Себастьян Штоскопф (нім. Sebastian Stoskopff, 13 липня 1597, Страсбург — 10 лютого 1657, Ідштайн) — німецький (Ельзаський) художник. Один з найбільших німецьких майстрів натюрморта першої половини XVII століття. Найкращі роботи художника зібрані в музеях Страсбурга, Базеля і Саарбрюккена.
Себастьян Штоскопф | ||||
---|---|---|---|---|
Sebastian Stoskopff | ||||
Народження | 13 липня 1597 Страсбург | |||
Смерть | 10 лютого 1657 (59 років) | |||
Ідштайн | ||||
Національність | Німеччина | |||
Країна | Священна Римська імперія d | |||
Релігія | лютеранство | |||
Жанр | натюрморт | |||
Навчання | Данієль Соро | |||
Діяльність | художник, гравер | |||
Покровитель | d | |||
Вплив | Георг Флегель | |||
Роботи в колекції | Музей Бойманса - ван Бенінгена, Музей мистецтва Метрополітен[1], Ермітаж, Музей історії мистецтв, Баварські державні колекції картин, Бременська картинна галерея, Детройтський інститут мистецтв, Страсбурзький музей образотворчого мистецтва, d, Державна картинна галерея (Карлсруе), Художній музей Базеля, d, d, d, Берлінська картинна галерея, d, d, Музей Нортона Саймона і Галерея мистецтв Коркоран | |||
| ||||
Себастьян Штоскопф у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Себастьян Штоскопф народився в сім'ї міського кур'єра. Уже в 15-річному віці він виявив особливий талант у живопису та малюванні. Здобувши підтримку Міської ради Страсбурга, Себастьян в 1614 році поступає на навчання до місцевого художника-мініатюриста і гравера Фрідріха Брентеля. Після смерті батька в 1615 році Штоскопф вирушив на навчання до Ганау, де зупинився у художника Даніеля Соро, доробок якого не зберігся. Після смерті Соро в 1619 році Штоскопф переймає його майстерню і учнів. Серед цих учнів був і Йоахим Зандрарт, автор першого німецькомовного трактату з історії мистецтв, видатний художник, друг і помічник Штоскопфа.
Після невдалої спроби отримати посвідку на проживання у Франкфурті-на-Майні Штоскопф їде до Парижа, де живе і працює з 1622 по 1639. Тут він пише свої перші великоформатні роботи — такі, як «Літо» і «Зима». У 1629 році художник відвідує Венецію, потім знову повертається до Парижа. У 1639 році Штоскопф повертається до рідного Страсбурга, де вступає в місцеву гільдію художників і граверів. Стосунки з керівництвом гільдії у нього бували напружені, оскільки він не бажав підкорятися деяким правилам статуту, що, на його думку, заважали творчості. Проте з часом С. Штоскопф розбагатів і завоював популярність як видатний майстер живопису. У 1646 році він одружується з прийомною дочкю своєї молодшої сестри.
Починаючи з 1650 року, Штоскопф часто приїжджає до Ідштайна (земля Гессен), де жив його друг, меценат і покровитель граф , один з німецьких феодальних князів лютеранського віросповідання (як і сам Штоскопф) і прихильник Євангелічної унії. Велику роль у встановленні відносин між графом і художником зіграв Й. фон Зандрарт. У 1657 році художника було вбито й пограбовано господарем готелю та його дружиною у районі Ідштайна. Кримінальна справа розкрилося через 20 років після скоєного злочину — в рамках проведеного згодом процесу над чаклунами, в якому відповідачами були також і власники готелю, які спочатку оголосили смерть Штоскопфа результатом непомірного споживання алкоголю.
Творчість
Штоскопф відомий насамперед як майстер бездоганно скомпонованих натюрмортів, кожна деталь яких виписана з особливою точністю й майстерністю. Штоскопф, як правило, писав натюрморти на темному тлі, що підкреслювало загальну композицію.
У композиції натюрмортів Штоскопфа відчувається вплив іншого відомого німецького художника, Георга Флегеля. Однак невідомо, чи був Штоскопф знайомий з останнім, чи, можливо, він бачив полотна Флегеля вже після його смерті.
Література
- Ebert-Schifferer, Sybille:Die Geschichte des Stillebens.Hirmer, München 1998,
- Birgit Hahn-Woernle:Sebastian Stoskopff: Mit einem kritischen Werkverzeichnis der Gemälde.Stuttgart 1996.
- Wolfgang J. Müller:Die Stilleben-Bildkunst des Sebastian Stoskopff.In: Ausst.-Kat. Sebastian Stoskopff — sein Leben — sein Werk — seine Zeit, hrsg. von Wolfgang J. Müller, Silvia Berger. Idstein 1987.
- Heck, Michèle-Caroline:Sébastian Stoskopff: 1597—1657. Un maître de la nature morte.Straßburg 1997.
Галерея
- Чотири стихії (1631), Базельський художній музей
- Vanitas (1630), Базельський художній музей
- Натюрморт зі склянками і паштетом (бл. 1640), Страсбурзький музей образотворчих мистецтв
- Полуниці (бл. 1620), Страсбурзький музей образотворчих мистецтв
- Книги і свічка (1625), Музей Бойманс ван Бенінгена
- Скляні і металеві кубки в кошику,
-
- Чотири стихії або Зима (1633), Страсбурзький музей образотворчих мистецтв
- Натюрморт зі статуеткою і мушлею (поч. XVII ст.), Лувр
Див. також
Примітки
- https://www.metmuseum.org/art/collection/search/438543
Посилання
- Репродукції онлайн
- Sébastien Stoskopff на сайті Artcyclopedia
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sebastyan Shtoskopf nim Sebastian Stoskopff 13 lipnya 1597 Strasburg 10 lyutogo 1657 Idshtajn nimeckij Elzaskij hudozhnik Odin z najbilshih nimeckih majstriv natyurmorta pershoyi polovini XVII stolittya Najkrashi roboti hudozhnika zibrani v muzeyah Strasburga Bazelya i Saarbryukkena Sebastyan ShtoskopfSebastian StoskopffNarodzhennya13 lipnya 1597 1597 07 13 StrasburgSmert10 lyutogo 1657 1657 02 10 59 rokiv IdshtajnNacionalnist NimechchinaKrayina Svyashenna Rimska imperiya dReligiyalyuteranstvoZhanrnatyurmortNavchannyaDaniyel SoroDiyalnisthudozhnik graverPokroviteldVplivGeorg FlegelRoboti v kolekciyiMuzej Bojmansa van Beningena Muzej mistectva Metropoliten 1 Ermitazh Muzej istoriyi mistectv Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Bremenska kartinna galereya Detrojtskij institut mistectv Strasburzkij muzej obrazotvorchogo mistectva d Derzhavna kartinna galereya Karlsrue Hudozhnij muzej Bazelya d d d Berlinska kartinna galereya d d Muzej Nortona Sajmona i Galereya mistectv Korkoran Sebastyan Shtoskopf u VikishovishiZhittyepisSebastyan Shtoskopf narodivsya v sim yi miskogo kur yera Uzhe v 15 richnomu vici vin viyaviv osoblivij talant u zhivopisu ta malyuvanni Zdobuvshi pidtrimku Miskoyi radi Strasburga Sebastyan v 1614 roci postupaye na navchannya do miscevogo hudozhnika miniatyurista i gravera Fridriha Brentelya Pislya smerti batka v 1615 roci Shtoskopf virushiv na navchannya do Ganau de zupinivsya u hudozhnika Danielya Soro dorobok yakogo ne zberigsya Pislya smerti Soro v 1619 roci Shtoskopf perejmaye jogo majsternyu i uchniv Sered cih uchniv buv i Joahim Zandrart avtor pershogo nimeckomovnogo traktatu z istoriyi mistectv vidatnij hudozhnik drug i pomichnik Shtoskopfa Pislya nevdaloyi sprobi otrimati posvidku na prozhivannya u Frankfurti na Majni Shtoskopf yide do Parizha de zhive i pracyuye z 1622 po 1639 Tut vin pishe svoyi pershi velikoformatni roboti taki yak Lito i Zima U 1629 roci hudozhnik vidviduye Veneciyu potim znovu povertayetsya do Parizha U 1639 roci Shtoskopf povertayetsya do ridnogo Strasburga de vstupaye v miscevu gildiyu hudozhnikiv i graveriv Stosunki z kerivnictvom gildiyi u nogo buvali napruzheni oskilki vin ne bazhav pidkoryatisya deyakim pravilam statutu sho na jogo dumku zavazhali tvorchosti Prote z chasom S Shtoskopf rozbagativ i zavoyuvav populyarnist yak vidatnij majster zhivopisu U 1646 roci vin odruzhuyetsya z prijomnoyu dochkyu svoyeyi molodshoyi sestri Pochinayuchi z 1650 roku Shtoskopf chasto priyizhdzhaye do Idshtajna zemlya Gessen de zhiv jogo drug mecenat i pokrovitel graf odin z nimeckih feodalnih knyaziv lyuteranskogo virospovidannya yak i sam Shtoskopf i prihilnik Yevangelichnoyi uniyi Veliku rol u vstanovlenni vidnosin mizh grafom i hudozhnikom zigrav J fon Zandrart U 1657 roci hudozhnika bulo vbito j pograbovano gospodarem gotelyu ta jogo druzhinoyu u rajoni Idshtajna Kriminalna sprava rozkrilosya cherez 20 rokiv pislya skoyenogo zlochinu v ramkah provedenogo zgodom procesu nad chaklunami v yakomu vidpovidachami buli takozh i vlasniki gotelyu yaki spochatku ogolosili smert Shtoskopfa rezultatom nepomirnogo spozhivannya alkogolyu TvorchistShtoskopf vidomij nasampered yak majster bezdoganno skomponovanih natyurmortiv kozhna detal yakih vipisana z osoblivoyu tochnistyu j majsternistyu Shtoskopf yak pravilo pisav natyurmorti na temnomu tli sho pidkreslyuvalo zagalnu kompoziciyu U kompoziciyi natyurmortiv Shtoskopfa vidchuvayetsya vpliv inshogo vidomogo nimeckogo hudozhnika Georga Flegelya Odnak nevidomo chi buv Shtoskopf znajomij z ostannim chi mozhlivo vin bachiv polotna Flegelya vzhe pislya jogo smerti Literatura Natyurmort z knigami i skulpturoyu voyaka persha polovina 17 st Luvr Parizh Ebert Schifferer Sybille Die Geschichte des Stillebens Hirmer Munchen 1998 ISBN 3 7774 7890 3 Birgit Hahn Woernle Sebastian Stoskopff Mit einem kritischen Werkverzeichnis der Gemalde Stuttgart 1996 Wolfgang J Muller Die Stilleben Bildkunst des Sebastian Stoskopff In Ausst Kat Sebastian Stoskopff sein Leben sein Werk seine Zeit hrsg von Wolfgang J Muller Silvia Berger Idstein 1987 Heck Michele Caroline Sebastian Stoskopff 1597 1657 Un maitre de la nature morte Strassburg 1997 GalereyaChotiri stihiyi 1631 Bazelskij hudozhnij muzej Vanitas 1630 Bazelskij hudozhnij muzej Natyurmort zi sklyankami i pashtetom bl 1640 Strasburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Polunici bl 1620 Strasburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Knigi i svichka 1625 Muzej Bojmans van Beningena Sklyani i metalevi kubki v koshiku Natyurmort z hlibom fruktami j sirom poch XVII st tut pomitnij vpliv Flegelya Gavr Chotiri stihiyi abo Zima 1633 Strasburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Natyurmort zi statuetkoyu i mushleyu poch XVII st LuvrDiv takozhRealizm Zhivopis barokoPrimitkihttps www metmuseum org art collection search 438543PosilannyaReprodukciyi onlajn Sebastien Stoskopff na sajti Artcyclopedia