Сеймур (острів)

Острів Сімор (англ. Seymour Island) (в інформаційних і новинних джерелах зустрічається назва Сеймур) — невеликий острів на схід від півострова Трініті — північній частині Антарктичного півострова. Розміри острова близько 20 кілометрів в довжину і близько 9 кілометрів в його найбільш широкій частині. Найближчі острови (Сноу-Гілл) (трохи південніше) і Джеймса Росса (захід).

Сімор
: зображення відсутнє
Карта
Географія
64°14′ пд. ш. 56°37′ зх. д. / 64.233° пд. ш. 56.617° зх. д. / -64.233; -56.617Координати: 64°14′ пд. ш. 56°37′ зх. д. / 64.233° пд. ш. 56.617° зх. д. / -64.233; -56.617
Континент	Антарктида
Акваторія	Південний океан
Група островів	^d
Площа	100 км²
Довжина	19,2 км
Ширина	8,8 км
Країна
'
Адм. одиниця	^d
Населення	75 осіб
[[Файл:|275px|Сімор. Карта розташування: Земля]] Сімор Сімор (Земля)
'  Сімор у Вікісховищі

Історія

Острів був вперше помічений 6 січня 1843 року Джеймсом Кларком Россом під час його подорожі в Антарктику (1839-1843) на кораблях «Еребус» і («Терор») і був названий ним мисом Сімор на честь контр-адмірала (а пізніше адмірала) сера Джорджа Френсіса Сеймура — лорда Британського Адміралтейства.

Перші дослідження острова були проведені норвезьким мореплавцем-промисловиком Карлом Антоном Ларсеном у 1892-1893 і 1893-1894 роках. Він першим з'ясував, що це острів, а не мис. 4 грудня 1892 року Ларсен здійснив першу на ньому висадку, під час якої виявив і зібрав зразки скам'янілостей давно вимерлих видів рослин, що викликали значний науковий інтерес.

ЗПС станції Марамбіо

З 1969 року на острові цілий рік функціонує Аргентинська антарктична станція (Марамбіо). На острові також побудована перша в Антарктиці злітно-посадкова смуга, яку внаслідок придатності до прийому «колісних» повітряних судів також називають «Вхідними дверима в Антарктику» (ісп. Puerta de Entrada a la Antártida). База розрахована на цілорічну роботу 45 осіб з числа наукового та адміністративного персоналу. Влітку місткість бази може становити до 180 осіб. Станція є перевалочним пунктом для господарського та наукового забезпечення діяльності багатьох антарктичних науково-дослідних станцій.

Геологічна будова і палеонтологічне значення

Острів Сімор є єдиним відомим місцем в Антарктиді, де вік скель варіюється від 120 до 40 мільйонів років. Вони є важливим свідченням обставин масового вимирання 66 мільйонів років тому (крейдове вимирання), що знищила шосту частину всіх живих видів на планеті, у тому числі напташиних динозаврів.

Одними з перших палеонтологічних досліджень, проведеними на острові, були дослідження, здійснені в грудні 1902 року шведською антарктичною експедицією Отто Норденшельда, яка зимувала на сусідньому острові Сноу-Гілл. Норденшельд виявив на острові кістки викопного гігантського пінгвіна. Ці пінгвіни були майже двометрової висоти і важили до 135 кілограм. Згодом на острові також були виявлені скам'янілості морських зірок, крабів, морських лілій, коралів, молюсків, серед яких 4-метровий амоніт. Ще однією цікавою знахідкою є (морська черепаха), яка жила близько 40-45 мільйонів років тому, форма і розміри якої можна порівняти з автомобілем Фольксваген «Жук».

У 1975-1976 роках на острові працювали геологи (Антарктичної програми США). У 1981-1982 роках були виявлені скам'янілості сумчастих раннього третинного періоду (^[la]) — перші залишки ссавців, знайдені в Антарктиді.

У 1989 році на острові виявили залишки величезного плезіозавра cf. Aristonectes sp., що жив у пізню крейду. Потрібні були три сезони робіт (2005, 2012, 2017), щоб отримати 800 кг скам'янілих кісток, які перебували на глибині 2.3 м нижче крейдового кордону. Вважається, що плезіозавр важив майже 15 тонн і досягав у довжину 11 м і був найбільшим з відомих представників (еласмозаврид) (Elasmosauridae).

Клімат

Середня температура на острові за даними метеоспостережень, зробленим на станції Марамбіо, -1.5°С влітку і -15°С протягом зими, хоча сильні вітри можуть знижувати температуру, що відчувається до -60 °C.

9 лютого 2020 року на антарктичному острові Сімор температура піднялася до +20,75 °С. В січні 1982 року температура піднялася до +19,8 °С. 23 березня 2015 року температура піднялася до +17,4 °С (трохи вища температура була зафіксована на острові Сігню (Південні Оркнейські острови), який розташовується значно північніше).

Населення

На острові діє аргентинська цілорічна антарктична станція (Марамбіо), що існує з 1969 р. В зимовий період персонал станції налічує 55 осіб, а влітку — 150.

Примітки

1. . «Чердак». МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ. 30.03.2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
2. Александр Мироненко (20 марта 2009 года). . Палеонтологический портал "Аммонит.ру". Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 29 листопада 2015.
3. Сергей Васильев (15.07.2015). . Нейкид Сайнс. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
4. Антон Артеменко (16.02.2015). . Острова мира. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2015.
5. Сеймур, дворянский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
6. William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — P. 594. — .
7. William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia / With contributions by David Clammer, Sir Ranulph Fiennes, Jenny Mai Handford, Rear Admiral John Myres, Geoff Renner and David Stam. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — С. 373-375. — .
8. (ісп.). Fuerza Aerea Argentina. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 травня 2015.
9. (англ.). Lonely Planet. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
10. Andrew Collins (8 December, 2011). The invertebrate fossils of Seymour Island, Antarctic Peninsula, and their role in our understanding of the Eocene climate (PDF). Invertebrate Paleontology Dr. Wilson.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()^{[недоступне посилання]}
11. Ancient 'Loch Ness Monster' from Antarctica Breaks a Record for Body Size [ 22 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Live Science, June 13, 2019; O'Gorman J.P., Santillana S., Oterode R., Reguero M. A giant elasmosaurid (Sauropterygia; Plesiosauria) from Antarctica: New information on elasmosaurid body size diversity and aristonectine evolutionary scenarios [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Cretaceous Research, vol. 102, 2019, P. 37-58.
12. (англ.). WeatherBase. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 28 травня 2015.
13. . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
14. (англ.). OGIMET. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
15. . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.

Посилання

• Сімор (острів). Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS).
• (англ.). Stromboidea. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 7 лютого 2021.