ГолкохвістГолкохвіст східний Chaetura pelagica Біологічна класифікаціяДомен Еукаріоти Eukaryota Царство Тварини Animalia

Голкохвіст

Голкохвіст східний (Chaetura pelagica)

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Серпокрильцеподібні (Apodiformes)
Родина:	Серпокрильцеві (Apodidae)
Підродина:	Серпокрилечні (Apodinae)
Триба:	Chaeturini
Рід:	*Голкохвіст (Chaetura)* Stephens, 1826

Види

Синоніми

Acanthylis Boie, 1826

Acanthura Guilding, 1827
Uranteris Gloger, 1841
Chaturae E.C.S. Baker, 1922

Посилання

Вікісховище:	Chaetura
Віківиди:	Chaetura
ITIS:	178000
NCBI:	8896
Fossilworks:	130719

Голкохві́ст (Chaetura) — рід серпокрильцеподібних птахів родини серпокрильцевих (Apodidae). Представники цього роду мешкають в Америці.

Опис

Голкохвости — це невеликі серепокрильці, середня довжина яких становить 10,5—14 см, а вага 13,8—28 г. Верхня частина тіла у них рівномірно темна, за винятком більш світлого надхвістя, у деяких видів верхні покривні пера хвоста також світлі. Нижня частина тіла також переважно темна, за винятком світлих горла і грудей, у деяких видів нижні покривні пера хвоста також світлі. Форма крил типова для голкохвостів: крайні першорядні махові пера помітно дугоподібні, внутрішні першорядні і другорядні махові пера щільно прилягають один до одного. Хвіст у голкохвостів відносно короткий, прямий, стрижні стернових пер на кінці виступають у вигляді «голок», через що птахи і отримали свою назву.

Голкохвости поширені переважно в Неотропіках, однак східні і сірочереві голкохвости гніздяться в Північній Америці, а взимку мігрують в Центральну і Південну Америку. Ці птахи, як і інші серпокрильці, живляться комахами, яких ловлять в польоті. Більшість голкохвостів використовують будівлі як місця гніздування, особливо часто вони гніздяться в димових трубах і підземних тунелях. Гнізда у гілкохвостів дуже схожі, вони робляться з тонких гілочок, скріплених за допомогою слини, і прикріплюються до вертикальної поверхні.

Види

Виділяють одинадцять види:

Голкохвіст сірогузий (Chaetura cinereiventris)
Голкохвіст анапайський (Chaetura spinicaudus)
Голкохвіст антильський (Chaetura martinica)
Голкохвіст коста-риканський (Chaetura fumosa)
Голкохвіст еквадорський (Chaetura egregia)
Голкохвіст східний (Chaetura pelagica)
Голкохвіст сірочеревий (Chaetura vauxi)
Голкохвіст колумбійський (Chaetura chapmani)
Голкохвіст темночеревий (Chaetura andrei)
Голкохвіст південний (Chaetura meridionalis)
Голкохвіст вохристогузий (Chaetura brachyura)

З пізньоміоценових відкладень Угорщини відомий також викопний вид Chaetura baconica.

Етимологія

Наукова назва роду Chaetura походить від сполучення слів дав.-гр. χαιτη — волосся і ουρα — хвіст.

Примітки

J.F. Stephens: Genus XLI. – Chaetura mihi.. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 13: Aves. Cz. 2. London: Printed for G. Kearsley, 1826, s. 76.
F. Boie. Generalūbericht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. „Isis von Oken”. 1826, ss. kol. 971, 1826.
L. Guilding. Observations on the Zoology of the Caribaean Islands. „The Zoological Journal”. 3, s. 407, 1807.
C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 353.
E.Ch.S. Baker. Hand-list of the "Birds of India.". „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 28 (2), s. 321, 1822.
Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Swifts (Apodidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.apodid1.01. [dostęp 2020-08-10]. (необхідна підписка)
Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.
Chaetura fumosa у базі Avibase.
Chaetura meridionalis у базі Avibase.
Boev, Zlatozar (2000). The Presence of Apus baranensis Janossy, 1977, (Aves: Apodidae) in the Late Pliocene of Bulgaria. Acta Zoologica Bulgarica. 52 (2): 43—52.
Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN .

Джерела

Phil Chantler, Gerald Driessens: Swifts — A Guide to the Swifts and Tree Swifts of the World. Pica Press, Mountfield 2000,

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Stephens-1] J.F. Stephens: Genus XLI. – Chaetura mihi.. W: G. Shaw: General zoology, or Systematic natural history. T. 13: Aves. Cz. 2. London: Printed for G. Kearsley, 1826, s. 76.

[Boie-2] F. Boie. Generalūbericht der ornithologischen Ordnungen, Familien und Gattungen. „Isis von Oken”. 1826, ss. kol. 971, 1826.

[Guilding-3] L. Guilding. Observations on the Zoology of the Caribaean Islands. „The Zoological Journal”. 3, s. 407, 1807.

[Gloger-4] C.W.L. Gloger: Gemeinnütziges Hand- und Hilfsbuch der Naturgeschichte. Breslau: A. Schulz, 1841, s. 353.

[Baker-5] E.Ch.S. Baker. Hand-list of the "Birds of India.". „The Journal of the Bombay Natural History Society”. 28 (2), s. 321, 1822.

[6] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .

[Winkler&inni-7] D.W. Winkler, S.M. Billerman & I.J. Lovette: Swifts (Apodidae), version 1.0. W: S.M. Billerman, B.K. Keeney, P.G. Rodewald & T.S. Schulenberg (red.): Birds of the World. Ithaca, NY: Cornell Lab of Ornithology, 2020. DOI:10.2173/bow.apodid1.01. [dostęp 2020-08-10]. (необхідна підписка)

[ioc-8] Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Owlet-nightjars, treeswifts, swifts. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 23 листопада 2022.

[9] Chaetura fumosa у базі Avibase.

[10] Chaetura meridionalis у базі Avibase.

[11] Boev, Zlatozar (2000). The Presence of Apus baranensis Janossy, 1977, (Aves: Apodidae) in the Late Pliocene of Bulgaria. Acta Zoologica Bulgarica. 52 (2): 43—52.

[12] Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 98. ISBN .