Аркадій Михайлович Селютін (рос. Аркадий Михайлович Селютин; 11 березня 1925, Отрадна — 5 грудня 2002, Київ) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу, в роки німецько-радянської війни старший льотчик 4-го гвардійського винищувального авіаційного полку 1-ї гвардійської винищувальної авіаційної дивізії військово-повітряних сил Балтійського флоту.
Аркадій Михайлович Селютін | |
---|---|
рос. Аркадий Михайлович Селютин | |
Народження | 11 березня 1925 Отрадна, (зараз Краснодарський край) |
Смерть | 5 грудня 2002 (77 років) Київ |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Вид збройних сил | ВМФ СРСР |
Рід військ | Морська авіація |
Роки служби | 1941—1980 |
Партія | КПРС |
Звання | Генерал-майор авіації |
Війни / битви | Німецько-радянська війна |
Нагороди |
Біографія
Народився 11 березня 1925 року в станиці Отрадна Краснодарського краю в сім'ї службовця. Росіянин. Член КПРС з 1945 року. Закінчив 10 класів. У Військово-морському флоті з 1941 року. У 1943 році закінчив Єйське військово-морське авіаційне училище. У боях німецько-радянської війни з 1943 року.
У зимових боях 1943 року і навесні 1944 року лейтенант А. М. Селютін в парі зі своїм веденим збили 9 ворожих літаків. До вересня 1944 року гвардії старший лейтенант А. М. Селютін здійснив 222 бойових вильотів, у повітряних боях збив 16 ворожих літаків.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1944 року за мужність і героїзм, проявлені в повітряних боях з німецько-фашистськими загарбниками гвардії старшому лейтенанту Аркадію Михайловичу Селютіну присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 5050).
До кінця війни А. М. Селютін виконав 244 успішних бойових вильотів. Провівши десятки повітряних боїв, знищив 18 літаків противника. Після закінчення війни А. М. Селютін продовжив службу в морській авіації. У 1957 закінчив Військово-повітряну академію. З 1967 по 1969 роки — начальник .
З 1980 року генерал-майор авіації А. М. Селютін — в запасі. Жив у місті Орджонікідзе, потім у Києві. Працював у народному господарстві.
Помер на 78-му році життя 5 грудня 2002 року. Похований в Києві, на Байковому кладовищі (ділянка № 49а).
Нагороди
Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного Прапора, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, двома орденами Червоної Зірки, орденом «За службу Батьківщині у ЗС СРСР» 3-го ступеня, медалями.
Література
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 2. М.: Воениз., 1988
- Кубани славные сыны. — Кн. 2. — Краснодар, 1985
- Муриев Д. З. Осетии отважные сыны. — Орджоникидзе: Северо-Осетинское изд., 1974
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Selyutin Arkadij Mihajlovich Selyutin ros Arkadij Mihajlovich Selyutin 11 bereznya 1925 Otradna 5 grudnya 2002 Kiyiv radyanskij vijskovij lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu v roki nimecko radyanskoyi vijni starshij lotchik 4 go gvardijskogo vinishuvalnogo aviacijnogo polku 1 yi gvardijskoyi vinishuvalnoyi aviacijnoyi diviziyi vijskovo povitryanih sil Baltijskogo flotu Arkadij Mihajlovich Selyutinros Arkadij Mihajlovich SelyutinNarodzhennya11 bereznya 1925 1925 03 11 Otradna zaraz Krasnodarskij kraj Smert5 grudnya 2002 2002 12 05 77 rokiv KiyivPohovannyaBajkove kladovisheKrayina SRSRVid zbrojnih sil VMF SRSRRid vijskMorska aviaciyaRoki sluzhbi1941 1980PartiyaKPRSZvannya General major aviaciyiVijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 11 bereznya 1925 roku v stanici Otradna Krasnodarskogo krayu v sim yi sluzhbovcya Rosiyanin Chlen KPRS z 1945 roku Zakinchiv 10 klasiv U Vijskovo morskomu floti z 1941 roku U 1943 roci zakinchiv Yejske vijskovo morske aviacijne uchilishe U boyah nimecko radyanskoyi vijni z 1943 roku U zimovih boyah 1943 roku i navesni 1944 roku lejtenant A M Selyutin v pari zi svoyim vedenim zbili 9 vorozhih litakiv Do veresnya 1944 roku gvardiyi starshij lejtenant A M Selyutin zdijsniv 222 bojovih vilotiv u povitryanih boyah zbiv 16 vorozhih litakiv Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 5 listopada 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni v povitryanih boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami gvardiyi starshomu lejtenantu Arkadiyu Mihajlovichu Selyutinu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka 5050 Do kincya vijni A M Selyutin vikonav 244 uspishnih bojovih vilotiv Provivshi desyatki povitryanih boyiv znishiv 18 litakiv protivnika Pislya zakinchennya vijni A M Selyutin prodovzhiv sluzhbu v morskij aviaciyi U 1957 zakinchiv Vijskovo povitryanu akademiyu Z 1967 po 1969 roki nachalnik Z 1980 roku general major aviaciyi A M Selyutin v zapasi Zhiv u misti Ordzhonikidze potim u Kiyevi Pracyuvav u narodnomu gospodarstvi Mogila Arkadiya Selyutina Pomer na 78 mu roci zhittya 5 grudnya 2002 roku Pohovanij v Kiyevi na Bajkovomu kladovishi dilyanka 49a NagorodiNagorodzhenij ordenom Lenina chotirma ordenami Chervonogo Prapora ordenom Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya dvoma ordenami Chervonoyi Zirki ordenom Za sluzhbu Batkivshini u ZS SRSR 3 go stupenya medalyami LiteraturaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Tom 2 M Voeniz 1988 Kubani slavnye syny Kn 2 Krasnodar 1985 Muriev D Z Osetii otvazhnye syny Ordzhonikidze Severo Osetinskoe izd 1974