Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Середі́вка — село в Україні у Броварському районі, Київської області. Входить до складу Згурівської селищної громади. Населення становить 704 особи (на 1 січня 2012 року).
| село Середівка | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Київська область | ||
| Район | Броварський район | ||
| Громада | Згурівська селищна громада | ||
| Облікова картка | Середівка | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1733 | ||
| Населення | 587 | ||
| Площа | 3,161 км² | ||
| Поштовий індекс | 07610 | ||
| Телефонний код | +380 4570 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°35′05″ пн. ш. 31°51′43″ сх. д. / 50.58472° пн. ш. 31.86194° сх. д.Координати: 50°35′05″ пн. ш. 31°51′43″ сх. д. / 50.58472° пн. ш. 31.86194° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 140 м | ||
| Водойми | р. Перевід | ||
| Відстань до обласного центру | 110 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 07600, Київська область, Броварський р-н, смт. Згурівка, вул.Українська, 10 | ||
| Карта | |||
  Середівка | |||
 Середівка | |||
| Мапа | |||
| | |||
Назва
Середівка, від празвища засновника - Леонтія Середи.
Історія
Середівська сільрада Прилуцького району створена 1930 року, віднесено до Згурівського району 1935 року, Яготинського району — 1963, повернуто до Згурівського району в 1986 році. В 2020 році село передане до складу Броварського району.
Хутір заснував Київський міщанин Леонтій Середа Перша письмова згадка за Серединську слободу датована 1670 роком. Серед відомих козацьких старшин, що мали маєтність в Серединці був Джулай Яків Петрович (1742 – 1780) – син козака, службу розпочав у 1760 році полковим канцеляристом, з 1762 року військовий товариш Переяславського полку та його дружина, Марія Василівна (1749 – 1780), донька протопопа. Серединка зазначена і в Рум'янцевському описі 1765-1769 року уже в складі Басанської сотні, яку складали козаки Бикова і навколишніх поселень. Григорій Середа став реєстровим козаком Биківської сотні під началом Федора Лутая, майбутнього кошового отамана запорожців. Наприкінці XVIII століття хутір належав гетьману Кирилу Розумовському. На хуторі проживало 197 жителів, було тридцять сім хат, що належали посполитим, різночинним, козацьким підсусідкам та підсусідкам владики..
Селище є на мапі 1826-1840 років
Після смерті Розумовського 1803 року хутір перейшов до його сина, занепав, а на початку XIX століття перейшов у власність доньки К.Розумовського Анни, що одружиляся з князем О.В.Васильчиковим і став власністю Олексія Васильчикова. Він збудував тут економію, спорудив фільварки в (колишній хутір між Середівкою та Олександринівкою), де знаходилися кінні та овечі заводи. Заснував Олексіївку де були викопані ставки в тодішному хуторі Великій Олексіївці та в Куті — так звані «мийки» для миття овець перед стриженням. Центральна економія мала винокурню, а поруч з нею — відгодівельний пункт для волів. Помістя Васильчикова в Новому Бикові мали земельні угіддя від села Миколаївки на 12 км до села Петрівки. Наприкінці XIX століття княгиня Лівен поруч з хутором збудувала фільварки і заснувала село Малу Олексіївку та заселила в 1908 році селянами з різних сіл на місці знищених фільварків..
До села Середівки відносився і хутір Воловиця (нині не існує), розташований за 1,5 версти від села. 1910 році Воловиця мала 24 господи, з них козаків - 4, селян - 20, налічувалося 161 жителів у тому числі 1 кравець, 2 ткачі, 2 займалися інтелігентними та 4 іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством на 337 десятинах чорноземів. Також до Середовської сільради Турівського району Прилуцького округу відносився і хутір Покорщина (1923-1925), який пізніше у 1925-1930 роках був підпорядкований Олексіївської сільради Турівського р-ну Прилуцького округу. За переписом 1925 року в хуторі було 32 двори і 183 мешканці, а у 1930 році 33 двори, 177 мешканців. Хутір Покровщина приєднано до с. Олексіївки..
1881 року в Середівці мешкало 1388 осіб, а у 1908 році — 2271. До 1917 року в Середівці був один помішик, один священнослужитель, 20 заможних селян, 100 середняків, а решту населення складали незаможники. Тому, коли наприкінці січня 1918 року в Прилуках був організований Краснощоком загін Червоної армії, до нього влилися і добровольці із Середівки. Вони брали активну участь у боротьбі з німцями та денікінцями. У квітні 1920 року в Середівці створено комітет незаможних селян. Після революції Середівка, Мала і Велика Олексіївка входили до колишнього КСП імені газети «Сільські вісті». Було розподілено землю між безземельними та малоземельними селянами, велася боротьба з "бандитизмом". У 1925 році з незаможників та середняків утворено садовий кооператив, на площі 7 га посаджено сад, що 1930 року було передано сільськогосподарській артілі. У 1930 році в селі організовано колгосп «Жовтень» і завершено примусову колективізацію.
Жителі Середівки, які були репресовані і реабілітовані: Кобенко Горпина (Гордина) Романівна (нар. 1895), Бурлака [Бурлука] Олександр Трохимович (нар. 1896), Вдовенко Михайло Іларіонович (нар. 1888), Пархоменко Влас Тимофійович, Петренко Семен Олексійович, Стукало Іван Григорович, Сухенко Гаврило Іванович, Хоменко Григорій Дмитрович, Шипко Дмитро Харитонович.
Голодомор 1932-1933 років на хуторі Велика Олексіївка пережили лише 9 осіб. Хутір в середині минулого століття повністю занепав. 1941 року розпочалася німецько-радянська війна, усіх чоловіків було мобілізовано до лав РСЧА. Село було окуповане німецькими військами, молодь погнали на примусові роботи до Німеччини. На часі німецької окупації селу завдано великих збитків: знищено багато будівель, забрано худобу, коней, свиней, птицю тощо. За допомогу радянським партизанам, участь у діверсійних актах проти окупаційної влади німцями були розтріляні місцеві мешканці І. Марійко, П. Герасюк, О. Стукало, І. Лук'яненко, Р. Міхно. З фронтів німецько-радянської війни додому не повернулося 215 середівців та олексіївців. Серед тих, хто повернувся з тої війни, слід відзначити, Героя Радянського Союзу гвардії лейтенанта Григорія Литвиненка, а також О. Шипка, Л. Товмаша, С. Шипка, П. Волковського, П. Бігуна, Я. Стукала та багатьох інших.
У 1972 році радгосп «Жовтень» та колгосп «Зоря комунізму» об'єднано в одне господарство. Наприкінці 1985 року колгосп «Зоря комунізму» розділено на два колгоспи — імені Ленінського комсомолу (село Аркадіївка) та імені газети «Сільські вісті» (села Середівка і Мала Олексіївка). Після аварії на Чорнобильській АЕС в Середівці збудовано 150 будинків садибного типу для переселенців з Чорнобильської зони відчуження — мешканців села Бобер Поліського району. Нині в селі працює середня школа, ФАП, 4 магазини, їдальня, здійснено газифікацію, заасфальтовано вулиці. Функціонують ТОВ «Наташа-Агро» та СТОВ «Богдан», які спеціалізуються на вирощуванні зернових культур, цукрового буряку, займаються тваринництвом.
26 серпня 2022 в процесі дерусифікації було перейменовано 3 вулиці: вул. Дідика на вул. Незалежності, вул. Московських студентів на вул. Вишнева, вул. Чкалова на вул. Миру.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 761 | 97.94% |
| російська | 15 | 1.93% |
| інші/не вказали | 1 | 0.13% |
| Усього | 777 | 100% |
Відомі люди
- Народилися
- (1895—1981) — професор, репресований у 1936 році, після повернення зі сталінських таборів, оселився у Згурівці. Викладав у школі історію та географію, зробив великий внесок у дослідження минувшини краю.
- Кривда Григорій Федосійович — український письменник
- Литвиненко Григорій Євлампійович — педагог, учасник німецько-радянської війни, Герой Радянського Союзу.
- Мешкали, працювали
- Проценко Володимир Миколайович — український письменник, заслужений діяч мистецтв України. Навчався у місцевій школі. Присвятив селу ряд ліричних творів.
Див. також
Примітки
- ВРУ
- ЦДІАУК ф. 51 оп. 3 спр 19857
- В.М.Проценко Домени Згурівської провінції стор.90-91
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 9 жовтня 2021.
- В.М.Проценко Домени Згурівської провінції стор.91
- В.М.Проценко Домени Згурівської провінції стор.91-92
- Про перейменування вулиць та провулків населених пунктів Згурівської селищної територіальної громади. zgurivska-gromada.gov.ua (ua) . Процитовано 22 березня 2023.
- Проценко Владимир Николаевич [ 2018-04-24 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела
- Облікова картка села у ВРУ[недоступне посилання з травня 2019]
- Детальна карта с. Середівка
- Село Середівка на офіційному сайті Згурівської РДА
 | Це незавершена стаття з географії Київської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Seredi vka selo v Ukrayini u Brovarskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Vhodit do skladu Zgurivskoyi selishnoyi gromadi Naselennya stanovit 704 osobi na 1 sichnya 2012 roku selo Seredivka Gerb Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska oblast Rajon Brovarskij rajon Gromada Zgurivska selishna gromada Oblikova kartka Seredivka Osnovni dani Zasnovane 1733 Naselennya 587 Plosha 3 161 km Poshtovij indeks 07610 Telefonnij kod 380 4570 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 35 05 pn sh 31 51 43 sh d 50 58472 pn sh 31 86194 sh d 50 58472 31 86194 Koordinati 50 35 05 pn sh 31 51 43 sh d 50 58472 pn sh 31 86194 sh d 50 58472 31 86194 Serednya visota nad rivnem morya 140 m Vodojmi r Perevid Vidstan do oblasnogo centru 110 km Misceva vlada Adresa radi 07600 Kiyivska oblast Brovarskij r n smt Zgurivka vul Ukrayinska 10 Karta Seredivka Seredivka Mapa Seredivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Seredivka NazvaSeredivka vid prazvisha zasnovnika Leontiya Seredi IstoriyaSeredivska silrada Priluckogo rajonu stvorena 1930 roku vidneseno do Zgurivskogo rajonu 1935 roku Yagotinskogo rajonu 1963 povernuto do Zgurivskogo rajonu v 1986 roci V 2020 roci selo peredane do skladu Brovarskogo rajonu Hutir zasnuvav Kiyivskij mishanin Leontij Sereda Persha pismova zgadka za Seredinsku slobodu datovana 1670 rokom Sered vidomih kozackih starshin sho mali mayetnist v Seredinci buv Dzhulaj Yakiv Petrovich 1742 1780 sin kozaka sluzhbu rozpochav u 1760 roci polkovim kancelyaristom z 1762 roku vijskovij tovarish Pereyaslavskogo polku ta jogo druzhina Mariya Vasilivna 1749 1780 donka protopopa Seredinka zaznachena i v Rum yancevskomu opisi 1765 1769 roku uzhe v skladi Basanskoyi sotni yaku skladali kozaki Bikova i navkolishnih poselen Grigorij Sereda stav reyestrovim kozakom Bikivskoyi sotni pid nachalom Fedora Lutaya majbutnogo koshovogo otamana zaporozhciv Naprikinci XVIII stolittya hutir nalezhav getmanu Kirilu Rozumovskomu Na hutori prozhivalo 197 zhiteliv bulo tridcyat sim hat sho nalezhali pospolitim riznochinnim kozackim pidsusidkam ta pidsusidkam vladiki Selishe ye na mapi 1826 1840 rokiv Pislya smerti Rozumovskogo 1803 roku hutir perejshov do jogo sina zanepav a na pochatku XIX stolittya perejshov u vlasnist donki K Rozumovskogo Anni sho odruzhilyasya z knyazem O V Vasilchikovim i stav vlasnistyu Oleksiya Vasilchikova Vin zbuduvav tut ekonomiyu sporudiv filvarki v kolishnij hutir mizh Seredivkoyu ta Oleksandrinivkoyu de znahodilisya kinni ta ovechi zavodi Zasnuvav Oleksiyivku de buli vikopani stavki v todishnomu hutori Velikij Oleksiyivci ta v Kuti tak zvani mijki dlya mittya ovec pered strizhennyam Centralna ekonomiya mala vinokurnyu a poruch z neyu vidgodivelnij punkt dlya voliv Pomistya Vasilchikova v Novomu Bikovi mali zemelni ugiddya vid sela Mikolayivki na 12 km do sela Petrivki Naprikinci XIX stolittya knyaginya Liven poruch z hutorom zbuduvala filvarki i zasnuvala selo Malu Oleksiyivku ta zaselila v 1908 roci selyanami z riznih sil na misci znishenih filvarkiv Do sela Seredivki vidnosivsya i hutir Volovicya nini ne isnuye roztashovanij za 1 5 versti vid sela 1910 roci Volovicya mala 24 gospodi z nih kozakiv 4 selyan 20 nalichuvalosya 161 zhiteliv u tomu chisli 1 kravec 2 tkachi 2 zajmalisya inteligentnimi ta 4 inshimi nezemlerobskimi zanyattyami vse inshe dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom na 337 desyatinah chornozemiv Takozh do Seredovskoyi silradi Turivskogo rajonu Priluckogo okrugu vidnosivsya i hutir Pokorshina 1923 1925 yakij piznishe u 1925 1930 rokah buv pidporyadkovanij Oleksiyivskoyi silradi Turivskogo r nu Priluckogo okrugu Za perepisom 1925 roku v hutori bulo 32 dvori i 183 meshkanci a u 1930 roci 33 dvori 177 meshkanciv Hutir Pokrovshina priyednano do s Oleksiyivki 1881 roku v Seredivci meshkalo 1388 osib a u 1908 roci 2271 Do 1917 roku v Seredivci buv odin pomishik odin svyashennosluzhitel 20 zamozhnih selyan 100 serednyakiv a reshtu naselennya skladali nezamozhniki Tomu koli naprikinci sichnya 1918 roku v Prilukah buv organizovanij Krasnoshokom zagin Chervonoyi armiyi do nogo vlilisya i dobrovolci iz Seredivki Voni brali aktivnu uchast u borotbi z nimcyami ta denikincyami U kvitni 1920 roku v Seredivci stvoreno komitet nezamozhnih selyan Pislya revolyuciyi Seredivka Mala i Velika Oleksiyivka vhodili do kolishnogo KSP imeni gazeti Silski visti Bulo rozpodileno zemlyu mizh bezzemelnimi ta malozemelnimi selyanami velasya borotba z banditizmom U 1925 roci z nezamozhnikiv ta serednyakiv utvoreno sadovij kooperativ na ploshi 7 ga posadzheno sad sho 1930 roku bulo peredano silskogospodarskij artili U 1930 roci v seli organizovano kolgosp Zhovten i zaversheno primusovu kolektivizaciyu Zhiteli Seredivki yaki buli represovani i reabilitovani Kobenko Gorpina Gordina Romanivna nar 1895 Burlaka Burluka Oleksandr Trohimovich nar 1896 Vdovenko Mihajlo Ilarionovich nar 1888 Parhomenko Vlas Timofijovich Petrenko Semen Oleksijovich Stukalo Ivan Grigorovich Suhenko Gavrilo Ivanovich Homenko Grigorij Dmitrovich Shipko Dmitro Haritonovich Golodomor 1932 1933 rokiv na hutori Velika Oleksiyivka perezhili lishe 9 osib Hutir v seredini minulogo stolittya povnistyu zanepav 1941 roku rozpochalasya nimecko radyanska vijna usih cholovikiv bulo mobilizovano do lav RSChA Selo bulo okupovane nimeckimi vijskami molod pognali na primusovi roboti do Nimechchini Na chasi nimeckoyi okupaciyi selu zavdano velikih zbitkiv znisheno bagato budivel zabrano hudobu konej svinej pticyu tosho Za dopomogu radyanskim partizanam uchast u diversijnih aktah proti okupacijnoyi vladi nimcyami buli roztrilyani miscevi meshkanci I Marijko P Gerasyuk O Stukalo I Luk yanenko R Mihno Z frontiv nimecko radyanskoyi vijni dodomu ne povernulosya 215 seredivciv ta oleksiyivciv Sered tih hto povernuvsya z toyi vijni slid vidznachiti Geroya Radyanskogo Soyuzu gvardiyi lejtenanta Grigoriya Litvinenka a takozh O Shipka L Tovmasha S Shipka P Volkovskogo P Biguna Ya Stukala ta bagatoh inshih U 1972 roci radgosp Zhovten ta kolgosp Zorya komunizmu ob yednano v odne gospodarstvo Naprikinci 1985 roku kolgosp Zorya komunizmu rozdileno na dva kolgospi imeni Leninskogo komsomolu selo Arkadiyivka ta imeni gazeti Silski visti sela Seredivka i Mala Oleksiyivka Pislya avariyi na Chornobilskij AES v Seredivci zbudovano 150 budinkiv sadibnogo tipu dlya pereselenciv z Chornobilskoyi zoni vidchuzhennya meshkanciv sela Bober Poliskogo rajonu Nini v seli pracyuye serednya shkola FAP 4 magazini yidalnya zdijsneno gazifikaciyu zaasfaltovano vulici Funkcionuyut TOV Natasha Agro ta STOV Bogdan yaki specializuyutsya na viroshuvanni zernovih kultur cukrovogo buryaku zajmayutsya tvarinnictvom 26 serpnya 2022 v procesi derusifikaciyi bulo perejmenovano 3 vulici vul Didika na vul Nezalezhnosti vul Moskovskih studentiv na vul Vishneva vul Chkalova na vul Miru NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 761 97 94 rosijska 15 1 93 inshi ne vkazali 1 0 13 Usogo 777 100 Vidomi lyudiNarodilisya 1895 1981 profesor represovanij u 1936 roci pislya povernennya zi stalinskih taboriv oselivsya u Zgurivci Vikladav u shkoli istoriyu ta geografiyu zrobiv velikij vnesok u doslidzhennya minuvshini krayu Krivda Grigorij Fedosijovich ukrayinskij pismennik Litvinenko Grigorij Yevlampijovich pedagog uchasnik nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu Meshkali pracyuvali Procenko Volodimir Mikolajovich ukrayinskij pismennik zasluzhenij diyach mistectv Ukrayini Navchavsya u miscevij shkoli Prisvyativ selu ryad lirichnih tvoriv Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast PrimitkiVRU CDIAUK f 51 op 3 spr 19857 V M Procenko Domeni Zgurivskoyi provinciyi stor 90 91 Specialnaya karta Zapadnoj chasti Rossii Shuberta 1826 1840 godov www etomesto ru Procitovano 9 zhovtnya 2021 V M Procenko Domeni Zgurivskoyi provinciyi stor 91 V M Procenko Domeni Zgurivskoyi provinciyi stor 91 92 Pro perejmenuvannya vulic ta provulkiv naselenih punktiv Zgurivskoyi selishnoyi teritorialnoyi gromadi zgurivska gromada gov ua ua Procitovano 22 bereznya 2023 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Procenko Vladimir Nikolaevich 2018 04 24 u Wayback Machine ros DzherelaOblikova kartka sela u VRU nedostupne posilannya z travnya 2019 Detalna karta s Seredivka Selo Seredivka na oficijnomu sajti Zgurivskoyi RDA Ce nezavershena stattya z geografiyi Kiyivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi