Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Семен Давидович Аранович 23 липня 1934 Деражня Кам янець Подільська область УРСР СРСР 8 вересня 1996 Гамбург Німеччина р

Семен Аранович

Семен Аранович

Семен Давидович Аранович (23 липня 1934, Деражня, Кам'янець-Подільська область, УРСР, СРСР — 8 вересня 1996, Гамбург, Німеччина) — радянський і російський кінорежисер і сценарист документального та художнього кіно. Народний артист Росії (1994). Лауреат Державноїпремії СРСР (1983), кінопремії «Ніка» (1988), премії «Срібний ведмідь» Берлінського міжнародного кінофестивалю (1994) за видатні досягнення у кіномистецтві.

Аранович Семен ДавидовичДата народження23 липня 1934(1934-07-23)Місце народженняДеражня, Кам'янець-Подільська область, СРСРДата смерті8 вересня 1996(1996-09-08) (62 роки)Місце смертіГамбург, НімеччинаПохованняГамбургГромадянствоimage СРСР
image РосіяAlma materВсеросійський державний інститут кінематографії (1965)Професіякінорежисер, сценарист, виробник, режисерЗакладd, Ленфільм і dНагородиIMDbID 0033081

Біографія

У 1955 році Семен Аранович закінчив Вище військово-морське авіаційне училище. Служив у військової морської авіації Північного флоту. Після пережитої авіакатастрофи був змушений радикально змінити рід занять. Аранович вступає до ВДІКу (майстерня Романа Кармена), котрий закінчив у 1965 році.

У 1965—1970 роках працював на Ленінградській студії документальних фільмів та на кіностудії «Леннаучфільм» режисером документального кіно. У 1965 році побачила світ його перша самостійна робота — «Час, який  завжди з нами».

10 березня 1966 року у Ленінграді брав участь у підпільному фільмуванні відспіву та похорон поетеси Анни Ахматової разом з операторами , А. Д. Шафраном та іншими. У 1989 році відзняті матеріали були використані ним в документальному фільмі «Особиста справа Анни Ахматової» (1989).

З 1971 року працював в жанрі ігрового художнього кіно на кіностудії «Ленфильм». Першим постановочним фільмом у його виконанні став фільм «Червоний дипломат». У 1985 році вийшов створений ним міні-серіал «Протистояння», за романом Юліана Семенова.

З 1991 року Аранович стає художнім керівником ТО «Кінодокумент».

У 1992—1995 роках — голова правління Спілки кінематографістів Санкт-Петербургу.

З 1992 року керував майстерню режисури художнього та документального кіно. Очолював кафедру кіномистецтва факультету екранних мистецтв .

У 1994 році отримав звання народного артиста Російської Федерації.

Семен Аранович помер 8 вересня 1996 року після важкої хвороби у Гамбурзі, не закінчивши свій останній фільм «Agnus Dei». Похований на єврейському кладовищі Гамбурга.

Фільмографія

Документальні

  •  35-й кілометр (1963)
  • Останній пароплав (1965)
  • Сьогодні — прем'єра (1965)
  • Час, який завжди з нами (1965)
  • Дагестанська балада (1966)
  • Друг Горького — Андреєва (1966)
  • Люди землі та неба (1966)
  • М. Горький. Останні роки (1967)
  • Сорок кроків (1968)
  • Поділись своєю піснею (1969)
  • Тисяча сто ночей (1970)
  • Монолог художника (1975)
  • Павловськ (1977)
  • Зустріч на острові (1979)
  • Дмитро Шостакович (1981)
  • Особиста справа Анни Ахматової (1989)
  •  (1987)
  •  (1989)
  • Барон Едуард Фальц-Фейн. Руські монологи (1989)
  •  (1990)
  • Великий концерт народів, або Дихання Чейн-Стокса (1991)
  • Острови (1993)

Художні

Нагороди

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 21 жовтня 2013. Процитовано 18 лютого 2018.
  2. Аранович Семён Давидович. Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
  3. Быков Д. Умер Семен Аранович. Энциклопедия отечественного кино. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 14 листопада 2012.
  4. Раззаков, Федор (2017). (рос.) . Litres. ISBN . Архів оригіналу за 27 жовтня 2021. Процитовано 27 жовтня 2021.
  5. . Архів оригіналу за 18 січня 2018. Процитовано 18 лютого 2018.

Література

  • Аранович / Сост. И. Павлова, Ю. Павлов. — СПб.: Студия «Панорама», 1998.

Посилання

  • Фільмографія на kino-teatr.ru [ 15 жовтня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Semen Davidovich Aranovich 23 lipnya 1934 Derazhnya Kam yanec Podilska oblast URSR SRSR 8 veresnya 1996 Gamburg Nimechchina radyanskij i rosijskij kinorezhiser i scenarist dokumentalnogo ta hudozhnogo kino Narodnij artist Rosiyi 1994 Laureat Derzhavnoyipremiyi SRSR 1983 kinopremiyi Nika 1988 premiyi Sribnij vedmid Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu 1994 za vidatni dosyagnennya u kinomistectvi Aranovich Semen DavidovichData narodzhennya23 lipnya 1934 1934 07 23 Misce narodzhennyaDerazhnya Kam yanec Podilska oblast SRSRData smerti8 veresnya 1996 1996 09 08 62 roki Misce smertiGamburg NimechchinaPohovannyaGamburgGromadyanstvo SRSR RosiyaAlma materVserosijskij derzhavnij institut kinematografiyi 1965 Profesiyakinorezhiser scenarist virobnik rezhiserZakladd Lenfilm i dNagorodiNika 1988 Sribnij vedmid za vidatnij vnesok u mistectvo 1994 IMDbID 0033081BiografiyaU 1955 roci Semen Aranovich zakinchiv Vishe vijskovo morske aviacijne uchilishe Sluzhiv u vijskovoyi morskoyi aviaciyi Pivnichnogo flotu Pislya perezhitoyi aviakatastrofi buv zmushenij radikalno zminiti rid zanyat Aranovich vstupaye do VDIKu majsternya Romana Karmena kotrij zakinchiv u 1965 roci U 1965 1970 rokah pracyuvav na Leningradskij studiyi dokumentalnih filmiv ta na kinostudiyi Lennauchfilm rezhiserom dokumentalnogo kino U 1965 roci pobachila svit jogo persha samostijna robota Chas yakij zavzhdi z nami 10 bereznya 1966 roku u Leningradi brav uchast u pidpilnomu filmuvanni vidspivu ta pohoron poetesi Anni Ahmatovoyi razom z operatorami A D Shafranom ta inshimi U 1989 roci vidznyati materiali buli vikoristani nim v dokumentalnomu filmi Osobista sprava Anni Ahmatovoyi 1989 Z 1971 roku pracyuvav v zhanri igrovogo hudozhnogo kino na kinostudiyi Lenfilm Pershim postanovochnim filmom u jogo vikonanni stav film Chervonij diplomat U 1985 roci vijshov stvorenij nim mini serial Protistoyannya za romanom Yuliana Semenova Z 1991 roku Aranovich staye hudozhnim kerivnikom TO Kinodokument U 1992 1995 rokah golova pravlinnya Spilki kinematografistiv Sankt Peterburgu Z 1992 roku keruvav majsternyu rezhisuri hudozhnogo ta dokumentalnogo kino Ocholyuvav kafedru kinomistectva fakultetu ekrannih mistectv U 1994 roci otrimav zvannya narodnogo artista Rosijskoyi Federaciyi Semen Aranovich pomer 8 veresnya 1996 roku pislya vazhkoyi hvorobi u Gamburzi ne zakinchivshi svij ostannij film Agnus Dei Pohovanij na yevrejskomu kladovishi Gamburga FilmografiyaDokumentalni 35 j kilometr 1963 Ostannij paroplav 1965 Sogodni prem yera 1965 Chas yakij zavzhdi z nami 1965 Dagestanska balada 1966 Drug Gorkogo Andreyeva 1966 Lyudi zemli ta neba 1966 M Gorkij Ostanni roki 1967 Sorok krokiv 1968 Podilis svoyeyu pisneyu 1969 Tisyacha sto nochej 1970 Monolog hudozhnika 1975 Pavlovsk 1977 Zustrich na ostrovi 1979 Dmitro Shostakovich 1981 Osobista sprava Anni Ahmatovoyi 1989 1987 1989 Baron Eduard Falc Fejn Ruski monologi 1989 1990 Velikij koncert narodiv abo Dihannya Chejn Stoksa 1991 Ostrovi 1993 Hudozhni Chervonij diplomat Storinki zhittya Leonida Krasina 1971 Zlamana pidkova 1973 ta inshi oficijni osobi 1976 Litnya poyizdka do morya 1978 Rafferti 1980 Torpedonosci 1983 Protistoyannya 1985 Velika gra 1988 1994 Agnus Dei 1995 Nagorodi1983 Derzhavna premiya SRSR film Torpedonosci 1983 Priz Vsesoyuznogo kinofestivalyu Kiyiv film Torpedonosci 1988 Nacionalna kinematografichna premiya Nika v kategoriyi krashij naukovo populyarnij film za Maksim Gorkij Ostanni roki Lennauchfilm Premiya imeni O Dovzhenka 1994 premiya Sribnij Vidmid Berlinskogo mizhnarodnogo kinofestivalyu 1994 rik za vidatni dosyagnennya u kinomistectvi film Rik Sobaki Primitki Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2013 Procitovano 18 lyutogo 2018 Aranovich Semyon Davidovich Enciklopediya otechestvennogo kino Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 14 listopada 2012 Bykov D Umer Semen Aranovich Enciklopediya otechestvennogo kino Arhiv originalu za 2 grudnya 2012 Procitovano 14 listopada 2012 Razzakov Fedor 2017 ros Litres ISBN 978 5 4250 2614 9 Arhiv originalu za 27 zhovtnya 2021 Procitovano 27 zhovtnya 2021 Arhiv originalu za 18 sichnya 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 LiteraturaAranovich Sost I Pavlova Yu Pavlov SPb Studiya Panorama 1998 PosilannyaFilmografiya na kino teatr ru 15 zhovtnya 2021 u Wayback Machine ros

Дата публікації:
Топ