Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Се́рбо-Слобі́дка — село в Україні, в Звягельському районі Житомирської області. Населення становить 521 осіб. Входить до складу Чижівської сільської громади.
| село Сербо-Слобідка | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Житомирська область | ||||
| Район | Звягельський район | ||||
| Громада | Чижівська сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA18080210230029405 | ||||
| Облікова картка | Сербо-Слобідка | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | на поч. XIX ст. | ||||
| Населення | 521 | ||||
| Площа | 3,177 км² | ||||
| Густота населення | 163,99 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 11244 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 50°45′04″ пн. ш. 27°48′39″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 27.81083° сх. д.Координати: 50°45′04″ пн. ш. 27°48′39″ сх. д. / 50.75111° пн. ш. 27.81083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря | 211 м | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 11244, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с. Сербо-Слобідка | ||||
| Карта | |||||
  Сербо-Слобідка | |||||
 Сербо-Слобідка | |||||
| Мапа | |||||
| | |||||
Географія
На північ від села бере свій початок річка Бересток.
Історія села
У 1906 році село Сербівської волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 35 версти, від волості 8. Дворів 106, мешканців 696.
В Україні сіл з такою назвою налічується 86, з них 9 на Житомирщині.
Слобода — село вільних людей, або ж приміське поселення, приміський хутір. На підвищенні, де нині розміщується центральна садиба колгоспу «Ленінським шляхом», поселився чоловік за прізвищем Сич. Викопав глибокий колодязь, розкорчував велику ділянку лісу. Після відміни кріпосного права Сич своє прізвище змінив на інше — Осадчук. Це місце облюбували й інші хуторяни. Стали поблизу поселятись, намагаючись всіма засобами відокремитись від волосного центру Сербів. Довго село називали Слободою. Старші люди і зараз так його називають.
Однак за селом в документах залишилось найменування Слободи Сербівської. Згодом його найменували Сербо-Слобідкою. Поряд проходила центральна дорога з Андрієвичів на Серби. Добре придивившись до посівів і підвищень, особливо в районі Шумериної гори можна і зараз знайти старі селища.
З Слободи до Цицелівки (нині Яблунівка) фактично зовсім не було дороги. Кому потрібно було їхати в це сусіднє село, їхали дорогою Андрієвичі — Серби, а потім робили поворот на шляху Цицелівка — Варварівка. Першою в селі була збудована вулиця Варварівська, яку потім назвали Зеленою.
В основному Сербо-Слобідка набрала вигляду лише після знесення жилих будинків з хуторів, тобто в середині тридцятих років XX ст.
Більшість тут була малоземельних. З усіх кінців земля обставлялась панською владою. Граф Уваров не раз хотів мати свій вплив на селян, яким доводилось жалітись на нього.
Доводилось розв'язувати справи у «тяжбах» селян з графом і батькові поетеси Лесі Українки Петру Антоновичу Косачу, який служив у Новоград-Волийському «по крестьянским делам». Земля на якій поселялись слободяни, вимагала і старанного догляду, щорічного внесення добрив. Ще при забудові жилого будинку копали яму. Вибраною землею з ями вимощували долівку в хаті. Яму так робили, щоб можна було в'їхати в неї і виїхати підводою. Кожен селянин старався утримувати багато худоби, і не стільки для м'яса і молока, як для гною; вів щоденну боротьбу за підтримання гумусу в шарі ґрунту. Вдалося тут вивчати обрядовість, яка виконувалась до і під час захоронення близьких. Обряд починався раніше, ніж хворий припиняв своє життя. Вмираючому давали у ліву руку запалену воскову свічку, а праву залишали вільною, мотивуючи тим, щоб на страшному суді було чим хреститись. В цей час, поки вмираючий мучиться, в церкві замовляли дзвони. Дзвонили протяжно «на відхід душі». Можна уявити стан тяжкохворого, коли він слухав похоронний дзвін по собі.
Земську школу в селі відкрито в 1900 році, в 1906 році для неї прислали після закінчення народного училища вчителя Герасимчука Романа Яковича. Він працював у селі до 1911 року. З ним трудилась останні два роки його дружина Надія Пилипівна. Сім'я вчителів жила в громадській квартирі. Кожний одержував по 360 карбованців у рік. При школі було півдесятини землі, на якій утримували сад. Жителі Слободи, були всім залежні від Сербів. Пошту одержували в Сербах, товари першої необхідності можна було дістати тільки в крамниці, віруючі були прихожанами Сербівської церкви; школа інспектувалась священнослужителем Йосипом Мигловцем; громадянські акти складались лише в Сербах. Не дозволялось у Слободі, щоб поминальні дні проводили в неділю, як скрізь на Поліссі. Сербівська церква встановила для слободян четвер. Подібне було і з осінніми святами. В 1914 році надходило лише 2 примірники газет. Село було незначним населеним пунктом, порівнюючи з іншими. Навколо нього проживала значна кількість німців-колоністів.
Радянську владу в селі встановлено в червні 1919 року. Для управління було створено сільський комітет бідноти. Головою його обрали Прокопа Матвійовича Радчука.
З ліквідацією волості в Сербах Сербо-Слобідка належала до Городницької волості. Лише в 1926 році за клопотанням населення село було віднесене до Ємільчинського району. До Сербо-Слобідської сільської Ради відносились Кулішівський Майдан, Майдан Слобідський. Станом на листопад 1925 року по сільській Раді нараховувалось 1295 чоловік. Колективізацію було почато в 1930 році, закінчено в 1934 році.
Перший колгосп в селі мав усього 180 десятин землі, 4 пари коней, 10 корів, 30 овець, кінну сівалку, 6 плугів, 6 пар борон, В 1934 році в селі було вже три колгоспи. В 1937 році відбулося перше укрупнення господарств, в цей час Сербо-Слобідка завдяки публікаціям в центральних і республіканських газетах стає досить відомим селом. Тут було відкрито перший в Радянському Союзі сільський пологовий будинок, ініціатором цього заходу стала голова виконкому сільської Ради Надія Ковальчук. Першими медичними працівниками тут були Марія Максимівна Кулик та Федора Іванівна Радчук.
Колгоспне господарство Сербо-Слобідки завше відрізнялось від інших вмінням підтримувати хід будівництва в селі. За короткий час тут, побудовано хороші господарські приміщення, будинок сільської Ради та правління колгоспу, клуб на 400 місць.
Німецька окупація зруйнувала набуте колгоспниками. Господарство було пограбоване, колгоспні будинки зруйновані, шкільне приміщення переобладнали під конюшню. 69 юнаків і дівчат вигнано на каторгу в Німеччину. Велика частина цих людей не повернулась в село.
198 жителів цього невеликого села воювали на фронтах Другої світової війни і були в партизанах, з яких 58 чоловік не повернулось.
Серед жителів Сербо-Слобідки відзначився комуніст Андрій Федорович який був комісаром в партизанському загоні Імені Фурманова.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,47% |
| російська | 1,34% |
| інші/не визначилися | 0,19% |
Відомі люди
У селі народились:
- Грек Іван Михайлович (1914–1977) — Герой Радянського Союзу.
- Осадчук Олександр Кузьмич (* 1961) — український правник.
Див. також
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 3 червня 2019.
- (рос.) Герои страны. Архів оригіналу за 11 червня 2012.
Посилання
- Погода в селі Сербо-Слобідка [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про Житомирську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Жовтень 2008) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Se rbo Slobi dka selo v Ukrayini v Zvyagelskomu rajoni Zhitomirskoyi oblasti Naselennya stanovit 521 osib Vhodit do skladu Chizhivskoyi silskoyi gromadi selo Serbo SlobidkaGerb Serbo Slobidki Prapor Serbo SlobidkiKrayina UkrayinaOblast Zhitomirska oblastRajon Zvyagelskij rajonGromada Chizhivska silska gromadaKod KATOTTG UA18080210230029405Oblikova kartka Serbo Slobidka Osnovni daniZasnovane na poch XIX st Naselennya 521Plosha 3 177 km Gustota naselennya 163 99 osib km Poshtovij indeks 11244Geografichni daniGeografichni koordinati 50 45 04 pn sh 27 48 39 sh d 50 75111 pn sh 27 81083 sh d 50 75111 27 81083 Koordinati 50 45 04 pn sh 27 48 39 sh d 50 75111 pn sh 27 81083 sh d 50 75111 27 81083Serednya visota nad rivnem morya 211 mMisceva vladaAdresa radi 11244 Zhitomirska obl Yemilchinskij r n s Serbo SlobidkaKartaSerbo SlobidkaSerbo SlobidkaMapa Serbo Slobidka u VikishovishiGeografiyaNa pivnich vid sela bere svij pochatok richka Berestok Istoriya selaU 1906 roci selo Serbivskoyi volosti Novograd Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Vidstan vid povitovogo mista 35 versti vid volosti 8 Dvoriv 106 meshkanciv 696 V Ukrayini sil z takoyu nazvoyu nalichuyetsya 86 z nih 9 na Zhitomirshini Sloboda selo vilnih lyudej abo zh primiske poselennya primiskij hutir Na pidvishenni de nini rozmishuyetsya centralna sadiba kolgospu Leninskim shlyahom poselivsya cholovik za prizvishem Sich Vikopav glibokij kolodyaz rozkorchuvav veliku dilyanku lisu Pislya vidmini kriposnogo prava Sich svoye prizvishe zminiv na inshe Osadchuk Ce misce oblyubuvali j inshi hutoryani Stali poblizu poselyatis namagayuchis vsima zasobami vidokremitis vid volosnogo centru Serbiv Dovgo selo nazivali Slobodoyu Starshi lyudi i zaraz tak jogo nazivayut Odnak za selom v dokumentah zalishilos najmenuvannya Slobodi Serbivskoyi Zgodom jogo najmenuvali Serbo Slobidkoyu Poryad prohodila centralna doroga z Andriyevichiv na Serbi Dobre pridivivshis do posiviv i pidvishen osoblivo v rajoni Shumerinoyi gori mozhna i zaraz znajti stari selisha Z Slobodi do Cicelivki nini Yablunivka faktichno zovsim ne bulo dorogi Komu potribno bulo yihati v ce susidnye selo yihali dorogoyu Andriyevichi Serbi a potim robili povorot na shlyahu Cicelivka Varvarivka Pershoyu v seli bula zbudovana vulicya Varvarivska yaku potim nazvali Zelenoyu V osnovnomu Serbo Slobidka nabrala viglyadu lishe pislya znesennya zhilih budinkiv z hutoriv tobto v seredini tridcyatih rokiv XX st Bilshist tut bula malozemelnih Z usih kinciv zemlya obstavlyalas panskoyu vladoyu Graf Uvarov ne raz hotiv mati svij vpliv na selyan yakim dovodilos zhalitis na nogo Dovodilos rozv yazuvati spravi u tyazhbah selyan z grafom i batkovi poetesi Lesi Ukrayinki Petru Antonovichu Kosachu yakij sluzhiv u Novograd Volijskomu po krestyanskim delam Zemlya na yakij poselyalis slobodyani vimagala i starannogo doglyadu shorichnogo vnesennya dobriv She pri zabudovi zhilogo budinku kopali yamu Vibranoyu zemleyu z yami vimoshuvali dolivku v hati Yamu tak robili shob mozhna bulo v yihati v neyi i viyihati pidvodoyu Kozhen selyanin staravsya utrimuvati bagato hudobi i ne stilki dlya m yasa i moloka yak dlya gnoyu viv shodennu borotbu za pidtrimannya gumusu v shari gruntu Vdalosya tut vivchati obryadovist yaka vikonuvalas do i pid chas zahoronennya blizkih Obryad pochinavsya ranishe nizh hvorij pripinyav svoye zhittya Vmirayuchomu davali u livu ruku zapalenu voskovu svichku a pravu zalishali vilnoyu motivuyuchi tim shob na strashnomu sudi bulo chim hrestitis V cej chas poki vmirayuchij muchitsya v cerkvi zamovlyali dzvoni Dzvonili protyazhno na vidhid dushi Mozhna uyaviti stan tyazhkohvorogo koli vin sluhav pohoronnij dzvin po sobi Zemsku shkolu v seli vidkrito v 1900 roci v 1906 roci dlya neyi prislali pislya zakinchennya narodnogo uchilisha vchitelya Gerasimchuka Romana Yakovicha Vin pracyuvav u seli do 1911 roku Z nim trudilas ostanni dva roki jogo druzhina Nadiya Pilipivna Sim ya vchiteliv zhila v gromadskij kvartiri Kozhnij oderzhuvav po 360 karbovanciv u rik Pri shkoli bulo pivdesyatini zemli na yakij utrimuvali sad Zhiteli Slobodi buli vsim zalezhni vid Serbiv Poshtu oderzhuvali v Serbah tovari pershoyi neobhidnosti mozhna bulo distati tilki v kramnici viruyuchi buli prihozhanami Serbivskoyi cerkvi shkola inspektuvalas svyashennosluzhitelem Josipom Miglovcem gromadyanski akti skladalis lishe v Serbah Ne dozvolyalos u Slobodi shob pominalni dni provodili v nedilyu yak skriz na Polissi Serbivska cerkva vstanovila dlya slobodyan chetver Podibne bulo i z osinnimi svyatami V 1914 roci nadhodilo lishe 2 primirniki gazet Selo bulo neznachnim naselenim punktom porivnyuyuchi z inshimi Navkolo nogo prozhivala znachna kilkist nimciv kolonistiv Radyansku vladu v seli vstanovleno v chervni 1919 roku Dlya upravlinnya bulo stvoreno silskij komitet bidnoti Golovoyu jogo obrali Prokopa Matvijovicha Radchuka Z likvidaciyeyu volosti v Serbah Serbo Slobidka nalezhala do Gorodnickoyi volosti Lishe v 1926 roci za klopotannyam naselennya selo bulo vidnesene do Yemilchinskogo rajonu Do Serbo Slobidskoyi silskoyi Radi vidnosilis Kulishivskij Majdan Majdan Slobidskij Stanom na listopad 1925 roku po silskij Radi narahovuvalos 1295 cholovik Kolektivizaciyu bulo pochato v 1930 roci zakincheno v 1934 roci Pershij kolgosp v seli mav usogo 180 desyatin zemli 4 pari konej 10 koriv 30 ovec kinnu sivalku 6 plugiv 6 par boron V 1934 roci v seli bulo vzhe tri kolgospi V 1937 roci vidbulosya pershe ukrupnennya gospodarstv v cej chas Serbo Slobidka zavdyaki publikaciyam v centralnih i respublikanskih gazetah staye dosit vidomim selom Tut bulo vidkrito pershij v Radyanskomu Soyuzi silskij pologovij budinok iniciatorom cogo zahodu stala golova vikonkomu silskoyi Radi Nadiya Kovalchuk Pershimi medichnimi pracivnikami tut buli Mariya Maksimivna Kulik ta Fedora Ivanivna Radchuk Kolgospne gospodarstvo Serbo Slobidki zavshe vidriznyalos vid inshih vminnyam pidtrimuvati hid budivnictva v seli Za korotkij chas tut pobudovano horoshi gospodarski primishennya budinok silskoyi Radi ta pravlinnya kolgospu klub na 400 misc Nimecka okupaciya zrujnuvala nabute kolgospnikami Gospodarstvo bulo pograbovane kolgospni budinki zrujnovani shkilne primishennya pereobladnali pid konyushnyu 69 yunakiv i divchat vignano na katorgu v Nimechchinu Velika chastina cih lyudej ne povernulas v selo 198 zhiteliv cogo nevelikogo sela voyuvali na frontah Drugoyi svitovoyi vijni i buli v partizanah z yakih 58 cholovik ne povernulos Sered zhiteliv Serbo Slobidki vidznachivsya komunist Andrij Fedorovich yakij buv komisarom v partizanskomu zagoni Imeni Furmanova NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 98 47 rosijska 1 34 inshi ne viznachilisya 0 19 Vidomi lyudiU seli narodilis Grek Ivan Mihajlovich 1914 1977 Geroj Radyanskogo Soyuzu Osadchuk Oleksandr Kuzmich 1961 ukrayinskij pravnik Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Zhitomirska oblast Primitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 grudnya 2017 Procitovano 3 chervnya 2019 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih ros Geroi strany Arhiv originalu za 11 chervnya 2012 PosilannyaPogoda v seli Serbo Slobidka 19 grudnya 2011 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Zhitomirsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Zhovten 2008