виду заражає і кажанів Європи, але чомусь не викликає в місцевих популяціях настільки різкого падіння чисельності. За фотографіями, зробленими у Чехії та Словаччині, стає зрозуміло, що синдром білого носика тут щонайменше з 1995 року.

2012 року Служба рибних ресурсів та дикої природи США доповіла, що грибковою інфекцією знищено 5.7-6.7 мільйонів кажанів; чисельність популяцій окремих печер зменшилась на 95-100 %. Такі втрати приносять сільському господарству збитки, які оцінюються у 3 мільярди доларів щорічно. Цього ж року з'ясовано механізми впливу грибка на організм рукокрилих, які призводять до їх загибелі.

Тим часом географічне поширення WNS щороку збільшується. Станом на квітень 2018 року, захворювання виявлено в 34 штатах США та 5 провінціях Канади.

Патогенез

Чимало видів кажанів помірних широт на зиму впадають в сплячку, або ж гібернацію. Деякі види спеціально мігрують на достатньо великі відстані до місць масової (до декількох тисяч особин) зимівлі, якими є печери, штольні тощо. На час сплячки температура тіла тварини знижується на 10-15 °C, що є наслідком заповільнення обміну речовин, імунна система тварини перебуває в неактивному стані. Після того, як кажани збираються в багатотисячні скупчення, починається спарювання, а багато видів рукокрилих паруються проміскуїтетно.

Всі ці особливості біології кажанів сприяють поширенню і розвитку грибка. Pseudogymnoascus destructans є психрофільним видом, тобто оптимальною  для його розвитку є температура близька до 0 °C. Тісний контакт під час спарювання дозволяє спорам заразити чимбільше особин, а охолодженя тіла тварини і послаблене функціонування імунної системи дозволяє гіфам грибка розвинутись на шкірі.

На 50-60 день взнаки дається зневоднення організму і пошкодження шкіри. Кажан виходить зі стану сплячки і починає відносно довготривалі фази активності. Політ знищує внутрішні запаси жиру тварини, і вона вмирає на 70-100 добу після інфікування через нестачу корму, пошкодження шкіри та занадто низькі температури.

Поширення

image
Поширення синдрому білого носика у світі (станом на початок 2018 року)

Поява в штаті Нью-Йорку WNS-позитивних кажанів є першою реєстрацією синдрому білого носика в Америці, однак вважається, що в Європі особини з цим грибком реєструються з 1995 року. Синдром білого носика в Європі не є рідкістю, однак він не викликає такої масової загибелі кажанів, як в Америці.

Певний час вважалося, що північноамерканський Pseudogymnoascus destructans в Америці присутній давно, але мутував чи став патогенним під дією чинників навколишнього середовища, на відміну від європейського штаму. Проте дослідження показують, що насправді північноамериканські види кажанів є більш чутливими до грибка (як північноамериканського, так і європейського). Наразі відомо, що європейський Pseudogymnoascus destructans занесений до Америки, при чому, імовірно, людиною.

На території Європи синдром білого носика поширений від Єкатеринбурга до заходу Франції, від Талліну до півночі Туреччини; виявлений у Франції, Бельгії, Нідерландах, Данії, Німеччині, Швейцарії, Австрії, Чехії, Польщі, Словаччині, Угорщині, Румунії, Україні, Естонії, Туреччині, Росії.

В Північній Америці синдром білого носика поширений в східних штатах, однак ареал дійшов і до західного узбережжя, також спостерігається в південно-східних провінціях Канади.

Pseudogymnoascus destructans заражає такі американські види кажанів, як Myotis sodalis, Myotis grisescens, Myotis lucifugus, Myotis septentrionalis, Eptesicus fuscus, Perimyotis subflavus, Myotis leibii, Corynorhinus townsendii virginianus, Myotis velifer, Lasionycteris noctivagans, Myotis austroriparius; в Європі паразитує на нічниці довговухій (Myotis bechsteinii), Myotis blythii oxygnathus, нічниці Брандта (Myotis brandtii), нічниці ставковій (Myotis dasycneme), нічниці водяній (Myotis daubentonii), нічниці великій (Myotis myotis), нічниці вусатій (Myotis mystacinus), нічниці триколірній (Myotis emarginatus), пергачі північному (Eptesicus nilssonii), підковику малому (Rhinolophus hipposideros), широковуху європейському (Barbastella barbastellus), вухані звичайному (Plecotus auritus) та нічниці війчастій (Myotis nattereri).

Примітки

  1. Froschauer, Ann (17 січня 2012). (PDF). https://www.fws.gov/ (англійською) . U. S. Fish & Wildlife Service. Архів оригіналу (PDF) за 13 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  2. Кольберт, Елізабет (2017). Шосте вимирання. Київ: Наш формат. с. 178. ISBN .
  3. . www.whitenosesyndrome.org (англ.). Архів оригіналу за 5 червня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  4. Blehert, David S.; Hicks, Alan C.; Behr, Melissa; Meteyer, Carol U.; Berlowski-Zier, Brenda M.; Buckles, Elizabeth L.; Coleman, Jeremy T. H.; Darling, Scott R.; Gargas, Andrea (9 січня 2009). . Science (англ.). Т. 323, № 5911. с. 227—227. doi:10.1126/science.1163874. ISSN 0036-8075. PMID 18974316. Архів оригіналу за 4 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  5. Lorch, Jeffrey M.; Meteyer, Carol U.; Behr, Melissa J.; Boyles, Justin G.; Cryan, Paul M.; Hicks, Alan C.; Ballmann, Anne E.; Coleman, Jeremy T. H.; Redell, David N. (26 жовтня 2011). . Nature (En) . Т. 480, № 7377. с. 376—378. doi:10.1038/nature10590. ISSN 0028-0836. Архів оригіналу за 10 серпня 2019. Процитовано 5 травня 2018.
  6. . Bat Research News (англійською) . 9 червня 2011. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2018. {{}}: |first= з пропущеним |last= ()
  7. . wdfw.wa.gov (англ.). Архів оригіналу за 1 квітня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  8. Warnecke, Lisa; Turner, James M.; Bollinger, Trent K.; Lorch, Jeffrey M.; Misra, Vikram; Cryan, Paul M.; Wibbelt, Gudrun; Blehert, David S.; Willis, Craig K. R. (1 травня 2012). Inoculation of bats with European Geomyces destructans supports the novel pathogen hypothesis for the origin of white-nose syndrome. Proceedings of the National Academy of Sciences. Т. 109, № 18. с. 6999—7003. doi:10.1073/pnas.1200374109. PMC 3344949. PMID 22493237. Процитовано 5 травня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом ()
  9. Lorch, Jeffrey (2012). . http://depot.library.wisc.edu (англійською) . University of Wisconsin-Madison. Архів оригіналу за 5 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  10. Puechmaille, Sébastien J.; Wibbelt, Gudrun; Korn, Vanessa; Fuller, Hubert; Forget, Frédéric; Mühldorfer, Kristin; Kurth, Andreas; Bogdanowicz, Wieslaw; Borel, Christophe (27 квітня 2011). . PLOS ONE (англ.). Т. 6, № 4. с. e19167. doi:10.1371/journal.pone.0019167. ISSN 1932-6203. PMC 3083413. PMID 21556356. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 5 травня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  11. Leopardi, Stefania; Blake, Damer; Puechmaille, Sébastien J. (2015-03). . Current Biology. Т. 25, № 6. с. R217—R219. doi:10.1016/j.cub.2015.01.047. ISSN 0960-9822. Архів оригіналу за 6 травня 2018. Процитовано 5 травня 2018.
  12. . www.whitenosesyndrome.org (англ.). Архів оригіналу за 15 лютого 2018. Процитовано 5 травня 2018.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sindrom bilogo nosika WNS angl White nose syndrome zahvoryuvannya kazhaniv yake pov yazane iz shonajmenshe 5 7 miljonami vipadkiv zagibeli rukokrilih Nazva zahvoryuvannya pov yazana iz harakternimi simptomami na tili tvarini cherez yaki zdayetsya nibi nis kazhana zabrudnenij talkom naspravdi bilimi poroshkopodibnimi plyamami yaki mozhut poshiryuvatis i na vuha golovu bolonu kril ye gifi askomikotovogo gribka Pseudogymnoascus destructants Blehert amp Gargas Minnis amp D L Lindner takozh vidomogo yak Geomyces destructans Na sindrom bilogo nosika mozhut hvoriti 11 vidiv rukokrilih Ameriki ta 13 vidiv yevropejskih kazhaniv Mala bura nichnicya iz sindromom bilogo nosika Nyu Jork 2008IstoriyaU berezni 2007 roku grupa biologiv iz Derzhavnogo universitetu shtatu Nyu Jork v Olbani pid kerivnictvom Alana Giksa provodila v odnij iz pecher planovij oblik rukokrilih Prote v pecheri zamist zvichnih zimuyuchih kazhaniv sho splyat zvisnuvshi golovoyu donizu vcheni znajshli chimalo mertvih tvarin na pidlozi Ti tvarini yaki she buli zhivi mali harakternu bilu plyamu na nosi Masova zagibel zimuyuchih kazhaniv sposterigalas i v nastupni roki na vse bilshij i bilshij teritoriyi Piznishe z yasuvalos sho kazhaniv z bilimi nosikami vpershe v SShA sfotografuvali v lyutomu 2006 roku v okruzi Skogari Nyu Jork Cej okrug vvazhayetsya epicentrom infekciyi na Amerikanskomu kontinenti Fahivci Komisiyi z pitan dikih resursiv Pivnichnoyi Karolini fotografuyut znajdenogo v shahti mertvogo kazhana 2009 roku v zhurnali Science z yavilas publikaciya pro vzayemozv yazok mizh visokoyu smertnistyu kazhaniv ta yih zarazhennyam nevidomim do cogo chasu gribkom Najbilsh chutlivim do novogo patogena viyavilis populyaciyi maloyi buroyi nichnici odnogo z najchiselnishih vidiv Pivnichnoyi Ameriki a takozh kazhani vidiv Myotis septentrionalis Eptesicus fuscus Perimyotis subflavus 2011 roku kolektiv spivavtoriv eksperimentalno doviv sho vlasne gribok vidu Pseudogymnoascus destructans viklikaye WNS stverdivshi postulati Koha dlya cogo zbudnika Z yasovano sho gribok peredayetsya kontaktnim shlyahom V toj zhe chas viyavili sho gribok cogo zh vidu zarazhaye i kazhaniv Yevropi ale chomus ne viklikaye v miscevih populyaciyah nastilki rizkogo padinnya chiselnosti Za fotografiyami zroblenimi u Chehiyi ta Slovachchini staye zrozumilo sho sindrom bilogo nosika tut shonajmenshe z 1995 roku 2012 roku Sluzhba ribnih resursiv ta dikoyi prirodi SShA dopovila sho gribkovoyu infekciyeyu znisheno 5 7 6 7 miljoniv kazhaniv chiselnist populyacij okremih pecher zmenshilas na 95 100 Taki vtrati prinosyat silskomu gospodarstvu zbitki yaki ocinyuyutsya u 3 milyardi dolariv shorichno Cogo zh roku z yasovano mehanizmi vplivu gribka na organizm rukokrilih yaki prizvodyat do yih zagibeli Tim chasom geografichne poshirennya WNS shoroku zbilshuyetsya Stanom na kviten 2018 roku zahvoryuvannya viyavleno v 34 shtatah SShA ta 5 provinciyah Kanadi PatogenezChimalo vidiv kazhaniv pomirnih shirot na zimu vpadayut v splyachku abo zh gibernaciyu Deyaki vidi specialno migruyut na dostatno veliki vidstani do misc masovoyi do dekilkoh tisyach osobin zimivli yakimi ye pecheri shtolni tosho Na chas splyachki temperatura tila tvarini znizhuyetsya na 10 15 C sho ye naslidkom zapovilnennya obminu rechovin imunna sistema tvarini perebuvaye v neaktivnomu stani Pislya togo yak kazhani zbirayutsya v bagatotisyachni skupchennya pochinayetsya sparyuvannya a bagato vidiv rukokrilih paruyutsya promiskuyitetno Vsi ci osoblivosti biologiyi kazhaniv spriyayut poshirennyu i rozvitku gribka Pseudogymnoascus destructans ye psihrofilnim vidom tobto optimalnoyu dlya jogo rozvitku ye temperatura blizka do 0 C Tisnij kontakt pid chas sparyuvannya dozvolyaye sporam zaraziti chimbilshe osobin a oholodzhenya tila tvarini i poslablene funkcionuvannya imunnoyi sistemi dozvolyaye gifam gribka rozvinutis na shkiri Na 50 60 den vznaki dayetsya znevodnennya organizmu i poshkodzhennya shkiri Kazhan vihodit zi stanu splyachki i pochinaye vidnosno dovgotrivali fazi aktivnosti Polit znishuye vnutrishni zapasi zhiru tvarini i vona vmiraye na 70 100 dobu pislya infikuvannya cherez nestachu kormu poshkodzhennya shkiri ta zanadto nizki temperaturi PoshirennyaPoshirennya sindromu bilogo nosika u sviti stanom na pochatok 2018 roku Poyava v shtati Nyu Jorku WNS pozitivnih kazhaniv ye pershoyu reyestraciyeyu sindromu bilogo nosika v Americi odnak vvazhayetsya sho v Yevropi osobini z cim gribkom reyestruyutsya z 1995 roku Sindrom bilogo nosika v Yevropi ne ye ridkistyu odnak vin ne viklikaye takoyi masovoyi zagibeli kazhaniv yak v Americi Pevnij chas vvazhalosya sho pivnichnoamerkanskij Pseudogymnoascus destructans v Americi prisutnij davno ale mutuvav chi stav patogennim pid diyeyu chinnikiv navkolishnogo seredovisha na vidminu vid yevropejskogo shtamu Prote doslidzhennya pokazuyut sho naspravdi pivnichnoamerikanski vidi kazhaniv ye bilsh chutlivimi do gribka yak pivnichnoamerikanskogo tak i yevropejskogo Narazi vidomo sho yevropejskij Pseudogymnoascus destructans zanesenij do Ameriki pri chomu imovirno lyudinoyu Na teritoriyi Yevropi sindrom bilogo nosika poshirenij vid Yekaterinburga do zahodu Franciyi vid Tallinu do pivnochi Turechchini viyavlenij u Franciyi Belgiyi Niderlandah Daniyi Nimechchini Shvejcariyi Avstriyi Chehiyi Polshi Slovachchini Ugorshini Rumuniyi Ukrayini Estoniyi Turechchini Rosiyi V Pivnichnij Americi sindrom bilogo nosika poshirenij v shidnih shtatah odnak areal dijshov i do zahidnogo uzberezhzhya takozh sposterigayetsya v pivdenno shidnih provinciyah Kanadi Pseudogymnoascus destructans zarazhaye taki amerikanski vidi kazhaniv yak Myotis sodalis Myotis grisescens Myotis lucifugus Myotis septentrionalis Eptesicus fuscus Perimyotis subflavus Myotis leibii Corynorhinus townsendii virginianus Myotis velifer Lasionycteris noctivagans Myotis austroriparius v Yevropi parazituye na nichnici dovgovuhij Myotis bechsteinii Myotis blythii oxygnathus nichnici Brandta Myotis brandtii nichnici stavkovij Myotis dasycneme nichnici vodyanij Myotis daubentonii nichnici velikij Myotis myotis nichnici vusatij Myotis mystacinus nichnici trikolirnij Myotis emarginatus pergachi pivnichnomu Eptesicus nilssonii pidkoviku malomu Rhinolophus hipposideros shirokovuhu yevropejskomu Barbastella barbastellus vuhani zvichajnomu Plecotus auritus ta nichnici vijchastij Myotis nattereri PrimitkiFroschauer Ann 17 sichnya 2012 PDF https www fws gov anglijskoyu U S Fish amp Wildlife Service Arhiv originalu PDF za 13 lyutogo 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Kolbert Elizabet 2017 Shoste vimirannya Kiyiv Nash format s 178 ISBN 978 617 7279 39 5 www whitenosesyndrome org angl Arhiv originalu za 5 chervnya 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Blehert David S Hicks Alan C Behr Melissa Meteyer Carol U Berlowski Zier Brenda M Buckles Elizabeth L Coleman Jeremy T H Darling Scott R Gargas Andrea 9 sichnya 2009 Science angl T 323 5911 s 227 227 doi 10 1126 science 1163874 ISSN 0036 8075 PMID 18974316 Arhiv originalu za 4 travnya 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Lorch Jeffrey M Meteyer Carol U Behr Melissa J Boyles Justin G Cryan Paul M Hicks Alan C Ballmann Anne E Coleman Jeremy T H Redell David N 26 zhovtnya 2011 Nature En T 480 7377 s 376 378 doi 10 1038 nature10590 ISSN 0028 0836 Arhiv originalu za 10 serpnya 2019 Procitovano 5 travnya 2018 Bat Research News anglijskoyu 9 chervnya 2011 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 5 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a first z propushenim last dovidka wdfw wa gov angl Arhiv originalu za 1 kvitnya 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Warnecke Lisa Turner James M Bollinger Trent K Lorch Jeffrey M Misra Vikram Cryan Paul M Wibbelt Gudrun Blehert David S Willis Craig K R 1 travnya 2012 Inoculation of bats with European Geomyces destructans supports the novel pathogen hypothesis for the origin of white nose syndrome Proceedings of the National Academy of Sciences T 109 18 s 6999 7003 doi 10 1073 pnas 1200374109 PMC 3344949 PMID 22493237 Procitovano 5 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Lorch Jeffrey 2012 http depot library wisc edu anglijskoyu University of Wisconsin Madison Arhiv originalu za 5 travnya 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Puechmaille Sebastien J Wibbelt Gudrun Korn Vanessa Fuller Hubert Forget Frederic Muhldorfer Kristin Kurth Andreas Bogdanowicz Wieslaw Borel Christophe 27 kvitnya 2011 PLOS ONE angl T 6 4 s e19167 doi 10 1371 journal pone 0019167 ISSN 1932 6203 PMC 3083413 PMID 21556356 Arhiv originalu za 17 lyutogo 2022 Procitovano 5 travnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Leopardi Stefania Blake Damer Puechmaille Sebastien J 2015 03 Current Biology T 25 6 s R217 R219 doi 10 1016 j cub 2015 01 047 ISSN 0960 9822 Arhiv originalu za 6 travnya 2018 Procitovano 5 travnya 2018 www whitenosesyndrome org angl Arhiv originalu za 15 lyutogo 2018 Procitovano 5 travnya 2018 Posilannyahttps www whitenosesyndrome org 17 kvitnya 2018 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ