Священний вогонь Вести — священний вічний вогонь у Стародавньому Римі. Діви-весталки, яких спочатку було дві, потім чотири, а згодом шість, обиралися за жеребом і служили протягом тридцяти років, доглядаючи за священним вогнем і виконуючи інші ритуали, пов'язані з домашнім господарством — серед них було ритуальне підмітання храму 15 червня і приготування їжі для певних свят. Вічне горіння священного вогню було знаком, який визначав вічний Рим.
Священний вогонь Вести | |
---|---|
Алтар у Храмі Вести | |
Розташування | Рим |
Історія | |
Засноване | VII ст. до н. е. |
Вогонь відновлювали щороку на березневі календи. Плутарха (бл. 1 ст. н. е.) у «Порівняльних життєписах» описує, як Весталки використовувалидзеркала, щоб запалити вогонь:
Якщо його [вогонь] випадково загасять… його не слід знову запалювати від іншого вогню, а новий вогонь потрібно отримати, витягнувши чисте і незабруднене полум'я з сонячних променів. Вони розпалюють його, як правило, увігнутими посудинами з латуні, утвореними видовбуванням рівнобедреного прямокутного трикутника, лінії якого від окружності стикаються в одній точці. Коли він розміщений напроти сонця, його промені збігаються в центрі, і, відбиваючись, набувають сили й активності вогню, розріджують повітря й негайно запалюють таке легку й суху речовину, яку вважають за належне застосувати. (тр. Langhorne 1821 1: 195)
Дозволити священному вогню згаснути було серйозним порушенням обов'язку: це означало, що богиня зняла свій захист з міста. Весталки, винні в цьому злочині, каралися бичуванням або побиттям.
Священний вогонь горів у Храмі Вести, побудованому на Римському форумі під Палатинським пагорбом у дореспубліканські часи. Серед інших священних предметів у храмі був Палладій, статуя Афіни Паллади, яку, начебто, Еней привіз із Трої. Храм повністю горів щонайменше чотири рази, і ще два рази загорався. Востаннє його перебудовували в 191 році нашої ери за наказом Юлії Домни, дружини імператора Септимія Севера.
Виникнення священного вогню пов'язували з легендарним римським царем Нумою Помпілієм (VII ст. до н. е.). Вогонь перестали запалювати в 391 році, коли імператор Феодосій I заборонив язичницьке поклоніння і звелів погасити полум'я.
Примітки
- Culham, Phyllis (2014). Flower, Harriet I. (ред.). The Cambridge Companion to the Roman Republic (вид. 2nd). Cambridge University Press. с. 143. ISBN .
- Who were the Vestal Virgins?
- Vestal Virgins
Література
- (tr. Harold Mattingly): A History of Roman Religion (London: Methuen & Co., Ltd., 1938)
- The Roman Festivals of the Period of the Republic: An Introduction to the Study of the Religion of the Romans (London: Macmillan & Co., 1899)
- Hugh Chisholm, ред. (1911). // Encyclopædia Britannica (11th ed.). Т. V. 27. Cambridge University Press. с. 1054—1056.
{{}}
: Пропущений або порожній|title=
() (англ.) - (as completed and revised by Thomas Ashby): A Topographical Dictionary of Ancient Rome (London: Oxford University Press, 1929) (e-text)
- : Religion in Greece and Rome (NY: Harper & Row, 1959)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyashennij vogon Vesti svyashennij vichnij vogon u Starodavnomu Rimi Divi vestalki yakih spochatku bulo dvi potim chotiri a zgodom shist obiralisya za zherebom i sluzhili protyagom tridcyati rokiv doglyadayuchi za svyashennim vognem i vikonuyuchi inshi rituali pov yazani z domashnim gospodarstvom sered nih bulo ritualne pidmitannya hramu 15 chervnya i prigotuvannya yizhi dlya pevnih svyat Vichne gorinnya svyashennogo vognyu bulo znakom yakij viznachav vichnij Rim Svyashennij vogon VestiAltar u Hrami VestiRoztashuvannyaRimIstoriyaZasnovaneVII st do n e Vogon vidnovlyuvali shoroku na bereznevi kalendi Plutarha bl 1 st n e u Porivnyalnih zhittyepisah opisuye yak Vestalki vikoristovuvalidzerkala shob zapaliti vogon Yaksho jogo vogon vipadkovo zagasyat jogo ne slid znovu zapalyuvati vid inshogo vognyu a novij vogon potribno otrimati vityagnuvshi chiste i nezabrudnene polum ya z sonyachnih promeniv Voni rozpalyuyut jogo yak pravilo uvignutimi posudinami z latuni utvorenimi vidovbuvannyam rivnobedrenogo pryamokutnogo trikutnika liniyi yakogo vid okruzhnosti stikayutsya v odnij tochci Koli vin rozmishenij naproti soncya jogo promeni zbigayutsya v centri i vidbivayuchis nabuvayut sili j aktivnosti vognyu rozridzhuyut povitrya j negajno zapalyuyut take legku j suhu rechovinu yaku vvazhayut za nalezhne zastosuvati tr Langhorne 1821 1 195 Dozvoliti svyashennomu vognyu zgasnuti bulo serjoznim porushennyam obov yazku ce oznachalo sho boginya znyala svij zahist z mista Vestalki vinni v comu zlochini karalisya bichuvannyam abo pobittyam Svyashennij vogon goriv u Hrami Vesti pobudovanomu na Rimskomu forumi pid Palatinskim pagorbom u dorespublikanski chasi Sered inshih svyashennih predmetiv u hrami buv Palladij statuya Afini Palladi yaku nachebto Enej priviz iz Troyi Hram povnistyu goriv shonajmenshe chotiri razi i she dva razi zagoravsya Vostannye jogo perebudovuvali v 191 roci nashoyi eri za nakazom Yuliyi Domni druzhini imperatora Septimiya Severa Viniknennya svyashennogo vognyu pov yazuvali z legendarnim rimskim carem Numoyu Pompiliyem VII st do n e Vogon perestali zapalyuvati v 391 roci koli imperator Feodosij I zaboroniv yazichnicke pokloninnya i zveliv pogasiti polum ya PrimitkiCulham Phyllis 2014 Flower Harriet I red The Cambridge Companion to the Roman Republic vid 2nd Cambridge University Press s 143 ISBN 9781107669420 Who were the Vestal Virgins Vestal VirginsLiteratura tr Harold Mattingly A History of Roman Religion London Methuen amp Co Ltd 1938 The Roman Festivals of the Period of the Republic An Introduction to the Study of the Religion of the Romans London Macmillan amp Co 1899 Hugh Chisholm red 1911 Encyclopaedia Britannica 11th ed T V 27 Cambridge University Press s 1054 1056 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite encyclopedia title Shablon Cite encyclopedia cite encyclopedia a Propushenij abo porozhnij title dovidka angl as completed and revised by Thomas Ashby A Topographical Dictionary of Ancient Rome London Oxford University Press 1929 e text Religion in Greece and Rome NY Harper amp Row 1959