Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Сель Ункур Сельункур Сель Унгур Сельунгур кирг Сел Үңкүр печера в Південній Киргизії на західній околиці міста Айдаркен

Сель-Ункур

Сель-Ункур

Сель-Ункур (Сельункур, Сель-Унгур, Сельунгур, кирг. Сел-Үңкүр) — печера в Південній Киргизії, на західній околиці міста Айдаркен в Баткенській області, у Ферганській долині, біля підніжжя хребта . В печері виявлено стоянку кам'яної доби. Є єдиним стратифікованим об'єктом на території Південної Киргизії, який відносять до раннього палеоліту.

Сель-Ункур
кирг. Сел-Үңкүр
Розташування
39°57′13″ пн. ш. 71°19′31″ сх. д. / 39.95361° пн. ш. 71.32528° сх. д. / 39.95361; 71.32528
КраїнаКиргизстан
РегіонБаткенська область,
Карти розташування
image
image

Етимологія назви

Поширений тюркський термін ункур, унгур — печера, щілина в скелях, яма, глибока тіснина, провал, кирг. үңкүр — печера, грот, заглиблення в скелях.

Географія

Печера Сель-Ункур розташована на висоті 30-40 м над рівнем долини і звернена на схід широким, округлим склепінням, що досягало у висоту приблизно 25 м, у ширину біля входу — 20 м, а в глибину близько 50 м. Печера сира, стеля закопчена, по мірі заглиблення підлога підвищується, в глибині видно величезні блоки відвалів.

Дослідження

У 1955 році палеолітичний загін АН Киргизької РСР досліджував печеру Сель-Ункур. Перший шурф заклав у печері [en], потім і археолог-краєзнавець П. Т. Конопля з Фергани. В 1964 році печеру обстежив Ферганський археологічний загін АН УзРСР. Шурфи виявили на глибині 1,1 м декілька відщеп. Матеріал для виготовлення знарядь був принесений, в печері і долині подібний матеріал не знайдено. Від 1980 року регулярні розкопки проводилися під керівництвом Уткура Ісламовича Ісламова. Протягом 2014—2016 років археологічні розкопки в печерах Сель-Ункур і Обишир проводила міжнародна експедиція «Росія-Киргизстан-Німеччина».

Уткур Ісламов відносить знахідки, виявлені в пухких відкладеннях печери, до ашельської традиції і датує нижнім плейстоценом. Леонід Вишняцький відносить стоянку Сель-Ункур до раннього палеоліту і до галькової культури. відносить стоянку Сель-Ункур до нижнього плейстоцену, до заключного етапу каратауської галькової культури, ряд інших дослідників — до середнього плейстоцену.

Вчені припускають, що давня людина вперше заселила територію Південної Киргизії в епоху раннього палеоліту. Цей процес пов'язаний з носіями галькових традицій у первинній і вторинній обробці каменю. В археологічних матеріалах печери Сель-Ункур спостерігається накладення привнесеної пізньоашельської традиції на давніші місцеві галькові традиції, найяскравіше представлені в первинній обробці каменю, за значної частки елементів середнього палеоліту.

В 1980-х роках у печері Сель-Ункур виявлено добре збережений череп, пізніше виявлено фрагменти черепа, плечову кістку і зуби (3 верхніх різці і 3 нижніх премоляри) давньої людини, які були імовірно інтерпретовані, як належні одній з архаїчних форм людини прямоходячої (архантропам). Запропоноване тоді ж досить спірне датування комплексу віком понад 1 млн років у світлі останніх даних не підтверджується. Російські дослідники зуби і плечову кістку датують віком 126 тис. років і відносять до однієї з перехідних форм людини прямоходячої. Ці знахідки зберігаються в Державному музеї історії Узбекистану в Ташкенті. П'ять зубів, мабуть, належали індивідууму чоловічої статі у віці 35-40 років, один зуб (різець № 1) належав індивідууму жіночої статі, оскільки має невеликі розміри.

Примітки

  1. Аркуш карти J-42-VI. Масштаб: 1 : 200 000. (рос.) .
  2. Чаргынов, Темирлан Таштанбекович. Кыргызстан в эпоху палеолита // Евразия в кайнозое. Стратиграфия, палеоэкология, культуры. — Иркутск : Иркутский государственный университет, 2013. — № 2 (11 липня). — С. 211-221. — ISSN 2307-8243.
  3. Чаргынов, Темирлан Таштанбекович. Палеолит Южного Кыргызстана: По материалам местонахождения Юташ-Сай. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук : 07.00.06 — археология / Ин-т археологии и этнографии СО РАН. — Новосибирск, 2006. — 22 с.
  4. Ономастика Востока : Сб. статей / АН СССР, Ин-т востоковедения, Ин-т этнографии; [Редкол.: Э. М. Мурзаев и др.] — М. : Наука, 1980. — С. 84.
  5. Кононля П. Т. Следы людей каменного века на территории Южной Киргизии // Известия АН КиргССР. серия общественных наук. — Фрунзе, 1959. — Т. I, вип. 1 (11 липня). — С. 41-47.
  6. Юнусалиев М. Б. К заселению пещер Киргизии человеком каменного века // Страницы истории и материальной культуры Кыргызстана (досоветский период). — Фрунзе, 1975. — 11 липня. — С. 186-194.
  7. Исламов У. И. Первая нижнепалеолитическая пещерная стоянка в Ферганской долине // Общественные науки в Узбекистане. — Ташкент, 1984. — № 8 (11 липня).
  8. Исламов У. И. Итоги и перспективы изучения пещерной стоянки Сель-Унгур // Проблемы взаимодействия природы и общества в палеолите в Средней Азии : тезисы конференции, посвященной 50-ю исследований стоянки Тешик-Таш. — Ташкент, 1988. — 11 липня.
  9. Исламов У. И., Оманжулов Т. Пещерная стоянка Сель-Уигур // История материальной культуры Узбекистана. — Ташкент, 1984. — Вип. 19 (11 липня).
  10. Исламов У. И., Зубов A. A., Харитонов В. М. Палеолитическая стоянка Сель-Унгур // Вопросы антропологии. — 1988. — Вип. 80 (11 липня).
  11. Батыров Б. Х., Батиров А. Р. Ископаемые млекопитающие пещеры Сель-Унгур // Проблемы взаимосвязи природы и общества в каменном веке Средней Азии. — Ташкент, 1988. — 11 липня.
  12. Величко А. А., Кременецкий К. В., Маркова А. К., Ударцев В. П. Палеоэкология ашельской стоянки Сель-Унгур // Проблемы взаимодействия природы и общества в палеолите в Средней Азии : тезисы конференции, посвященной 50-ю исследований стоянки Тешик-Таш. — Ташкент, 1988. — 11 липня. — С. 18-20.
  13. Величко А. А., Арсланов Х. А., Герасимова С. А., Исламов У. И., Кременецкий К. В., Маркова А. К., Ударцев В. П., Чиколини Н. И. Стратиграфия и палеоэкология раннепалеолитической пещерной стоянки Сель-Унгур (Советская Средняя Азия) // Хроностратиграфия палеолита Северной, Центральной и Восточной Азии и Америки : (Докл. междунар. симпоз.). — Новосибирск, 1990. — С. 76-79.
  14. Исламов У. И., Крахмаль К. А. Некоторые проблемы палеоэкологической реконструкции ашельской стоянки Сель-Унгур // Общественные науки в Узбекистане. — Ташкент, 1990. — № 12 (11 липня).
  15. Исламов У. И., Крахмаль К. А. // . Новосибирск 1992. - С. Комплексные исследования древнепалеолитической стоянки Сель-Унгур // Раннепалеолитические комплексы Евразии : Сб. науч. тр / Рос. акад. наук, Сиб. отд-ние, Ин-т археологии и этнографии; Отв. ред. А. П. Деревянко, В. Т. Петрин. — Новосибирск : Наука : Сиб. отд-ние, 1992. — С. 49-59. — .
  16. Абдикеримов А. Ш. Сведения о первоначальных итогах археологических раскопок международной экспедиции «Россия-Кыргызстан-Германия» в 2014-2016-годах в пещерах «Обишир» и «Сель-Ункур» Баткенской области Кыргызской Республики // Территория науки. — 2018. — № 3 (11 липня).
  17. Исламов У. И., Крахмаль К. А. Палеоэкология и следы древнейшего человека в Центральной Ази. — Ташкент : Фан, 1995. — С. 165-166.
  18. Вишняцкий Л. Б. Палеолит Средней Азии и Казахстана / Российская акад. наук, Ин-т истории материальной культуры. — СПб. : Европейский дом, 1996. — С. 102-107.
  19. , Шефер Й. Лессовый палеолит // Археология, этнография и антропология Евразии. — 2000. — № 2 (11 липня). — С. 20-32.
  20. Шабалин, Александр. Доисторические следы // «АиФ-Кыргызстан». — 2016. — Число 06. — 04. — С. 15.
  21. Зубов А. А., Васильев С. В. Восточный центр эволюции рода Homo: путь «навстречу восходящему солнцу» // Вестник антропологии. — М., 2013. — № 4 (26) (11 липня). — С. 32—53. з джерела 3 квітня 2018. Процитовано 2020-11-30.
  22. Новосибирские археологи будут искать следы денисовского человека в киргизской пещере. ТАСС. 22 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2019.
  23. Новосибирские археологи возобновили раскопки в пещере Сель-Унгур. Пресс-служба НГУ. 22 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2019.
  24. Зубов А. А. Ещё раз о зубах из пещеры Сельунгур // АРХЕОЛОГИЯ, ЭТНОГРАФИЯ И АНТРОПОЛОГИЯ ЕВРАЗИИ /2 (38) 2009

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sel Unkur Selunkur Sel Ungur Selungur kirg Sel Үnkүr pechera v Pivdennij Kirgiziyi na zahidnij okolici mista Ajdarken v Batkenskij oblasti u Ferganskij dolini bilya pidnizhzhya hrebta V pecheri viyavleno stoyanku kam yanoyi dobi Ye yedinim stratifikovanim ob yektom na teritoriyi Pivdennoyi Kirgiziyi yakij vidnosyat do rannogo paleolitu Sel Unkurkirg Sel ҮnkүrRoztashuvannya39 57 13 pn sh 71 19 31 sh d 39 95361 pn sh 71 32528 sh d 39 95361 71 32528KrayinaKirgizstanRegionBatkenska oblast Karti roztashuvannyaEtimologiya nazviPoshirenij tyurkskij termin unkur ungur pechera shilina v skelyah yama gliboka tisnina proval kirg үnkүr pechera grot zagliblennya v skelyah GeografiyaPechera Sel Unkur roztashovana na visoti 30 40 m nad rivnem dolini i zvernena na shid shirokim okruglim sklepinnyam sho dosyagalo u visotu priblizno 25 m u shirinu bilya vhodu 20 m a v glibinu blizko 50 m Pechera sira stelya zakopchena po miri zagliblennya pidloga pidvishuyetsya v glibini vidno velichezni bloki vidvaliv DoslidzhennyaU 1955 roci paleolitichnij zagin AN Kirgizkoyi RSR doslidzhuvav pecheru Sel Unkur Pershij shurf zaklav u pecheri en potim i arheolog krayeznavec P T Konoplya z Fergani V 1964 roci pecheru obstezhiv Ferganskij arheologichnij zagin AN UzRSR Shurfi viyavili na glibini 1 1 m dekilka vidshep Material dlya vigotovlennya znaryad buv prinesenij v pecheri i dolini podibnij material ne znajdeno Vid 1980 roku regulyarni rozkopki provodilisya pid kerivnictvom Utkura Islamovicha Islamova Protyagom 2014 2016 rokiv arheologichni rozkopki v pecherah Sel Unkur i Obishir provodila mizhnarodna ekspediciya Rosiya Kirgizstan Nimechchina Utkur Islamov vidnosit znahidki viyavleni v puhkih vidkladennyah pecheri do ashelskoyi tradiciyi i datuye nizhnim plejstocenom Leonid Vishnyackij vidnosit stoyanku Sel Unkur do rannogo paleolitu i do galkovoyi kulturi vidnosit stoyanku Sel Unkur do nizhnogo plejstocenu do zaklyuchnogo etapu karatauskoyi galkovoyi kulturi ryad inshih doslidnikiv do serednogo plejstocenu Vcheni pripuskayut sho davnya lyudina vpershe zaselila teritoriyu Pivdennoyi Kirgiziyi v epohu rannogo paleolitu Cej proces pov yazanij z nosiyami galkovih tradicij u pervinnij i vtorinnij obrobci kamenyu V arheologichnih materialah pecheri Sel Unkur sposterigayetsya nakladennya privnesenoyi piznoashelskoyi tradiciyi na davnishi miscevi galkovi tradiciyi najyaskravishe predstavleni v pervinnij obrobci kamenyu za znachnoyi chastki elementiv serednogo paleolitu V 1980 h rokah u pecheri Sel Unkur viyavleno dobre zberezhenij cherep piznishe viyavleno fragmenti cherepa plechovu kistku i zubi 3 verhnih rizci i 3 nizhnih premolyari davnoyi lyudini yaki buli imovirno interpretovani yak nalezhni odnij z arhayichnih form lyudini pryamohodyachoyi arhantropam Zaproponovane todi zh dosit spirne datuvannya kompleksu vikom ponad 1 mln rokiv u svitli ostannih danih ne pidtverdzhuyetsya Rosijski doslidniki zubi i plechovu kistku datuyut vikom 126 tis rokiv i vidnosyat do odniyeyi z perehidnih form lyudini pryamohodyachoyi Ci znahidki zberigayutsya v Derzhavnomu muzeyi istoriyi Uzbekistanu v Tashkenti P yat zubiv mabut nalezhali individuumu cholovichoyi stati u vici 35 40 rokiv odin zub rizec 1 nalezhav individuumu zhinochoyi stati oskilki maye neveliki rozmiri PrimitkiArkush karti J 42 VI Masshtab 1 200 000 ros Zaznachiti datu vipusku stanu miscevosti Chargynov Temirlan Tashtanbekovich Kyrgyzstan v epohu paleolita Evraziya v kajnozoe Stratigrafiya paleoekologiya kultury Irkutsk Irkutskij gosudarstvennyj universitet 2013 2 11 lipnya S 211 221 ISSN 2307 8243 Chargynov Temirlan Tashtanbekovich Paleolit Yuzhnogo Kyrgyzstana Po materialam mestonahozhdeniya Yutash Saj Avtoreferat dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk 07 00 06 arheologiya In t arheologii i etnografii SO RAN Novosibirsk 2006 22 s Onomastika Vostoka Sb statej AN SSSR In t vostokovedeniya In t etnografii Redkol E M Murzaev i dr M Nauka 1980 S 84 Kononlya P T Sledy lyudej kamennogo veka na territorii Yuzhnoj Kirgizii Izvestiya AN KirgSSR seriya obshestvennyh nauk Frunze 1959 T I vip 1 11 lipnya S 41 47 Yunusaliev M B K zaseleniyu pesher Kirgizii chelovekom kamennogo veka Stranicy istorii i materialnoj kultury Kyrgyzstana dosovetskij period Frunze 1975 11 lipnya S 186 194 Islamov U I Pervaya nizhnepaleoliticheskaya peshernaya stoyanka v Ferganskoj doline Obshestvennye nauki v Uzbekistane Tashkent 1984 8 11 lipnya Islamov U I Itogi i perspektivy izucheniya peshernoj stoyanki Sel Ungur Problemy vzaimodejstviya prirody i obshestva v paleolite v Srednej Azii tezisy konferencii posvyashennoj 50 yu issledovanij stoyanki Teshik Tash Tashkent 1988 11 lipnya Islamov U I Omanzhulov T Peshernaya stoyanka Sel Uigur Istoriya materialnoj kultury Uzbekistana Tashkent 1984 Vip 19 11 lipnya Islamov U I Zubov A A Haritonov V M Paleoliticheskaya stoyanka Sel Ungur Voprosy antropologii 1988 Vip 80 11 lipnya Batyrov B H Batirov A R Iskopaemye mlekopitayushie peshery Sel Ungur Problemy vzaimosvyazi prirody i obshestva v kamennom veke Srednej Azii Tashkent 1988 11 lipnya Velichko A A Kremeneckij K V Markova A K Udarcev V P Paleoekologiya ashelskoj stoyanki Sel Ungur Problemy vzaimodejstviya prirody i obshestva v paleolite v Srednej Azii tezisy konferencii posvyashennoj 50 yu issledovanij stoyanki Teshik Tash Tashkent 1988 11 lipnya S 18 20 Velichko A A Arslanov H A Gerasimova S A Islamov U I Kremeneckij K V Markova A K Udarcev V P Chikolini N I Stratigrafiya i paleoekologiya rannepaleoliticheskoj peshernoj stoyanki Sel Ungur Sovetskaya Srednyaya Aziya Hronostratigrafiya paleolita Severnoj Centralnoj i Vostochnoj Azii i Ameriki Dokl mezhdunar simpoz Novosibirsk 1990 S 76 79 Islamov U I Krahmal K A Nekotorye problemy paleoekologicheskoj rekonstrukcii ashelskoj stoyanki Sel Ungur Obshestvennye nauki v Uzbekistane Tashkent 1990 12 11 lipnya Islamov U I Krahmal K A Novosibirsk 1992 S Kompleksnye issledovaniya drevnepaleoliticheskoj stoyanki Sel Ungur Rannepaleoliticheskie kompleksy Evrazii Sb nauch tr Ros akad nauk Sib otd nie In t arheologii i etnografii Otv red A P Derevyanko V T Petrin Novosibirsk Nauka Sib otd nie 1992 S 49 59 ISBN 5 02 029788 7 Abdikerimov A Sh Svedeniya o pervonachalnyh itogah arheologicheskih raskopok mezhdunarodnoj ekspedicii Rossiya Kyrgyzstan Germaniya v 2014 2016 godah v pesherah Obishir i Sel Unkur Batkenskoj oblasti Kyrgyzskoj Respubliki Territoriya nauki 2018 3 11 lipnya Islamov U I Krahmal K A Paleoekologiya i sledy drevnejshego cheloveka v Centralnoj Azi Tashkent Fan 1995 S 165 166 Vishnyackij L B Paleolit Srednej Azii i Kazahstana Rossijskaya akad nauk In t istorii materialnoj kultury SPb Evropejskij dom 1996 S 102 107 Shefer J Lessovyj paleolit Arheologiya etnografiya i antropologiya Evrazii 2000 2 11 lipnya S 20 32 Shabalin Aleksandr Doistoricheskie sledy AiF Kyrgyzstan 2016 Chislo 06 04 S 15 Zubov A A Vasilev S V Vostochnyj centr evolyucii roda Homo put navstrechu voshodyashemu solncu Vestnik antropologii M 2013 4 26 11 lipnya S 32 53 z dzherela 3 kvitnya 2018 Procitovano 2020 11 30 Novosibirskie arheologi budut iskat sledy denisovskogo cheloveka v kirgizskoj peshere TASS 22 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Novosibirskie arheologi vozobnovili raskopki v peshere Sel Ungur Press sluzhba NGU 22 zhovtnya 2015 Procitovano 1 zhovtnya 2019 Zubov A A Eshyo raz o zubah iz peshery Selungur ARHEOLOGIYa ETNOGRAFIYa I ANTROPOLOGIYa EVRAZII 2 38 2009

Дата публікації:
Топ