Сесі́лія Грі́рсон (ісп. Cecilia Grierson, нар. 22 листопада 1859, Буенос-Айрес — пом. 10 квітня 1934, там само) — аргентинська лікарка (акушерство і гінекологія), освітянка, феміністка, піонерка навчання медсестер в Аргентині. Перша аргентинська жінка-лікарка
Сесілія Грірсон | |
---|---|
ісп. Cecilia Grierson | |
Ім'я при народженні | ісп. Cecilia Grierson |
Народилася | 22 листопада 1859[1] Буенос-Айрес, Аргентина |
Померла | 10 квітня 1934[1] (74 роки) Буенос-Айрес, Аргентина |
Поховання | d |
Діяльність | лікарка, викладачка університету, учасниця Жіночого соціально-політичного союзу |
Alma mater | d |
Заклад | Університет Буенос-Айреса |
|
Життєпис
Сесилія Грірсон народилася у родині ірландки Джейн Даффі і шотландця Джона Періша Робетсона Грірсона 22 листопада 1859 року у Буенос-Айресі старшою з шести дітей. Провела дитинство у провінції Ентре-Ріос і Уругваї. У 6 років її відправили до Буенос-Айреса до англійської школи, але черезсмерть батька вона змушена перервати навчання і повернутися додому, щоб допомагати матері доглядати молодших братів. Пізніше влаштувалася на роботу гувернанткою до родини знайомих, щоб допомогти родині фінансово. У віці 14 років з матір'ю організувала школу, де навчала сільських дітей.
Наступного року вступила до Нормальної школи для дівчат у Буенос-Айресі, яку закінчила 1878 року, отримавши вчительську професію. За призначенням Домінго Фаустіно Сарм'єнто обійняла посаду у школі і на свою платню перевезла родину до столиці.
Не була одружена, дітей не мала.
Незадовго до смерті перебралася у містечко [en] у провінції Кордова. Померла 10 квітня 1934 року у Буенос-Айресі. Похована на Британському цвинтарі Буенос-Айреса (секція кладовища [en]).
Діяльність
Хвороба і смерть близької подруги зародили у Грінсон бажання присвятити життя медицині. На той час в Аргентині жодна жінка ще не отримувала диплом доктора медицини, хоча формально правила жодного університету не забороняли жінкам навчання на цій спеціальності. 1883 року Грірсон вступила на Факультет медичних наук Університету Буенос-Айреса. Під час навчання отримала роботу асистентки у Лабораторії гістології, яку виконувала безкоштовно.
1886 року у Буенос-Айресі спалахнула епідемія холери, і Сесилію Грірсон разом з іншими студентами-медиками направили доглядати за хворими. Виснажлива праця тих часів спонукала Грінсон замислитися про потребу навчання медсестер.
Сесилія Грірсон працювала інтерном в Університетській лікарні у Буенос-Айресі, а 1888 року отримана посаду молодшої практикантки у Жіночій лікарні. Дипломну роботу «, проведені у Жіночій лікарні з 1883 по 1886» захистила 2 липня 1889 року.
Отримавши диплом, Грірсон працювала у Лікарні Сан-Роке акушеркою-гінекологинею. Попри наявність відповідної освіти, проводити хірургічні втручання їй не дозволяли. Одночасно Грінсон стала викладати анатомії в Академії мистецтв.
1890 року Сесилія Грірсон заснувала першу у Латинській Америці школу медсестер, для якої склала план навчання і де встановила носіння уніформи для медсестер, яка згодом розповсюдилася по більшості латиноамериканських країн. Вона залишалася директоркою Школи до 1913 року.
1891 року Грірсон стала однією з засновників Медичної асоціації Аргентини. 1892 року заснувала Аргентинську спільноту першої допомоги, яка пізніше злилася з Червоним хрестом. Грірсон також виступила з ініціативою створення центрів першої допомоги у сільській місцевості і шкіл для дітей з вадами розвитку.
1892 року була у команді хірургів, які провели перший кесарів розтин в Аргентині.
З 1892 по 1899 роки Грірсон була членкинею Національної ради освіти. На цій посаді була відправлена до Європи переймати передовий досвід у галузі професійної освіти і повернулася з новими навчальними планами.
1894 року Сесилія Грірсон подала свою кандидатуру на посаду викладачки кафедри акушерства в університеті, але їй відмовили, бо вона жінка.
1901 року Грірсон заснувала Національну асоціацію акушерства і її журнал, щоб поширити наукові знання серед повитух, які на той час зазвичай не мали медичної освіти. 1904 року вона починає читати курс «Медична гімнастика і кінезітерапія» на факультеті медицини, отримавши посаду на кафедрі медичної фізики.
1916 року Грірсон вийшла на пенсію і полишила викладацьку діяльність. Тим не менш, 1927 року уряд знову послав її до Європи переймати досвід розвинутих країн у царині освіти. Тоді ж вона відвідала Перший міжнародний конгрес євгеніки у Лондоні.
Соціальний активізм
1899 року Грірсон брала участь у [en] у Лондоні, а наступного року виступила однією із засновниць Національної жіночої ради в Аргентині. Вона була активною учасницею феміністичного руху в Аргентині, зокрема відстоювала права жінок на освіту, виборчі права, право на декретну відпустку, була членкинею Соціалістичної партії. Також вона опублікувала дослідження діючого на той час Цивільного кодексу, згідно з яким одружена жінка мала права, аналогічні до прав малолітньої дитини. Це дослідження стало основою реформи 1926 року, яка надала жінкам більше прав.
1902 року Сесилія Грірсон заснувала Школу домашньої економії, а також просувала освіту для дітей дошкільного віку, людей з вадами зору, глухонімих і з інвалідністю.
1924 року Грінсон стала членкинею асоціації «Птахи Аргентини» і приділяла багато уваги збереженню птахів і природи.
Твори
- 1889 — Гістеро-оваріоектомії, проведені у Жіночій лікарні з 1883 по 1886 (ісп. Histero-ovariotomías efectuada en el Hospital de Mujeres desde 1883 a 1886)
- 1897 — Практичний масаж (ісп. Masaje Práctico)
- 1899 — Освіта для жінки (ісп. Educación para la mujer)
- 1909 — Перша допомога у разі нещасного випадку і несподіваних нездужань (ісп. Primeros auxilios en el caso de accidente e indisposiciones repentinas)
- 1910 — Навчання сліпого і догляд за хворим (ісп. La educación del ciego y cuidado del enfermo)
- 1912 — Посібник медсестри (ісп. Guía de la enfermera)
- 1912 — Догляд за хворими (ісп. Cuidado de enfermos)
- 1925 — Колонія в Монте-Гранде. Перше і єдина шотландська колонія в Аргентині (ісп. Colonia de Monte Grande. Primera y única colonia formada por escoceses en Argentina)
Визнання
За життя Сесилія Грірсон отримала велику кількість нагород у царині освіти і медицини в Аргентині.
У декількох аргентинських містах є вулиці, названі іменем Сесилії Грірсон. Зокрема указом № 49668 від 1995 року її ім'я носить вулиця, яка є межею буенос-айреських районів [en] і Ретіро. Також вулиця Сесилії Грірсон є місті Лос-Кокос, де вона прожила останні роки. 1980 року указом N° 35.659-1980, BM N° 16.252 було створено площу Сесилії Грірсон у районі [en]. 1991 року площа була захоплена безхатьками, які почали там жити, і лише 2015 року була відкрита знову.
Іменем Сесилії Грірсон названо декілька навчальних закладів, зокрема Національна школа медсестер, середня школа № 13 в окрузі Морено, школа № 502 міста Танділь, дитячий садочок у місті Кіто (Еквадор). Також її іменем названа лікарня у місті [en].
Портрет Грірсон висить у Салоні аргентинських жінок у президентському палаці Каса-Росада як однієї з найвизначніших жінок в історії Аргентини.
Пошта Аргентини випустила марку на її честь.
22 листопада 2016 року Гугл присвятив дудл 157-й річниці з дня народження Сесилії Грірсон.
2016 року було створено науковий архів імені Сесилії Грірсон, куди увійшли усі наукові праці, створені за час існування Аргентини як держави.
Див. також
Примітки
- Base biographique
- http://www.biblioteca.anm.edu.ar/grierson.htm
- Barry, Carolina (2008). Cecilia Grierson: Argentina’s First Female Doctor. Society for Irish Latin American Studies (англійською) . Процитовано 16 грудня 2017.
- Martín, María José (2015). (іспанською) . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- Jasinski, Alejandro. (іспанською) . Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 16 грудня 2017.
- (іспанською) . Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 16 грудня 2017.
- Cortese, Luis O.; Capaccioli, Nora. Calles de Puerto Madero (іспанською) . Процитовано 16 грудня 2017.
- . Ла Насьйон (іспанською) . 2015. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 16 грудня 2017.
- San Telmo: recuperan una plaza en la que llegaron a vivir 80 personas. Кларін (іспанською) . 2015. Процитовано 16 грудня 2017.
- Marín, Guillermo (2009). Cecilia Grierson: Mujer profana (іспанською) . Процитовано 16 грудня 2017.
- . Ла Насьйон (іспанською) . 2016. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 16 грудня 2017.
- Pautas de inclusión y registro de autoridades en el Directorio de Científicos Argentinos Dra. Grierson (іспанською) . 2016. Процитовано 16 грудня 2017.
Посилання
- Твори Сесилії Грірсон на Вікіджерелах (ісп.)
- Біографія Сесилії Грірсон(ісп.)
- Бінда, Марія дель Кармен; Сільфейра, Роміна; Крамер, Крістіан (2010). Сесилія Грірсон, перша аргентинська лікарка (PDF) (іспанською) . Процитовано 13 грудня 2017.
- Fiedzuck, A. S. (2015). Сесилія Грірсон і шотландська колонія Монте-Гранде у Санта-Каталіні (PDF) (іспанською) . Процитовано 13 грудня 2017.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grirson Sesi liya Gri rson isp Cecilia Grierson nar 22 listopada 1859 Buenos Ajres pom 10 kvitnya 1934 tam samo argentinska likarka akusherstvo i ginekologiya osvityanka feministka pionerka navchannya medsester v Argentini Persha argentinska zhinka likarkaSesiliya Grirsonisp Cecilia GriersonIm ya pri narodzhenniisp Cecilia GriersonNarodilasya22 listopada 1859 1859 11 22 1 Buenos Ajres ArgentinaPomerla10 kvitnya 1934 1934 04 10 1 74 roki Buenos Ajres ArgentinaPohovannyadDiyalnistlikarka vikladachka universitetu uchasnicya Zhinochogo socialno politichnogo soyuzuAlma materdZakladUniversitet Buenos Ajresa Mediafajli u VikishovishiZhittyepisSesiliya Grirson narodilasya u rodini irlandki Dzhejn Daffi i shotlandcya Dzhona Perisha Robetsona Grirsona 22 listopada 1859 roku u Buenos Ajresi starshoyu z shesti ditej Provela ditinstvo u provinciyi Entre Rios i Urugvayi U 6 rokiv yiyi vidpravili do Buenos Ajresa do anglijskoyi shkoli ale cherezsmert batka vona zmushena perervati navchannya i povernutisya dodomu shob dopomagati materi doglyadati molodshih brativ Piznishe vlashtuvalasya na robotu guvernantkoyu do rodini znajomih shob dopomogti rodini finansovo U vici 14 rokiv z matir yu organizuvala shkolu de navchala silskih ditej Nastupnogo roku vstupila do Normalnoyi shkoli dlya divchat u Buenos Ajresi yaku zakinchila 1878 roku otrimavshi vchitelsku profesiyu Za priznachennyam Domingo Faustino Sarm yento obijnyala posadu u shkoli i na svoyu platnyu perevezla rodinu do stolici Ne bula odruzhena ditej ne mala Nezadovgo do smerti perebralasya u mistechko en u provinciyi Kordova Pomerla 10 kvitnya 1934 roku u Buenos Ajresi Pohovana na Britanskomu cvintari Buenos Ajresa sekciya kladovisha en DiyalnistHvoroba i smert blizkoyi podrugi zarodili u Grinson bazhannya prisvyatiti zhittya medicini Na toj chas v Argentini zhodna zhinka she ne otrimuvala diplom doktora medicini hocha formalno pravila zhodnogo universitetu ne zaboronyali zhinkam navchannya na cij specialnosti 1883 roku Grirson vstupila na Fakultet medichnih nauk Universitetu Buenos Ajresa Pid chas navchannya otrimala robotu asistentki u Laboratoriyi gistologiyi yaku vikonuvala bezkoshtovno 1886 roku u Buenos Ajresi spalahnula epidemiya holeri i Sesiliyu Grirson razom z inshimi studentami medikami napravili doglyadati za hvorimi Visnazhliva pracya tih chasiv sponukala Grinson zamislitisya pro potrebu navchannya medsester Sesiliya Grirson v Universiteti Buenos Ajresa 1909 Sesiliya Grirson pracyuvala internom v Universitetskij likarni u Buenos Ajresi a 1888 roku otrimana posadu molodshoyi praktikantki u Zhinochij likarni Diplomnu robotu provedeni u Zhinochij likarni z 1883 po 1886 zahistila 2 lipnya 1889 roku Otrimavshi diplom Grirson pracyuvala u Likarni San Roke akusherkoyu ginekologineyu Popri nayavnist vidpovidnoyi osviti provoditi hirurgichni vtruchannya yij ne dozvolyali Odnochasno Grinson stala vikladati anatomiyi v Akademiyi mistectv 1890 roku Sesiliya Grirson zasnuvala pershu u Latinskij Americi shkolu medsester dlya yakoyi sklala plan navchannya i de vstanovila nosinnya uniformi dlya medsester yaka zgodom rozpovsyudilasya po bilshosti latinoamerikanskih krayin Vona zalishalasya direktorkoyu Shkoli do 1913 roku 1891 roku Grirson stala odniyeyu z zasnovnikiv Medichnoyi asociaciyi Argentini 1892 roku zasnuvala Argentinsku spilnotu pershoyi dopomogi yaka piznishe zlilasya z Chervonim hrestom Grirson takozh vistupila z iniciativoyu stvorennya centriv pershoyi dopomogi u silskij miscevosti i shkil dlya ditej z vadami rozvitku 1892 roku bula u komandi hirurgiv yaki proveli pershij kesariv roztin v Argentini Z 1892 po 1899 roki Grirson bula chlenkineyu Nacionalnoyi radi osviti Na cij posadi bula vidpravlena do Yevropi perejmati peredovij dosvid u galuzi profesijnoyi osviti i povernulasya z novimi navchalnimi planami 1894 roku Sesiliya Grirson podala svoyu kandidaturu na posadu vikladachki kafedri akusherstva v universiteti ale yij vidmovili bo vona zhinka 1901 roku Grirson zasnuvala Nacionalnu asociaciyu akusherstva i yiyi zhurnal shob poshiriti naukovi znannya sered povituh yaki na toj chas zazvichaj ne mali medichnoyi osviti 1904 roku vona pochinaye chitati kurs Medichna gimnastika i kineziterapiya na fakulteti medicini otrimavshi posadu na kafedri medichnoyi fiziki 1916 roku Grirson vijshla na pensiyu i polishila vikladacku diyalnist Tim ne mensh 1927 roku uryad znovu poslav yiyi do Yevropi perejmati dosvid rozvinutih krayin u carini osviti Todi zh vona vidvidala Pershij mizhnarodnij kongres yevgeniki u Londoni Socialnij aktivizmSesiliya Grirson i yiyi studentki 1910 Mogila Sesiliyi Grirson 1899 roku Grirson brala uchast u en u Londoni a nastupnogo roku vistupila odniyeyu iz zasnovnic Nacionalnoyi zhinochoyi radi v Argentini Vona bula aktivnoyu uchasniceyu feministichnogo ruhu v Argentini zokrema vidstoyuvala prava zhinok na osvitu viborchi prava pravo na dekretnu vidpustku bula chlenkineyu Socialistichnoyi partiyi Takozh vona opublikuvala doslidzhennya diyuchogo na toj chas Civilnogo kodeksu zgidno z yakim odruzhena zhinka mala prava analogichni do prav malolitnoyi ditini Ce doslidzhennya stalo osnovoyu reformi 1926 roku yaka nadala zhinkam bilshe prav 1902 roku Sesiliya Grirson zasnuvala Shkolu domashnoyi ekonomiyi a takozh prosuvala osvitu dlya ditej doshkilnogo viku lyudej z vadami zoru gluhonimih i z invalidnistyu 1924 roku Grinson stala chlenkineyu asociaciyi Ptahi Argentini i pridilyala bagato uvagi zberezhennyu ptahiv i prirodi Tvori1889 Gistero ovarioektomiyi provedeni u Zhinochij likarni z 1883 po 1886 isp Histero ovariotomias efectuada en el Hospital de Mujeres desde 1883 a 1886 1897 Praktichnij masazh isp Masaje Practico 1899 Osvita dlya zhinki isp Educacion para la mujer 1909 Persha dopomoga u razi neshasnogo vipadku i nespodivanih nezduzhan isp Primeros auxilios en el caso de accidente e indisposiciones repentinas 1910 Navchannya slipogo i doglyad za hvorim isp La educacion del ciego y cuidado del enfermo 1912 Posibnik medsestri isp Guia de la enfermera 1912 Doglyad za hvorimi isp Cuidado de enfermos 1925 Koloniya v Monte Grande Pershe i yedina shotlandska koloniya v Argentini isp Colonia de Monte Grande Primera y unica colonia formada por escoceses en Argentina ViznannyaPlosha Sesiliyi Grirson u Buenos Ajresi Vulicya Sesiliyi Grirson u Los Kokosi Za zhittya Sesiliya Grirson otrimala veliku kilkist nagorod u carini osviti i medicini v Argentini U dekilkoh argentinskih mistah ye vulici nazvani imenem Sesiliyi Grirson Zokrema ukazom 49668 vid 1995 roku yiyi im ya nosit vulicya yaka ye mezheyu buenos ajreskih rajoniv en i Retiro Takozh vulicya Sesiliyi Grirson ye misti Los Kokos de vona prozhila ostanni roki 1980 roku ukazom N 35 659 1980 BM N 16 252 bulo stvoreno ploshu Sesiliyi Grirson u rajoni en 1991 roku plosha bula zahoplena bezhatkami yaki pochali tam zhiti i lishe 2015 roku bula vidkrita znovu Imenem Sesiliyi Grirson nazvano dekilka navchalnih zakladiv zokrema Nacionalna shkola medsester serednya shkola 13 v okruzi Moreno shkola 502 mista Tandil dityachij sadochok u misti Kito Ekvador Takozh yiyi imenem nazvana likarnya u misti en Portret Grirson visit u Saloni argentinskih zhinok u prezidentskomu palaci Kasa Rosada yak odniyeyi z najviznachnishih zhinok v istoriyi Argentini Poshta Argentini vipustila marku na yiyi chest 22 listopada 2016 roku Gugl prisvyativ dudl 157 j richnici z dnya narodzhennya Sesiliyi Grirson 2016 roku bulo stvoreno naukovij arhiv imeni Sesiliyi Grirson kudi uvijshli usi naukovi praci stvoreni za chas isnuvannya Argentini yak derzhavi Div takozhVira GedrojcPrimitkiBase biographique d Track Q105958830 http www biblioteca anm edu ar grierson htm Barry Carolina 2008 Cecilia Grierson Argentina s First Female Doctor Society for Irish Latin American Studies anglijskoyu Procitovano 16 grudnya 2017 Martin Maria Jose 2015 ispanskoyu Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 Jasinski Alejandro ispanskoyu Arhiv originalu za 15 grudnya 2017 Procitovano 16 grudnya 2017 ispanskoyu Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 16 grudnya 2017 Cortese Luis O Capaccioli Nora Calles de Puerto Madero ispanskoyu Procitovano 16 grudnya 2017 La Nasjon ispanskoyu 2015 Arhiv originalu za 23 listopada 2016 Procitovano 16 grudnya 2017 San Telmo recuperan una plaza en la que llegaron a vivir 80 personas Klarin ispanskoyu 2015 Procitovano 16 grudnya 2017 Marin Guillermo 2009 Cecilia Grierson Mujer profana ispanskoyu Procitovano 16 grudnya 2017 La Nasjon ispanskoyu 2016 Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 16 grudnya 2017 Pautas de inclusion y registro de autoridades en el Directorio de Cientificos Argentinos Dra Grierson ispanskoyu 2016 Procitovano 16 grudnya 2017 PosilannyaTvori Sesiliyi Grirson na Vikidzherelah isp Biografiya Sesiliyi Grirson isp Binda Mariya del Karmen Silfejra Romina Kramer Kristian 2010 Sesiliya Grirson persha argentinska likarka PDF ispanskoyu Procitovano 13 grudnya 2017 Fiedzuck A S 2015 Sesiliya Grirson i shotlandska koloniya Monte Grande u Santa Katalini PDF ispanskoyu Procitovano 13 grudnya 2017