Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир УПЦ (МП) — знаходиться в південно-західній частині Кримського півострова на мисі Фіолент, в Балаклавському районі Севастополя, біля західного початку Зовнішньої гряди Кримських гір.
| Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир УПЦ (МП) | |
|---|---|
 Загальний вид | |
| 44°29′59″ пн. ш. 33°29′20″ сх. д. / 44.49972° пн. ш. 33.48889° сх. д. | |
| Тип споруди | d |
| Розташування |  Україна, Севастополь |
| Початок будівництва | 891 р. |
| Зруйновано | 29 листопада 1929 |
| Відбудовано | поч. 90-х рр. ХХ ст. |
| Належність | УПЦ (МП) |
| Єпархія | Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви |
| Стан | Державний реєстр нерухомих пам'яток України і d |
| Адреса | Севастополь, мис Фіолент |
| Вебсайт | georgievsky-mon.church.ua |
  Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир (Автономна Республіка Крим) | |
 Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир у Вікісховищі | |
Народження монастиря пов'язують з часами виникнення усіх печерних монастирів Криму, а саме з періодом періодом іконоборства у Візантійській імперії. У Тавріду (Крим) тоді бігли від переслідувань перші християни, що й засновували тут монастирі. Якщо плисти з Константинополя (столиці стародавньої Візантії) строго на північ, тобто на Полярну зірку, то, за твердженням бувалих мореплавців, корабель прийде саме на мис Фіолент. Це був перевірений зворотній маршрут «із варянів у греки».
Легенда про Св. Георгія
За іншою версією, Георгіївський монастир був заснований у 891 р. грецькими моряками. Під час бурі на морі, буцімто, їх корабель терпів аварію. Відчуваючи свою неминучу загибель, моряки стали молитися та кликати по допомогу святого великомученика Юрія (Георгія).
Почувши їхнє милостиве прохання, за переказом, Святий з'явився на великій скелі поблизу берега і втихомирив бурю. Коли врятовані моряки піднялися на скелю, то на її вершині знайшли ікону святого великомученика Георгія. Вони винесли її на берег і в скельному обриві влаштували печерну церкву. Церква, втім, носить назву Різдва Христового. Як стверджує TripAdviser, у світі існує тільки дві печерні церкви Р. Х. — у Вифлеємі і в Криму, на мисі Фіолент.
1891 року на скелі Святого Явлення, де морякам, чи то монахам, з'явився Святий Юрій, було встановлено хрест із білого мармуру, який був зруйнований совєтами у 1920-ті роки. 14 вересня 1991 року в Свято-Микільській церкві (на Братському кладовищі в Севастополі) був освячений новий семиметровий металевий хрест, який при підтримці Чорноморського флоту РФ був встановлений на скелі Святого Явлення — його дуже добре видно і з моря, і з берега.
Історія
Перші документальні свідчення про Георгіївський монастир на мисі Фіолент залишив в 1578 р. польський письменник, картограф та дипломат (посол Стефана Баторія) Мартін Бронєвський.
Вважається, що в середньовіччі монастир процвітав і залишався чинним як при генуезці, так і за часів Кримського ханства, коли Георгіївський монастир залишався однією з небагатьох діючих християнських обителей на півострові.
Уздовж узбережжя Руського (Чорного) моря існували десятки християнських монастирів, що належали кількома єпархіям: Боспорській (IV—XIII ст.), Херсонеській (VI—XVII ст.), Готській (VIII—XVIII ст.), Сугдейській (VIII—XVI ст.), Фулльській (IX—XII ст.), Кафійській (XIII—XVIII ст.), які підпорядковувалися константинопольському патріарху. Георгіївський монастир спочатку був підпорядкований херсонеським єпископам, а з 1304 р. — готським.
З 1475 р. і аж до 1794 р. обитель перебувала у віданні Константинопольського Патріарха. У 1771 р. прибув на Кримську кафедру митрополит Ігнатій, який свою першу службу провів в Георгіївському монастирі.
У 1794 році, коли Крим увійшов до складу Російської імперії, грецькі ченці покинули Георгіївський монастир, не бажаючи перейти в підпорядкування Руської православної церкви замість Константинопольського патріархату. В монастирі лишився один монах Каллінік. Після переходу обителі під крило Святійшого Синоду життя в монастирі відновилося.
23 березня 1806 р. був затверджений його штат. Георгіївському монастирю була доручена важлива місія — готувати капеланів (військових священників) для створюваного Чорноморського флоту. Монастир став називався «флотським».
У 1810—1816 роки постарілий Георгіївський храм було розібрано і замінено на новий, що був зведений в стилі класицизму (архітектор І. Дамошніков). Тоді ж були побудовані нові келії, Георгіївський фонтан і трапезна.
В часи Кримської війни англо-французькі війська зайняли Балаклаву, а в монастирі був розміщений командний пункт. З Варни по морському дну був протягнутий телефонний кабель, то ж з'єднуватися можна було з Лондоном та Парижем. Монахам було заборонено лишати обитель, все необхідне для служби та проживання доставляли в монастир військові.
Георгіївський монастир на мисі Фіолент був дуже поважаємий серед царської родини, багато руських царів відвідали монастир. Також в свій час монастир відвівали О. С. Пушкін (1820), О. С. Грибоєдов, О.К, Толстой, А. П. Чехов, І. А. Бунін, його краєвиди стали сюжетами для картин І. Айвазовського, В. Верещагіна, К. Босолі.
Французька белетристка Адель Омер де Гелль, яка здійснювала подорож по Росії разом с М. Ю. Лермонтовим наприкінці 30-х рр.. ХІХст. писала: «В кінці проходу в нас вирвався крик захвату. Монастир зі своїми хатинками, які спиралися на скалу, терасами, церквою з зеленим куполом, садами, багатою на рослинність з'явився перед нашими очима, він висів в декількох футах від моря. Ми довго дивилися на чарівний краєвид».
Вартує навести цитати про Георгіївський монастир: Пушкін О. С.: «єдине сильне враження відчув від Балаклавського Георгіївського монастиря та його крутих сходах до моря.. Як результат — мене тут відвідали рими. Я думав віршами».
І. М. Муравьйов-Апостол в тому ж 1820 році писав: «Якщо ти, друже мій, почуєш колись, що я зробився пустельником, то шукай мене в Георгіївському монастирі: тут Ведмедицю не видно і про північ мови не йдеться».
У 1846 р. на кошти купця з Карасу-Базару І. Гущина облаштували монастирське джерело Святого Георгія, що збереглося в тому вигляді донині.
У 1850 р. побудували ще один храм — в ім'я Воздвиження Чесного Хреста Господнього за проектом архітектора В. А. Рульова. Будівля збереглася.
У 1891 р. при настоятелю ігумену Никандру монастир без особливої пишноти відзначив свій тисячолітній ювілей.
А. П. Чехов побував тут у середині вересня 1898 року і занотував: «В Севастополі в місячну ніч я їздив до Георгіївського монастиря і дивився вниз з гори на море; а на горі цвинтар з білими хрестами. Було фантастично»
З часом біля входу в храм з'явилися мармурові і мідні меморіальні дошки з перерахуванням царських осіб, що відвідали монастир. Георгіївський монастир відвідували практично всі російські царі, у тому числі останній — Микола II, разом з родиною. Останній раз він відвідав монастир 15 травня 1915 року. За спогадами графа С. Д. Шереметєва, коли цар несподівано приїхав до монастиря на молебень два схимника, які досить тривалий час не лишали свої келії раптово вийшли і вклонилися імператору.
800 сходинок
Готуючись до приїзду гостей, ченці провели до моря нову дорогу і сходи, що стали визначною пам'яткою монастиря. Вони найдовші у Криму — понад 800 сходинок.
На самому початку підйому можна побачити руїни колишньої дачі Михайла Петровича Лазарєва. Адміралу подобалося відпочивати на її території і для нього збудували невеликий двоповерховий будинок з флігелем, із дикого каменю на вапняному розчині, покритий черепицею, довжиною у шість, а шириною у п'ять сажнів. До 1985 року в ньому ще жили сім'ї мічманів, поступово їх відселили в міські квартири. Будинок не ремонтувався і зараз, на жаль, від нього залишилися сумні руїни.
Романтичні сходи збереглися до наших днів, втім, після реконструкції їх число дещо зменшилося (вважають, що спочатку їх було саме 891). Сходинки пронумеровані через кожні 50 штук і ведуть до Яшмового пляжу. Пляж отримав назву не випадково, на березі серед гальки знаходять вулканічну яшму.
Спуск проходить серпантином серед тінистих заростей ялівцю, фісташки та ліан. Повітря тут є лікувальним коктейлем морського бризу і фітонцидів, які фісташка випаровує в два рази більше, ніж кримська сосна. За старих часів ченці брали на лікування в Георгіївський монастир безнадійних хворих неврозом, астмою та анемією.
Монастирські сади
Окрім грецьких монастирів, на узбережжі Руського моря було чимало католицьких і вірменських церков, мусульманських мечетей, караїмських кенас, синагог тощо. Все це величезне число храмових будівель потребувало озеленення та квіткового оздоблення. Не був винятком і монастир на мисі Фіолент.
І хоча у своїх «Описах…» Мартін Броневський не згадує про сади чи огороди, зрозуміло, що монахи, як і в будь-якому іншому монастирі Європи, вирощували овочі і фрукти для прожитку братії. Територія перед храмом Різдва Христового, за словами ченців, дійсно, колись була монастирським садом, що був розбитий на двох вузьких терасових ділянках, обмежених підпірними стінами. В середині XIX століття з Нікітського ботанічного саду в монастир відправлялося безліч рослин.
Сади мали террасний пристрій — на крутому схилі іншого способу розробити землю і не було. Однак у ченців Свято-Георгіївського монастиря були зразки для наслідування: терасові сади Італії і, як їх реконструкція, середньовічні сади Кафи, Судака та інших італійських портових міст в Криму. Особливо красивими віллами, палацами консулів і величними храмами славилася Каффа. Тут в достатку можна було зустріти плантації винограду, мигдалеві гаї, персикові сади. Парк і виноградники за радянських часів було втрачено.
Темні часи
Настоятель монастиря ієромонах Іполит був заарештований і засуджений в 1923 році за звинуваченням у приховуванні церковних цінностей.
Після того, як унікальний храм Святого Георгія сильно постраждав під час землетрусу 1927 р., його залишки розібрали, разом із надгробками монастирського некрополя.
Радянська влада ліквідувала Георгіївський монастир 29 листопада 1929 р., його будівлі були передані курортному тресту під санаторій ОСОАВИАХИМа. Ще в травні того ж року було закрито всі церкви обителі, окрім храма Воздвиження, де служби тривали до 1930 року. Монастирські Печерну церкву Різдва Христового, на щастя, віддали Севастопольському музейному об'єднанню, решта — санаторію.
У 1939—1941 роках в монастирі перебували військово-політичні курси Чорноморського флоту, у роки Другої Світової війни — курси для офіцерів і медсанбати. Після війни санаторій належав військовій частині Чорноморського флоту, що наразі його і врятувало.
Відновлення
У 90-ті рр. ХХ ст. почалося відродження Георгіївського монастиря на Фіоленті. 22 липня 1993 року Рада у справах релігій при кабінеті Міністрів України зареєструвала статут нового чоловічого монастиря — Свято-Георгіївського. Поки йому повернена не вся його територія — тільки та, що спускається по урвищах до моря. Тут знаходиться древній і овіяний легендами печерний храм св. Георгія. Нині відновлюються келії і служби Георгіївського монастиря, ведеться підготовка до великого будівництва. У п'ятницю, суботу та неділю відкривається доступ мирян в монастир, і всі охочі можуть бути присутніми на богослужінні.
Примітки
- Константин Вихляев, Юта Арбатская. Монастырские сады Фиолента. «Каюта». Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Уникальный пещерный храм Рождества Христова - отзыв о Мыс Фиолент, Севастополь. Tripadvisor (рос.). Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 28 березня 2020.
- Жарких М.І. «Опис Татарії» М.Броневського: джерелознавчі спостереження. Marcin Broniewski Tartariae descriptio. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Микола Жарких. Броневський Мартин. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- «Тигровий мис» «Божої країни». Персонал Плюс - №24 (276). 24-30 червня 2008 р. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Фіолент - Крим - Архітектурні та природні Пам'ятки України. ukraine.kingdom.kiev.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Прогулка по мысу Фиолент. aquatek-filips.livejournal.com. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- Броневский М. Описание Крыма. – Записки Одесского общества истории и древностей, 1867 г., т. 6. с. 333—367.
- В. Шавшин. (1997). Балаклавский Георгиевский монастырь. Таврия. с. 24.
Джерела
- Георгіївський Балаклавський чоловічий монастир, офіційний сайт [Архівовано 15 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Байцар Андрій Любомирович. Крим. Нариси історичної, природничої і суспільної географії: навч. посіб. / А. Л. Байцар; Львів. нац. ун-т імені І. Франка. — Львів. : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2007. — 224 с.
- Бертье-Делагард А.Л. (1909, Одесса). К истории христианства в Крыму : Мнимое тысячелетие. "Славянская" тип. Е. Хрисогелос. с. 113. Архів оригіналу за 18 квітня 2017. Процитовано 29 березня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Georgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir UPC MP znahoditsya v pivdenno zahidnij chastini Krimskogo pivostrova na misi Fiolent v Balaklavskomu rajoni Sevastopolya bilya zahidnogo pochatku Zovnishnoyi gryadi Krimskih gir Georgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir UPC MP Zagalnij vid44 29 59 pn sh 33 29 20 sh d 44 49972 pn sh 33 48889 sh d 44 49972 33 48889Tip sporudiPravoslavnij monastirdRoztashuvannya Ukrayina SevastopolPochatok budivnictva891 r Zrujnovano29 listopada 1929Vidbudovanopoch 90 h rr HH st NalezhnistUPC MP YeparhiyaSimferopolska i Krimska yeparhiya Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkviStanDerzhavnij reyestr neruhomih pam yatok Ukrayini i ob yekt kulturnoyi spadshini RF federalnogo znachennyadAdresaSevastopol mis FiolentVebsajtgeorgievsky mon church uaGeorgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir Avtonomna Respublika Krim Georgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir u Vikishovishi Monastir v 1891 roci Narodzhennya monastirya pov yazuyut z chasami viniknennya usih pechernih monastiriv Krimu a same z periodom periodom ikonoborstva u Vizantijskij imperiyi U Tavridu Krim todi bigli vid peresliduvan pershi hristiyani sho j zasnovuvali tut monastiri Yaksho plisti z Konstantinopolya stolici starodavnoyi Vizantiyi strogo na pivnich tobto na Polyarnu zirku to za tverdzhennyam buvalih moreplavciv korabel prijde same na mis Fiolent 1 Ce buv perevirenij zvorotnij marshrut iz varyaniv u greki Zmist 1 Legenda pro Sv Georgiya 2 Istoriya 3 800 shodinok 4 Monastirski sadi 5 Temni chasi 6 Vidnovlennya 7 Primitki 8 DzherelaLegenda pro Sv Georgiyared Za inshoyu versiyeyu Georgiyivskij monastir buv zasnovanij u 891 r greckimi moryakami Pid chas buri na mori bucimto yih korabel terpiv avariyu Vidchuvayuchi svoyu neminuchu zagibel moryaki stali molitisya ta klikati po dopomogu svyatogo velikomuchenika Yuriya Georgiya Pochuvshi yihnye milostive prohannya za perekazom Svyatij z yavivsya na velikij skeli poblizu berega i vtihomiriv buryu Koli vryatovani moryaki pidnyalisya na skelyu to na yiyi vershini znajshli ikonu svyatogo velikomuchenika Georgiya Voni vinesli yiyi na bereg i v skelnomu obrivi vlashtuvali pechernu cerkvu Cerkva vtim nosit nazvu Rizdva Hristovogo Yak stverdzhuye TripAdviser u sviti isnuye tilki dvi pecherni cerkvi R H u Vifleyemi i v Krimu na misi Fiolent 2 1891 roku na skeli Svyatogo Yavlennya de moryakam chi to monaham z yavivsya Svyatij Yurij bulo vstanovleno hrest iz bilogo marmuru yakij buv zrujnovanij sovyetami u 1920 ti roki 14 veresnya 1991 roku v Svyato Mikilskij cerkvi na Bratskomu kladovishi v Sevastopoli buv osvyachenij novij semimetrovij metalevij hrest yakij pri pidtrimci Chornomorskogo flotu RF buv vstanovlenij na skeli Svyatogo Yavlennya jogo duzhe dobre vidno i z morya i z berega Istoriyared Pershi dokumentalni svidchennya pro Georgiyivskij monastir na misi Fiolent zalishiv v 1578 r polskij pismennik 3 kartograf ta diplomat posol Stefana Batoriya Martin Bronyevskij 4 Vvazhayetsya sho v serednovichchi monastir procvitav i zalishavsya chinnim yak pri genuezci tak i za chasiv Krimskogo hanstva koli Georgiyivskij monastir zalishavsya odniyeyu z nebagatoh diyuchih hristiyanskih obitelej na pivostrovi Uzdovzh uzberezhzhya Ruskogo Chornogo morya isnuvali desyatki hristiyanskih monastiriv sho nalezhali kilkoma yeparhiyam Bosporskij IV XIII st Hersoneskij VI XVII st Gotskij VIII XVIII st Sugdejskij VIII XVI st Fullskij IX XII st Kafijskij XIII XVIII st yaki pidporyadkovuvalisya konstantinopolskomu patriarhu 1 Georgiyivskij monastir spochatku buv pidporyadkovanij hersoneskim yepiskopam a z 1304 r gotskim Z 1475 r i azh do 1794 r obitel perebuvala u vidanni Konstantinopolskogo Patriarha U 1771 r pribuv na Krimsku kafedru mitropolit Ignatij yakij svoyu pershu sluzhbu proviv v Georgiyivskomu monastiri U 1794 roci koli Krim uvijshov do skladu Rosijskoyi imperiyi grecki chenci pokinuli Georgiyivskij monastir ne bazhayuchi perejti v pidporyadkuvannya Ruskoyi pravoslavnoyi cerkvi zamist Konstantinopolskogo patriarhatu V monastiri lishivsya odin monah Kallinik Pislya perehodu obiteli pid krilo Svyatijshogo Sinodu zhittya v monastiri vidnovilosya 23 bereznya 1806 r buv zatverdzhenij jogo shtat Georgiyivskomu monastiryu bula doruchena vazhliva misiya gotuvati kapelaniv vijskovih svyashennikiv dlya stvoryuvanogo Chornomorskogo flotu 5 Monastir stav nazivavsya flotskim U 1810 1816 roki postarilij Georgiyivskij hram bulo rozibrano i zamineno na novij sho buv zvedenij v stili klasicizmu arhitektor I Damoshnikov Todi zh buli pobudovani novi keliyi Georgiyivskij fontan i trapezna V chasi Krimskoyi vijni anglo francuzki vijska zajnyali Balaklavu a v monastiri buv rozmishenij komandnij punkt Z Varni po morskomu dnu buv protyagnutij telefonnij kabel to zh z yednuvatisya mozhna bulo z Londonom ta Parizhem Monaham bulo zaboroneno lishati obitel vse neobhidne dlya sluzhbi ta prozhivannya dostavlyali v monastir vijskovi Georgiyivskij monastir na misi Fiolent buv duzhe povazhayemij sered carskoyi rodini bagato ruskih cariv vidvidali monastir Takozh v svij chas monastir vidvivali O S Pushkin 1820 O S Griboyedov O K Tolstoj A P Chehov I A Bunin jogo krayevidi stali syuzhetami dlya kartin I Ajvazovskogo V Vereshagina K Bosoli Francuzka beletristka Adel Omer de Gell yaka zdijsnyuvala podorozh po Rosiyi razom s M Yu Lermontovim naprikinci 30 h rr HIHst pisala V kinci prohodu v nas virvavsya krik zahvatu Monastir zi svoyimi hatinkami yaki spiralisya na skalu terasami cerkvoyu z zelenim kupolom sadami bagatoyu na roslinnist z yavivsya pered nashimi ochima vin visiv v dekilkoh futah vid morya Mi dovgo divilisya na charivnij krayevid Vartuye navesti citati pro Georgiyivskij monastir Pushkin O S yedine silne vrazhennya vidchuv vid Balaklavskogo Georgiyivskogo monastirya ta jogo krutih shodah do morya Yak rezultat mene tut vidvidali rimi Ya dumav virshami I M Muravjov Apostol v tomu zh 1820 roci pisav Yaksho ti druzhe mij pochuyesh kolis sho ya zrobivsya pustelnikom to shukaj mene v Georgiyivskomu monastiri tut Vedmedicyu ne vidno i pro pivnich movi ne jdetsya U 1846 r na koshti kupcya z Karasu Bazaru I Gushina oblashtuvali monastirske dzherelo Svyatogo Georgiya sho zbereglosya v tomu viglyadi donini U 1850 r pobuduvali she odin hram v im ya Vozdvizhennya Chesnogo Hresta Gospodnogo za proektom arhitektora V A Rulova Budivlya zbereglasya U 1891 r pri nastoyatelyu igumenu Nikandru monastir bez osoblivoyi pishnoti vidznachiv svij tisyacholitnij yuvilej A P Chehov pobuvav tut u seredini veresnya 1898 roku i zanotuvav V Sevastopoli v misyachnu nich ya yizdiv do Georgiyivskogo monastirya i divivsya vniz z gori na more a na gori cvintar z bilimi hrestami Bulo fantastichno Z chasom bilya vhodu v hram z yavilisya marmurovi i midni memorialni doshki z pererahuvannyam carskih osib sho vidvidali monastir Georgiyivskij monastir vidviduvali praktichno vsi rosijski cari u tomu chisli ostannij Mikola II razom z rodinoyu Ostannij raz vin vidvidav monastir 15 travnya 1915 roku Za spogadami grafa S D Sheremetyeva koli car nespodivano priyihav do monastirya na moleben dva shimnika yaki dosit trivalij chas ne lishali svoyi keliyi raptovo vijshli i vklonilisya imperatoru 6 800 shodinokred Gotuyuchis do priyizdu gostej chenci proveli do morya novu dorogu i shodi sho stali viznachnoyu pam yatkoyu monastirya Voni najdovshi u Krimu ponad 800 shodinok Na samomu pochatku pidjomu mozhna pobachiti ruyini kolishnoyi dachi Mihajla Petrovicha Lazaryeva Admiralu podobalosya vidpochivati na yiyi teritoriyi i dlya nogo zbuduvali nevelikij dvopoverhovij budinok z fligelem iz dikogo kamenyu na vapnyanomu rozchini pokritij cherepiceyu dovzhinoyu u shist a shirinoyu u p yat sazhniv Do 1985 roku v nomu she zhili sim yi michmaniv postupovo yih vidselili v miski kvartiri Budinok ne remontuvavsya i zaraz na zhal vid nogo zalishilisya sumni ruyini Romantichni shodi zbereglisya do nashih dniv vtim pislya rekonstrukciyi yih chislo desho zmenshilosya vvazhayut sho spochatku yih bulo same 891 Shodinki pronumerovani cherez kozhni 50 shtuk i vedut do Yashmovogo plyazhu Plyazh otrimav nazvu ne vipadkovo na berezi sered galki znahodyat vulkanichnu yashmu Spusk prohodit serpantinom sered tinistih zarostej yalivcyu fistashki ta lian Povitrya tut ye likuvalnim koktejlem morskogo brizu i fitoncidiv yaki fistashka viparovuye v dva razi bilshe nizh krimska sosna Za starih chasiv chenci brali na likuvannya v Georgiyivskij monastir beznadijnih hvorih nevrozom astmoyu ta anemiyeyu 7 Monastirski sadired Okrim greckih monastiriv na uzberezhzhi Ruskogo morya bulo chimalo katolickih i virmenskih cerkov musulmanskih mechetej karayimskih kenas sinagog tosho Vse ce velichezne chislo hramovih budivel potrebuvalo ozelenennya ta kvitkovogo ozdoblennya Ne buv vinyatkom i monastir na misi Fiolent I hocha u svoyih Opisah Martin Bronevskij ne zgaduye pro sadi chi ogorodi 8 zrozumilo sho monahi yak i v bud yakomu inshomu monastiri Yevropi viroshuvali ovochi i frukti dlya prozhitku bratiyi Teritoriya pered hramom Rizdva Hristovogo za slovami chenciv dijsno kolis bula monastirskim sadom sho buv rozbitij na dvoh vuzkih terasovih dilyankah obmezhenih pidpirnimi stinami V seredini XIX stolittya z Nikitskogo botanichnogo sadu v monastir vidpravlyalosya bezlich roslin Sadi mali terrasnij pristrij na krutomu shili inshogo sposobu rozrobiti zemlyu i ne bulo Odnak u chenciv Svyato Georgiyivskogo monastirya buli zrazki dlya nasliduvannya terasovi sadi Italiyi i yak yih rekonstrukciya serednovichni sadi Kafi Sudaka ta inshih italijskih portovih mist v Krimu Osoblivo krasivimi villami palacami konsuliv i velichnimi hramami slavilasya Kaffa Tut v dostatku mozhna bulo zustriti plantaciyi vinogradu migdalevi gayi persikovi sadi 1 Park i vinogradniki za radyanskih chasiv bulo vtracheno Temni chasired Nastoyatel monastirya iyeromonah Ipolit buv zaareshtovanij i zasudzhenij v 1923 roci za zvinuvachennyam u prihovuvanni cerkovnih cinnostej Pislya togo yak unikalnij hram Svyatogo Georgiya silno postrazhdav pid chas zemletrusu 1927 r jogo zalishki rozibrali razom iz nadgrobkami monastirskogo nekropolya Radyanska vlada likviduvala Georgiyivskij monastir 29 listopada 1929 r jogo budivli buli peredani kurortnomu trestu pid sanatorij OSOAVIAHIMa She v travni togo zh roku bulo zakrito vsi cerkvi obiteli okrim hrama Vozdvizhennya de sluzhbi trivali do 1930 roku Monastirski Pechernu cerkvu Rizdva Hristovogo na shastya viddali Sevastopolskomu muzejnomu ob yednannyu reshta sanatoriyu U 1939 1941 rokah v monastiri perebuvali vijskovo politichni kursi Chornomorskogo flotu u roki Drugoyi Svitovoyi vijni kursi dlya oficeriv i medsanbati Pislya vijni sanatorij nalezhav vijskovij chastini Chornomorskogo flotu sho narazi jogo i vryatuvalo 9 Vidnovlennyared U 90 ti rr HH st pochalosya vidrodzhennya Georgiyivskogo monastirya na Fiolenti 22 lipnya 1993 roku Rada u spravah religij pri kabineti Ministriv Ukrayini zareyestruvala statut novogo cholovichogo monastirya Svyato Georgiyivskogo Poki jomu povernena ne vsya jogo teritoriya tilki ta sho spuskayetsya po urvishah do morya Tut znahoditsya drevnij i oviyanij legendami pechernij hram sv Georgiya Nini vidnovlyuyutsya keliyi i sluzhbi Georgiyivskogo monastirya vedetsya pidgotovka do velikogo budivnictva U p yatnicyu subotu ta nedilyu vidkrivayetsya dostup miryan v monastir i vsi ohochi mozhut buti prisutnimi na bogosluzhinni Primitkired a b v Konstantin Vihlyaev Yuta Arbatskaya Monastyrskie sady Fiolenta Kayuta Arhiv originalu za 29 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Unikalnyj peshernyj hram Rozhdestva Hristova otzyv o Mys Fiolent Sevastopol Tripadvisor ros Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 28 bereznya 2020 Zharkih M I Opis Tatariyi M Bronevskogo dzhereloznavchi sposterezhennya Marcin Broniewski Tartariae descriptio Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Mikola Zharkih Bronevskij Martin Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Tigrovij mis Bozhoyi krayini Personal Plyus 24 276 24 30 chervnya 2008 r Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Fiolent Krim Arhitekturni ta prirodni Pam yatki Ukrayini ukraine kingdom kiev ua Arhiv originalu za 27 lyutogo 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Progulka po mysu Fiolent aquatek filips livejournal com Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 Bronevskij M Opisanie Kryma Zapiski Odesskogo obshestva istorii i drevnostej 1867 g t 6 s 333 367 V Shavshin 1997 Balaklavskij Georgievskij monastyr Tavriya s 24 Dzherelared Georgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir oficijnij sajt Arhivovano 15 bereznya 2022 u Wayback Machine Bajcar Andrij Lyubomirovich Krim Narisi istorichnoyi prirodnichoyi i suspilnoyi geografiyi navch posib A L Bajcar Lviv nac un t imeni I Franka Lviv Vidavnichij centr LNU im Ivana Franka 2007 224 s Berte Delagard A L 1909 Odessa K istorii hristianstva v Krymu Mnimoe tysyacheletie Slavyanskaya tip E Hrisogelos s 113 Arhiv originalu za 18 kvitnya 2017 Procitovano 29 bereznya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Georgiyivskij Balaklavskij cholovichij monastir amp oldid 41842878