Єпископ Симеон (кит.: 主教西麦翁, у світі Феодор Семенович Ду, або Ду Жуньчень, кит.: 杜润臣; 11 лютого 1886, Пекін - 3 березня 1965, Шанхай, Китай) — єпископ Китайської автономної православної церкви, єпископ Шанхайський (1950-1965).
Симеон (Ду) | |
Діяльність: | диякон, пресвітер, єпископ |
---|---|
Ім'я при народженні: | Феодор Семенович Ду |
Народження: | 11 лютого 1886 Пекін, Династія Цін |
Смерть: | 3 березня 1965 (79 років) Шанхай, КНР |
Симеон у Вікісховищі |
Біографія
Народився 11 лютого 1886 року в Пекіні, в сім'ї псаломщика Російської духовної місії в Пекіні . Його предки були російські козаки-албазинці, які оселилися в Китаї в 1685 році. В 1900 під час боксерського повстання його батько був вбитий, а близькі родичі і він дивом уникли смерті.
З відновленням у 1902 році Російської духовної місії в Китаї виконував обов'язки псаломщика в Стрітенській церкві при російському посольстві в Пекіні. У 1904 році закінчив Пекінську духовну школу при місії, після чого був призначений псаломщиком і катехізатором до місіонерського табору в Шаньхайгуані (провінція Чжилі). У 1906 переведений псаломщиком в Харбін на Благовіщенське подвір'я Пекінської місії.
В 1907 році повернувся до Пекіна, брав участь у підготовці до видання Повного китайсько-російського словника під редакцією начальника Пекінської місії єпископа Переславського Інокентія (Фігуровського) .
У 1908 році висвячений єпископом Інокентієм (Фігурівським) у диякона. У 1909 році призначений на дияконську посаду на харбінське Благовіщенське подвір'я, також виконував там обов'язки місіонера, економа та завідувача канцелярії . В 1919 році проводив велику роботу з видання російських підручників для харбінських шкіл.
Після 1919 року служив на парафіях у Шанхаї, Ханькоу, Хаймині, Кайфіні, Чжанде, Вейхое, Баодінфу, Калгані, Мукдені, Ціцікарі і на станції Маньчжурія . Разом з архієпископом Інокентієм (Фігуровським) та кліром Пекінської місії перейшов у 1922 році до юрисдикції РПЦЗ .
У 1932 році призначений дияконом до Покровського храму-пам'ятника у Тяньцзіні. У 1934 році зведений у сан протодіакона . В 1939 році Покровський храм був знесений за рішенням японської окупаційної влади .
16 вересня 1941року висвячений Пекінським архієпископом Віктором (Святиним) в ієрея, призначений настоятелем Інокентіївського храму в Тяньцзіні.
Раніше, за настоятеля протоієрея Сергія Чана (1872—1936), тяньцзіньська Інокентіївська громада відокремилася від архієпископа Віктора і через митрополита Токійського Сергія (Тихомирова) у 1934 році перейшла до юрисдикції Московського Патріарха. Очевидно, призначення настоятелем Інокентіївського храму священика Феодора Ду означало повернення китайської парафії в Тяньцзіні в підпорядкування Пекінському архієрею, який на той час через початок Другої світової війни вже не мав зв'язків із керівництвом РПЦЗ .
У 1942 році був нагороджений набедренником, камілавкою та золотим наперсним хрестом .
У 1943 році зведений у сан протоієрея.
У 1945 році нагороджений палицею .
Згодом (до 1949) був також удостоєний права носіння мітри . Наприкінці 1945 року разом з архієпископом Віктором (Святиним) та кліром Пекінської єпархії перейшов до юрисдикції Московського Патріархату .
14 квітня 1949 року архієпископ Віктор у листі до патріарха Московського і всієї Русі Алексія I просив схвалити кандидатуру протоієрея Феодора Ду для поставлення в єпископа Тяньцзіньського, другого вікарія Пекінської єпархії .
Єпископське служіння
17 липня 1950 року разом з архієпископом Пекінським і Китайським Віктором прибув до Москви, після чого відбув у Трійце-Сергієву лавру, де був прийнятий Патріархом Алексієм . Архієпископ Віктор брав участь у засіданнях Священного Синоду, що відбувалися в ці дні. На одному із засідань Синоду було прийнято рішення поставити члена китайської делегації о. Феодора Ду на єпископа Тянь-Цзіньського .
23 липня 1950 року в Трійці-Сергієвій Лаврі пострижений у чернецтво з ім'ям Симеон і 25 липня 1950 року зведений у сан архімандрита .
27 липня 1950 року у залі засідань Московської Патріархії відбулося назва архімандрита Симеона на єпископа Тяньцзіньського.
30 липня 1950 року в Патріаршому Богоявленському соборі був хіротонізований на єпископа Тяньцзіньського. 30 серпня з архієпископом Віктором відбув назад до Китаю . Став першим православним архієреєм із числа китайців .
26 вересня 1950 року призначений єпископом Шанхайським .
Після преставлення єпископа Василя 3 січня 1962 , єпископ Симеон залишився єдиним архієреєм, і в Пекіні його ім'я згадувалося за богослужінням після імені Патріарха .
Помер 3 березня 1965 року у Шанхаї. Не було кому навіть надіслати до Москви повідомлення про його смерть — про цю втрату повідомила харбінська парафіянка Світлана Вшивкіна в листі архімандриту Ювеналію .
Примітки
- История возникновения православных храмов в Тяньцзине // . 1947. — авг.-сент. — С. 27
- Православная энциклопедия, 2021.
- , свящ. Пребывание в Москве Китайской церковной делегации [Архівовано 2020-01-15 у Wayback Machine.] // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 9. — С. 26-27.
- Назначения и перемещения архиереев [епископ Тяньцзиньский Симеон назначен епископом Шанхайским] // Журнал Московской Патриархии. 1950. — № 10. — С. 3
- Поздняев, 1998.
Публікації
- Мова при нареченні у єпископа Тянь-Цзіньського // Журнал Московської Патріархії. 1950. - № 9. - С. 37-38.
- Поздоровлення, отримані Святішим Патріархом Алексієм до свята Різдва Христового: Православна Церква у Китаї // Журнал Московської Патріархії. 1959. - № 2. - C. 10.
- №548. Додаток до документа №547. Лист єпископа Шанхайського Симеона патріарху Алексію I про становище Російської православної церкви у Китаї // Листи патріарха Алексія I до Ради у справах Російської православної церкви при Раді народних комісарів - Раді міністрів СРСР. - Т. 1. 1945-1953 гг. - С. 621-626.
Література
- , свящ. Православие в Китае (1900-1997 гг.). — М. : Изд-во Свято-Владимир. братства, 1998. — С. 124—126, 128-129, 132, 134, 136-139, 143-146, 151-152, 159. — .
- Письма Патриарха Алексия I в Совет по делам РПЦ, 1945—1953. — М., 2009. — Т. 1. — С. 540—541, 621—627.
- Дроботушенко Е. В. Особенности существования Шанхайской епархии Восточно-Азиатского Экзархата Московской Патриархии в первый год ее существования // Приграничный регион в историческом развитии. Материалы Международной научно-практической конференции, посвящённая Году единения российской нации и 80-летию высшего педагогического образования в Забайкалье. В 3-х частях. / Ответственный редактор Е. В. Дроботушенко. 2018. — С. 82-87.
- Д. Н. Н. Симеон (Ду). Православная энциклопедия. — М. : Церковно-научный центр «Православная энциклопедия», 2000-. — Т. LXIII. — С. 514-516.(рос.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Yepiskop Simeon kit 主教西麦翁 u sviti Feodor Semenovich Du abo Du Zhunchen kit 杜润臣 11 lyutogo 1886 Pekin 3 bereznya 1965 Shanhaj Kitaj yepiskop Kitajskoyi avtonomnoyi pravoslavnoyi cerkvi yepiskop Shanhajskij 1950 1965 Simeon Du Diyalnist diyakon presviter yepiskop Im ya pri narodzhenni Feodor Semenovich Du Narodzhennya 11 lyutogo 1886 1886 02 11 Pekin Dinastiya Cin Smert 3 bereznya 1965 1965 03 03 79 rokiv Shanhaj KNR Simeon u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 1 1 Yepiskopske sluzhinnya 2 Primitki 3 Publikaciyi 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiyared Narodivsya 11 lyutogo 1886 roku v Pekini v sim yi psalomshika Rosijskoyi duhovnoyi misiyi v Pekini Jogo predki buli rosijski kozaki albazinci yaki oselilisya v Kitayi v 1685 roci V 1900 pid chas bokserskogo povstannya jogo batko buv vbitij a blizki rodichi i vin divom unikli smerti 1 Z vidnovlennyam u 1902 roci Rosijskoyi duhovnoyi misiyi v Kitayi vikonuvav obov yazki psalomshika v Stritenskij cerkvi pri rosijskomu posolstvi v Pekini U 1904 roci zakinchiv Pekinsku duhovnu shkolu pri misiyi pislya chogo buv priznachenij psalomshikom i katehizatorom do misionerskogo taboru v Shanhajguani provinciya Chzhili U 1906 perevedenij psalomshikom v Harbin na Blagovishenske podvir ya Pekinskoyi misiyi V 1907 roci povernuvsya do Pekina brav uchast u pidgotovci do vidannya Povnogo kitajsko rosijskogo slovnika pid redakciyeyu nachalnika Pekinskoyi misiyi yepiskopa Pereslavskogo Inokentiya Figurovskogo 2 U 1908 roci visvyachenij yepiskopom Inokentiyem Figurivskim u diyakona U 1909 roci priznachenij na diyakonsku posadu na harbinske Blagovishenske podvir ya takozh vikonuvav tam obov yazki misionera ekonoma ta zaviduvacha kancelyariyi 2 V 1919 roci provodiv veliku robotu z vidannya rosijskih pidruchnikiv dlya harbinskih shkil Pislya 1919 roku sluzhiv na parafiyah u Shanhayi Hankou Hajmini Kajfini Chzhande Vejhoe Baodinfu Kalgani Mukdeni Cicikari i na stanciyi Manchzhuriya 2 Razom z arhiyepiskopom Inokentiyem Figurovskim ta klirom Pekinskoyi misiyi perejshov u 1922 roci do yurisdikciyi RPCZ 2 U 1932 roci priznachenij diyakonom do Pokrovskogo hramu pam yatnika u Tyanczini U 1934 roci zvedenij u san protodiakona V 1939 roci Pokrovskij hram buv znesenij za rishennyam yaponskoyi okupacijnoyi vladi 2 16 veresnya 1941roku visvyachenij Pekinskim arhiyepiskopom Viktorom Svyatinim v iyereya priznachenij nastoyatelem Inokentiyivskogo hramu v Tyanczini Ranishe za nastoyatelya protoiyereya Sergiya Chana 1872 1936 tyanczinska Inokentiyivska gromada vidokremilasya vid arhiyepiskopa Viktora i cherez mitropolita Tokijskogo Sergiya Tihomirova u 1934 roci perejshla do yurisdikciyi Moskovskogo Patriarha Ochevidno priznachennya nastoyatelem Inokentiyivskogo hramu svyashenika Feodora Du oznachalo povernennya kitajskoyi parafiyi v Tyanczini v pidporyadkuvannya Pekinskomu arhiyereyu yakij na toj chas cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni vzhe ne mav zv yazkiv iz kerivnictvom RPCZ 2 U 1942 roci buv nagorodzhenij nabedrennikom kamilavkoyu ta zolotim napersnim hrestom U 1943 roci zvedenij u san protoiyereya U 1945 roci nagorodzhenij paliceyu Zgodom do 1949 buv takozh udostoyenij prava nosinnya mitri Naprikinci 1945 roku razom z arhiyepiskopom Viktorom Svyatinim ta klirom Pekinskoyi yeparhiyi perejshov do yurisdikciyi Moskovskogo Patriarhatu 2 14 kvitnya 1949 roku arhiyepiskop Viktor u listi do patriarha Moskovskogo i vsiyeyi Rusi Aleksiya I prosiv shvaliti kandidaturu protoiyereya Feodora Du dlya postavlennya v yepiskopa Tyanczinskogo drugogo vikariya Pekinskoyi yeparhiyi 2 Yepiskopske sluzhinnyared 17 lipnya 1950 roku razom z arhiyepiskopom Pekinskim i Kitajskim Viktorom pribuv do Moskvi pislya chogo vidbuv u Trijce Sergiyevu lavru de buv prijnyatij Patriarhom Aleksiyem Arhiyepiskop Viktor brav uchast u zasidannyah Svyashennogo Sinodu sho vidbuvalisya v ci dni Na odnomu iz zasidan Sinodu bulo prijnyato rishennya postaviti chlena kitajskoyi delegaciyi o Feodora Du na yepiskopa Tyan Czinskogo 3 23 lipnya 1950 roku v Trijci Sergiyevij Lavri postrizhenij u chernectvo z im yam Simeon i 25 lipnya 1950 roku zvedenij u san arhimandrita 27 lipnya 1950 roku u zali zasidan Moskovskoyi Patriarhiyi vidbulosya nazva arhimandrita Simeona na yepiskopa Tyanczinskogo 30 lipnya 1950 roku v Patriarshomu Bogoyavlenskomu sobori buv hirotonizovanij na yepiskopa Tyanczinskogo 30 serpnya z arhiyepiskopom Viktorom vidbuv nazad do Kitayu Stav pershim pravoslavnim arhiyereyem iz chisla kitajciv 2 26 veresnya 1950 roku priznachenij yepiskopom Shanhajskim 4 Pislya prestavlennya yepiskopa Vasilya 3 sichnya 1962 5 yepiskop Simeon zalishivsya yedinim arhiyereyem i v Pekini jogo im ya zgaduvalosya za bogosluzhinnyam pislya imeni Patriarha 5 Pomer 3 bereznya 1965 roku u Shanhayi Ne bulo komu navit nadislati do Moskvi povidomlennya pro jogo smert pro cyu vtratu povidomila harbinska parafiyanka Svitlana Vshivkina v listi arhimandritu Yuvenaliyu 5 Primitkired Istoriya vozniknoveniya pravoslavnyh hramov v Tyanczine Kitajskij blagovestnik 1947 avg sent S 27 a b v g d e zh i k Pravoslavnaya enciklopediya 2021 Zernov M svyash Prebyvanie v Moskve Kitajskoj cerkovnoj delegacii Arhivovano 2020 01 15 u Wayback Machine Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 9 S 26 27 Naznacheniya i peremesheniya arhiereev episkop Tyanczinskij Simeon naznachen episkopom Shanhajskim Zhurnal Moskovskoj Patriarhii 1950 10 S 3 a b v Pozdnyaev 1998 Publikaciyired Mova pri narechenni u yepiskopa Tyan Czinskogo Zhurnal Moskovskoyi Patriarhiyi 1950 9 S 37 38 Pozdorovlennya otrimani Svyatishim Patriarhom Aleksiyem do svyata Rizdva Hristovogo Pravoslavna Cerkva u Kitayi Zhurnal Moskovskoyi Patriarhiyi 1959 2 C 10 548 Dodatok do dokumenta 547 List yepiskopa Shanhajskogo Simeona patriarhu Aleksiyu I pro stanovishe Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi u Kitayi Listi patriarha Aleksiya I do Radi u spravah Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi pri Radi narodnih komisariv Radi ministriv SRSR T 1 1945 1953 gg S 621 626 Literaturared Pozdnyaev D A svyash Pravoslavie v Kitae 1900 1997 gg M Izd vo Svyato Vladimir bratstva 1998 S 124 126 128 129 132 134 136 139 143 146 151 152 159 ISBN 5 900249 24 7 Pisma Patriarha Aleksiya I v Sovet po delam RPC 1945 1953 M 2009 T 1 S 540 541 621 627 Drobotushenko E V Osobennosti sushestvovaniya Shanhajskoj eparhii Vostochno Aziatskogo Ekzarhata Moskovskoj Patriarhii v pervyj god ee sushestvovaniya Prigranichnyj region v istoricheskom razvitii Materialy Mezhdunarodnoj nauchno prakticheskoj konferencii posvyashyonnaya Godu edineniya rossijskoj nacii i 80 letiyu vysshego pedagogicheskogo obrazovaniya v Zabajkale V 3 h chastyah Otvetstvennyj redaktor E V Drobotushenko 2018 S 82 87 D N N Simeon Du Pravoslavnaya enciklopediya M Cerkovno nauchnyj centr Pravoslavnaya enciklopediya 2000 T LXIII S 514 516 ros Posilannyared Otrimano z https uk wikipedia org wiki Simeon Du