Сильченко Федір Олександрович

Сильченко Федір Олександрович (1917—2015) — радянський і український кінооператор-постановник. Заслужений працівник культури УРСР (1969). Нагороджений орденом «Знак пошани», медалями.

Сильченко Федір ОлександровичСильченко Фёдор АлександровичДата народження5 лютого 1917(1917-02-05)Місце народженняМосква, Російська імперіяДата смерті2015(2015)Місце смертіОдеса (?), УкраїнаГромадянство СРСР →  УкраїнаAlma materВсеросійський державний інститут кінематографіїПрофесіякінооператор-постановникКар'єра1955—1987ЧленствоНСКУНагороди

Заслужений працівник культури України

IMDbID 0797933

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сильченко.

Життєпис

Народився 5 лютого 1917(19170205) р. у Москві в родині робітника.

Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1940).

Учасник Великої Вітчизняної війни.

Працював на Ашхабадській кіностудії .

З 1956 р. — оператор Одеської кіностудії.

Був членом Національної Спілки кінематографістів України.

Фільмографія

Зняв стрічки:

• «Повість про перше кохання» (1957)
• «Сторінки минулого» (1958)
• (1959)
• «На зеленій землі моїй» (1959)
• «Сильніше урагану» (1960)
• «Шурка обирає море» (1963)
• «Дочка Стратіона» (1965)
• «Одеські канікули» (1966)
• «Тиха Одеса» (1967)
• (1968)
• «Небезпечні гастролі» (1969)
• «Крок з даху» (1970)
• «Синє небо» (1971)
• «За твою долю» (1972)
• «Прощайте, фараони!» (1974)
• «Капітан Немо» (1975, т/ф, 3 с)
• «Місто з ранку до опівночі» (1976)
• (1978)
• «Незакінчений урок» (1980, у співавт. з Є. Козинським)
• «Довгий шлях у лабіринті» (1981)
• «Екіпаж машини бойової» (1983)
• «Подвиг Одеси» (1985)
• «Шабля без піхов» (1987) та ін.

Примітки

1. Сильченко Федір Олександрович (dic.academic.ru)(рос.)

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С. 141 — 142.

Посилання

• Федір Сильченко на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на kino-teatr.ru(рос.)