Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Острів Сімор англ Seymour Island в інформаційних і новинних джерелах зустрічається назва Сеймур невеликий острів на схід

Сеймур (острів)

Сеймур (острів)

Острів Сімор (англ. Seymour Island) (в інформаційних і новинних джерелах зустрічається назва Сеймур) — невеликий острів на схід від півострова Трініті — північній частині Антарктичного півострова. Розміри острова близько 20 кілометрів в довжину і близько 9 кілометрів в його найбільш широкій частині. Найближчі острови Сноу-Гілл (трохи південніше) і Джеймса Росса (захід).

Сімор
Карта
image
Географія
64°14′ пд. ш. 56°37′ зх. д. / 64.233° пд. ш. 56.617° зх. д. / -64.233; -56.617Координати: 64°14′ пд. ш. 56°37′ зх. д. / 64.233° пд. ш. 56.617° зх. д. / -64.233; -56.617
КонтинентАнтарктида
АкваторіяПівденний океан
Група островівd
Площа100 км²
Довжина19,2 км
Ширина8,8 км
Країна
'
(Адм. одиниця)d
Населення75 осіб
[[Файл:|275px|Сімор. Карта розташування: Земля]]
image
Сімор
Сімор (Земля)
' image Сімор у Вікісховищі

Історія

Острів був вперше помічений 6 січня 1843 року Джеймсом Кларком Россом під час його подорожі в Антарктику (1839-1843) на кораблях «Еребус» і «Терор» і був названий ним мисом Сімор на честь контр-адмірала (а пізніше адмірала) сера Джорджа Френсіса Сеймура — лорда Британського Адміралтейства.

Перші дослідження острова були проведені норвезьким мореплавцем-промисловиком Карлом Антоном Ларсеном у 1892-1893 і 1893-1894 роках. Він першим з'ясував, що це острів, а не мис. 4 грудня 1892 року Ларсен здійснив першу на ньому висадку, під час якої виявив і зібрав зразки скам'янілостей давно вимерлих видів рослин, що викликали значний науковий інтерес.

image
ЗПС станції Марамбіо

З 1969 року на острові цілий рік функціонує Аргентинська антарктична станція Марамбіо. На острові також побудована перша в Антарктиці злітно-посадкова смуга, яку внаслідок придатності до прийому «колісних» повітряних судів також називають «Вхідними дверима в Антарктику» (ісп. Puerta de Entrada a la Antártida). База розрахована на цілорічну роботу 45 осіб з числа наукового та адміністративного персоналу. Влітку місткість бази може становити до 180 осіб. Станція є перевалочним пунктом для господарського та наукового забезпечення діяльності багатьох антарктичних науково-дослідних станцій.

Геологічна будова і палеонтологічне значення

Острів Сімор є єдиним відомим місцем в Антарктиді, де вік скель варіюється від 120 до 40 мільйонів років. Вони є важливим свідченням обставин масового вимирання 66 мільйонів років тому (крейдове вимирання), що знищила шосту частину всіх живих видів на планеті, у тому числі напташиних динозаврів.

Одними з перших палеонтологічних досліджень, проведеними на острові, були дослідження, здійснені в грудні 1902 року шведською антарктичною експедицією Отто Норденшельда, яка зимувала на сусідньому острові Сноу-Гілл. Норденшельд виявив на острові кістки викопного гігантського пінгвіна. Ці пінгвіни були майже двометрової висоти і важили до 135 кілограм. Згодом на острові також були виявлені скам'янілості морських зірок, крабів, морських лілій, коралів, молюсків, серед яких 4-метровий амоніт. Ще однією цікавою знахідкою є морська черепаха, яка жила близько 40-45 мільйонів років тому, форма і розміри якої можна порівняти з автомобілем Фольксваген «Жук».

У 1975-1976 роках на острові працювали геологи Антарктичної програми США. У 1981-1982 роках були виявлені скам'янілості сумчастих раннього третинного періоду ([la]) — перші залишки ссавців, знайдені в Антарктиді.

У 1989 році на острові виявили залишки величезного плезіозавра cf. Aristonectes sp., що жив у пізню крейду. Потрібні були три сезони робіт (2005, 2012, 2017), щоб отримати 800 кг скам'янілих кісток, які перебували на глибині 2.3 м нижче крейдового кордону. Вважається, що плезіозавр важив майже 15 тонн і досягав у довжину 11 м і був найбільшим з відомих представників еласмозаврид (Elasmosauridae).

Клімат

Середня температура на острові за даними метеоспостережень, зробленим на станції Марамбіо, -1.5°С влітку і -15°С протягом зими, хоча сильні вітри можуть знижувати температуру, що відчувається до -60 °C.

9 лютого 2020 року на антарктичному острові Сімор температура піднялася до +20,75 °С. В січні 1982 року температура піднялася до +19,8 °С. 23 березня 2015 року температура піднялася до +17,4 °С (трохи вища температура була зафіксована на острові Сігню (Південні Оркнейські острови), який розташовується значно північніше).

Населення

На острові діє аргентинська цілорічна антарктична станція Марамбіо, що існує з 1969 р. В зимовий період персонал станції налічує 55 осіб, а влітку — 150.

Примітки

  1. . «Чердак». МИНИСТЕРСТВО ОБРАЗОВАНИЯ И НАУКИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ. 30.03.2015. Архів оригіналу за 8 грудня 2015. Процитовано 29 листопада 2015.
  2. Александр Мироненко (20 марта 2009 года). . Палеонтологический портал "Аммонит.ру". Архів оригіналу за 18 квітня 2021. Процитовано 29 листопада 2015.
  3. Сергей Васильев (15.07.2015). . Нейкид Сайнс. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  4. Антон Артеменко (16.02.2015). . Острова мира. Архів оригіналу за 16 квітня 2019. Процитовано 29 листопада 2015.
  5. Сеймур, дворянский род // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  6. William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — P. 594. — .
  7. William James Mills. Exploring polar frontiers : a historical encyclopedia / With contributions by David Clammer, Sir Ranulph Fiennes, Jenny Mai Handford, Rear Admiral John Myres, Geoff Renner and David Stam. — ABC-CLIO, Inc, 2003. — С. 373-375. — .
  8. (ісп.). Fuerza Aerea Argentina. Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 28 травня 2015.
  9. (англ.). Lonely Planet. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  10. Andrew Collins (8 December, 2011). The invertebrate fossils of Seymour Island, Antarctic Peninsula, and their role in our understanding of the Eocene climate (PDF). Invertebrate Paleontology Dr. Wilson.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання]
  11. Ancient 'Loch Ness Monster' from Antarctica Breaks a Record for Body Size [ 22 лютого 2021 у Wayback Machine.] // Live Science, June 13, 2019; O'Gorman J.P., Santillana S., Oterode R., Reguero M. A giant elasmosaurid (Sauropterygia; Plesiosauria) from Antarctica: New information on elasmosaurid body size diversity and aristonectine evolutionary scenarios [ 5 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Cretaceous Research, vol. 102, 2019, P. 37-58.
  12. (англ.). WeatherBase. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 28 травня 2015.
  13. . Архів оригіналу за 3 березня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
  14. (англ.). OGIMET. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 28 травня 2015.
  15. . Архів оригіналу за 26 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ostriv Simor angl Seymour Island v informacijnih i novinnih dzherelah zustrichayetsya nazva Sejmur nevelikij ostriv na shid vid pivostrova Triniti pivnichnij chastini Antarktichnogo pivostrova Rozmiri ostrova blizko 20 kilometriv v dovzhinu i blizko 9 kilometriv v jogo najbilsh shirokij chastini Najblizhchi ostrovi Snou Gill trohi pivdennishe i Dzhejmsa Rossa zahid SimorShablon Ostriv zobrazhennya vidsutnyeKartaGeografiya64 14 pd sh 56 37 zh d 64 233 pd sh 56 617 zh d 64 233 56 617 Koordinati 64 14 pd sh 56 37 zh d 64 233 pd sh 56 617 zh d 64 233 56 617KontinentAntarktidaAkvatoriyaPivdennij okeanGrupa ostrovivdPlosha100 km Dovzhina19 2 kmShirina8 8 kmKrayina Adm odinicyadNaselennya75 osib Fajl 275px Simor Karta roztashuvannya Zemlya SimorSimor Zemlya Simor u VikishovishiIstoriyaOstriv buv vpershe pomichenij 6 sichnya 1843 roku Dzhejmsom Klarkom Rossom pid chas jogo podorozhi v Antarktiku 1839 1843 na korablyah Erebus i Teror i buv nazvanij nim misom Simor na chest kontr admirala a piznishe admirala sera Dzhordzha Frensisa Sejmura lorda Britanskogo Admiraltejstva Pershi doslidzhennya ostrova buli provedeni norvezkim moreplavcem promislovikom Karlom Antonom Larsenom u 1892 1893 i 1893 1894 rokah Vin pershim z yasuvav sho ce ostriv a ne mis 4 grudnya 1892 roku Larsen zdijsniv pershu na nomu visadku pid chas yakoyi viyaviv i zibrav zrazki skam yanilostej davno vimerlih vidiv roslin sho viklikali znachnij naukovij interes ZPS stanciyi Marambio Z 1969 roku na ostrovi cilij rik funkcionuye Argentinska antarktichna stanciya Marambio Na ostrovi takozh pobudovana persha v Antarktici zlitno posadkova smuga yaku vnaslidok pridatnosti do prijomu kolisnih povitryanih sudiv takozh nazivayut Vhidnimi dverima v Antarktiku isp Puerta de Entrada a la Antartida Baza rozrahovana na cilorichnu robotu 45 osib z chisla naukovogo ta administrativnogo personalu Vlitku mistkist bazi mozhe stanoviti do 180 osib Stanciya ye perevalochnim punktom dlya gospodarskogo ta naukovogo zabezpechennya diyalnosti bagatoh antarktichnih naukovo doslidnih stancij Geologichna budova i paleontologichne znachennyaOstriv Simor ye yedinim vidomim miscem v Antarktidi de vik skel variyuyetsya vid 120 do 40 miljoniv rokiv Voni ye vazhlivim svidchennyam obstavin masovogo vimirannya 66 miljoniv rokiv tomu krejdove vimirannya sho znishila shostu chastinu vsih zhivih vidiv na planeti u tomu chisli naptashinih dinozavriv Odnimi z pershih paleontologichnih doslidzhen provedenimi na ostrovi buli doslidzhennya zdijsneni v grudni 1902 roku shvedskoyu antarktichnoyu ekspediciyeyu Otto Nordenshelda yaka zimuvala na susidnomu ostrovi Snou Gill Nordensheld viyaviv na ostrovi kistki vikopnogo gigantskogo pingvina Ci pingvini buli majzhe dvometrovoyi visoti i vazhili do 135 kilogram Zgodom na ostrovi takozh buli viyavleni skam yanilosti morskih zirok krabiv morskih lilij koraliv molyuskiv sered yakih 4 metrovij amonit She odniyeyu cikavoyu znahidkoyu ye morska cherepaha yaka zhila blizko 40 45 miljoniv rokiv tomu forma i rozmiri yakoyi mozhna porivnyati z avtomobilem Folksvagen Zhuk U 1975 1976 rokah na ostrovi pracyuvali geologi Antarktichnoyi programi SShA U 1981 1982 rokah buli viyavleni skam yanilosti sumchastih rannogo tretinnogo periodu la pershi zalishki ssavciv znajdeni v Antarktidi U 1989 roci na ostrovi viyavili zalishki velicheznogo pleziozavra cf Aristonectes sp sho zhiv u piznyu krejdu Potribni buli tri sezoni robit 2005 2012 2017 shob otrimati 800 kg skam yanilih kistok yaki perebuvali na glibini 2 3 m nizhche krejdovogo kordonu Vvazhayetsya sho pleziozavr vazhiv majzhe 15 tonn i dosyagav u dovzhinu 11 m i buv najbilshim z vidomih predstavnikiv elasmozavrid Elasmosauridae KlimatSerednya temperatura na ostrovi za danimi meteosposterezhen zroblenim na stanciyi Marambio 1 5 S vlitku i 15 S protyagom zimi hocha silni vitri mozhut znizhuvati temperaturu sho vidchuvayetsya do 60 C 9 lyutogo 2020 roku na antarktichnomu ostrovi Simor temperatura pidnyalasya do 20 75 S V sichni 1982 roku temperatura pidnyalasya do 19 8 S 23 bereznya 2015 roku temperatura pidnyalasya do 17 4 S trohi visha temperatura bula zafiksovana na ostrovi Signyu Pivdenni Orknejski ostrovi yakij roztashovuyetsya znachno pivnichnishe NaselennyaNa ostrovi diye argentinska cilorichna antarktichna stanciya Marambio sho isnuye z 1969 r V zimovij period personal stanciyi nalichuye 55 osib a vlitku 150 Primitki Cherdak MINISTERSTVO OBRAZOVANIYa I NAUKI ROSSIJSKOJ FEDERACII 30 03 2015 Arhiv originalu za 8 grudnya 2015 Procitovano 29 listopada 2015 Aleksandr Mironenko 20 marta 2009 goda Paleontologicheskij portal Ammonit ru Arhiv originalu za 18 kvitnya 2021 Procitovano 29 listopada 2015 Sergej Vasilev 15 07 2015 Nejkid Sajns Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 Anton Artemenko 16 02 2015 Ostrova mira Arhiv originalu za 16 kvitnya 2019 Procitovano 29 listopada 2015 Sejmur dvoryanskij rod Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref William James Mills Exploring polar frontiers a historical encyclopedia ABC CLIO Inc 2003 P 594 ISBN 1 57607 422 6 William James Mills Exploring polar frontiers a historical encyclopedia With contributions by David Clammer Sir Ranulph Fiennes Jenny Mai Handford Rear Admiral John Myres Geoff Renner and David Stam ABC CLIO Inc 2003 S 373 375 ISBN 1 57607 422 6 isp Fuerza Aerea Argentina Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 28 travnya 2015 angl Lonely Planet Arhiv originalu za 29 travnya 2015 Procitovano 25 travnya 2015 Andrew Collins 8 December 2011 The invertebrate fossils of Seymour Island Antarctic Peninsula and their role in our understanding of the Eocene climate PDF Invertebrate Paleontology Dr Wilson a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya Ancient Loch Ness Monster from Antarctica Breaks a Record for Body Size 22 lyutogo 2021 u Wayback Machine Live Science June 13 2019 O Gorman J P Santillana S Oterode R Reguero M A giant elasmosaurid Sauropterygia Plesiosauria from Antarctica New information on elasmosaurid body size diversity and aristonectine evolutionary scenarios 5 listopada 2019 u Wayback Machine Cretaceous Research vol 102 2019 P 37 58 angl WeatherBase Arhiv originalu za 4 bereznya 2021 Procitovano 28 travnya 2015 Arhiv originalu za 3 bereznya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 angl OGIMET Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 28 travnya 2015 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 7 lyutogo 2021 PosilannyaSimor ostriv Informacijna sistema geografichnih nazv Geologichna sluzhba SShA USGS angl Stromboidea Arhiv originalu za 28 lyutogo 2019 Procitovano 7 lyutogo 2021

Дата публікації:
Топ