Котелевська Свято-Троїцька церква — діючий православний (УПЦ МП: Котелевське благочиння Полтавської єпархії) храм у смт Котельві (районний центр Полтавської області), цінна історико-архітектурна пам'ятка Лівобережної України в стилі неокласицизму; найзначніша пам'ятка селища і району.
Свято-Троїцька церква | |
---|---|
Свято-Троїцька церква у Котельві | |
50°03′44″ пн. ш. 34°44′59″ сх. д. / 50.0623889° пн. ш. 34.74972° сх. д.Координати: 50°03′44″ пн. ш. 34°44′59″ сх. д. / 50.0623889° пн. ш. 34.74972° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Котельва (Полтавська область) |
Початок будівництва | 1809 |
Кінець будівництва | 1812 (освячення) |
Стиль | класицизм, ампір |
Належність | УПЦ МП |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вул. Покровська, 1 |
Свято-Троїцька церква (Котельва) (Україна) | |
Свято-Троїцька церква у Вікісховищі |
Нині існуюча мурована церковна споруда є четвертим «втіленням» місцевого храму — її почали будувати у 1809 році, освятили у 1812-му, у 1838 році до західного фасаду церкви прибудували муровану дзвіницю.
Мала приписну Всіхсвятську церкву.
Храм розташований у центрі Котельви по вулиці Покровській, 1.
Архітектурний опис Троїцького храму
Троїцька церква — пам’ятник архітектури 1812 року. Нині являє собою однокупольну хрестоподібну за планом споруду з напівкруглою апсидою та подовженою західною частиною з дзвіницею. Центральний простір перекритий півсферичною банею на циліндричному світловому барабані, вісім вікон якого мають напівциркульні завершення. Рядові вікна основного об’єму прямокутної форми без будь-яких деталей декору, захищені декоративними решітками. Фасади оздоблені лаконічним карнизом, профіль якого виконаний простим напуском цегли. Над дверима розміщені трикутні сандрики (сандрик — архітектурна деталь у вигляді невеликого карниза над вікнами або дверима), над ними напівциркульні вікна. Західний, північний і південний фасади прикрашені чотириколонними портиками з колонами тосканського ордеру. З заходу до основної будівлі примикає квадратна в плані двоярусна дзвіниця, перший ярус якої з арковими прорізами, другий — з люкарнами (тобто круглими вікнами). Споруда Троїцької церкви відзначається чіткими гармонійними пропорціями, лаконічним вирішенням зовнішнього вигляду та композиції. Вона унікальна тим, що дійшла до нашого часу у своєму первісному стані та є однією з небагатьох пам’яток архітектури стилю класицизму в Україні.
Свято-Троїцька церква стоїть на горизонтальній ділянці; з півдня до неї примикає садибна забудова, із заходу — міська бібліотека, а зі сходу і півночі вона обмежена міськими вулицями. Зі східного боку збереглася цегляна огорожа з металевими ажурними воротами та хвіртками. Огорожа на інших ділянках побудована в 1970-х роках.
Історія
Перші Троїцькі церкви у Котельві
Останніми роками були підготовлені цінні матеріали ієрея Миколи Довганича «Історія Троїцького храму смт. Котельва» (2012) та Олександра Ілюхи «Історія релігійного життя у Котельві (від початку XVII століття до сьогодення)» (2012), "Забуте духовенство, зниклі храми Котелевської волості Охтирського повіту".Точних даних про заснування храму немає. Писемною пам'яткою, що свідчила про його побудову, було лише богослужбове Євангеліє з дарчим написом червоними літерами: «Сия Святая Евангелия напрестольная есть оправлена всем коштом рабом Божиим Иосифом Санкевичем Котляром Чудновским и надал сие к храму Святой Троицы новозиждущейся по святому пожару, от Бога насланном лета Христова 1631 месяца декабря 17, и надал сие к тому храму веспол с подружием своим Анастасией за спасение и отпущение грехов своих и жизни вечныя наследия… той святой церкви был на той час служителем отец Михаил, — при котором и братство ее стало; где и я видевши их старанье, надаю на святое их братство и с женою моей… А подписася в дому моем 1632 года месяца февраля 12 дня…». З напису бачимо, що подарована ця книга Йосифом Чудновським та його дружиною Анастасією у відбудований після пожежі 17 грудня 1631 року (за ст. ст.) храм Святої Тройці. А згоріла, напевно, Троїцька дерев’яна церква. Коли ж вона була побудована? Архієпископ Філарет (Гумілевський) у «Историко-статистическом описании Харьковской епархии» за 1859 рік (Котельва тривалий час була у складі Харківської губернії й відповідно Харківської єпархії) наводить свідчення старожилів Троїцького приходу Антона Пуковського, сина церковника Григорія Пуковського, та Романа Коваленка, сина Антона Коваленка, «бывшего 30 лет в должности церковного ктитора». Вони стверджують, що Троїцький храм у першому фасаді (побудові) був зведений у вигляді невеличкої «храмини» з одним невеликим куполом, вкритий соломою, існував не довше 12 років, бо згорів. Усе майно було перенесене до Преображенського храму. Ці свідчення, як вказує Владика Філарет, підтвердив поміщик Михайло Михайлович Сливицький, який чув подібні розповіді від своїх рідних. Отже, Троїцький храм був збудований близько 1620 року священником Михаїлом, який і був організатором Троїцького приходу.
У 1632 році отець Михаїл з прихожанами відбудували Троїцький храм на тому ж місці. Він був дерев’яний, невеликий, низенький, із одним престолом, мав три куполи, покритий гонтою (невеличкими тонкими дерев'яними дощечками). У цьому храмі народ Божий молився впродовж 150 років. Проіснував він до 1782 року і був закритий через ветхість (від старості опадали вугли, у багатьох місцях колоди випирали зі стін), майно знов перенесли до Преображенського храму.
Втретє Троїцька церква, теж дерев’яна, однопрестольна, на п’ять куполів, була закладена в травні 1783 року настоятелем священником Іоанном Верцинським і священником Андрієм Пуковським з благословення Київського митрополита Гавриїла (Кременецького) дещо на південний захід від попередньої, приміщення якої було розібране. Відомо, що священник Іоанн Верцинський походив із дворянського роду, мав гарний маєток, тому найбільше за всіх жертвував на будівництво храму, а як настоятель більше за інших турбувався про завершення робіт. Водночас будівництвом нової церкви опікувались ктитори Яким Коваленко, Петро Тимошенко, Кирило Лучко. Настоятель отець Іоанн освятив храм 9 грудня 1787 року (ст.ст.) з благословення Преосвященного Феоктиста (Мочульского), єпископа Курського і Бєлгородського. Приход був забезпечений новим церковним начинням. У Кліровій відомості за 1802 рік зазначено, що Троїцький храм мав срібний євхаристичний набір, повний комплект богослужбових книг. Біля церкви стояла старенька, але ще досить міцна дзвіниця з чотирма дзвонами, найбільший із яких важив вісім пудів, інші були вагою чотири пуди, три пуди і пудовий. Територія храму була огороджена плетеним дерев’яним тином. Цей храм простояв чверть століття. 21 травня 1808 року (ст.ст.) із південного заходу насунули чорні, важкі хмари, пустився сильний дощ, у залом північного притвору влучила блискавка, і церква згоріла вщент. Святині та майно врятували і вже втрете перенесли до Преображенської церкви.
Сучасна Троїцька церква
Тодішній настоятель Троїцького храму й благочинний, священник Петро Смаковський та ієрей Марк Пантелєєв вирішили із прихожанами будувати новий храм із цегли. Досить швидко, всього за один рік, були підготовлені всі необхідні матеріали. 25 липня 1809 року (ст.ст.) з благословення Преосвященного Христофора (Сулими) місцевим духовенством на чолі з охтирським протоієреєм Максимом Яновським було закладено четвертий храм на південний схід від попереднього. Розпочалось будівництво. За вишукування та залучення коштів узялися всім приходом. Настоятель священник Петро Смаковський керував ходом будівництва та закликав своїх прихожан та інших жителів Котельви робити пожертвування. Священник Марк Пантелєєв збирав пожертвування по всій Харківській губернії, а диякон Пуковський із цією місією побував в усіх донських станицях, у Запоріжжі та Причорномор'ї, натерпівся при цьому великих неприємностей, навіть посидів під арештом. Активно включилися в роботу і церковні старости Аким Коваленко, Євфим Балановський та Антон Пуковський. Останній пожертвував 7000 рублів асигнаціями. Є свідчення про те, що прихожани віддавали на будівництво храму провіантні гроші — по 200, 300, 400 рублів асигнаціями, які отримували від партій рекрутів, що проходили тоді через Котельву. Очевидно, цегла на храм поступала з місцевого цегельного заводу Матушинського, де в рік виробляли до 30 000 цеглин. Через три роки старанними трудами громади постав величний кам’яний одноглавий храм, покритий листовим залізом, із двома престолами — головним в ім’я Святої Тройці й другим, на хорах, на честь Введення в храм Пресвятої Богородиці, освяченими відповідно 13 і 15 жовтня 1812 року (ст.ст.) з благословення Преосвященного Христофора (Сулими) протоієреєм Феодором Щербинським та місцевим духовенством. Автором проекту, ймовірно, був відомий на той час зодчий Петро Антонович Ярославський, родом із Охтирки, який у 1776–1809 роках працював харківським губернським архітектором. Різне вбрання для храму пожертвували Варвара Сливицька, матушка Тетяна Смаковська та обивателька Анна Запорожцева. Церковний староста Федір Лифар на різні потреби в різні часи пожертвував 900 рублів сріблом.
З часом виникає потреба у новій дзвіниці. На прохання священнослужителів та прихожан харківський міський архітектор Андрій Андрійович Тон розробив проект двоярусної дзвіниці. До цієї справи з благословення Преосвященного Інокентія (Александрова) приступили в 1835 році, водночас із північної, південної та західної сторін до храму прибудовали чотириколонні портики з трикутними фронтонами та колонами тосканського ордеру. До 1838 року церква була «возобновлена». Інженер, генерал-майор Федір Тимофійович Матушинський, брат Варвари Сливицької, на зведення дзвіниці пожертвував 1000 рублів асигнаціями. У 1838 році він же дав 4 000 рублів на срібні ризи для чотирьох ікон, які було виготовлено в Москві вже після його смерті. За 600 рублів, що залишились, купили Євангеліє в срібній позолоченій оправі.
На вічне поминання його та родини Ф. Т. Матушинський залишив у Московській опікунській раді 5 000 рублів асигнаціями, з них щорічні проценти в сумі 200 рублів отримували священнослужителі котелевського Троїцького храму. Цей приклад наслідували й інші котелевці. У Кліровій книзі Троїцької церкви за 1909 рік зустрічаємо відповідні записи. Зокрема, генерал-майор Митрофан Сливицький на вічне поминання його нащадків, із умовою щорічної відправи зупокійної Літургії та панахиди в день його Ангела 23 листопада і в день його смерті, зробив 12 листопада 1901 року довічний внесок до Державного банку (за № 16677) у сумі 1 000 рублів; селянин Федір Товма вніс на вічне поминання його та родини 300 рублів (договір № 17012 від 11 листопада 1901 року). У 1906 році подібний внесок був зроблений селянином Михайлом Міняйлом у сумі 100 рублів.
У 1844 році поряд із церквою побудували з цегли церковно-приходський будинок. Згодом навколо храму поставили цегляну огорожу з дерев’яною решіткою, яку в 90-х роках XIX ст. замінили металевою. При Троїцькому храмі ще в 1812 році була відкрита перша в слободі церковноприходська школа. Відомостей про викладачів та кількість учнів не маємо, зазвичай учителями були священнослужителі. Із Клірової книги за 1897 рік відомо, що 1892 році при Троїцькій церкві будується приміщення (існує до нашого часу, у ньому розміщена Центральна районна бібліотека) для церковноприходського училища. Викладачами у ньому працювали священник Миколай Артем’єв та диякон Іоанн Власовський. У 1897 році в училищі навчалися 37 учнів. При училищі діяла бібліотека, в якій налічувалося 152 екземпляри книг. У 1909 році тут вже навчалися 110 дітей, це був найбільший із навчальних закладів при храмах Котельви. При Троїцькій церкві було організовано дитячий хор. Із встановленням радянської влади для Православної Церкви настали важкі часи. Священнослужителів переслідували, храми закривалися. Закрили й Троїцький, але точна дата його закриття невідома. З 22 серпня 1933 року його використовувала контора «Заготзерно» для зберігання сировини. Церковне начиння під час закриття знищили, лише невелику його частину змогли розібрати парафіяни по домівках. Наступного року працівники Котелевського МТС зняли дзвони й відправили їх на переплавлення. А в 1936 році безбожники скинути хрести.
Знову церква була відкрита в грудні 1941 року під час німецької окупації. Старожили стверджують, що на той час для служіння призначений був священник Григорій Савечко, який із приходом радянських військ виїхав із Котельви. Подальша його доля нам не відома.
У 1942 році другим священником, а згодом настоятелем призначають протоієрея Іоанна Лютенка, який проявив себе як строгий ревнитель церковних канонів та чесний і відвертий у стосунках із людьми. У 1952 році священник Іоанн був засуджений на 15 років ув’язнення, але у зв’язку зі смертю Й.Сталіна у 1953 році потрапив під амністію. З 1955-го по 1963 рік служив у селах Велика Рублівка та Деревки Котелевського району. У 1952 році призначають молодого, енергійного священника В’ячеслава Олександровича Івано´вича. Йому вдавалося знаходити спільну мову з антицерковною владою та невіруючими людьми. При ньому, на початку 1956 року, Державний комітет Ради Міністрів Української РСР у справах будівництва та архітектури включив споруду Троїцького храму до списку пам’ятників архітектури Української РСР, що перебувають під охороною держави; залишився храм і в списку, затвердженому постановою № 970 «Про впорядкування справи обліку та охорони пам'ятників архітектури на території Української РСР» від 24 серпня 1963 року (під № 592). Відтак хвиля руйнування храмів у СРСР оминула останній із старовинних храмів Котельви. Під його куполом благоговійно приносилася безкровна жертва Богу. На початку 1970-х років постало питання про заміну старого панікадила зі свічками на електричне. Його привезли з Харкова, коштувало воно 3 000 карбованців. Дізнавшись про коштовне придбання Троїцької громади, місцева влада вирішила вилучити новий церковний світильник і повісити його у новозбудованому кінотеатрі селища. Почувши про таку владну ініціативу, парафіяни Троїцького храму, не гаючи часу, встановили його тієї ж ночі. Коли зранку прийшли перевіряючі, панікадило вже висіло, тож ніхто вже не наважився його знімати. Узагалі в 70- х роках XX ст. у житті парафії відбувається ряд позитивних змін. За ініціативи настоятеля протоієрея В’ячеслава Івановича та активної діяльності церковного старости Івана Петровича Сердюка було написано лист-прохання церковної громади до Державного комітету Ради Міністрів УРСР у справах будівництва і архітектури про виготовлення комплексного проекту реставрації Троїцького храму. Відповідь надійшла з області, проводити реставрацію пам’ятника архітектури дозволили. Було повністю замінено церковний дах, зроблено гідроізоляційне вимощення навколо храму й поставлено цегляну огорожу з металевими решітками, всередині храму замінено підлогу, встановлено новий чотириярусний іконостас. Над храмом у небо вознеслися хрести. У 1986 році настоятелем Троїцького храму призначають котелевця протоієрея Олександра Перерву. При ньому в 1990 році привезли з Бєлгорода й встановили церковні дзвони. Після довгих років принишклого існування Православної Церкви над Котельвою пронісся радісний дзвін — у храмі вперше задзвонили до служби.
У 1992 році на Троїцьку парафію Котельви призначають протоієрея Василія Довганича. Того року церковна громада починає капітальний ремонт своєї 190-річної святині. Проведено парове опалення, через три роки повністю поштукатурено церкву зовні за підтримки котелевця Миколи Григоровича Гнилосира. У 2002 році постелено дубову підлогу, з 2006-го по 2009 рік поштукатурено церкву зсередини та розписано храм (автор розпису —художник із Харкова Сергій Васильович Нікулін). У 2012 році завдяки спонсорській допомозі Героя України, голови правління СВК «Батьківщина» Олександра Григоровича Коросташова перебудовано церковноприходський будинок.
Відкривається недільна школа, де діти вивчають Закон Божий, Церковну історію та Літургіку. Крім звичайних занять, регулярно організовуються Різдвяні концерти в районному Будинку культури, учні їздять із виставами до Зінькова, Опішні, Полтави та сіл району. Організовано молодіжний хор, який співає Літургії у недільні та святкові дні. Виховання дітей у Православній вірі, згуртованість навколо храму, заняття церковним співом принесли достойні плоди. Не один вихованець Троїцького приходу обрав життєвою стезею проповідь Слова Божого: закінчили Полтавську духовну семінарію та стали священнослужителями Полтавської єпархії священник Димитрій Гнилосир, священник Александр Мельник, священник Андрій Твердохліб; закінчили Київську Духовну академію автор матеріалу священник Миколай Довганич та Сергій Довганич; у Запорізькій єпархії служить дияконом котелевець Ілія Федченко. Полтавське духовне училище за спеціальністю регента-псаломщика закінчили Олена Ус та Яна Гнилосир. Тепер Олена несе послух регента в жіночому монастирі святої рівноапостольної Марії Магдалини, що в Білій Церкві. Багато інших вихованців Троїцького приходу продовжують служити Богу і людям у світському званні.
Храмові святині та давні речі
Великою святинею Троїцького храму була чудотворна Лорецька ікона Пресвятої Богородиці, іменована «Додавання розуму» («Прибавление ума»), написана на дошці із дубового дерева під срібною позолоченою ризою, в кіоті. За свідченням старожилів, пожертвувала її мешканка с. Млинки, бо від ікони проявлялись різні знамення. Ікону перенесли з Млинків хресною ходою за участі котелевського духовенства та мирян при священнику Іоанні Верцинському у 1778 році, й з того часу не лише прихожани храму, але й усі котелевці звертались до неї з молитвами в скорботах і радощах. Були явлені через ікону й видимі для всіх чудеса. Під час трьох сильних пожеж, що сталися у 1779-му, 1781-му та 1788 роках, священник Іоанн Верцинський та прихожани з молитвою та піснеспівами обносили ікону навколо храму. У першій пожежі всі будинки, які знаходились неподалік від церкви, в тому числі й будинки священників Ієремії та Андрія Пуковських, згоріли, а церква з Божої волі та заступництвом Богородиці залишилась цілою і неушкодженою. Під час другої пожежі вітер ніс вогонь від Преображенського приходу прямо на Троїцький храм, але несподівано повернув на захід, і небезпека минула. У 1788 році загроза була найбільшою, храм майже з усіх сторін був охоплений полум'ям, але, на диво, залишився цілим. Віруючі котелевці дякували Божій Матері, Яка проявляла Свою милість через ікону. Після цих випадків священник Іоан Верцинський зробив для ікони срібну ризу та встановив хресні ходи з Преображенського в Троїцький храм у Лазареву суботу з віями ( вербою), а у Велику П'ятницю — з плащаницею. Історичну цінність мав срібний напрестольний хрест із підніжжям, на якому викарбуваний надпис «Боже просвещая всю твар. Надал сей крест раб Божий Григорий Попович на отпущение грехов». Рік не вказаний. Проте відомо, що Григорій Попович — чернігівський полковник, син Поповича, якого пов’язують із гетьманом Самойловичем, був страчений за наказом гетьмана Івана Мазепи у Путивлі, його дружині й сестрам дозволили жити лише в Малоросії. Можливо сім’я, сумуючи за Григорієм, подрувала храму хрест із молитвою за раба Божого Григорія. Відтак можна припустити, що він потрапив до церкви ще в другу забудову. На жаль, до наших днів він не зберігся.
Із давніх книг у Троїцькому храмі впродовж століть зберігалися: древнє Євангеліє, про яке йшлося раніше, — воно деякий час очевидно, після якоїсь із пожеж, знаходилось у Преображенському храмі, а в 1849 році, за розпорядженням Архієпископа Філарета, знову було передано в Троїцьку церкву як її законна власність; Пентікостіон, або «Триодь Цветная», виданий у Львові в 1642 році Михайлом Сльозкою; Трефологій, або «Минея Праздничная», чернігівського друку (не мало сторінки з роком видання); Апостол, надрукований у Москві 1742 року; два Служебники — один московського видання 1742 року, інший чернігівського друку 1747 року. Усі священні книги було знищені в радянські часи.
З історією котелевських храмів, зокрема й Троїцького, пов’язують історію Бурдюгової криниці, викопаної над луками на узвишші по Деревківській дорозі (тепер вулиця Спичака) в кінці поселення Котельви. В «Историко-статистическом описании Харьковской епархии» архієпископ Філарет (Гумілевський) наводить свідчення 86-річного жителя Котельви Карпа Здоровця, який мешкав неподалік криниці, та інших старожилів про те, що тут постійно перебував холостий козак бурдюг (ймовірно, прізвисько, що походить від назви архаїчного землянкового або напівземлянкового козацького житла), поставлений котелевською громадою для спостереження за набігами ворога, при появі якого негайно давав знати про небезпеку жителям селища. Бурдюгову криницю котелевці неабияк шанували. Щороку до неї йшли хресною ходою, священнослужителі соборно освячували воду. Біля криниці молилися під час посухи. Старі люди згадують, що після такої спільної молитви обов’язково йшов дощ. Іще в 60-х роках XX століття криниця існувала, але до наших днів не збереглась.
Відомі священнослужителі Троїцького храму
Священник Михаїл (згадується в документах за 1632 р.). Священник Лаврентій Євстафійович Пуковський (згадується в документах за 1710 р.). Священник Іоанн (згадується в документах за 1710 р.). Священник Іоанн Верцинський (згадується в документах за 1779, 1783 рр.). Священник Андрій Пуковський (згадується в документах за 1779, 1783 рр.). Священник Петро Смаковський (1793–1829, остання дата неточна). Священник Марк Григорович Пантелєєв (1800–1840, остання дата неточна). Священник Михаїл Сидорович Ладенков (1829–1861, остання дата неточна). Священник Василій Лукич Маляревський (1840–1875, остання дата неточна). Протоієрей Миколай Михайлович Артем’єв (1875–1918, остання дата неточна). Священник Миколай Олександрович Іванов (1918–1921, остання дата неточна). Священник Трифон Степанович Луговий (1920–1930-ті). Ієромонах Каріон (Кіндратенко) (до 1933). Священник Василій Федорович Горбачевський (1931–1932). Священник Олександр Стариченко (1932 — до закриття храму). Священник Григорій Савечко (1941–1943). Протоієрей Іоанн Прокопович Лютенко (1942–1952). Протоієрей В’ячеслав Олександрович Іванович (1952–1986). Протоієрей Феодосій Петрович Рудь (1953–1960). Протоієрей Олександр Савич Перерва (1986–1992). Протоієрей Василій Степанович Довганич (з 1992).
Джерела та посилання
- Троїцька церква (у Котельві) // За ред. А. В. Кудрицького. Полтавщина : Енцикл. довід.. — К. : УЕ, 1992. — С. 1024. — . — с. 910—911
- за інформацією Полтавської єпархії Української православної церкви (Московського патріархату) // вміщено на сайті Полтавської єпархії УПЦ МП
Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kotelevska Svyato Troyicka cerkva diyuchij pravoslavnij UPC MP Kotelevske blagochinnya Poltavskoyi yeparhiyi hram u smt Kotelvi rajonnij centr Poltavskoyi oblasti cinna istoriko arhitekturna pam yatka Livoberezhnoyi Ukrayini v stili neoklasicizmu najznachnisha pam yatka selisha i rajonu Svyato Troyicka cerkvaSvyato Troyicka cerkva u Kotelvi50 03 44 pn sh 34 44 59 sh d 50 0623889 pn sh 34 74972 sh d 50 0623889 34 74972 Koordinati 50 03 44 pn sh 34 44 59 sh d 50 0623889 pn sh 34 74972 sh d 50 0623889 34 74972Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Kotelva Poltavska oblast Pochatok budivnictva1809Kinec budivnictva1812 osvyachennya Stilklasicizm ampirNalezhnistUPC MPStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Pokrovska 1Svyato Troyicka cerkva Kotelva Ukrayina Svyato Troyicka cerkva u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Troyicka cerkva Nini isnuyucha murovana cerkovna sporuda ye chetvertim vtilennyam miscevogo hramu yiyi pochali buduvati u 1809 roci osvyatili u 1812 mu u 1838 roci do zahidnogo fasadu cerkvi pribuduvali murovanu dzvinicyu Mala pripisnu Vsihsvyatsku cerkvu Hram roztashovanij u centri Kotelvi po vulici Pokrovskij 1 Arhitekturnij opis Troyickogo hramuTroyicka cerkva pam yatnik arhitekturi 1812 roku Nini yavlyaye soboyu odnokupolnu hrestopodibnu za planom sporudu z napivkrugloyu apsidoyu ta podovzhenoyu zahidnoyu chastinoyu z dzviniceyu Centralnij prostir perekritij pivsferichnoyu baneyu na cilindrichnomu svitlovomu barabani visim vikon yakogo mayut napivcirkulni zavershennya Ryadovi vikna osnovnogo ob yemu pryamokutnoyi formi bez bud yakih detalej dekoru zahisheni dekorativnimi reshitkami Fasadi ozdobleni lakonichnim karnizom profil yakogo vikonanij prostim napuskom cegli Nad dverima rozmisheni trikutni sandriki sandrik arhitekturna detal u viglyadi nevelikogo karniza nad viknami abo dverima nad nimi napivcirkulni vikna Zahidnij pivnichnij i pivdennij fasadi prikrasheni chotirikolonnimi portikami z kolonami toskanskogo orderu Z zahodu do osnovnoyi budivli primikaye kvadratna v plani dvoyarusna dzvinicya pershij yarus yakoyi z arkovimi prorizami drugij z lyukarnami tobto kruglimi viknami Sporuda Troyickoyi cerkvi vidznachayetsya chitkimi garmonijnimi proporciyami lakonichnim virishennyam zovnishnogo viglyadu ta kompoziciyi Vona unikalna tim sho dijshla do nashogo chasu u svoyemu pervisnomu stani ta ye odniyeyu z nebagatoh pam yatok arhitekturi stilyu klasicizmu v Ukrayini Svyato Troyicka cerkva stoyit na gorizontalnij dilyanci z pivdnya do neyi primikaye sadibna zabudova iz zahodu miska biblioteka a zi shodu i pivnochi vona obmezhena miskimi vulicyami Zi shidnogo boku zbereglasya ceglyana ogorozha z metalevimi azhurnimi vorotami ta hvirtkami Ogorozha na inshih dilyankah pobudovana v 1970 h rokah IstoriyaPershi Troyicki cerkvi u Kotelvi Ostannimi rokami buli pidgotovleni cinni materiali iyereya Mikoli Dovganicha Istoriya Troyickogo hramu smt Kotelva 2012 ta Oleksandra Ilyuhi Istoriya religijnogo zhittya u Kotelvi vid pochatku XVII stolittya do sogodennya 2012 Zabute duhovenstvo znikli hrami Kotelevskoyi volosti Ohtirskogo povitu Tochnih danih pro zasnuvannya hramu nemaye Pisemnoyu pam yatkoyu sho svidchila pro jogo pobudovu bulo lishe bogosluzhbove Yevangeliye z darchim napisom chervonimi literami Siya Svyataya Evangeliya naprestolnaya est opravlena vsem koshtom rabom Bozhiim Iosifom Sankevichem Kotlyarom Chudnovskim i nadal sie k hramu Svyatoj Troicy novozizhdushejsya po svyatomu pozharu ot Boga naslannom leta Hristova 1631 mesyaca dekabrya 17 i nadal sie k tomu hramu vespol s podruzhiem svoim Anastasiej za spasenie i otpushenie grehov svoih i zhizni vechnyya naslediya toj svyatoj cerkvi byl na toj chas sluzhitelem otec Mihail pri kotorom i bratstvo ee stalo gde i ya videvshi ih starane nadayu na svyatoe ih bratstvo i s zhenoyu moej A podpisasya v domu moem 1632 goda mesyaca fevralya 12 dnya Z napisu bachimo sho podarovana cya kniga Josifom Chudnovskim ta jogo druzhinoyu Anastasiyeyu u vidbudovanij pislya pozhezhi 17 grudnya 1631 roku za st st hram Svyatoyi Trojci A zgorila napevno Troyicka derev yana cerkva Koli zh vona bula pobudovana Arhiyepiskop Filaret Gumilevskij u Istoriko statisticheskom opisanii Harkovskoj eparhii za 1859 rik Kotelva trivalij chas bula u skladi Harkivskoyi guberniyi j vidpovidno Harkivskoyi yeparhiyi navodit svidchennya starozhiliv Troyickogo prihodu Antona Pukovskogo sina cerkovnika Grigoriya Pukovskogo ta Romana Kovalenka sina Antona Kovalenka byvshego 30 let v dolzhnosti cerkovnogo ktitora Voni stverdzhuyut sho Troyickij hram u pershomu fasadi pobudovi buv zvedenij u viglyadi nevelichkoyi hramini z odnim nevelikim kupolom vkritij solomoyu isnuvav ne dovshe 12 rokiv bo zgoriv Use majno bulo perenesene do Preobrazhenskogo hramu Ci svidchennya yak vkazuye Vladika Filaret pidtverdiv pomishik Mihajlo Mihajlovich Slivickij yakij chuv podibni rozpovidi vid svoyih ridnih Otzhe Troyickij hram buv zbudovanij blizko 1620 roku svyashennikom Mihayilom yakij i buv organizatorom Troyickogo prihodu U 1632 roci otec Mihayil z prihozhanami vidbuduvali Troyickij hram na tomu zh misci Vin buv derev yanij nevelikij nizenkij iz odnim prestolom mav tri kupoli pokritij gontoyu nevelichkimi tonkimi derev yanimi doshechkami U comu hrami narod Bozhij molivsya vprodovzh 150 rokiv Proisnuvav vin do 1782 roku i buv zakritij cherez vethist vid starosti opadali vugli u bagatoh miscyah kolodi vipirali zi stin majno znov perenesli do Preobrazhenskogo hramu Vtretye Troyicka cerkva tezh derev yana odnoprestolna na p yat kupoliv bula zakladena v travni 1783 roku nastoyatelem svyashennikom Ioannom Vercinskim i svyashennikom Andriyem Pukovskim z blagoslovennya Kiyivskogo mitropolita Gavriyila Kremeneckogo desho na pivdennij zahid vid poperednoyi primishennya yakoyi bulo rozibrane Vidomo sho svyashennik Ioann Vercinskij pohodiv iz dvoryanskogo rodu mav garnij mayetok tomu najbilshe za vsih zhertvuvav na budivnictvo hramu a yak nastoyatel bilshe za inshih turbuvavsya pro zavershennya robit Vodnochas budivnictvom novoyi cerkvi opikuvalis ktitori Yakim Kovalenko Petro Timoshenko Kirilo Luchko Nastoyatel otec Ioann osvyativ hram 9 grudnya 1787 roku st st z blagoslovennya Preosvyashennogo Feoktista Mochulskogo yepiskopa Kurskogo i Byelgorodskogo Prihod buv zabezpechenij novim cerkovnim nachinnyam U Klirovij vidomosti za 1802 rik zaznacheno sho Troyickij hram mav sribnij yevharistichnij nabir povnij komplekt bogosluzhbovih knig Bilya cerkvi stoyala starenka ale she dosit micna dzvinicya z chotirma dzvonami najbilshij iz yakih vazhiv visim pudiv inshi buli vagoyu chotiri pudi tri pudi i pudovij Teritoriya hramu bula ogorodzhena pletenim derev yanim tinom Cej hram prostoyav chvert stolittya 21 travnya 1808 roku st st iz pivdennogo zahodu nasunuli chorni vazhki hmari pustivsya silnij dosh u zalom pivnichnogo pritvoru vluchila bliskavka i cerkva zgorila vshent Svyatini ta majno vryatuvali i vzhe vtrete perenesli do Preobrazhenskoyi cerkvi Suchasna Troyicka cerkva Todishnij nastoyatel Troyickogo hramu j blagochinnij svyashennik Petro Smakovskij ta iyerej Mark Pantelyeyev virishili iz prihozhanami buduvati novij hram iz cegli Dosit shvidko vsogo za odin rik buli pidgotovleni vsi neobhidni materiali 25 lipnya 1809 roku st st z blagoslovennya Preosvyashennogo Hristofora Sulimi miscevim duhovenstvom na choli z ohtirskim protoiyereyem Maksimom Yanovskim bulo zakladeno chetvertij hram na pivdennij shid vid poperednogo Rozpochalos budivnictvo Za vishukuvannya ta zaluchennya koshtiv uzyalisya vsim prihodom Nastoyatel svyashennik Petro Smakovskij keruvav hodom budivnictva ta zaklikav svoyih prihozhan ta inshih zhiteliv Kotelvi robiti pozhertvuvannya Svyashennik Mark Pantelyeyev zbirav pozhertvuvannya po vsij Harkivskij guberniyi a diyakon Pukovskij iz ciyeyu misiyeyu pobuvav v usih donskih stanicyah u Zaporizhzhi ta Prichornomor yi naterpivsya pri comu velikih nepriyemnostej navit posidiv pid areshtom Aktivno vklyuchilisya v robotu i cerkovni starosti Akim Kovalenko Yevfim Balanovskij ta Anton Pukovskij Ostannij pozhertvuvav 7000 rubliv asignaciyami Ye svidchennya pro te sho prihozhani viddavali na budivnictvo hramu proviantni groshi po 200 300 400 rubliv asignaciyami yaki otrimuvali vid partij rekrutiv sho prohodili todi cherez Kotelvu Ochevidno cegla na hram postupala z miscevogo cegelnogo zavodu Matushinskogo de v rik viroblyali do 30 000 ceglin Cherez tri roki starannimi trudami gromadi postav velichnij kam yanij odnoglavij hram pokritij listovim zalizom iz dvoma prestolami golovnim v im ya Svyatoyi Trojci j drugim na horah na chest Vvedennya v hram Presvyatoyi Bogorodici osvyachenimi vidpovidno 13 i 15 zhovtnya 1812 roku st st z blagoslovennya Preosvyashennogo Hristofora Sulimi protoiyereyem Feodorom Sherbinskim ta miscevim duhovenstvom Avtorom proektu jmovirno buv vidomij na toj chas zodchij Petro Antonovich Yaroslavskij rodom iz Ohtirki yakij u 1776 1809 rokah pracyuvav harkivskim gubernskim arhitektorom Rizne vbrannya dlya hramu pozhertvuvali Varvara Slivicka matushka Tetyana Smakovska ta obivatelka Anna Zaporozhceva Cerkovnij starosta Fedir Lifar na rizni potrebi v rizni chasi pozhertvuvav 900 rubliv sriblom Z chasom vinikaye potreba u novij dzvinici Na prohannya svyashennosluzhiteliv ta prihozhan harkivskij miskij arhitektor Andrij Andrijovich Ton rozrobiv proekt dvoyarusnoyi dzvinici Do ciyeyi spravi z blagoslovennya Preosvyashennogo Inokentiya Aleksandrova pristupili v 1835 roci vodnochas iz pivnichnoyi pivdennoyi ta zahidnoyi storin do hramu pribudovali chotirikolonni portiki z trikutnimi frontonami ta kolonami toskanskogo orderu Do 1838 roku cerkva bula vozobnovlena Inzhener general major Fedir Timofijovich Matushinskij brat Varvari Slivickoyi na zvedennya dzvinici pozhertvuvav 1000 rubliv asignaciyami U 1838 roci vin zhe dav 4 000 rubliv na sribni rizi dlya chotiroh ikon yaki bulo vigotovleno v Moskvi vzhe pislya jogo smerti Za 600 rubliv sho zalishilis kupili Yevangeliye v sribnij pozolochenij opravi Na vichne pominannya jogo ta rodini F T Matushinskij zalishiv u Moskovskij opikunskij radi 5 000 rubliv asignaciyami z nih shorichni procenti v sumi 200 rubliv otrimuvali svyashennosluzhiteli kotelevskogo Troyickogo hramu Cej priklad nasliduvali j inshi kotelevci U Klirovij knizi Troyickoyi cerkvi za 1909 rik zustrichayemo vidpovidni zapisi Zokrema general major Mitrofan Slivickij na vichne pominannya jogo nashadkiv iz umovoyu shorichnoyi vidpravi zupokijnoyi Liturgiyi ta panahidi v den jogo Angela 23 listopada i v den jogo smerti zrobiv 12 listopada 1901 roku dovichnij vnesok do Derzhavnogo banku za 16677 u sumi 1 000 rubliv selyanin Fedir Tovma vnis na vichne pominannya jogo ta rodini 300 rubliv dogovir 17012 vid 11 listopada 1901 roku U 1906 roci podibnij vnesok buv zroblenij selyaninom Mihajlom Minyajlom u sumi 100 rubliv U 1844 roci poryad iz cerkvoyu pobuduvali z cegli cerkovno prihodskij budinok Zgodom navkolo hramu postavili ceglyanu ogorozhu z derev yanoyu reshitkoyu yaku v 90 h rokah XIX st zaminili metalevoyu Pri Troyickomu hrami she v 1812 roci bula vidkrita persha v slobodi cerkovnoprihodska shkola Vidomostej pro vikladachiv ta kilkist uchniv ne mayemo zazvichaj uchitelyami buli svyashennosluzhiteli Iz Klirovoyi knigi za 1897 rik vidomo sho 1892 roci pri Troyickij cerkvi buduyetsya primishennya isnuye do nashogo chasu u nomu rozmishena Centralna rajonna biblioteka dlya cerkovnoprihodskogo uchilisha Vikladachami u nomu pracyuvali svyashennik Mikolaj Artem yev ta diyakon Ioann Vlasovskij U 1897 roci v uchilishi navchalisya 37 uchniv Pri uchilishi diyala biblioteka v yakij nalichuvalosya 152 ekzemplyari knig U 1909 roci tut vzhe navchalisya 110 ditej ce buv najbilshij iz navchalnih zakladiv pri hramah Kotelvi Pri Troyickij cerkvi bulo organizovano dityachij hor Iz vstanovlennyam radyanskoyi vladi dlya Pravoslavnoyi Cerkvi nastali vazhki chasi Svyashennosluzhiteliv peresliduvali hrami zakrivalisya Zakrili j Troyickij ale tochna data jogo zakrittya nevidoma Z 22 serpnya 1933 roku jogo vikoristovuvala kontora Zagotzerno dlya zberigannya sirovini Cerkovne nachinnya pid chas zakrittya znishili lishe neveliku jogo chastinu zmogli rozibrati parafiyani po domivkah Nastupnogo roku pracivniki Kotelevskogo MTS znyali dzvoni j vidpravili yih na pereplavlennya A v 1936 roci bezbozhniki skinuti hresti Znovu cerkva bula vidkrita v grudni 1941 roku pid chas nimeckoyi okupaciyi Starozhili stverdzhuyut sho na toj chas dlya sluzhinnya priznachenij buv svyashennik Grigorij Savechko yakij iz prihodom radyanskih vijsk viyihav iz Kotelvi Podalsha jogo dolya nam ne vidoma U 1942 roci drugim svyashennikom a zgodom nastoyatelem priznachayut protoiyereya Ioanna Lyutenka yakij proyaviv sebe yak strogij revnitel cerkovnih kanoniv ta chesnij i vidvertij u stosunkah iz lyudmi U 1952 roci svyashennik Ioann buv zasudzhenij na 15 rokiv uv yaznennya ale u zv yazku zi smertyu J Stalina u 1953 roci potrapiv pid amnistiyu Z 1955 go po 1963 rik sluzhiv u selah Velika Rublivka ta Derevki Kotelevskogo rajonu U 1952 roci priznachayut molodogo energijnogo svyashennika V yacheslava Oleksandrovicha Ivano vicha Jomu vdavalosya znahoditi spilnu movu z anticerkovnoyu vladoyu ta neviruyuchimi lyudmi Pri nomu na pochatku 1956 roku Derzhavnij komitet Radi Ministriv Ukrayinskoyi RSR u spravah budivnictva ta arhitekturi vklyuchiv sporudu Troyickogo hramu do spisku pam yatnikiv arhitekturi Ukrayinskoyi RSR sho perebuvayut pid ohoronoyu derzhavi zalishivsya hram i v spisku zatverdzhenomu postanovoyu 970 Pro vporyadkuvannya spravi obliku ta ohoroni pam yatnikiv arhitekturi na teritoriyi Ukrayinskoyi RSR vid 24 serpnya 1963 roku pid 592 Vidtak hvilya rujnuvannya hramiv u SRSR ominula ostannij iz starovinnih hramiv Kotelvi Pid jogo kupolom blagogovijno prinosilasya bezkrovna zhertva Bogu Na pochatku 1970 h rokiv postalo pitannya pro zaminu starogo panikadila zi svichkami na elektrichne Jogo privezli z Harkova koshtuvalo vono 3 000 karbovanciv Diznavshis pro koshtovne pridbannya Troyickoyi gromadi misceva vlada virishila viluchiti novij cerkovnij svitilnik i povisiti jogo u novozbudovanomu kinoteatri selisha Pochuvshi pro taku vladnu iniciativu parafiyani Troyickogo hramu ne gayuchi chasu vstanovili jogo tiyeyi zh nochi Koli zranku prijshli pereviryayuchi panikadilo vzhe visilo tozh nihto vzhe ne navazhivsya jogo znimati Uzagali v 70 h rokah XX st u zhitti parafiyi vidbuvayetsya ryad pozitivnih zmin Za iniciativi nastoyatelya protoiyereya V yacheslava Ivanovicha ta aktivnoyi diyalnosti cerkovnogo starosti Ivana Petrovicha Serdyuka bulo napisano list prohannya cerkovnoyi gromadi do Derzhavnogo komitetu Radi Ministriv URSR u spravah budivnictva i arhitekturi pro vigotovlennya kompleksnogo proektu restavraciyi Troyickogo hramu Vidpovid nadijshla z oblasti provoditi restavraciyu pam yatnika arhitekturi dozvolili Bulo povnistyu zamineno cerkovnij dah zrobleno gidroizolyacijne vimoshennya navkolo hramu j postavleno ceglyanu ogorozhu z metalevimi reshitkami vseredini hramu zamineno pidlogu vstanovleno novij chotiriyarusnij ikonostas Nad hramom u nebo vozneslisya hresti U 1986 roci nastoyatelem Troyickogo hramu priznachayut kotelevcya protoiyereya Oleksandra Perervu Pri nomu v 1990 roci privezli z Byelgoroda j vstanovili cerkovni dzvoni Pislya dovgih rokiv prinishklogo isnuvannya Pravoslavnoyi Cerkvi nad Kotelvoyu pronissya radisnij dzvin u hrami vpershe zadzvonili do sluzhbi U 1992 roci na Troyicku parafiyu Kotelvi priznachayut protoiyereya Vasiliya Dovganicha Togo roku cerkovna gromada pochinaye kapitalnij remont svoyeyi 190 richnoyi svyatini Provedeno parove opalennya cherez tri roki povnistyu poshtukatureno cerkvu zovni za pidtrimki kotelevcya Mikoli Grigorovicha Gnilosira U 2002 roci posteleno dubovu pidlogu z 2006 go po 2009 rik poshtukatureno cerkvu zseredini ta rozpisano hram avtor rozpisu hudozhnik iz Harkova Sergij Vasilovich Nikulin U 2012 roci zavdyaki sponsorskij dopomozi Geroya Ukrayini golovi pravlinnya SVK Batkivshina Oleksandra Grigorovicha Korostashova perebudovano cerkovnoprihodskij budinok Vidkrivayetsya nedilna shkola de diti vivchayut Zakon Bozhij Cerkovnu istoriyu ta Liturgiku Krim zvichajnih zanyat regulyarno organizovuyutsya Rizdvyani koncerti v rajonnomu Budinku kulturi uchni yizdyat iz vistavami do Zinkova Opishni Poltavi ta sil rajonu Organizovano molodizhnij hor yakij spivaye Liturgiyi u nedilni ta svyatkovi dni Vihovannya ditej u Pravoslavnij viri zgurtovanist navkolo hramu zanyattya cerkovnim spivom prinesli dostojni plodi Ne odin vihovanec Troyickogo prihodu obrav zhittyevoyu stezeyu propovid Slova Bozhogo zakinchili Poltavsku duhovnu seminariyu ta stali svyashennosluzhitelyami Poltavskoyi yeparhiyi svyashennik Dimitrij Gnilosir svyashennik Aleksandr Melnik svyashennik Andrij Tverdohlib zakinchili Kiyivsku Duhovnu akademiyu avtor materialu svyashennik Mikolaj Dovganich ta Sergij Dovganich u Zaporizkij yeparhiyi sluzhit diyakonom kotelevec Iliya Fedchenko Poltavske duhovne uchilishe za specialnistyu regenta psalomshika zakinchili Olena Us ta Yana Gnilosir Teper Olena nese posluh regenta v zhinochomu monastiri svyatoyi rivnoapostolnoyi Mariyi Magdalini sho v Bilij Cerkvi Bagato inshih vihovanciv Troyickogo prihodu prodovzhuyut sluzhiti Bogu i lyudyam u svitskomu zvanni Hramovi svyatini ta davni rechi Velikoyu svyatineyu Troyickogo hramu bula chudotvorna Lorecka ikona Presvyatoyi Bogorodici imenovana Dodavannya rozumu Pribavlenie uma napisana na doshci iz dubovogo dereva pid sribnoyu pozolochenoyu rizoyu v kioti Za svidchennyam starozhiliv pozhertvuvala yiyi meshkanka s Mlinki bo vid ikoni proyavlyalis rizni znamennya Ikonu perenesli z Mlinkiv hresnoyu hodoyu za uchasti kotelevskogo duhovenstva ta miryan pri svyashenniku Ioanni Vercinskomu u 1778 roci j z togo chasu ne lishe prihozhani hramu ale j usi kotelevci zvertalis do neyi z molitvami v skorbotah i radoshah Buli yavleni cherez ikonu j vidimi dlya vsih chudesa Pid chas troh silnih pozhezh sho stalisya u 1779 mu 1781 mu ta 1788 rokah svyashennik Ioann Vercinskij ta prihozhani z molitvoyu ta pisnespivami obnosili ikonu navkolo hramu U pershij pozhezhi vsi budinki yaki znahodilis nepodalik vid cerkvi v tomu chisli j budinki svyashennikiv Iyeremiyi ta Andriya Pukovskih zgorili a cerkva z Bozhoyi voli ta zastupnictvom Bogorodici zalishilas ciloyu i neushkodzhenoyu Pid chas drugoyi pozhezhi viter nis vogon vid Preobrazhenskogo prihodu pryamo na Troyickij hram ale nespodivano povernuv na zahid i nebezpeka minula U 1788 roci zagroza bula najbilshoyu hram majzhe z usih storin buv ohoplenij polum yam ale na divo zalishivsya cilim Viruyuchi kotelevci dyakuvali Bozhij Materi Yaka proyavlyala Svoyu milist cherez ikonu Pislya cih vipadkiv svyashennik Ioan Vercinskij zrobiv dlya ikoni sribnu rizu ta vstanoviv hresni hodi z Preobrazhenskogo v Troyickij hram u Lazarevu subotu z viyami verboyu a u Veliku P yatnicyu z plashaniceyu Istorichnu cinnist mav sribnij naprestolnij hrest iz pidnizhzhyam na yakomu vikarbuvanij nadpis Bozhe prosveshaya vsyu tvar Nadal sej krest rab Bozhij Grigorij Popovich na otpushenie grehov Rik ne vkazanij Prote vidomo sho Grigorij Popovich chernigivskij polkovnik sin Popovicha yakogo pov yazuyut iz getmanom Samojlovichem buv strachenij za nakazom getmana Ivana Mazepi u Putivli jogo druzhini j sestram dozvolili zhiti lishe v Malorosiyi Mozhlivo sim ya sumuyuchi za Grigoriyem podruvala hramu hrest iz molitvoyu za raba Bozhogo Grigoriya Vidtak mozhna pripustiti sho vin potrapiv do cerkvi she v drugu zabudovu Na zhal do nashih dniv vin ne zberigsya Iz davnih knig u Troyickomu hrami vprodovzh stolit zberigalisya drevnye Yevangeliye pro yake jshlosya ranishe vono deyakij chas ochevidno pislya yakoyis iz pozhezh znahodilos u Preobrazhenskomu hrami a v 1849 roci za rozporyadzhennyam Arhiyepiskopa Filareta znovu bulo peredano v Troyicku cerkvu yak yiyi zakonna vlasnist Pentikostion abo Triod Cvetnaya vidanij u Lvovi v 1642 roci Mihajlom Slozkoyu Trefologij abo Mineya Prazdnichnaya chernigivskogo druku ne malo storinki z rokom vidannya Apostol nadrukovanij u Moskvi 1742 roku dva Sluzhebniki odin moskovskogo vidannya 1742 roku inshij chernigivskogo druku 1747 roku Usi svyashenni knigi bulo znisheni v radyanski chasi Z istoriyeyu kotelevskih hramiv zokrema j Troyickogo pov yazuyut istoriyu Burdyugovoyi krinici vikopanoyi nad lukami na uzvishshi po Derevkivskij dorozi teper vulicya Spichaka v kinci poselennya Kotelvi V Istoriko statisticheskom opisanii Harkovskoj eparhii arhiyepiskop Filaret Gumilevskij navodit svidchennya 86 richnogo zhitelya Kotelvi Karpa Zdorovcya yakij meshkav nepodalik krinici ta inshih starozhiliv pro te sho tut postijno perebuvav holostij kozak burdyug jmovirno prizvisko sho pohodit vid nazvi arhayichnogo zemlyankovogo abo napivzemlyankovogo kozackogo zhitla postavlenij kotelevskoyu gromadoyu dlya sposterezhennya za nabigami voroga pri poyavi yakogo negajno davav znati pro nebezpeku zhitelyam selisha Burdyugovu krinicyu kotelevci neabiyak shanuvali Shoroku do neyi jshli hresnoyu hodoyu svyashennosluzhiteli soborno osvyachuvali vodu Bilya krinici molilisya pid chas posuhi Stari lyudi zgaduyut sho pislya takoyi spilnoyi molitvi obov yazkovo jshov dosh Ishe v 60 h rokah XX stolittya krinicya isnuvala ale do nashih dniv ne zbereglas Vidomi svyashennosluzhiteli Troyickogo hramu Svyashennik Mihayil zgaduyetsya v dokumentah za 1632 r Svyashennik Lavrentij Yevstafijovich Pukovskij zgaduyetsya v dokumentah za 1710 r Svyashennik Ioann zgaduyetsya v dokumentah za 1710 r Svyashennik Ioann Vercinskij zgaduyetsya v dokumentah za 1779 1783 rr Svyashennik Andrij Pukovskij zgaduyetsya v dokumentah za 1779 1783 rr Svyashennik Petro Smakovskij 1793 1829 ostannya data netochna Svyashennik Mark Grigorovich Pantelyeyev 1800 1840 ostannya data netochna Svyashennik Mihayil Sidorovich Ladenkov 1829 1861 ostannya data netochna Svyashennik Vasilij Lukich Malyarevskij 1840 1875 ostannya data netochna Protoiyerej Mikolaj Mihajlovich Artem yev 1875 1918 ostannya data netochna Svyashennik Mikolaj Oleksandrovich Ivanov 1918 1921 ostannya data netochna Svyashennik Trifon Stepanovich Lugovij 1920 1930 ti Iyeromonah Karion Kindratenko do 1933 Svyashennik Vasilij Fedorovich Gorbachevskij 1931 1932 Svyashennik Oleksandr Starichenko 1932 do zakrittya hramu Svyashennik Grigorij Savechko 1941 1943 Protoiyerej Ioann Prokopovich Lyutenko 1942 1952 Protoiyerej V yacheslav Oleksandrovich Ivanovich 1952 1986 Protoiyerej Feodosij Petrovich Rud 1953 1960 Protoiyerej Oleksandr Savich Pererva 1986 1992 Protoiyerej Vasilij Stepanovich Dovganich z 1992 Dzherela ta posilannyaTroyicka cerkva u Kotelvi Za red A V Kudrickogo Poltavshina Encikl dovid K UE 1992 S 1024 ISBN 5 88500 033 6 s 910 911 za informaciyeyu Poltavskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu vmisheno na sajti Poltavskoyi yeparhiyi UPC MP Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti sichen 2013