Микола Єлисейович Сенчило народився 25 лютого 1939 року в селі Харківці Пирятинського району у простій селянській родині, де виховувалося п'ятеро дітей. Став популярний завдяки своїм гумористичним збіркам.
Сенчило Микола Єлисейович | |
---|---|
Народився | 25 лютого 1939 (85 років) Харківці, Пирятинський район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Місце проживання | Горлівка Луганськ Пирятин |
Діяльність | письменник, поет, гуморист, драматург |
Членство | Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка і Національна спілка письменників України |
Життєвий шлях
Дитинство хлопця пройшло в селі Харківці, тут він закінчив сільську десятирічку. Далі життєва дорога юнака пролягла на Донбас. Ось що розповідає про це Микола Єлисейович:[1]
Сільським жителям у ті роки виїхати з села можливості не було, селянам не давали паспортів. А в мене він був. Я після восьмого класу їздив до старшої сестри, яка тоді жила у Маріуполі. Там мені вдалося отримати паспорт. Завдяки наявності цього документа я і зміг після закінчення школи виїхати з села. Поїхав на будівництво шахти Полтавської комсомольської №2. Робота була дуже важка… Паралельно вступив на навчання у технічне училище, здобув фах слюсаря. Далі почав працювати на Горлівському азотно-туковому заводі. Через рік, у 1959-му, пішов служити в армію.
|
Життєві обставини склалися так, що він, разом із молодшим на два роки братом Іваном, оселилися в Луганську, забрали туди ж і матір. Так і протікало життя – Микола Єлисейович доглядав до смерті неньку, займався творчістю – видав близько 20-ти збірочок, серед яких чи не найбільше коло шанувальників здобули сатиричні твори. Так тривало до того часу, поки на Донбасі не розпочалися страшні події, які нині називають антитерористичною операцією.
- Там – дійсно дуже страшно, - розповідає чоловік. – Стріляли і вдень, і вночі… Транспорту немає, магазини – порожні, аптеки позачинялися. Тому ми з братом вирішили їхати звідти. На схилі літ людині хочеться туди, де її коріння, де вона народилася і прожила кращі свої роки – дитинство… Тому ми, не вагаючись, вирішили їхати на Пирятинщину. У Харківцях родичів не лишилося, тому оселилися у Пирятині. Тут наймаємо квартиру. Братові тяжко, бо там лишилася родина, дружина працює, тож він їздить час від часу в Луганськ. Хоча робити це все складніше – через систему пропусків на блокпостах |
На запитання, як живеться у Пирятині, Микола Єлисейович посміхається:
Добре. Тут – тиша і спокій. А ще дуже приємно, що люди говорять українською мовою. Для мене це спочатку було дуже дивно, бо в Луганську, навіть до цих буремних подій, українською майже не говорили. А тих, хто спілкувався рідною мовою, бандерівцями називали… Газети, радіо, телебачення працювали на те, аби вкласти у людську свідомість «потрібну» інформацію. Тут, у Пирятині, відпочиваю душею. Деякий час не писав, було важко, «відходив» після побаченого та пережитого. Зараз потроху повертаюся до улюбленого заняття. Радію тихому і мирному життю… |
Знайомство зі Стусом
Служба стала новою віхою в житті хлопця, подарувавши знайомство з людиною, яка зіграла вагому роль у виборі подальшого життєвого шляху, - з Василем Стусом.
Десять місяців ми прослужили з Василем у сержантській школі в Лубнах. Після цього нас відправили на Урал, у місто Нижній Тагіл, на будівництво ракетних майданчиків. Там Василь був при штабі (він на той час уже мав вищу освіту), а я працював безпосередньо на будівництві. Спілкування наше зав’язалося ще з Лубен. Одного разу Стус підійшов до мене і запитав: «Ви пишете?». Я йому показав зошит зі своїми першими віршами, які, чомусь, були російською мовою… Він відразу це зауважив і запитав, чому я, хлопець з українського села, пишу російською? Я задумався… Відтоді рідній мові не зраджую. |
Спілкування продовжилося і після армії. Звів їх випадок: Василь Стус уже працював у Горлівці вчителем. У це ж містечко після дембеля повернувся і М. Сенчило. Зустрілися на вулиці випадково, розговорилися. Саме від В. Стуса молодий Микола Сенчило дізнався про літоб’єднання, яке діяло в Горлівці. Не в останню чергу і через вплив поета, який саме вступив до аспірантури, Микола Сенчило теж вирішив здобути вищу освіту і вступив на заочний відділ Донецького педінституту, де здобув фах філолога. Хоча працювати за спеціальністю не довелося.[2]
Творчість
З 1979 року мешкає в місті Луганську. Тут зміг видати чимало збірок гумору: «Хоч не хочеш — зарегочеш» (1996), «Сміх і гріх» (1997), «Трапилася оказія» (2000), «Гостре око» (2005), «Остючки» (2007), а також поетичних книжечок для дітей: «Обіцяли їжачка, принесли колючку» (1996), «Загадки» (1997), «Добрик» (1999), «Святкові дзвони» (2002), «Краса — на волі!» (2006) і збірку ліричних поезій «Струни серця» (2004), мемуарний нарис «Рідна сторона» (2007). Особливо дорогі для Миколи Сенчила спогади про Василя Стуса — «Стусова доля» (1998), «Незабутній син України» (2002).
Отож часто Микола Сенчило приходить на уроки у школи міста Луганська, виступає в Українсько-канадському культурному центрі «Відродження» Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, адже він багато років — член Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка, а з 2004 року — член Національної спілки письменників України.
А ще читає свої сатиричні «остючки та колючки» про тих можновладців і дрібних начальників, хто мову рідну і простих людей зневажає, а най¬більше любить гроші й тілесні розкоші, дістається і тим, хто тільки патякає про любов до народу, а думає, як у кишеню більше покласти. Для більшої дошкульності й байку віршовану складе — про Барана, наприклад, який чомусь не тільки бекає, але й мекає, бо, мабуть, двомовний.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на .
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mikola Yelisejovich Senchilo narodivsya 25 lyutogo 1939 roku v seli Harkivci Piryatinskogo rajonu u prostij selyanskij rodini de vihovuvalosya p yatero ditej Stav populyarnij zavdyaki svoyim gumoristichnim zbirkam Senchilo Mikola YelisejovichNarodivsya25 lyutogo 1939 1939 02 25 85 rokiv Harkivci Piryatinskij rajon Poltavska oblast Ukrayinska RSR SRSRGromadyanstvo UkrayinaNacionalnistukrayinecMisce prozhivannyaGorlivka Lugansk PiryatinDiyalnistpismennik poet gumorist dramaturgChlenstvoVseukrayinske tovaristvo Prosvita imeni Tarasa Shevchenka i Nacionalna spilka pismennikiv UkrayiniZhittyevij shlyahDitinstvo hlopcya projshlo v seli Harkivci tut vin zakinchiv silsku desyatirichku Dali zhittyeva doroga yunaka prolyagla na Donbas Os sho rozpovidaye pro ce Mikola Yelisejovich 1 Silskim zhitelyam u ti roki viyihati z sela mozhlivosti ne bulo selyanam ne davali pasportiv A v mene vin buv Ya pislya vosmogo klasu yizdiv do starshoyi sestri yaka todi zhila u Mariupoli Tam meni vdalosya otrimati pasport Zavdyaki nayavnosti cogo dokumenta ya i zmig pislya zakinchennya shkoli viyihati z sela Poyihav na budivnictvo shahti Poltavskoyi komsomolskoyi 2 Robota bula duzhe vazhka Paralelno vstupiv na navchannya u tehnichne uchilishe zdobuv fah slyusarya Dali pochav pracyuvati na Gorlivskomu azotno tukovomu zavodi Cherez rik u 1959 mu pishov sluzhiti v armiyu Zhittyevi obstavini sklalisya tak sho vin razom iz molodshim na dva roki bratom Ivanom oselilisya v Lugansku zabrali tudi zh i matir Tak i protikalo zhittya Mikola Yelisejovich doglyadav do smerti nenku zajmavsya tvorchistyu vidav blizko 20 ti zbirochok sered yakih chi ne najbilshe kolo shanuvalnikiv zdobuli satirichni tvori Tak trivalo do togo chasu poki na Donbasi ne rozpochalisya strashni podiyi yaki nini nazivayut antiteroristichnoyu operaciyeyu Tam dijsno duzhe strashno rozpovidaye cholovik Strilyali i vden i vnochi Transportu nemaye magazini porozhni apteki pozachinyalisya Tomu mi z bratom virishili yihati zvidti Na shili lit lyudini hochetsya tudi de yiyi korinnya de vona narodilasya i prozhila krashi svoyi roki ditinstvo Tomu mi ne vagayuchis virishili yihati na Piryatinshinu U Harkivcyah rodichiv ne lishilosya tomu oselilisya u Piryatini Tut najmayemo kvartiru Bratovi tyazhko bo tam lishilasya rodina druzhina pracyuye tozh vin yizdit chas vid chasu v Lugansk Hocha robiti ce vse skladnishe cherez sistemu propuskiv na blokpostah Na zapitannya yak zhivetsya u Piryatini Mikola Yelisejovich posmihayetsya Dobre Tut tisha i spokij A she duzhe priyemno sho lyudi govoryat ukrayinskoyu movoyu Dlya mene ce spochatku bulo duzhe divno bo v Lugansku navit do cih buremnih podij ukrayinskoyu majzhe ne govorili A tih hto spilkuvavsya ridnoyu movoyu banderivcyami nazivali Gazeti radio telebachennya pracyuvali na te abi vklasti u lyudsku svidomist potribnu informaciyu Tut u Piryatini vidpochivayu dusheyu Deyakij chas ne pisav bulo vazhko vidhodiv pislya pobachenogo ta perezhitogo Zaraz potrohu povertayusya do ulyublenogo zanyattya Radiyu tihomu i mirnomu zhittyu Znajomstvo zi StusomSluzhba stala novoyu vihoyu v zhitti hlopcya podaruvavshi znajomstvo z lyudinoyu yaka zigrala vagomu rol u vibori podalshogo zhittyevogo shlyahu z Vasilem Stusom Desyat misyaciv mi prosluzhili z Vasilem u serzhantskij shkoli v Lubnah Pislya cogo nas vidpravili na Ural u misto Nizhnij Tagil na budivnictvo raketnih majdanchikiv Tam Vasil buv pri shtabi vin na toj chas uzhe mav vishu osvitu a ya pracyuvav bezposeredno na budivnictvi Spilkuvannya nashe zav yazalosya she z Luben Odnogo razu Stus pidijshov do mene i zapitav Vi pishete Ya jomu pokazav zoshit zi svoyimi pershimi virshami yaki chomus buli rosijskoyu movoyu Vin vidrazu ce zauvazhiv i zapitav chomu ya hlopec z ukrayinskogo sela pishu rosijskoyu Ya zadumavsya Vidtodi ridnij movi ne zradzhuyu Spilkuvannya prodovzhilosya i pislya armiyi Zviv yih vipadok Vasil Stus uzhe pracyuvav u Gorlivci vchitelem U ce zh mistechko pislya dembelya povernuvsya i M Senchilo Zustrilisya na vulici vipadkovo rozgovorilisya Same vid V Stusa molodij Mikola Senchilo diznavsya pro litob yednannya yake diyalo v Gorlivci Ne v ostannyu chergu i cherez vpliv poeta yakij same vstupiv do aspiranturi Mikola Senchilo tezh virishiv zdobuti vishu osvitu i vstupiv na zaochnij viddil Doneckogo pedinstitutu de zdobuv fah filologa Hocha pracyuvati za specialnistyu ne dovelosya 2 TvorchistZ 1979 roku meshkaye v misti Lugansku Tut zmig vidati chimalo zbirok gumoru Hoch ne hochesh zaregochesh 1996 Smih i grih 1997 Trapilasya okaziya 2000 Gostre oko 2005 Ostyuchki 2007 a takozh poetichnih knizhechok dlya ditej Obicyali yizhachka prinesli kolyuchku 1996 Zagadki 1997 Dobrik 1999 Svyatkovi dzvoni 2002 Krasa na voli 2006 i zbirku lirichnih poezij Struni sercya 2004 memuarnij naris Ridna storona 2007 Osoblivo dorogi dlya Mikoli Senchila spogadi pro Vasilya Stusa Stusova dolya 1998 Nezabutnij sin Ukrayini 2002 Otozh chasto Mikola Senchilo prihodit na uroki u shkoli mista Luganska vistupaye v Ukrayinsko kanadskomu kulturnomu centri Vidrodzhennya Luganskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka adzhe vin bagato rokiv chlen Vseukrayinskogo tovaristva Prosvita imeni Tarasa Shevchenka a z 2004 roku chlen Nacionalnoyi spilki pismennikiv Ukrayini A she chitaye svoyi satirichni ostyuchki ta kolyuchki pro tih mozhnovladciv i dribnih nachalnikiv hto movu ridnu i prostih lyudej znevazhaye a naj bilshe lyubit groshi j tilesni rozkoshi distayetsya i tim hto tilki patyakaye pro lyubov do narodu a dumaye yak u kishenyu bilshe poklasti Dlya bilshoyi doshkulnosti j bajku virshovanu sklade pro Barana napriklad yakij chomus ne tilki bekaye ale j mekaye bo mabut dvomovnij Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2019 Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti traven 2019