Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сестра Северина Париллє ЧСВВ (у світі Стефанія, 27 липня 1884, Настасів — 2 лютого 1941, Струсів) — українська монахиня-василіянка, єврейка за походженням, шанувальниця українського мистецтва, етнографиня, педагогиня.
| с. Северина (Париллє) | |
|---|---|
 с. Северина (Париллє) | |
| Ім'я при народженні | Стефанія |
| Народилася | 27 липня 1884 с. Настасів |
| Померла | 2 лютого 1941 (56 років) с. Струсів |
| Національність | єврейка |
| Діяльність | викладачка гімназії сестер-василіянок у Львові |
| Відома завдяки | церковна діячка, монахиня-василіянка, етнограф, педагог |
| Alma mater | Львівський університет |
| Конфесія | УГКЦ |
| |
Життєпис
Стефанія Париллє народилася 27 липня 1884 р. у с. Настасові на Тернопільщині в родині єврейського корчмаря. Дівчинка зростала під опікою дбайливої няні, української селянки, яка мала визначальний вплив на світогляд дівчинки та прищепила їй любов до Бога, української мови та рідних традицій.
Під час навчання в народній школі майбутня черниця була учасницею аматорського театрального гуртка при читальні філії товариства «Просвіта» в Настасові. Згодом вступила до , а 1909 р. разом із братами прийняла християнську віру греко-католицького обряду та чернече ім'я , відтак вступила до монастиря чину Сестер Василіянок у Львові. У 1914 р. закінчила навчання у гімназії Сестер Василіянок у Львові. Згодом продовжила навчання на філософському факультеті Львівського університету, де студіювала всесвітню історію та українську літературу та закінчила його в 1919 р.
Вже як черниця сестра Северина Париллє викладала в гімназії Сестер Василіянок польську мову та історію, а також до 1940 р. була адміністраторкою гімназії. Серед своїх вихованиць мала велику повагу та прихильність.
Ініціювала створення етнографічного музею при гімназії. Северина Париллє почала давати своїм ученицям завдання збирати зразки народного одягу, вишиванок, мосяжні (латунні) хрестики, весільні головні убори, ґердани, обрядове печиво, писанки, кераміку, витинанки тощо та формувати музей. Вона особисто об'їхала всю Галичину, аби зібрати, що тільки можна було, до музею при гімназії Сестер Василіянок у Львові. Ті зразки вишиванок, які зафіксували попередники, але які дістати вже не вдавалося, сестра сама вишивала з альбомів, наприклад, з праці «Motive der hausindustriellen Stickerei in der Bukowina» (1912—1913 рр.) Еріха Кольбенгаєра про буковинську вишивку. Тим же часом черниця почала популяризувати унікальні колекції, а також налагодила співпрацю з кооперативом «Народне мистецтво» та у його часописі «Нова хата» почали публікувати зразки українського народного строю. Також вона організовувала успішні виставки українського народного строю та предметів побуту у Львові. Згодом у неї визрів задум провести аналогічні виставки у США, куди черниця-етнограф вирушила за підтримки Митрополита Андрея Шептицького в 1932 р. У США с. Северина Париллє передала частину експонатів єпископу Костянтинові Богачевському, що нині зберігається в музеї української культури у Стемфорді.
Після повернення до Галичини черниця продовжила активну роботу педагога і збирача. Частину того, що віднаходила, передавала у Стемфорд на прохання першого директора музею о. Лева Чапельського. У 1935 р. мати Северина знову була у США, де брала участь у виставці виробів народного мистецтва.
Після приходу більшовиків 1939 р. Львівська гімназія сестер-василіянок стала Львівською середньою школою № 4, але ще певний час мати Северина там викладала. Аби вберегти власну збірку, Северина передала її до музею НТШ. 1940 р. НТШ примусово припинило свою діяльність, а його музеї та колекції розділені між різними установами. Так збірка Северини Париллє стала частиною колекцій Львівського музею етнографії та художнього промислу.
У квітні 1940 р. вона вимушено покинула Львів та перебралася до містечка Струсова на Тернопіллі. Тут її, хвору на серце, прийняли у своєму помешканні родичі Йосифа Сліпого — Родіон Сліпий та . Северина Париллє відійшла у вічність 2 лютого 1941 р. та похована у Струсові на місцевому цвинтарі.
Примітки
- Головин Б., Кушнерик Г., Пиндус, Б., Ханас В. Северина Париллє… С. 29.
Джерела
- Головин Б., Кушнерик Г., Пиндус, Б., Ханас В. Северина Париллє // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 29, 31. — .
- Головин, Б. Христові обручниці. — Тернопіль, 2006. — С. 122—125.
- Мищишин І. Я., Цюра С. Б. Педагогічна творчість як засіб національного виховання гімназійної молоді (на прикладі педагогічної діяльності Северини Париллє) — С. 66–70.
- Надопта А. Діяльність Северини Париллє, ЧСВВ, по збереженню пам'яток української культури // Народознавчі зошити. — 2011. — № 3. — С. 532—542.
- Пиндус, Б. Вона любила Бога й Україну / Б. Пиндус // Вільне життя плюс. — 2009. — 9 жовт. — С. 5. — (Рядок з біографії краю).
- С. Северина Ч. С. В. В. Про народню ношу. Із приводу виставки нар. мистецтва в ґімназії С. С. Василіянок // Нова хата. — 1933. — Ч. 1. — С. 5.
Посилання
- Воробкало Д. Історія незвичайної сестри василіянки Северини Париллє / Дзвінка Воробкало // Фотографії старого Львова. — 2016. — 23 квітня.
- Івашків Г. Віхи та імена історії збірки кераміки / Вісник Одеського історико-краєзнавчого музею. — Випуск 3.
- Мороз В. Донька єврея-корчмаря, яка стала християнською черницею і популяризаторкою української культури // Risu. — 2016. — 12 серпня.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sestra Severina Parillye ChSVV u sviti Stefaniya 27 lipnya 1884 Nastasiv 2 lyutogo 1941 Strusiv ukrayinska monahinya vasiliyanka yevrejka za pohodzhennyam shanuvalnicya ukrayinskogo mistectva etnografinya pedagoginya s Severina Parillye s Severina Parillye Im ya pri narodzhenni StefaniyaNarodilasya 27 lipnya 1884 1884 07 27 s NastasivPomerla 2 lyutogo 1941 1941 02 02 56 rokiv s StrusivNacionalnist yevrejkaDiyalnist vikladachka gimnaziyi sester vasiliyanok u LvoviVidoma zavdyaki cerkovna diyachka monahinya vasiliyanka etnograf pedagogAlma mater Lvivskij universitetKonfesiya UGKC Mediafajli u VikishovishiZhittyepisStefaniya Parillye narodilasya 27 lipnya 1884 r u s Nastasovi na Ternopilshini v rodini yevrejskogo korchmarya Divchinka zrostala pid opikoyu dbajlivoyi nyani ukrayinskoyi selyanki yaka mala viznachalnij vpliv na svitoglyad divchinki ta prishepila yij lyubov do Boga ukrayinskoyi movi ta ridnih tradicij Pid chas navchannya v narodnij shkoli majbutnya chernicya bula uchasniceyu amatorskogo teatralnogo gurtka pri chitalni filiyi tovaristva Prosvita v Nastasovi Zgodom vstupila do a 1909 r razom iz bratami prijnyala hristiyansku viru greko katolickogo obryadu ta cherneche im ya vidtak vstupila do monastirya chinu Sester Vasiliyanok u Lvovi U 1914 r zakinchila navchannya u gimnaziyi Sester Vasiliyanok u Lvovi Zgodom prodovzhila navchannya na filosofskomu fakulteti Lvivskogo universitetu de studiyuvala vsesvitnyu istoriyu ta ukrayinsku literaturu ta zakinchila jogo v 1919 r Vzhe yak chernicya sestra Severina Parillye vikladala v gimnaziyi Sester Vasiliyanok polsku movu ta istoriyu a takozh do 1940 r bula administratorkoyu gimnaziyi Sered svoyih vihovanic mala veliku povagu ta prihilnist Iniciyuvala stvorennya etnografichnogo muzeyu pri gimnaziyi Severina Parillye pochala davati svoyim uchenicyam zavdannya zbirati zrazki narodnogo odyagu vishivanok mosyazhni latunni hrestiki vesilni golovni ubori gerdani obryadove pechivo pisanki keramiku vitinanki tosho ta formuvati muzej Vona osobisto ob yihala vsyu Galichinu abi zibrati sho tilki mozhna bulo do muzeyu pri gimnaziyi Sester Vasiliyanok u Lvovi Ti zrazki vishivanok yaki zafiksuvali poperedniki ale yaki distati vzhe ne vdavalosya sestra sama vishivala z albomiv napriklad z praci Motive der hausindustriellen Stickerei in der Bukowina 1912 1913 rr Eriha Kolbengayera pro bukovinsku vishivku Tim zhe chasom chernicya pochala populyarizuvati unikalni kolekciyi a takozh nalagodila spivpracyu z kooperativom Narodne mistectvo ta u jogo chasopisi Nova hata pochali publikuvati zrazki ukrayinskogo narodnogo stroyu Takozh vona organizovuvala uspishni vistavki ukrayinskogo narodnogo stroyu ta predmetiv pobutu u Lvovi Zgodom u neyi vizriv zadum provesti analogichni vistavki u SShA kudi chernicya etnograf virushila za pidtrimki Mitropolita Andreya Sheptickogo v 1932 r U SShA s Severina Parillye peredala chastinu eksponativ yepiskopu Kostyantinovi Bogachevskomu sho nini zberigayetsya v muzeyi ukrayinskoyi kulturi u Stemfordi Pislya povernennya do Galichini chernicya prodovzhila aktivnu robotu pedagoga i zbiracha Chastinu togo sho vidnahodila peredavala u Stemford na prohannya pershogo direktora muzeyu o Leva Chapelskogo U 1935 r mati Severina znovu bula u SShA de brala uchast u vistavci virobiv narodnogo mistectva Pislya prihodu bilshovikiv 1939 r Lvivska gimnaziya sester vasiliyanok stala Lvivskoyu serednoyu shkoloyu 4 ale she pevnij chas mati Severina tam vikladala Abi vberegti vlasnu zbirku Severina peredala yiyi do muzeyu NTSh 1940 r NTSh primusovo pripinilo svoyu diyalnist a jogo muzeyi ta kolekciyi rozdileni mizh riznimi ustanovami Tak zbirka Severini Parillye stala chastinoyu kolekcij Lvivskogo muzeyu etnografiyi ta hudozhnogo promislu U kvitni 1940 r vona vimusheno pokinula Lviv ta perebralasya do mistechka Strusova na Ternopilli Tut yiyi hvoru na serce prijnyali u svoyemu pomeshkanni rodichi Josifa Slipogo Rodion Slipij ta Severina Parillye vidijshla u vichnist 2 lyutogo 1941 r ta pohovana u Strusovi na miscevomu cvintari PrimitkiGolovin B Kushnerik G Pindus B Hanas V Severina Parillye S 29 DzherelaGolovin B Kushnerik G Pindus B Hanas V Severina Parillye Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 29 31 ISBN 978 966 528 279 2 Golovin B Hristovi obruchnici Ternopil 2006 S 122 125 Mishishin I Ya Cyura S B Pedagogichna tvorchist yak zasib nacionalnogo vihovannya gimnazijnoyi molodi na prikladi pedagogichnoyi diyalnosti Severini Parillye S 66 70 Nadopta A Diyalnist Severini Parillye ChSVV po zberezhennyu pam yatok ukrayinskoyi kulturi Narodoznavchi zoshiti 2011 3 S 532 542 Pindus B Vona lyubila Boga j Ukrayinu B Pindus Vilne zhittya plyus 2009 9 zhovt S 5 Ryadok z biografiyi krayu S Severina Ch S V V Pro narodnyu noshu Iz privodu vistavki nar mistectva v gimnaziyi S S Vasiliyanok Nova hata 1933 Ch 1 S 5 PosilannyaVorobkalo D Istoriya nezvichajnoyi sestri vasiliyanki Severini Parillye Dzvinka Vorobkalo Fotografiyi starogo Lvova 2016 23 kvitnya Ivashkiv G Vihi ta imena istoriyi zbirki keramiki Visnik Odeskogo istoriko krayeznavchogo muzeyu Vipusk 3 Moroz V Donka yevreya korchmarya yaka stala hristiyanskoyu cherniceyu i populyarizatorkoyu ukrayinskoyi kulturi Risu 2016 12 serpnya