Карл Антон Ларсен (7 серпня 1860, , область Вестфол, Норвегія — 8 грудня 1924, море Росса) — норвезький полярний дослідник і піонер антарктичного китоловства.
Карл Антон Ларсен | |
---|---|
![]() Карл Антон Ларсен в 1904 | |
Народився | 7 серпня 1860 Естре Хальсен, |
Помер | 8 грудня 1924 (64 роки) Море Росса, Антарктика |
Громадянство | ![]() |
Діяльність | полярний дослідник |
Батько | Оле Кристіан Ларсен |
Мати | Елен Андреа Ларсен |
У шлюбі з | Андрін Тросен |
Діти | d і d |
|
Вивчав можливості китоловства під час свого плавання в Антарктику у ролі капітана судна Язон в 1892—1894 рр. і в ролі капітана судна Антарктік шведської експедиції (Отто Норденскьольда) в 1901—1903 рр. (обидва рази заходив на Південну Джорджію). Після катастрофи й утрати корабля «Антарктік» біля Антарктичного півострова шведи врятувалися за допомогою аргентинського корвета Уругвай.
1904 року оселився в британському володінні Південна Джорджія (Антарктика).
У Буенос-Айресі заснував Аргентинську рибну компанію, як її менеджер керував будівництвом у (Грютвікені) першої китобійної станції в Антарктиці, якою керував від 1904 до 1914 р.
Дружина Ларсена, Андріне, приєдналася до нього разом з їхніми трьома дочками й двома синами в 1905 р. Родина одержала британське підданство, причому у своєму проханні поданому і задовільненому британським Магістратом Південної Джорджії в січні 1910 р., Ларсен заявив:
- «Я відмовився від своїх норвезьких громадянських прав і живу тут звідтоді, як почав полювати на китів у цій колонії 16 листопада 1904 р., і я не маю причин бути іншим громадянином, крім як британським, бо я живу й маю намір жити тут ще довго».
Ларсен — одна з найзначніших особистостей в історії Південної Джорджії XX століття. Він сприяв і надавав логістичну підтримку багатьом науковим експедиціям, зокрема експедиції свого друга Ернеста Шеклтона.
1905 року розпочав метеорологічні спостереження в (Грютвікені).
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly93d3cud2lraWRhdGEudWstdWEubmluYS5hei9pbWFnZS9hSFIwY0hNNkx5OTFjR3h2WVdRdWQybHJhVzFsWkdsaExtOXlaeTkzYVd0cGNHVmthV0V2WTI5dGJXOXVjeTkwYUhWdFlpOWxMMlV6TDBkeWVYUjJhV3RsYmkweE9URTBMbXB3Wnk4eU5UQndlQzFIY25sMGRtbHJaVzR0TVRreE5DNXFjR2M9LmpwZw==.jpg)
1911 року привіз і акліматизував на острові північних оленів (з 2001 р. південноджорджійських оленів доставили й розводять на фермах на Фолклендських островах).
Ларсен побудував першу в Антарктиці церкву, яку привезли з норвезького містечка Стреммен і звели на околиці (Грютвікена) 1913 року.
Помер у морі Росса, похований у норвезькому місті китобоїв .
Ім'ям Ларсена названий ряд географічних об'єктів у Антарктиці: (шельфовий льодовик Ларсена) біля східного узбережжя Антарктичного півострова, відкритий судном Язон 1893 року; канал Ларсена між островами Жуанвіля й Дюрвіля в північно-східному краї Антарктичного півострова; затока Ларсен Харбор, частина фіорду Дригальського в Південній Джорджії; затока Ларсена на східному узбережжі Антарктичного півострова; нунатак Ларсена біля східного берега Антарктичного півострова; мис Ларсена на острові Південна Джорджія; острови Ларсена біля острова Коронейшн (Південні Оркнейські острови); пік Ларсена на острові (Південні Сандвічеві острови); пік Ларсена в Землі Вікторії (Східна Антарктида).
Див. також
- (Грютвікен)
Література
- Otto Nordenskjold, Johan G. Andersson, Carl A. Larsen. Antarctica, or Two Years Among the Ice of the South Pole. — London, Hurst & Blackett, 1905.
- Robert K. Headland. The Island of South Georgia. — Cambridge University Press, 1984.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет