Серпокрильці

Серпокрильцеві
Серпокрилець чорний (Apus apus)
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota) Царство: Тварини (Animalia) Тип: Хордові (Chordata) Клас: Птахи (Aves) Ряд: Серпокрильцеподібні (Apodiformes) Родина: Серпокрильцеві (Apodidae) Hartert, 1897
Підродини
Cypseloidinae Apodinae
Посилання
Вікісховище: Apodidae Віківиди: Apodidae EOL: 8023 ITIS: 177995 NCBI: 8893 Fossilworks: 103997 39423, 103997

Серпокрильцеві (Apodidae) — родина птахів. Зовнішньо дуже подібні до ластівок, але не споріднені з ними. Серпокрильці знаходяться в окремому ряді серпокрильцеподібних (Apodiformes). Схожість між серпокрильцями і ластівками виникла завдяки конвергентній еволюції, що йде завдяки подібному стилю життя, а саме полюванню на комах в польоті. Найбільшу швидкість у горизонтальному польоті здатні розвивати серпокрильці — до 160 км за годину.

Етимологія

У «Системі природи» Карла Ліннея серпокрилець чорний (Apus apus) був описаний під назвою Hirunso apus (грец. a- — без, грец. pous — нога). У 1777 році італійсько-австрійський натураліст Джованні Антоніо Скополі використав назву Apos, відокремивши серпокрильців від ластівок; в тій же роботі зустрічається і Apus, під таким ім'ям були описані ракоподібні (Crustacea). У 1810 році німецькі орнітологи Бернхард Меєр і Йоганн Вольф назвали серпокрильців Micropus (грец. mikros- — маленький, грец. pous — нога), що було відкинуто англійським орнітологом Річардом Боудлером Шарпом в 1900 році, оскільки цю назву вже використовував Линней (для одного з видів рослин).

У 1811 році побачив світ «Систематичний нарис ссавців і птахів» німецького зоолога Йоганна Карла Вільгельма Іллігера. У цій роботі виділені в окрему родину серпокрильці отримали латинську назву Cypselus (грец. kupselos — ластівка). Така назва зустрічається в працях Арістотеля.

Раніше серпокрильців також називали Machrochires (великорукі), маючи на увазі зовнішнє крило.

Класифікація

• Підродина Свіфтні (Cypseloidinae)
  • Рід Свіфт (Cypseloides) — 8 видів;
  • Рід Плямистошиїй свіфт (Streptoprocne) — 5 видів;
• Підродина Серпокрилечні (Apodinae);
  • Рід Салангана (Collocalia) — 11 видів;
  • Рід Бура салангана (Aerodramus) — 28 видів;
  • Рід Велика салангана (Hydrochous) — 1 вид;
  • Рід Зімбабвійський серпокрилець (Schoutedenapus) — 1 вид;
  • Рід Чорнохвостий голкохвіст (Mearnsia) — 2 види;
  • Рід Бурий голкохвіст (Zoonavena) — 3 види;
  • Рід Плямистоволий голкохвіст (Telacanthura) — 2 види;
  • Рід Білохвостий голкохвіст (Rhaphidura) — 2 види;
  • Рід Африканський голкохвіст (Neafrapus) — 2 види;
  • Рід Колючохвіст (Hirundapus) — 4 види;
  • Рід Голкохвіст (Chaetura) — 11 видів;
  • Рід Строкатий серпокрилець (Aeronautes) — 3 види;
  • Рід Серпокрилець-крихітка (Tachornis) — 3 види;
  • Рід Серпокрилець-вилохвіст (Panyptila) — 2 види;
  • Рід Пальмовий серпокрилець (Cypsiurus) — 3 види;
  • Рід Білочеревий серпокрилець (Tachymarptis) — 3 види;
  • Рід Серпокрилець (Apus)— 20 видів.

Примітки

1. Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 51—52. — .
2. Linnaeus C. Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. — Stockholm : Holmiae. (Laurentii Salvii), 1758. — Vol. 1. — P. 192.
3. Коблик, 2001.
4. HBW Alive: Family Apodidae, Systematics.
5. Scopoli C., Wolfgang G. Introductio ad historiam naturalem sistens genera lapidum, plantarum, et animalium :hactenus detecta, caracteribus essentialibus donata, in tribus divisa, subinde ad leges naturae. — Pragae : Apud Wolfgangum Gerle, 1777. — P. 483.
6. Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 254. — .
7. Illiger C. Prodromus systematis mammalium et avium. — Berolini : Sumptibus C. Salfeld, 1811. — P. 229.
8. Jobling J. A. The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. — London : A&C Black Publishers Ltd, 2010. — P. 129. — .