«Свято чоток» (нім. Rosenkranzfest) — картина німецького художника Альбрехта Дюрера, написана у 1506 році , нині знаходиться у Національній галереї, у Празі, Чехія. За словами чехословацького мистецтвознавця це «мабуть, найвидатніша картина, яку створив Дюрер».
Альбрехт Дюрер |
Свято чоток, 1506 |
Rosenkranzfest |
Олія. 161.5 см × 192 см |
Національна галерея, Прага, Чехія |
Історія
Робота написана за дорученням Якоба Фуггера, посередника між імператором Максиміліаном I та папою Юлієм ІІ, коли Альбрехт Дюрер перебував у Венеції.
Контракт було укладено в італійському місті. Відповідно до договору картина повинна бути розміщена у церкві німецької нації у Венеції, Сан-Бартоломео у Ріалто, і повинна бути закінчена до травня 1506 року. Темою було свято Розалій — тема, пов’язана з особливим поклонінням, громадян Німеччини у Венеції до Богоматері Розалій.
Однак робота затягнулася до вересня того ж року, коли Дож, Патріарх та інші венеційські дворяни відвідали майстерню Дюрера, щоб побачити закінчену роботу. У пізнішому листі, написаному до сенату Нюрнберга в 1523 році, Дюрер написав, як з цього приводу дож запропонував йому посаду художника республіки, але він відмовився.
Роботу придбав імператор Рудольф II у 1606 році, і картина була переправлена до Праги. Її було доправлено у монастир, впродовж століть картина зазнала кілька реставрацій, що спричинило пошкодження пофарбованої поверхні. Пізніше картину перенесли до Рудольфінума, а потім до Національної галереї чеської столиці.
Опис
На картині зображено Богоматір, яка тримає Дитину в центрі, з двома літаючими ангелами, які тримають над нею доглянуту королівську корону із золота, перлів і дорогоцінних каменів. Це була Фламандська схема мистецтва, широко поширена в німецькому живописі того часу. Спинка трону вкрита зеленим драпіруванням і балдахін, який тримають два літаючі херувими. Нижче — ангел, що грає на лютні, очевидне шанування вівтарям Джованні Белліні. Марія зображена в акті роздачі гірлянд троянд двом групам віруючих на колінах, зображених двома симетричними рядами з боків.
Ряд ліворуч очолює папа Юлій II (який був затверджений німецьким братством у 1474 р.). А за ним — процесія релігійних діячів. Праворуч — німецький імператор Фредерік III (зображений обличчям сина і покровителя Дюрера, Максиміліана I), увінчаний Марією і подальший хресний хід. Папа і імператор, що вважався на той час верховними органами католицького світу, раніше скинув папську тіару та Імператорську корону Священної Римської імперії | імператорської корони, і тепер стає на коліна, щоб отримати благословення Мадонни. Інші ангели роздають вінці квітів, а святий Домінік Гузман (захисник обожнення Марії та Розалію) стоїть збоку від Богородиці. Біля лівого кордону — патріарх Венеції, Антоніо Соріано, зв'язаними руками, а поруч з ним Буркард фон Шпеєр, потім капелан церкви Сан-Бартоломео, якого також зобразив Дюрер на іншій картині.
Праворуч, поблизу пишного альпійського пейзажу, є автопортрет художника з картушем у руці: тут підпис із коротким написом, Персонажі поруч із живописцем, ймовірно, Леонгард Вілт, засновник Братства Розарію у Венеції, та (чорним кольором) Ієронім Аугсбурзький, архітектор нового Фондако-де-Тедескі.
Стиль твору нагадує деякі твори Белліні, що відрізняються такою ж тихою монументальною зовнішністю, як, наприклад, Вівтар Сан-Джоббе (1487) або Вівтар Сан-Заккарія (1505), особливо стосовно гітари, на якій грав ангел.
Посилання
- Albrecht Dürers „Rosenkranzfest“
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Svyato chotok nim Rosenkranzfest kartina nimeckogo hudozhnika Albrehta Dyurera napisana u 1506 roci nini znahoditsya u Nacionalnij galereyi u Prazi Chehiya Za slovami chehoslovackogo mistectvoznavcya ce mabut najvidatnisha kartina yaku stvoriv Dyurer Albreht Dyurer Svyato chotok 1506 Rosenkranzfest Oliya 161 5 sm 192 sm Nacionalna galereya Praga ChehiyaIstoriyaRobota napisana za doruchennyam Yakoba Fuggera poserednika mizh imperatorom Maksimilianom I ta papoyu Yuliyem II koli Albreht Dyurer perebuvav u Veneciyi Kontrakt bulo ukladeno v italijskomu misti Vidpovidno do dogovoru kartina povinna buti rozmishena u cerkvi nimeckoyi naciyi u Veneciyi San Bartolomeo u Rialto i povinna buti zakinchena do travnya 1506 roku Temoyu bulo svyato Rozalij tema pov yazana z osoblivim pokloninnyam gromadyan Nimechchini u Veneciyi do Bogomateri Rozalij Detal pejzazhu Odnak robota zatyagnulasya do veresnya togo zh roku koli Dozh Patriarh ta inshi venecijski dvoryani vidvidali majsternyu Dyurera shob pobachiti zakinchenu robotu U piznishomu listi napisanomu do senatu Nyurnberga v 1523 roci Dyurer napisav yak z cogo privodu dozh zaproponuvav jomu posadu hudozhnika respubliki ale vin vidmovivsya Robotu pridbav imperator Rudolf II u 1606 roci i kartina bula perepravlena do Pragi Yiyi bulo dopravleno u monastir vprodovzh stolit kartina zaznala kilka restavracij sho sprichinilo poshkodzhennya pofarbovanoyi poverhni Piznishe kartinu perenesli do Rudolfinuma a potim do Nacionalnoyi galereyi cheskoyi stolici OpisNa kartini zobrazheno Bogomatir yaka trimaye Ditinu v centri z dvoma litayuchimi angelami yaki trimayut nad neyu doglyanutu korolivsku koronu iz zolota perliv i dorogocinnih kameniv Ce bula Flamandska shema mistectva shiroko poshirena v nimeckomu zhivopisi togo chasu Spinka tronu vkrita zelenim drapiruvannyam i baldahin yakij trimayut dva litayuchi heruvimi Nizhche angel sho graye na lyutni ochevidne shanuvannya vivtaryam Dzhovanni Bellini Mariya zobrazhena v akti rozdachi girlyand troyand dvom grupam viruyuchih na kolinah zobrazhenih dvoma simetrichnimi ryadami z bokiv Ryad livoruch ocholyuye papa Yulij II yakij buv zatverdzhenij nimeckim bratstvom u 1474 r A za nim procesiya religijnih diyachiv Pravoruch nimeckij imperator Frederik III zobrazhenij oblichchyam sina i pokrovitelya Dyurera Maksimiliana I uvinchanij Mariyeyu i podalshij hresnij hid Papa i imperator sho vvazhavsya na toj chas verhovnimi organami katolickogo svitu ranishe skinuv papsku tiaru ta Imperatorsku koronu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi imperatorskoyi koroni i teper staye na kolina shob otrimati blagoslovennya Madonni Inshi angeli rozdayut vinci kvitiv a svyatij Dominik Guzman zahisnik obozhnennya Mariyi ta Rozaliyu stoyit zboku vid Bogorodici Bilya livogo kordonu patriarh Veneciyi Antonio Soriano zv yazanimi rukami a poruch z nim Burkard fon Shpeyer potim kapelan cerkvi San Bartolomeo yakogo takozh zobraziv Dyurer na inshij kartini Pravoruch poblizu pishnogo alpijskogo pejzazhu ye avtoportret hudozhnika z kartushem u ruci tut pidpis iz korotkim napisom Personazhi poruch iz zhivopiscem jmovirno Leongard Vilt zasnovnik Bratstva Rozariyu u Veneciyi ta chornim kolorom Iyeronim Augsburzkij arhitektor novogo Fondako de Tedeski Stil tvoru nagaduye deyaki tvori Bellini sho vidriznyayutsya takoyu zh tihoyu monumentalnoyu zovnishnistyu yak napriklad Vivtar San Dzhobbe 1487 abo Vivtar San Zakkariya 1505 osoblivo stosovno gitari na yakij grav angel PosilannyaAlbrecht Durers Rosenkranzfest