Микола Дмитрович Симоненко народився 1 14 V 1915 с Володькова Дівиця Носівського р ну Черніг обл помер 18 листопада 1981

Микола Дмитрович Симоненко (народився 1 (14).V 1915, с. Володькова Дівиця Носівського р-ну Черніг. обл. — помер 18 листопада 1981) — радянський партизан в роки Німецько-радянської війни. Був командиром другого партизанського полку з'єднання «За Батьківщину!». Герой Радянського Союзу (04.01.1944). Член КПРС з 1941. Автор книги «В лісах над Остром» (1969).

Симоненко Микола Дмитрович
Народження	14 травня 1915(1915-05-14) Володькова Дівиця, Володько-Дівицька волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Смерть	18 листопада 1981(1981-11-18) (66 років) Червоні Партизани, Носівський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Симоненко.

Біографія

Меморіальна дошка на західній стіні початкової школи у Володьковій Дівиці

У 1936—1939 — в Червоній Армії.

У вересні 1941 залишений у тилу ворога для організації партизанської боротьби. Був командиром партизанської групи, заступником командира загону, командиром 2-го полку, який здійснив ряд успішних бойових операцій по розгрому гарнізонів ворога, диверсій на залізницях і на шосейних комунікаціях ворога. Партизани полку захопили й утримували до підходу радянських військ кілька переправ через ріки Десну, Дніпро і Прип'ять.

З 1944 — на партійній і господарчій роботі в Чернігівській області.

З 1970 — персональний пенсіонер.

Творчий доробок

Симоненко М. В лісах над Остром. — К. 1969: Політвидав України. — 74 с.
Автор розповів про бойові дії партизан у Носівському та Ніжинському районах Чернігівської області, зупинився на найбільш важливих моментах — показав «рейкову війну», яка принесла полку Симоненка визнання, допомогу частинам Радянської Армії у подоланні водних перешкод під час навального наступу.

Критика

У нарисі «Стежками партизанської слави» Петро Медвідь описує випадок, коли через вбивство Симоненком з групою партизанів в бою німецького офіцера, німецькими окупантами було схоплено в селі 100 заручників і розстріляно їх.

Відзнаки

Нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, медалями.

Примітки

Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза командирам партизанских отрядов Украинской ССР» от 4 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
* Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. . / П. Медвідь. Стежками партизанської слави. Сторінка 274.

Джерела

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. . / П. Медвідь. Стежками партизанської слави. Сторінки 270—274.

Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза командирам партизанских отрядов Украинской ССР» от 4 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1

[2] * Фурса В. М. Славні імена Носівщини. — 2-ге видання, доповнене, перероблене. — Ніжин : ТОВ «Аспект-Поліграф», 2012. — 384 сторінки : ілюстрації. . / П. Медвідь. Стежками партизанської слави. Сторінка 274.