Семінарське заняття

Семінар — форма групових занять з предмета або теми студентів вищих навчальних закладів, учнів школи тощо, що відбувається під керівництвом викладача або також науковий семінар — форма колективного обговорення наукових проблем.

Семінар як форма групових занять

Історія

Семінарська форма навчання виникла в давньогрецьких і римських школах, де повідомлення учнів поєднувалися з диспутами, коментарями та висновками вчителів.

Типи навчального семінару

Вирізняють три типу семінарів, які є популярними в університетах:

• просемінар;
• семінар;
• спецсемінар дослідницького типу.

Семінари (метод викладання) — англ. Seminars (teaching method) — зібрання групи студентів, які зайняті науковими дослідженнями або вивченням наукових проблем, під керівництвом одного або декількох викладачів для обговорення питань, що представляють взаємну цікавість.[1]

Семінарське заняття — форма навчального заняття, при якій викладач організує дискусію навколо попередньо визначених тем, до котрих студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних завдань (рефератів). Семінарські заняття проводяться в аудиторіях, навчальних кабінетах або на онлайн-зустрічах з однією академічною групою.

Перелік тем семінарських занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни.

На кожному семінарському занятті викладач оцінює підготовлені студентами реферати, їх виступи, активність у дискусії, уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал. Отримані студентом оцінки за окремі семінарські заняття враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.

Вчительський семінар — чотирирічний освітній заклад, який готував вчителів початкових шкіл Українського педагогічного товариства «Рідна школа».

Науковий семінар

Науковий семінар є специфічною формою колективного обговорення наукових проблем, яка забезпечує умови для розвитку мислення через дискусію. Керує науковим семінаром провідний вчений, який активно і плідно працює в галузі науки. Традиційно на розгляд учасників наукового семінару виносять одну або декілька доповідей, для чого заздалегідь призначають доповідачів. У процесі обговорення доповіді доцільно призначати двох опонентів з учасників семінару. Опоненти попередньо ознайомлюються з доповіддю, вивчають літературу за темою доповіді і дають розгорнуту аргументовану оцінку при обговоренні.

Див. також

• Лекція

Примітки

1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 р. № 161 (втратив чинність на підставі Наказу Міністерства освіти і науки України від 13.11.2014 № 1310)

Джерела

• СЕМІНАР // Фармацевтична енциклопедія.
• Жиляєв І. Б., Чижевський Б. Г. Словник-довідник основних понять та визначень українського освітнього законодавства / Ігор Борисович Жиляєв, Борис Григорович Чижевський. — К. : Нора-Друк, 2011. — 112 с. — .

Посилання

• Семінар // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
• Семінар // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Семінарське заняття /Словник професійної термінології для майбутніх фахівців Національної гвардії України. — с. 59