Сивко́в Григо́рій Флего́нтович (нар. 10 лютого 1921 — пом. 20 листопада 2009) — радянський військовий льотчик-штурмовик, Двічі Герої Радянського Союзу (1944, 1945), генерал-майор-інженер (1975), генерал-майор авіації — 1984.
Сивков Григорій Флегонтович | |
---|---|
Народження | 10 лютого 1921 |
Смерть | 20 листопада 2009 (88 років) Москва |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна | СРСР |
Приналежність | Радянська армія |
Вид збройних сил | ВПС СРСР |
Рід військ | Штурмова авіація |
Освіта | Військово-повітряна інженерна академія імені Миколи Жуковського (1952) |
Роки служби | 1939–1986 |
Звання | Генерал-майор авіації |
Формування | 210-й штурмовий авіаційний полк |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди | |
Сивков Григорій Флегонтович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 10 лютого 1921 року в селі Кунгурського району Пермського краю в селянській родині. Росіянин.
У 1935 році закінчив неповну середню школу в селі Кунгурського району, у 1939 році — Пермський авіаційний технікум. Працював техніком на Пермському авіамоторобудівному заводі. Навчався в Пермському аероклубі.
До лав РСЧА призваний у вересні 1939 року. У 1940 році закінчив Пермську військову авіаційну школу льотчиків. Проходив службу в авіаційних частинах Київського та Одеського військових округів.
Учасник німецько-радянської війни. З грудня 1941 року — льотчик 210-го ближньобомбардувального авіаційного полку, з травня 1942 року — командир авіаланки, заступник командира ескадрильї, командир ескадрильї, штурман 210-го штурмового авіаційного полку. Воював на Південному, Північно-Кавказькому, Закавказькому та 3-му Українському фронтах. Брав участь в оборонних боях на Донбасі, Кавказі, визволенні Кубані, Криму, Південної України, Молдови, на території Румунії, Болгарії, Югославії, Угорщигни, Австрії.
За роки війни здійснив 247 бойових вильоти на бомбардувальниках Су-2 та штурмовиках Іл-2. П'ять разів був підбитий, проте кожного разу здійснював вдалі вимушені посадки.
Після війни продовжував військову службу в стройових частинах ВПС в Центральній групі військ на території Австрії.
У 1952 році закінчив Військово-повітряну інженерну академію імені М. Є. Жуковського.
У 1952–1953 роках — льотчик-випробувач Державного Червонопрапорного науково-дослідного інституту ВПС СРСР. Провів низку випробувальних робіт на реактивному винищувачі МіГ-15, штурмовику Іл-10, гелікоптері Мі-1.
У 1956 році закінчив ад'юнктуру при ВВІА ім. Н. Є. Жуковського, захистив кандидатську дисертацію. Очолював лабораторію, був викладачем, старшим викладачем цієї ж академії. З грудня 1972 року — начальник кафедри безпеки польотів ВВІА ім. Н. Є. Жуковського.
У січні 1986 року генерал-майор авіації Г. Ф. Сивкоа вийшов у запас. Мешкав у Москві. Працював старшим науковим співробітником ВВІА ім. Н. Є. Жуковського.
Помер 20 листопада 2009 року. Похований на Новодівочому цвинтарі.
Родина
У червні 1945 року Г. Ф. Сивков одружився з К. В. Рябовою (1921–1974), Героєм Радянського Союзу.
Нагороди
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 4 лютого 1944 року за мужність і героїзм, виявлені в боях, старший лейтенант Сивков Григорій Флегонтович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 2187).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 18 серпня 1945 року майор Сивков Григорій Флегонтович нагороджений другою медаллю «Золота Зірка» (№ 76/II).
Нагороджений орденом Леніна (4.02.1944), орденом Жовтневої революції (21.02.1978), трьома орденами Червоного Прапора (9.09.1942, 27.04.1943, 14.02.1945), орденом Олександра Невського (30.09.1944), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (17.06.1943, 11.03.1985), орденом Червоної Зірки (26.10.1955) й медалями.
Почесний громадянин міста Перм (1973).
Твори
- Сивков Г. Ф. Готовность номер один. — М.: «Советская Россия», 1973. (рос.)
- Сивков Г. Ф. Готовность номер один: шестьдесят лет спустя. — М., Жуковский: Кучково поле, 2006.
Пам'ять
Бронзове погруддя Героя було встановлено в рідному селі Мартиново (нині перенесене). Його ім'ям названо вулицю в селі Киласово.
Примітки
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза офицерскому составу военно-воздушных сил Красной Армии» от 4 февраля 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 17 февраля (№ 10 (270)). — С. 1
Джерела та література
- Поїздник І. І., Руденко Н. М. Сивков Григорій Флегонтович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 549. — .
Посилання
- Біографія Г. Ф. Сивкова на сайті «Герои страны» (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sivko v Grigo rij Flego ntovich nar 10 lyutogo 1921 pom 20 listopada 2009 radyanskij vijskovij lotchik shturmovik Dvichi Geroyi Radyanskogo Soyuzu 1944 1945 general major inzhener 1975 general major aviaciyi 1984 Sivkov Grigorij FlegontovichNarodzhennya 10 lyutogo 1921 1921 02 10 Smert 20 listopada 2009 2009 11 20 88 rokiv MoskvaPohovannya Novodivichij cvintarKrayina SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaVid zbrojnih sil VPS SRSRRid vijsk Shturmova aviaciyaOsvita Vijskovo povitryana inzhenerna akademiya imeni Mikoli Zhukovskogo 1952 Roki sluzhbi 1939 1986Zvannya General major aviaciyiFormuvannya 210 j shturmovij aviacijnij polkVijni bitvi Nimecko radyanska vijnaNagorodi Medal Za bojovi zaslugi Medal Za doblesnu pracyu Za vijskovu doblest Medal Za oboronu Kavkazu Medal Za vzyattya Budapeshta Medal Za vzyattya Vidnya Medal Za vizvolennya Belgrada Sivkov Grigorij Flegontovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Sivkov BiografiyaNarodivsya 10 lyutogo 1921 roku v seli Kungurskogo rajonu Permskogo krayu v selyanskij rodini Rosiyanin U 1935 roci zakinchiv nepovnu serednyu shkolu v seli Kungurskogo rajonu u 1939 roci Permskij aviacijnij tehnikum Pracyuvav tehnikom na Permskomu aviamotorobudivnomu zavodi Navchavsya v Permskomu aeroklubi Do lav RSChA prizvanij u veresni 1939 roku U 1940 roci zakinchiv Permsku vijskovu aviacijnu shkolu lotchikiv Prohodiv sluzhbu v aviacijnih chastinah Kiyivskogo ta Odeskogo vijskovih okrugiv Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Z grudnya 1941 roku lotchik 210 go blizhnobombarduvalnogo aviacijnogo polku z travnya 1942 roku komandir avialanki zastupnik komandira eskadrilyi komandir eskadrilyi shturman 210 go shturmovogo aviacijnogo polku Voyuvav na Pivdennomu Pivnichno Kavkazkomu Zakavkazkomu ta 3 mu Ukrayinskomu frontah Brav uchast v oboronnih boyah na Donbasi Kavkazi vizvolenni Kubani Krimu Pivdennoyi Ukrayini Moldovi na teritoriyi Rumuniyi Bolgariyi Yugoslaviyi Ugorshigni Avstriyi Za roki vijni zdijsniv 247 bojovih viloti na bombarduvalnikah Su 2 ta shturmovikah Il 2 P yat raziv buv pidbitij prote kozhnogo razu zdijsnyuvav vdali vimusheni posadki Pislya vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu v strojovih chastinah VPS v Centralnij grupi vijsk na teritoriyi Avstriyi U 1952 roci zakinchiv Vijskovo povitryanu inzhenernu akademiyu imeni M Ye Zhukovskogo U 1952 1953 rokah lotchik viprobuvach Derzhavnogo Chervonoprapornogo naukovo doslidnogo institutu VPS SRSR Proviv nizku viprobuvalnih robit na reaktivnomu vinishuvachi MiG 15 shturmoviku Il 10 gelikopteri Mi 1 U 1956 roci zakinchiv ad yunkturu pri VVIA im N Ye Zhukovskogo zahistiv kandidatsku disertaciyu Ocholyuvav laboratoriyu buv vikladachem starshim vikladachem ciyeyi zh akademiyi Z grudnya 1972 roku nachalnik kafedri bezpeki polotiv VVIA im N Ye Zhukovskogo U sichni 1986 roku general major aviaciyi G F Sivkoa vijshov u zapas Meshkav u Moskvi Pracyuvav starshim naukovim spivrobitnikom VVIA im N Ye Zhukovskogo Pomer 20 listopada 2009 roku Pohovanij na Novodivochomu cvintari RodinaU chervni 1945 roku G F Sivkov odruzhivsya z K V Ryabovoyu 1921 1974 Geroyem Radyanskogo Soyuzu NagorodiUkazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 4 lyutogo 1944 roku za muzhnist i geroyizm viyavleni v boyah starshij lejtenant Sivkov Grigorij Flegontovich udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 2187 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 18 serpnya 1945 roku major Sivkov Grigorij Flegontovich nagorodzhenij drugoyu medallyu Zolota Zirka 76 II Nagorodzhenij ordenom Lenina 4 02 1944 ordenom Zhovtnevoyi revolyuciyi 21 02 1978 troma ordenami Chervonogo Prapora 9 09 1942 27 04 1943 14 02 1945 ordenom Oleksandra Nevskogo 30 09 1944 dvoma ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 17 06 1943 11 03 1985 ordenom Chervonoyi Zirki 26 10 1955 j medalyami Pochesnij gromadyanin mista Perm 1973 TvoriSivkov G F Gotovnost nomer odin M Sovetskaya Rossiya 1973 ros Sivkov G F Gotovnost nomer odin shestdesyat let spustya M Zhukovskij Kuchkovo pole 2006 ISBN 5 86090 197 6Pam yatBronzove pogruddya Geroya bulo vstanovleno v ridnomu seli Martinovo nini perenesene Jogo im yam nazvano vulicyu v seli Kilasovo PrimitkiUkaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Sovetskogo Soyuza oficerskomu sostavu voenno vozdushnyh sil Krasnoj Armii ot 4 fevralya 1944 goda Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 17 fevralya 10 270 S 1Dzherela ta literaturaPoyizdnik I I Rudenko N M Sivkov Grigorij Flegontovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 549 ISBN 978 966 00 1290 5 PosilannyaBiografiya G F Sivkova na sajti Geroi strany ros